ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15723/17
УХВАЛА
18 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України про відвід колегії суддів у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа - публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року позов задоволено частково:- визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" до категорії неплатоспроможних" з моменту її прийняття; - скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту його прийняття; - скасовано постанову Національного банку України від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту її прийняття, зобов`язавши Національний банк України повернути ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" банківську ліцензію від 24 жовтня 2011 року № 122 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" від 24 жовтня 2011 року № 122 (з додатками); - скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття, зобов`язавши Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2011 року №26; - скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку"; - зобов`язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо знаходження ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" у стані припинення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 шляхом внесення змін до мотивувальної та резолютивної частини відносно визнання протиправними: Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку". Визнано протиправними Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку"; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 залишено без змін.
Не погодившись із вказаними рішеннями, прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
29 жовтня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла від прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України заява про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т. від розгляду даної справи, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року заяву прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т. визнано необґрунтованою, а справу №826/15723/17 передано для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
В порядку, встановленому ст. 31 КАС України, Ключковича В.Ю. визначено суддею для вирішення питання про відвід.
У відповідності до правил ч. 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Підстави для відводу судді визначені в частині 1 ст. 36 КАС України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правову допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглянув справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ветштайн проти Швейцарії» Суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, вона ґрунтується на доводах про те, що розгляд справи здійснюється у понад встановлений строк без виняткових для цього підстав, що, на думку заявника беззаперечно свідчить про упередженість та необ`єктивність колегії суддів.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 вересня 2020 року.
09 вересня 2020 року під час судового засідання представником третьої особи - Дмітрішиним Д.М. було заявлено клопотання про оголошення перерви для надання представником публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" доказів наявності повноважень на представництво інтересів в суді. Розгляд справи відкладено на 23 вересня 2020 року, продовжено строк розгляду апеляційної скарги, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.09.2020 (а.с.188-189, т.8).
Під час судового засідання 23 вересня 2020 року колегією суддів оголошено перерву до 06 жовтня 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.09.2020 (а.с.235-238, т.8).
06 жовтня 2020 року секретарем судового засідання складена довідка про те, що розгляд справи 06.10.2020 не здійснювався, у зв`язку з перебуванням суддів - членів колегії Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Г. у іншому судовому процесі, а саме у виборчій справі № 320/8887/20, розгляд якої було призначено на 11:00, проте станом на 17:30 розгляд справи продовжувався.
У зв`язку з наведеним, розгляд справи було призначено на 04 листопада 2020 року.
04 листопада 2020 року секретарем судового засідання складена довідка про те, що розгляд справи 04.11.2020 не здійснювався, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Собківа Я.М. на лікарняному.
Суд враховує, при цьому, що у період з 27 жовтня 2020 року по 02 грудня 2020 року суддя Собків Я.М. перебував на лікарняному.
Так, згідно ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Як вже було встановлено судом, ухвалу про відкриття апеляційного провадження постановлено Шостим апеляційним адміністративним судом 13 липня 2020 року, та 09.09.2020 продовжено строк розгляду такої справи (таким чином, 75денний термін розгляду справи сплив 26.09.2020), однак, суд при цьому зазначає наступне.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості.
Проте, можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції.
Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, зважаючи на обставини справи, на обставини щодо перербування судді-доповідача тривалий час на лікуванні, та на те, що більший термін вирішення спору у даному випадку є розумним і збільшення часу розгляду справи дає можливість забезпечити належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду справи, всебічно, повно та об`єктивно розглянути дослідити усі обставини справи та справедливо вирішити наявний між сторонами спір із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, суд приходить висновку, що наведені доводи заявника не можуть бути свідченням порушення порядку розгляду справи, оскільки головуючим суддею своєчасно вчинялися дії щодо розгляду справи.
Відтак, обставини наведені прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України у заяві про відвід не є підставами для відводу.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Крім того, відповідно до часини 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зважаючи на вказане, не можуть вважатися такі обставини і обставинами, які викликають сумнів у неупередженості суддів при розгляді справи.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що наведені заявником мотиви, за яких заявлено відвід колегії суддів у справі №826/15723/17, не можуть слугувати підставою для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості.
Наявності інших підстав, передбачених ст. ст. 36 та 37 КАС України для відводу колегії суддів від розгляду справи заявником не зазначено.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану зацікавленість суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід суддів не вбачається.
Не є підставами для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддів процесуальних рішень.
Враховуючи наведені обставини справи та відсутність обґрунтувань заявника доводами та доказами, передбаченими КАС України, вважаю, що зазначені вище посилання заявника, не є доказом в упередженості чи зацікавленості суддів та не можуть бути підставою для відводу, як такі, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів при розгляді даної адміністративної справи, а відтак, така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України про відвід колегії суддів від розгляду справи №826/15723/17 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ю. Ключкович