УХВАЛА
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №817/1269/17
адміністративне провадження №К/9901/3382/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року
за позовом Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт,
ВСТАНОВИВ:
27 січня 2021 Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі також - скаржник, відповідач, Інспекція) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року.
В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що у передбачений законом строк Інспекція вже зверталася із касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року, отриманою 18 січня 2021 року, її було повернуто.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що скаржником вжито заходи щодо повторної подачі касаційної скарги у найкоротший строк (дев`ять днів з моменту отримання ухвали Верховного Суду про повернення первинно поданої касаційної скарги), колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 17-4.3/12 від 15 серпня 2017 року, якою на Дочірнє підприємство «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» (далі також - позивач, ДП «Оптіма-770-Р») накладено штраф в розмірі 1 515 000,00 грн. за порушення абзацу 3 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»; визнання протиправним та скасування припису відповідача № 89 від 09 серпня 2017 року про зупинення позивачем підготовчих та будівельних робіт.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв`язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, згідно з положеннями частини другої статті 353 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі відповідач вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення статей 7, 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 (далі - Порядок № 92), Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), а також з порушенням норм процесуального права, а саме статей 2, 72, 76, 90 КАС України.
Скаржник стверджує, що суди дійшли помилкового висновку про те, що відсутність в Єдиному державному реєстрі дозвільних документів інформації щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт не означає, що такий дозвіл замовником не отримувався, оскільки порядкові номери дозволів присвоюються системою реєстру дозвільних документів автоматично і є унікальними. Це означає, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 грудня 2016 року серія ІУ № 115163362797 (на який посилається позивач) Інспекцією для ДП «Оптіма-770-Р» не видавався.
Відповідач наголошує, що на виконання ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у ДП «Оптіма-770-Р» було витребувано оригінал дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115163362797 від 14 грудня 2016 року; оригінал сертифікату серія ІУ № 165162501821 від 19 січня 2017 року; документи, які були підставою для отримання вказаних дозволу та сертифікату. Проте, оригіналів вказаних доказів у судове засідання позивачем надано не було, за що на останнього ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 червня 2018 року накладено штраф. Тобто суд так і не дослідив оригінали доказів, що мають істотне значення, що є неприпустимим.
Також на думку скаржника, суди не дослідили наявної у матеріалах справи службової записки директора департаменту дозвільних процедур Чекомасової Н.Б. від 23 травня 2017 року № 70-303/264 щодо того, що ДП «Оптіма-770-Р» не видавався дозвіл на виконання будівельних робіт серія ІУ № 115163362797 від 14 грудня 2016 року та сертифікат № 165162501823 від 19 січня 2017 року на об`єкт «Реконструкція автозаправної станції зі встановленням додаткового технологічного обладнання модульного АГЗП за адресою: вул. Рівненська, 110, м. Костопіль Рівненської обл.».
Відповідач стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання щодо залучення свідків з метою підтвердження факту виконання позивачем будівельних робіт та достовірності наданих суду фотознімків з об`єкта, який реконструювався позивачем.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також те, що предмет спору стосується будівництва та функціонування автомобільного газозаправного пункту як об`єкта підвищеної небезпеки, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, з метою з`ясування правильності застосування судами статей 7, 37 Закону № 3038-VI, Порядку № 92, Порядку № 466, а також факту порушення статей 2, 72, 76, 90 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Крім того, в касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, яке буде розглянуто судом в порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 817/1269/17.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року за позовом Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
3. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 817/1269/17.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи строк до 09 березня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Встановити для учасників справи строк до 09 березня 2021 року для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року.
7. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко
