УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2019 року справа № 580/3469/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 № Ф-2977-50 в сумі 13 777 грн 95 коп.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено ст. 4 Закону № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1 921 гривень.
Даний позов містить одну вимоги майнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у сумі 768 грн 00 коп. (13 777 грн 95 коп. х 1% = 137 грн 78 коп., але не менше 768 грн 40 коп. (1921 грн 00 ткоп. х 0,4).
З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність надання позивачеві строку для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 768 грн 40 коп.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з банків, на які поширюються норми Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
У позовній заяві позивач посилається, що звернувся до суду з даним позовом у передбачений законом строк, оскільки позивач оскаржив спірну вимогу в адміністративному порядку. Рішення за результатами розгляду скарги позивач отримав 04.10.2019, що також підтверджується доданими до позовної заяви документами.
При цьому, якщо вираховувати 10 - денний строк на звернення до суду в частині оскарження податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), враховуючи дату отримання рішення вищестоящого органу за результатами розгляду скарги позивача на спірну вимогу, згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", то останнім днем звернення до суду є 24.10.2019 включно.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 04.11.2019.
Таким чином, на підставі викладеного вище вбачається, що даний позов подано позивачем поза межами строку, тобто після спливу 10 днів.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення 10 - денного строку на звернення до суду щодо оскарження податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведених вище обставин, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 8, 122, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Кульчицький
