КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 361/670/20 Головуючий у 1 інстанції: Дутчак І.М.
Провадження № 22-ц/824/2810/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Садівничого об`єднання «Трудовик» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом Садівничого об`єднання «Трудовик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій,-
в с т а н о в и в:
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Садівничого об`єднання «Трудовик» (далі - СО «Трудовик») про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. СО «Трудовик» подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій.
06 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення її позову шляхом зобов`язання старшого електрика СО «Трудовик» ОСОБА_2 негайно поновити її порушені права шляхом відновлення електропостачання до садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони СО «Трудовик» відключати електропостачання від даного будинку всупереч вимог законодавства, без прийняття судом відповідного рішення про встановлення факту наявності невизнаної нею суми боргу за електроенергію, без вручення їй попередження про відключення садового будинку від електропостачання, виданого відповідно до вимог абз. 2 п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявниці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви. Посилається на те, що в клопотанні про забезпечення позову вона зазначила предмет позову, заходи забезпечення, які просила вжити, обґрунтування необхідності їх вжиття, а також інші відомості для забезпечення позову. У суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення її заяви і суд помилково вважав, що запропоновані заходи забезпечення позову тотожні заявленим позовним вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просила забезпечити її позов шляхом зобов`язання старшого електрика СО «Трудовик» ОСОБА_2 негайно поновити її порушені права шляхом відновлення електропостачання до садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони СО «Трудовик» відключати електропостачання від даного будинку з всупереч вимог законодавства без прийняття судом відповідного рішення про встановлення факту наявності невизнаної нею суми боргу за електроенергію, без вручення їй попередження про відключення садового будинку від електропостачання, виданого відповідно до вимог абз. 2 п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Суд першої інстанції повернув заяву ОСОБА_1 ,виходячи з того, що вона не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 не обґрунтувала необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які вона просить суд застосувати. Вимоги ОСОБА_1 про забезпечення її позову шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії - відновити електропостачання до садового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити вчиняти певні дії - відключати зазначений судовий будинок від електропостачання, що є тотожним із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами. У п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено можливість забезпечення позову, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. У даному випадку спір між сторонами виник не із сімейних правовідносин, а тому такий захід забезпечення позову як зобов`язання старшого електрика СО «Трудовик» ОСОБА_2 негайно відновити електропостачання до її садового будинку, суперечить вищенаведеним нормам ЦПК України.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 10 ст. 151 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у клопотанні про забезпечення позову зазначила предмет позову та навела обґрунтування; визначила захід забезпечення позову, який належить застосувати.
Так, ОСОБА_1 зазначила, що 23 жовтня 2020 року вона виявила, що СО «Трудовик» втретє здійснило відключення її садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , від електропостачання. Такі дії відповідачем вчиненв всупереч вимогам законодавства та виключно як негативний захід впливу з метою примушування її до сплати неіснуючого боргу. Вважала, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зобов`язання старшого електрика СО «Трудовик» ОСОБА_2 негайно поновити її порушені права шляхом відновлення електропостачання до садового будинку та заборони СО «Трудовик» відключати електропостачання від даного будинку всупереч вимог законодавства, необхідно для забезпечення ефективного захисту її прав та для зупинення вчинення відповідачем протиправних дій.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову через відсутність обґрунтування необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які вона просила застосувати.
Також колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції, що заходи забезпечення позову, які просила вжити ОСОБА_1 є тотожним із заявленими позовними вимогами, а такий захід забезпечення позову як зобов`язання старшого електрика СО «Трудовик» негайно відновити електропостачання до її садового будинку, суперечить ЦПК України. Такі питання не підлягали вирішенню на стадії прийняття поданої ОСОБА_1 заяви судом. Питання про наявність або відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову можуть бути вирішені виключно під час вирішення заяви про забезпечення позову по суті. Як зазначила, ОСОБА_1 , до звернення із даною заявою про забезпечення позову вона змінила свої вимоги - зв`язку з відновленням електропостачання СО «Трудовик» вона відмовилася від вимог до СО «Трудовик» про відновлення електропостачання до її садового будинку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року скасувати, а справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання «Трудовик» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом Садівничого об`єднання «Трудовик» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 січня 2021 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.
