Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 361/670/20
провадження № 2/361/216/22
30.05.2022
РІШЕННЯ
Іменем України
30 травня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Коваль О.О., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання "Трудовик" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди і зустрічним позовом Садівничого об`єднання "Трудовик" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій,
в с т а н о в и в :
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи, збільшення позовних вимог, просила визнати неправомірними дії Садівничого об`єднання "Трудовик" (далі - СО "Трудовик" або Об`єднання) в особі голови Ради Киричук Ніни Миколаївни, пов`язані із невиконанням законодавства України щодо негайного відновлення електропостачання до садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після відкриття 12 листопада 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області провадження у цивільній справі № 361/7701/19; визнати в діях СО "Трудовик" в особі голови Ради Киричук Н.М. ознаки системного порушення правового порядку діяльності посадових осіб, встановленого Конституцією України, пов`язаних із порушенням прав споживачів та невиконанням законодавчо-нормативних актів України; постановити окрему ухвалу про вчинення СО "Трудовик" дій з ознаками кримінальних злочинів, передбачених ст. ст. 282, 364 КК України, внаслідок умисного невиконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року про забезпечення позову у даній справі; стягнути на її користь із СО "Трудовик" моральну шкоду в розмірі 170000 грн.; зобов`язати СО "Трудовик" в особі голови Ради СО "Трудовик" Киричук Н.М. невідкладно усунути виявлені порушення в діяльності СО "Трудовик" шляхом вжиття заходів по поновленню порушеного права та відновленню електропостачання до належного позивачу садового будинку (т. 1 а. с. 1-4, 141-144, 236-243).
В обґрунтування позову зазначала, що 01 листопада 2019 року вона звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до СО "Трудовик", старшого електрика СО "Трудовик" Волошенка В.В. про визнання протиправними дій по відключенню від електричної мережі, відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, предметом та підставою, якого, на її думку, було незаконне відключення відповідачами від електроенергії належного їй садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
12 листопада 2019 року за вказаним позовом ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у цивільній справі № 361/7701/19.
Вказувала, що дії СО "Трудовик" після відкриття 12 листопада 2019 року провадження у справі щодо невідновлення електропостачання до садового будинку, є неправомірними, суперечать положенням абз. 4 п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, (далі - ПРРЕЕ).
Зазначала, що вказаним пунктом ПРРЕЕ передбачено, що на період розгляду судом спірних питань, пов`язаних з оскарженням факту можливого відключення електропостачання, припинення електропостачання споживача не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Вважає, що відмова відповідача добровільно виконати вимоги законодавства України щодо обов`язку невідкладно припинити дію, яка порушує право позивача, та відновити становище, яке існувало до порушення права, після відкриття судом 12 листопада 2019 року провадження у справі № 361/7701/19 є доказом вчинення відповідачем неправомірних дій, оскільки вказана ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі є належним доказом та гарантованою законом підставою для відновлення електропостачання до належного їй садового будинку.
У збільшених позовних вимогах ОСОБА_1 також зазначала, що в ході розгляду даної справи № 361/670/20 ухвалою суду від 27 лютого 2020 року було задоволено її заяву про забезпечення поданого позову та зобов`язано відповідача СО "Трудовик" негайно відновити електропостачання до садового будинку, яку відповідач свідомо не виконує, чим порушує законодавство України.
Вважає, що в діях СО "Трудовик" в особі голови Ради Киричук Н.М. наявні ознаки кримінального правопорушення, тому є підстави для постановлення судом окремої ухвали.
Крім того, діями СО "Трудовик" їй завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні їй негативних змін у житті, які протягом тривалого часу супроводжувалися величезним емоційно-нервовим напруженням та стресовим психічно-емоційним станом, що завдали її нервовій системі та психологічному стану шкоди, яку вона оцінює в розмірі 170000 грн.
У березні 2020 року відповідач СО "Трудовик" подало до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , у якій просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію та штрафні санкції в загальному розмірі 27796 грн. 52 коп.
