Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
30 жовтня 2023 року м. Київ
Справа № 361/670/20
Провадження: № 22-ц/824/1772/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Нежури В. А., Соколової В. В.
секретарі Івасенко І. А., Сакалош Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Дутчака І.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання «Трудовик» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди
та за зустрічним позовом Садівничого об`єднання "Трудовик" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій,
у с т а н о в и в:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати протиправними дії СО «Трудовик» в особі голови Ради об`єднання Киричук Н.М., пов`язані з відмовою добровільно відновити порушене право позивача на споживання електричної енергії; зобов`язати відповідача протягом п`яти днів з дня оголошення рішення суду відновити порушене право шляхом підключення до електромережі садового будинку позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У березні 2020 року Садівниче об`єднання «Трудовик» звернулося до суду із зустрічними позовними вимогами, в яких просило стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання 27 796,52 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та штрафні санкції.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Садівничого об`єднання «Трудовик» щодо не відновлення електропостачання до садового будинку ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 після відкриття 12 листопада 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області провадження у цивільній справі № 361/7701/19.
Стягнуто із Садівничого об`єднання «Трудовик» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 35000 грн.
Стягнуто із Садівничого об`єднання «Трудовик» на користь держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічний позов Садівничого об`єднання «Трудовик» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Садівничого об`єднання «Трудовик» заборгованість за спожиту електроенергію та штрафні санкції в загальному розмірі 27 796,52 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 34500 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та ухвалити додаткове рішення про стягнення на її користь із відповідача судових витрат.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що під час ухвалення рішення по суті спору судом не було вирішено питання щодо розподілу понесених нею витрат, пов`язаних із компенсацією за відрив від звичайних занять для участі у тривалому судовому процесі. Вказувала, що на підтвердження витрат в розмірі 58 736 грн надано відповідні розрахунки, відповідач заперечень щодо вказаного розміру витрат не надав, а тому вважала, що такі витрати повинні бути стягнені із СО «Трудовик» шляхом ухвалення додаткового рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Адвокат Іванченко О.В. в інтересах СО «Трудовик» та голова СО «Трудовик» Киричук Н.М. заперечили проти апеляційної скарги позивачки.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно вимог частин 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Статтею 138 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як убачається зі змісту рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2022 року, питання щодо розподілу судових витрат ОСОБА_1 , пов`язаних з компенсацією за відрив від звичайних занять, вже було вирішено судом.
Суд першої інстанції у вказаному рішенні відмітив, що у порушення вимог законодавства позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у січні 2020 року, до якої нею не долучено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, цей розрахунок подано нею лише 21 лютого 2022 року, тому суд не вбачав підстав для стягнення із СО «Трудовик» на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних з компенсацією за відрив від звичайних занять у розмірі 56 806 грн.
Отже, питання щодо стягнення судових витрат у розмірі 56 806 грнвже було предметом розгляду суду першої інстанції та в розподілу вказаних витрат судом було відмовлено, а тому суд першої інстанції не міг повторно розглядати вказані вимоги.
Колегія суддів відмічає, що ОСОБА_1 , в разі незгоди із таким рішенням суду в частині розподілу судових витрат, не була позбавлена можливості оскаржити його в апеляційному поряду, підстави для ухвалення додаткового рішення, в даному випадку, відсутні, як було вірно зазначено судом першої інстанції.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності в резолютивній частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2022 року посилань на результат розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, оскільки вказана інформація міститься в його мотивувальній частині, при цьому, Цивільний процесуальний кодекс України не містить вимог щодо визначення результату розгляду такої заяви в резолютивній частині рішення суду.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо можливості здійснення розподілу судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення, питання щодо розподілу яких вже було вирішено судом під час ухвалення рішення по суті спору, не заслуговують на увагу, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви позивачки про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2024 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді В. А. Нежура
В. В. Соколова
