ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15723/17
УХВАЛА
14 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України про відвід колегії суддів у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ
Позивачі Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року позов задоволено частково.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
29 жовтня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла від прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України заява про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т.
Розглянувши заяву про відвід у порядку письмового провадження, як це передбачено частиною 11 статті 40 КАС України, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно частини 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).
Заява про відвід вмотивована тим, що розгляд справи здійснюється у понад встановлений строк без виняткових підстав для цього, що, на думку заявника беззаперечно свідчить про упередженість та необ`єктивність колегії суддів.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т., колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 36 КАС України передбачений перелік підстав за яких суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що колегія суддів проявляла особисту упередженість до заявника.
Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суддів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 вересня 2020 року.
09 вересня 2020 року під час судового засідання представником третьої особи - Дмітрішиним Д.М. було заявлено клопотання про оголошення перерви для надання представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" доказів наявності повноважень на представництво інтересів в суді. Розгляд справи перенесено на 23 вересня 2020 року.
Під час судового засідання 23 вересня 2020 року колегією суддів протокольною ухвалою було продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 06 жовтня 2020 року.
06 жовтня 2020 року складена довідка про те, що розгляд справи не здійснювався, у зв`язку з перебуванням суддів - членів колегії Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Г. у іншому судовому процесі, а саме у виборчій справі № 320/8887/20, розгляд якої було призначено на 11:00 , проте станом на 17:30 розгляд справи продовжувався. Розгляд справи було назначено на 04 листопада 2020 року.
У період з 27 жовтня 2020 року по 02 грудня 2020 року суддя-доповідач Собківа Я.М. перебував на лікарняному.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Протягом визначеного ст. 309 КАС України місячного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що під час судового засідання 23 вересня 2020 року, попри те, що визначений ст. 309 КАС України тридцятиденний строк спливав, продовжено строк розгляду апеляційної скарги та її розгляд призначено поза межами визначеного ст. 309 КАС України, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість забезпечити належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду справи, всебічно повно та об`єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також забезпечення вжиття дій, необхідних для з`ясування всіх обставин у даній справі.
Отже, наведені доводи заявника, на переконання колегії суддів, не можуть бути свідченням порушення порядку розгляду заяви останнього, оскільки головуючим суддею вчинялися своєчасно дії щодо розгляду матеріалів справи.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обставини наведені прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України у заяві не є підставою для відводу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.
З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у тому числі подібних.
Відповідно до часини 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Згідно з частиною 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
З огляду на викладене колегія суддів знаходить заявлений відвід необґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Заяву прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т. визнати необґрунтованою.
Справу № 826/15723/17 передати для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.