В обґрунтування зустрічних вимог зазначало, що ОСОБА_1 є власником садового будинку на території СТ "Десна-1" та є членом СТ "Десна-1". У свою чергу СТ "Десна-1" є членом СО "Трудовик", що підтверджується переліком товариств, які входять до складу СО "Трудовик", та користується електричною енергією, яка постачається ТП № 664, що перебуває на балансі СО "Трудовик". 31 серпня 2014 року садоводу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено лічильник за № 201401003870, показники 000000 кВт, про що було складено акт від 31 серпня 2014 року. Вказувало, що актом перевірки лічильників СТ "Десна-1" від 02 березня 2019 року № 137 встановлено, що фактичні показники лічильника ОСОБА_1 становлять 008412, у той час останньою фактично оплачені показники лічильника 000756, тобто існує заборгованість за спожиту нею електроенергію в розмірі 7656 кВт, що за встановленим тарифом 2,22 грн./кВт складає загальну суму 16996 грн. 32 коп. (пізніше 200 грн. із членських внесків ОСОБА_1 за її заявою зараховано в рахунок оплати за електроенергію), що встановлено неодноразово актами перевірки лічильників по СТ "Десна-1". У зв`язку з несплатою заборгованості ОСОБА_1 неодноразово надавалися попередження про сплату нею заборгованості за електроенергію та неодноразово проінформовано, що у разі несплати цього боргу її садовий будинок буде відключений від електропостачання. Дані попередження ОСОБА_1 проігноровані. Своїх зобов`язань по сплаті боргу ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію не виконала. У кінці березня 2019 року СО "Трудовик" здійснило відключення садового будинку ОСОБА_1 від електропостачання. Проте 04 липня 2019 року виявлено, що ОСОБА_1 самовільно підключилась до електромережі, а також встановлено відсутність зареєстрованого лічильника № 201401003870, несанкціоноване втручання позивача в електромережі, зняття зареєстрованого лічильника та самовільне встановлення 2-тарифного лічильника (день/ніч), тому того ж дня, 04 липня 2019 року, садовий будинок ОСОБА_1 повторно було від`єднано від електромережі та накладено штраф у розмірі 4000 грн. за несанкціоноване підключення та у розмірі 3000 грн. за порушення пломб.
03 жовтня 2019 року контролерами СО "Трудовик" виявлено повторне самовільне підключення садового будинку ОСОБА_1 до електромережі.
06 жовтня 2019 року у зв`язку із ситуацією на засіданні Ради СО "Трудовик" вирішено негайно з 06 жовтня 2019 року відключити садовий будинок ОСОБА_1 від електроенергії та звернутися до поліції з приводу систематичної крадіжки нею електроенергії.
10 жовтня 2019 року під час планової перевірки показників лічильника садовода ОСОБА_1 відповідним актом зафіксовано не допуск працівників СО "Трудовик" до зняття показників лічильника, а також несанкціоноване підключення до ЛЕП. У зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 боргу, СО "Трудовик" виніс садоводу ОСОБА_1 попередження про наявність боргу за спожиту електроенергію в розмірі 16796 грн. 52 коп. (7566кВт х 2,22 грн.), а також зі сплати штрафу за несанкціоноване підключення 4000 грн., ОСОБА_1 попереджена, що при не сплаті боргу протягом 10 днів, садовий будинок буде відключено від електропостачання.
У ході перевірки 23 жовтня 2019 року встановлено, що садовий будинок ОСОБА_1 самовільно підключений до електромережі, зареєстрований лічильник замінений, борг не погашений, тому садовий будинок ОСОБА_1 від`єднаний від ЛЕП.
Враховуючи наведені обставини вважає, що ОСОБА_1 як член СТ "Десна-1", яке є членом СО "Трудовик", здійснювала систематичне користування електричною енергією, проте, свого обов`язку щодо оплати за спожиту електричну енергію вона не виконує, неодноразово самовільно підключалась до електромереж СО "Трудовик", станом на день звернення до суду з позовом заборгованість за спожиту електроенергію не погасила, не звертаючи увагу на неодноразові повідомлення про наявність заборгованості, недопустимість самовільного підключення до електромереж, попередження про можливість відключення будинку від електроенергії, системно діє протиправно та недобросовісно.
