УХВАЛА
про повернення позовної заяви
21 грудня 2019 року справа № 580/3469/19
м . Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 № Ф-2977-50 в сумі 13 777 грн 95 коп.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
21.11.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про надання доказів на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, в якому позивач просить приєднати доказ сплати судового збору. Однак заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску на усунення недоліків позовної заяви позивач суду не назвав та не надав.
З огляду на наведене 26.11.2019 судом постановлено ухвалу про продовження позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви.
16.12.2019 до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій, посилаючись на положення Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України, позивач вказує на дотримання місячного строку на звернення до суду з даним позовом. Також у заяві про поновлення пропущеного строку зазначає, що положення статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
Так, предметом даного адміністративного позову є вимога від 12.08.2019 № Ф-2977-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийнята відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач оскаржив спірну вимогу в адміністративному порядку. Рішення за результатами розгляду скарги позивач отримав 04.10.2019, що також підтверджується доданими до позовної заяви документами. З даним позовом до суду позивач звернувся 04.11.2019.
В обґрунтування дотримання строку звернення до суду з даним позовом позивач вказує на те, що ним строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущено не було. Вважає, що при обчисленні строку оскарження вимоги, винесеної на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", мають застосовуватися положення ст. 56 Податкового кодексу України.
Частиною першою ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду визначений приписами статті 56, статті 102 Податкового кодексу України не застосовується.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі 480/106/19.
При цьому з аналізу наведених вище норм та положень викладених у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вбачається, що у разі обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Отже, якщо вираховувати 10 - денний строк на звернення до суду в частині оскарження податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), враховуючи дату отримання рішення вищестоящого органу за результатами розгляду скарги позивача на спірну вимогу, згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", то останнім днем звернення до суду є 24.10.2019 включно.
Таким чином на підставі викладеного вище, та враховуючи, що позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду необхідністю застосування у даному випадку лише положень Податкового кодексу України, суд висновує про безпідставність доводів позивача, оскільки об`єктивно існуючих обставин, які перешкоджали позивачу вчасно реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення із даним позовом до суду у період з 24.10.2019 по 04.11.2019, позивач суду не назвав та не надав.
Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 389/1042/17 та 07.03.2018 в адміністративній справі № 664/51/17.
Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 121, 123, 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький
