Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
17 лютого 2021 року
Київ
справа №580/3469/19
адміністративне провадження №К/9901/19568/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Юрченко В.П.,
розглядаючи в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 580/3469/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року (суддя Кульчицький С. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є. І., судді: Файдюк В. В., Чаку Є. В.),
ВСТАНОВИВ:
4 листопада 2019 року (згідно із поштовим штемпелем на конверті) ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправною і скасування вимоги від 12 серпня 2019 року № Ф-2977-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в загальній сумі 13777,95 грн, в тому числі недоїмка - 13065,36 грн, штраф - 491,44 грн, пеня - 221,15 грн.
Ухвалою від 6 листопада 2019 року Черкаський окружний адміністративний суд позов залишив без руху, запропонував позивачеві у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути виявлені судом недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 768,40 грн; надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.
21 листопада 2019 року на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Однак, враховуючи, що заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску на усунення недоліків позовної заяви позивач суду не назвав та не надав, Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 листопада 2019 року продовжив позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви терміном десять днів від дня отримання копії цієї ухвали.
16 грудня 2019 року до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій, посилаючись на положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема пункт 56.19 статті 56 ПК України, позивач вказує на дотримання ним місячного строку на звернення до суду з цим позовом. Також зазначав, що положення статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року, позовну заяву повернув на підставі частини другої статті 123 КАС України.
Суди попередніх інстанцій з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 389/1042/17, від 7 березня 2018 року у справі № 664/51/17, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, зазначили, що звернувшись до суду лише 4 листопада 2019 року з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, установлений Законом № 2464-VI. При цьому суди визнали помилковими посилання позивача на норми ПК України, оскільки він не поширюється на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 520/9891/19, позивач зазначає, що строк, протягом якого, особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску визначений частиною четвертою статті 122 КАС України та складає три місяці з дня отримання платником єдиного внеску рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду його скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Отже, колегією суддів визначено, що спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною і скасування вимоги після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.
Верховний Суд вже неодноразово розглядав зазначене питання, і в постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 висловив правову позицію, відповідно до якої спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, є саме Закон № 2464-VI. Встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI строк для платника податків, протягом якого останній може оскаржити вимогу в судовому порядку, у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, становить десять днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскарження вимоги в адміністративному порядку не позбавляє платника права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI.
Водночас Верховний Суд у постанові від 5 травня 2020 року у справі № 520/9891/19, аналізуючи частину четверту статті 25 Закону № 2464-VI, дійшов висновку про те, що законодавець визначив проміжок часу (10 днів), що настає з наступного дня після отримання платником вимоги, протягом якого особа має альтернативний порядок оскарження вимоги до вищестоящого органу або до суду. Незважаючи на зазначене, Закон № 2464-VI не визначив детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку. Послідовного застосування цього ж строку (10 днів) двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку, Закон не передбачив. При цьому строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, визначений частиною четвертою статті 122 КАС України та складає три місяці з дня отримання таким платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду його скарги.
Здійснюючий касаційний розгляд справи № 580/3469/19, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
Згідно зі статтею 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Справу № 580/3469/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги - передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак В.П. Юрченко