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед СО "Трудовик" становить 27796 грн. 52 коп., з яких: 16796 грн. 52 коп. (7566 кВт х 2,22 грн.) - заборгованість за користування електричною енергією, 8000 грн. (2 х4000 грн.) - штрафні санкції за два несанкціонованих підключення, 3000 грн. - штрафні санкції за порушення пломб.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, надала суду пояснення, аналогічні викладеному у позові, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги повністю. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала, посилаючись на те, що заборгованість за електроенергію у неї відсутня, зустрічний позов є необґрунтований, належними доказами не підтверджений, оплата за електроенергію нею здійснювалася через банк з 2015 року.
Представник відповідача СО "Трудовик" адвокат Іванченко О.В. та голова Ради СО "Трудовик" Киричук Н.М. у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, просили суд у його задоволенні відмовити в повному обсязі, оскільки він є безпідставним. Зустрічний позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному у зустрічному позові, просили суд задовольнити його вимоги повністю.
З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 належить садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке входить до складу СО "Трудовик", що не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.
23 жовтня 2019 року зазначений садовий будинок позивача ОСОБА_1 відповідачем СО "Трудовик" був відключений від електропостачання.
Не погоджуючись із відключенням даного садового будинку від електропостачання, позивач ОСОБА_1 вважала його незаконним і таким, що порушує її права споживача, здійсненим усупереч встановленому законодавством України порядку й умовам відключення споживачів від електропостачання, встановлених ПРРЕЕ, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до СО "Трудовик" та ОСОБА_2 про визнання протиправними дій по відключенню від електричної мережі, відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди.
12 листопада 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області відкрито за цим позовом ОСОБА_1 провадження у цивільній справі № 361/7701/19.
Після відкриття провадження у вказаній справі № 361/7701/19 електропостачання до садового будинку позивача не було відновлено, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до СО "Трудовик" (цивільна справа № 361/670/20), який є предметом цього судового розгляду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ, якими передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Крім того, враховуючи зміну позовних вимог (т. 1 а. с. 141-145) вказувала, що в ході розгляду справи № 361/670/20 ухвалою суду від 27 лютого 2020 року задоволено її заяву про забезпечення поданого позову та зобов`язано відповідача СО "Трудовик" негайно відновити електропостачання до її садового будинку, яку відповідач свідомо не виконує, чим порушує законодавство України.
Відповідач СО "Трудовик", заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 , зазначало, що норми абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ до правовідносин, що виникли між сторонами не застосовуються, так як Об`єднання не є постачальником електричної енергії відносно позивача, а є колективним побутовим споживачем, вказуючи, що правовідносини між сторонами регулюються іншими нормами цих Правил, а саме розділом 10.2 ПРРЕЕ, установчими/розпорядчими документами СО "Трудовик", Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом систем розподілу.
При цьому, відповідач СО "Трудовик" наявності спірних правовідносин між сторонами щодо користування позивачем ОСОБА_1 електричною енергією та часткове внесення нею плати за використану електроенергію у суді не заперечувало, зазначаючи, що садовий будинок позивача відключено від електропостачання відповідно до рішень Конференції СО "Трудовик", підстави для поновлення електропостачання садового будинку ОСОБА_1 до погашення нею сум заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій відсутні.
Вирішуючи спір по суті вимог, заявлених позивачем ОСОБА_1 у первісному позові та відповідачем СО "Трудовик" у зустрічному позові, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII), визначено, що:
- електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
- побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
- колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
- постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги;
- універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що СО "Трудовик" є колективним побутовим споживачем (далі - КПС), який здійснює подачу електроенергії до садових будинків членів садових товариств, що входять до Об`єднання.
Постачання електричної енергії на території СО "Трудовик" здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії № 139 від 23 грудня 2009 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" та СО "Трудовик", за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення роботи його електроустановок з приєднаною потужністю 1600 кВт, а споживач оплачує постачальникові вартість використаної (придбаної) ним електричної енергії.
