Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 лютого 2021 року

у справі № 127/17123/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо порушення апеляційним судом вимоги щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення нею злочину.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Статтею 76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Така вимога закону забезпечує недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі, усуває можливу упередженість службової особи при здійсненні розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.

В даному випадку недопустимість повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді кримінального провадження по суті диктується логікою побудови системи судового контролю. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об'єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. Закріплена в даній статті недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов'язані із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ВИСНОВКИ: як убачається з матеріалів провадження та долученої до касаційної скарги ухвали апеляційного суду, суддя цього суду брав участь під час досудового розслідування у розгляді апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено в скасуванні повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 с. 307 КК України. Цей же суддя є суддею-доповідачем у даному кримінальному провадженні та під його головуванням постановлено ухвалу, яка є предметом касаційного оскарження. За таких обставин суд касаційної інстанції визнає доводи прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст. 76 КПК України обґрунтованими.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура апеляційного провадження, підстави самовідводу (відводу) суддів, неповноважний склад суду, принцип законного судді, принципи кримінального судочинства