КПС здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами КПС для задоволення власних побутових потреб споживачів КПС, на підставі договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником універсальної послуги. Розрахунок за обсяг закупленої електричної енергії здійснюється КПС з електропостачальнииком відповідно до умов укладеного договору.
Постачання та розподіл електричної енергії в умовах малої системи розподілу та колективного побутового споживача регулюються Розділом Х Правил роздрібного ринку електричної енергії.
У п. 10.1.2 ПРРЕЕ визначено, що оператор малої системи розподілу виконує функції, має права та обов`язки оператора системи розподілу щодо користувачів малої системи розподілу, електроустановки та/або мережі яких приєднані до мереж малої системи розподілу з урахуванням особливостей, визначених цими Правилами, без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії. По відношенню до інших учасників роздрібного ринку оператор малої системи розподілу має права та обов`язки споживача електричної енергії.
Отже, оператори малої системи розподілу виконують функції, мають права та обов`язки оператора системи розподілу щодо користувачів малої системи розподілу з урахуванням особливостей, визначених Кодексом системи розподілу та ПРРЕЕ, без відповідних ліцензій. Електричні мережі садових товариств відповідно до Закону набувають статусу малої системи розподілу. У такому разі суб`єкт, який утримує та обслуговує такі мережі, є оператором системи розподілу.
Враховуючи викладене, колективний побутовий споживач - відповідач СО "Трудовик", яке утримує електричні мережі на території Об`єднання, є оператором системи розподілу щодо позивача ОСОБА_1 .
Згідно із п. 10.2.4 ПРРЕЕ колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 10.2.5 ПРРЕЕ закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача.
За змістом п. 10.2.11 ПРРЕЕ електроустановки споживачів колективного побутового споживача та споживачів на території колективного побутового споживача, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача. На вимогу постачальника електричної енергії колективний побутовий споживач зобов`язаний відключити електроустановки споживача на території колективного побутового споживача у порядку, встановленому цими Правилами.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що колективний побутовий споживач, у даному випадку СО "Трудовик", має право відключати електроустановки споживача на території колективного побутового споживача в порядку, встановленому ПРРЕЕ.
Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу визначені Розділом VІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 7.5. розділу VII ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
У п. 7.5 ПРРЕЕ визначено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у визначених цим пунктом випадках, зокрема, недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії.
Враховуючи викладене, згідно із ПРРЕЕ відповідач СО "Трудовик" як оператор системи розподілу має право припинити повністю або частково постачання електричної енергії споживачу - позивачу ОСОБА_1 лише за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення.
Також у даному п. 7.5 ПРРЕЕ передбачено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
Таким чином, відповідно до положень п. 7.5 розділу VII ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, що свідчить про те, що суб`єктами відключення електропостачання є два суб`єкта: оператор системи та електропостачальник.
Посилання відповідача СО "Трудовик" на те, що Розділ VІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо умов та порядку припинення електричної енергії не поширюється на СО "Трудовик" як колективного побутового споживача, оскільки стосується вчинення вказаних дій лише щодо електропостачальника, а відносини між членом садового товариства і садовим об`єднанням регулюються лише Статутом Об`єднання, рішеннями вищого органу Об`єднання - Конференції, а також тільки розділом 10.2 Правил, суд вважає необґрунтованими.
За змістом абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Враховуючи, що між ОСОБА_1 та СО "Трудовик" виник спір щодо не відновлення електропостачання до садового будинку позивача після відкриття 12 листопада 2019 року провадження у цивільній справі № 361/7701/19 за позовом ОСОБА_1 до СО "Трудовик", ОСОБА_2 про визнання протиправними дій по відключенню від електричної мережі, відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, суд дійшов висновку, що дії СО "Трудовик" як оператора системи розподілу щодо не відновлення електропостачання до садового будинку ОСОБА_1 до вирішення спору по суті у цивільній справі № 361/7701/19 є неправомірними, оскільки суперечать абз. 4 п. 7.11 ПРРЕЕ, яким чітко встановлено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, тобто до набрання законної сили рішенням суду у справі, припинення електропостачання споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється, відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання, тому позов ОСОБА_1 у цій частині вимог є обґрунтованим.
Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача СО "Трудовик" відновити електропостачання до її садового будинку, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що підставою поданого ОСОБА_1 позову у справі № 361/670/20 є не відновлення відповідачем СО "Трудовик" електропостачання до її садового будинку після відкриття ухвалою суду 12 листопада 2019 року провадження у цивільній справі № 361/7701/19.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року, ухваленого у справі № 361/7701/19, у позові ОСОБА_1 до СО "Трудовик", ОСОБА_2 про визнання протиправними дій по відключенню від електричної мережі, відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вказане рішення суду першої інстанції - без змін.
Рішення суду у справі № 361/7701/19 набрало законної сили 12 листопада 2020 року після розгляду справи апеляційним судом.
У ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений у ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При цьому, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.
Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли у судовому процесі відсутній будь-який сенс в розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.
Враховуючи наведене, те, що цивільна справа № 361/7701/19 судом уже розглянута, суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 та це рішення набрало законної сили, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов`язання СО "Трудовик" відновити електропостачання до її садового будинку після відкриття ухвалою суду від 12 листопада 2019 року провадження у цивільній справі № 361/7701/19, задоволенню не підлягають, з огляду на встановлені судом обставини у рішенні суду від 25 травня 2020 року та вирішенням судом спору по суті у цивільній справі № 361/7701/19, тому у задоволенні позову у цій частині вимог слід відмовити.
Крім того, посилання позивача ОСОБА_1 у частині вимог щодо відновлення електропостачання та порушення відповідачем Конституції України, законодавства пов`язаних з порушенням прав споживачів та невиконанням законодавчо-нормативних актів України як на підставу поданого нею позову невиконання відповідачем ухвали суду про забезпечення позову від 27 лютого 2020 року у цій справі, суд до уваги не приймає, оскільки законом визначено підстави та умови вирішення питань пов`язаних з умисним невиконанням вироку чи судового рішення передбачені Законом України "Про виконавче провадження", КК України, тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.
Не підлягає задоволенню й вимога позивача ОСОБА_1 щодо постановлення судом окремої ухвалу за наявними фактами порушення законодавства в діяльності СО "Трудовик", оскільки відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов`язком, у разі встановлення судом підстав для підстав для окремої ухвали, таких підстав судом не встановлено.
Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд дійшов наступних висновків.
У ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.
Згідно із п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, завданої як встановлено судом внаслідок неправомірних дій СО "Трудовик" щодо не відновлення електропостачання до садового будинку після відкриття 12 листопада 2019 року провадження у справі № 361/7701/19 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд враховує причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою позивачу шкодою, характер та обсяг душевних страждань і психологічних переживань позивача, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, які полягають у налагоджені нормальних умов життя в її садовому будинку, пов`язаних з відсутністю електропостачання у період вирішення спірних відносин, неодноразові звернення до суду щодо його відновлення після відкриття провадження у вказаній вище справі.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з принципу розумності і справедливості, та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача СО "Трудовик" на користь позивача ОСОБА_1 , у розмірі 35000 грн.
Щодо вирішення зустрічного позову СО "Трудовик" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій, суд дійшов наступних висновків.
Із зустрічного позову СО "Трудовик" вбачається, що ним заявлені вимоги про стягнення на його користь з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій у загальному розмірі 27796 грн. 52 коп. (16796 грн. 52 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію (7566кВт х2,22 грн.), 8000 грн. (2 х 4000 грн.) - за два несанкціоновані підключення та 3000 грн. - за порушення пломби).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом СТ "Десна-1", що входить до складу СО "Трудовик".
Відповідач ОСОБА_1 як член СТ "Десна-1"на рівні з іншими членами товариства здійснює користування електричною енергією, що постачається СО "Трудовик",відповідно до розділу 8 Статуту СО "Трудовик" (т. 1 а. с. 85-92).
СО "Трудовик" створено на підставі рішення конференції від 20 травня 1995 року. Основним завданням об`єднання садівничих товариств є вирішення загальних питань по благоустрою території об`єднання, організація водопостачання, електрифікації, будівництва під`їзних доріг та інших питань роботи всіх садівничих товариств, що розташовані на території масиву.
23 грудня 2006 року між ЗАТ "АЕ.С. Київобленерго"та СО "Трудовик" укладено договір про постачання електричної енергії № 139, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення роботи його електроустановок з приєднаною потужністю 1600,0кВт, а споживач оплачує постачальникові вартість використаної (придбаної) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
У розділі 8 Статуту визначено платежі за електроенергію: п. 8.1. - до передачі на баланс енергопостачальній компанії електромереж і устаткування Об`єднання, та відповідно до рішення НКРЕ України (лист від 10.04.2003 № 05-39-11/1195) має право визначати тарифи на оплату електроенергії для масиву Об`єднання; п. 8.2. - подача електроенергії у садові будинки здійснюється при обліку електроенергії електронним лічильником марки НІК, розташованому на електричній опорі або видимому з дороги фасаду будинку, при порушеннях обліку може здійснюватися тимчасове відключення садової ділянки від електромережі; п. 8.3 - плата за використану електроенергію проводиться щомісячно та включає в тариф: - за фактичне споживання електроенергії відповідно до показань приладу обліку; - за втрати електроенергії в трансформаторах і в лініях 10 кВт (згідно середнього значення втрат за попередній рік); - за втрати в лініях ВЛ - 0,4 кВт - від загальної витрати по розрахунковому індивідуальному лічильнику; - за втрати в індивідуальних електричних лічильниках; - за електроенергію, використану для вуличного освітлення; - за електроенергію використану для подачі питної води; п. 8.4. - розміри тарифів та обов`язкових платежів є єдиними для всіх садоводів членів Об`єднання, затверджуються щорічно на конференції.
Рішенням 40-ої звітної Конференції садівників СО "Трудовик" від 26 травня 2018 року встановлено, що тарифи на електроенергію встановлені для будинків з винесеними електронними лічильниками на опору або фасад будинку (з видимим вводом) 2 грн. 22 коп. При порушенні пломбування електролічильника - будинок відключити від електропостачання без попередження. Підключення до ЛЕП здійснювати після оплати компенсації в розмірі 3000 грн. та установки лічильника на електроопору. При несанкціонованому підключенню будинку до ЛЕП - будинок відключити від електропостачання без попередження. Підключення до ЛЕП здійснювати після оплати компенсації в розмірі 4000 грн. з виплатою у термін 10 днів та установки електролічильника на опору. Заборгованість по сплаті членських внесків, електроенергії та воді оплачується по тарифах, які діють на день оплати боргу.
Виходячи з наведеного, оплата заборгованості за спожиту електроенергію здійснюється по тарифах, які діють на день оплати боргу.
Судом встановлено та сторонами у суді не заперечувалося, що 31 серпня 2014 року садоводу СТ "Десна-1" ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , виконано роботи по виносу лічильника на зовнішню сторону будинку, номер нового лічильника 201401003870, показники: 000001, що підтверджується актом від 31 серпня 2014 року та копією витягу з книги обліку СТ "Десна-1".
За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Актом перевірки № 71 від 02 вересня 2018 року встановлено, що показники лічильника 201401003870 за адресою АДРЕСА_2 , садовода ОСОБА_1 зазначені 000756 дата сплати 28 грудня 2017 року, фактичні ж показники лічильника 8084.
Із акта перевірки лічильників № 137 від 02 березня 2019 року вбачається, що фактичні показники лічильника 201401003870 за адресою АДРЕСА_2 , садовода ОСОБА_1 зазначені 008412, що підтверджено підписом ОСОБА_1 .
Із довідки № 194 від 30 листопада 2019 року про оплату садоводом ОСОБА_1 по лічильнику 201401003870, пломба К1, встановленому 31 серпня 2014 року станом на 07 травня 2019 року повідомлені садоводом показники лічильника 000846, сума оплати 1488 грн. 62 коп., остання дата перевірки лічильника контролером 06 березня 2019 року - зафіксовано показники 008412 кВт, заборгованість становить 7566 кВт на суму 16796 грн. 52 коп.
Позивач ОСОБА_1 у суді визнала ту обставину, що станом на 06 березня 2019 року фактичні показники вказаного лічильника були 008412, що свідчить про споживання позивачем зазначеної кількості електроенергії, починаючи з 31 серпня 2014 року - дати встановлення лічильника 201401003870, проте наявність у неї суми боргу вона категорично заперечувала, посилаючись на те, що вся спожита нею електроенергія з 2015 року повністю оплачена через банк.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 як член СТ "Десна-1" відповідно до положень розділу 8 статуту СО "Трудовик" систематично користувалася електричною енергією, проте своїх зобов`язань щодо оплати спожитої електроенергію не виконала.
Факт заборгованості ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію підтверджується копією витягу з книг обліку СТ "Десна-1", актом від 31 серпня 2014 року з виконання робіт по виносу лічильника садовода ОСОБА_1 , довідкою № 194 від 30 листопада 2019 року, актом перевірки лічильників № 71 від 02 вересня 2018 року, актом перевірки лічильників № 137 від 02 березня 2019 року, попередження від 06 березня 2019 року, попередження № 30 від 07 березня 2019 року, актом обстеження споживання електроенергії садоводом від 07 березня 2019 року, актом від`єднання від електромережі садових будинків СТ від 20 березня 2019 року, нарядом № 3 від 21 березня 2019 року, копією книги обліку перевірки показників лічильників, актом обстеження споживання електроенергії садоводом від 04 липня 2019 року, нарядом № 6 від 04 липня 2019 року, актом обстеження споживання електроенергії садоводом від 03 жовтня 2019 року, витягом з протоколу № 06/10-2019 засідання Ради СО "Трудовик" від 06 жовтня 2019 року, актом обстеження споживання електроенергії садоводом від 10 жовтня 2019 року, попередженням від 10 жовтня 2019 року, актом обстеження споживання електроенергії садоводом від 23 жовтня 2019 року, нарядом № 8 від 23 жовтня 2019 року, копіями виписок по банківському рахунку СО "Трудовик" про сплату садоводами на розрахунковий рахунок садоводами членських внесків та інших платежів.
Із зазначених документів вбачається, що існує заборгованість за спожиту електроенергію садовода ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , яка становить 7566 кВт на загальну суму 16796 грн. 52 коп., виходячи з тарифу 2 грн. 22 коп. за кВт.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично оплачені показники лічильника лише 000846, фактичні показники вказаного лічильника станом на 06 березня 2019 року були 008412, різниця 7566 = 8412 - 846, тому загальна заборгованість становить 16796 грн. 52 коп.
Суд погоджується із розрахунком боргу ОСОБА_1 за спожиту нею електроенергію, відповідно до показників електролічильника, який встановлений за адресою АДРЕСА_2 , який станом на 07 травня 2019 року становить 7566 кВт на загальну суму 16796 грн. 52 коп. (7566 кВт х 2 грн. 22 коп.).
При дослідженні наданого позивачем СО "Трудовик" розрахунку, а також документів щодо фактичної сплати ОСОБА_1 за електроенергію, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок зроблено вірно, у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, що підтверджує невиконання ОСОБА_1 свого обов`язку щодо своєчасної та повної сплати за фактично спожиту нею електроенергію.
Нормами ч. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно із ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ч. 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області при розгляді справи № 361/7701/19, а також при розгляді даної справи, встановлено, що ОСОБА_1 самовільно підключалася до електромереж СО "Трудовик", з втручанням у електролічильник і порушенням пломбування, що підтверджено актами від 04 липня 2019 року, 03, 10 та 23 жовтня 2019 року.
Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи встановлені обставини у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2020 року при розгляді справи № 361/7701/20 та рішення 40-ої звітної Конференції садівників СО "Трудовик" від 26 травня 2018 року, суд вважає, що позовні вимоги СО "Трудовик" у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь СО "Трудовик" 8000 грн. - штрафних санкцій по 4000 грн. за два несанкціоновані підключення та 3000 грн. за порушення пломби також підлягають задоволенню.
У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких доказів на спростування заявлених позивачем СО "Трудовик" позовних вимог у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України суду не надала, зазначена сума заборгованості ОСОБА_1 у суді не спростована, доказів повної оплати фактично використаної нею вказаної вище кількості електроенергії позивачем суду не надано.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зустрічний позов СО "Трудовик" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій у загальному розмірі 27796 грн. 52 коп. знайшов своє підтвердження в суді, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , пов`язаних з компенсацією за відрив від звичайних занять, у розмірі 56806 грн.та позивачем за зустрічним позовом СО "Трудовик" на надання правової допомоги у розмірі 66750 грн. понесених та 2000 грн., які очікує понести, всього 68750 грн., суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У порушення вимог зазначеної норми позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у січні 2020 року, до якої нею не долучено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, цей розрахунок подано нею лише 21 лютого 2022 року, тому суд не вбачає підстав для стягнення із СО "Трудовик" на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з компенсацією за відрив від звичайних занять у розмірі 56806 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. ч. 3-6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За правилами п. 1 ч. 2, ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, крім судового збору, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У ч. 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правової допомоги СО "Трудовик" представник відповідача адвокат Іванченко О.В. надав суду договір № 01-11/2019 про надання правової допомоги та юридичних послуг від 01 листопада 2019 року, акти приймання-передачі наданих послуг, рахунки-фактури, розрахунок цих витрат, копію виписки з поточного рахунку на підтвердження факту зарахування сум на рахунок адвоката.
Із п. п. 2. 8 вказаного договору про надання правової допомоги вбачається, що сторони погодили оплату гонорару (винагороди) за надання адвокатом правової допомоги за цим договором, а також фактичних витрат, здійснюється у такому порядку: п. 2.8.1 не пізніше 10 числа поточного місяця адвокат надає замовнику рахунок та акт виконаних робіт за минулий місяць з розрахунком суми оплати, виходячи з обсягу часу, який було витрачено на надання правової допомоги за цим договором, складності галузевої приналежності та обсягу виконаних доручень, а також фактичних витрат адвоката, зазначених у п. 2.4 та 2.5; п. 2.8.2 у разі відсутності у замовника заперечень з приводу суми оплати він зобов`язується підписати акт виконаних робіт та сплатити визначену суму протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Із аналізу поданих до суду на підтвердження надання правової допомоги СО "Трудовик" адвокатом Іванченком О.В. документів, зокрема, копії виписки з поточного рахунку адвоката Іванченка О.В. вбачається, що фактично підтверджений розмір витрат на правову допомогу у даній справі № 361/670/20 становить 34500 грн. (т. 3 а. с. 90, 91, 190, 191, 193, т. 4 а. с. 72-74), які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь СО "Трудовик".
Доказів, зокрема, інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати за послуги адвоката в розмірі 34250 грн., враховуючи, що сторони у договорі про надання правової допомоги погодили, що розрахунок здійснюється протягом п`яти днів після підписання акта виконаних робіт, СО "Трудовик" суду не надало, тому суд вважає, що в цій частині у стягненні з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, слід відмовити.
За змістом ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, споживачі звільняються.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнена, з відповідача СО "Трудовик" на користь держави за дві вимоги відповідно до розміру задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп., по 840 грн. 80 коп. за кожну вимогу, та із ОСОБА_1 на користь СО "Трудовик" підлягає стягненню відповідно до розміру задоволених вимог за зустрічним позовом судовий збір у розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 137, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання "Трудовик" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Садівничого об`єднання "Трудовик" щодо не відновлення після відкриття 12 листопада 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області провадження у цивільній справі № 361/7701/19 електропостачання до садового будинку ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути із Садівничого об`єднання "Трудовик" (код ЄДРПОУ 23567169) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути із Садівничого об`єднання "Трудовик" (код ЄДРПОУ 23567169) на користь держави судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Зустрічний позов Садівничого об`єднання "Трудовик" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Садівничого об`єднання "Трудовик" (код ЄДРПОУ 23567169) заборгованість за спожиту електроенергію та штрафні санкції в загальному розмірі 27796 (двадцять сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 52 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 34500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) грн. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.
