ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/15723/17 Суддя (судді) першої інстанції:
Шевченко Н.М., Аверкова В.В., Бояринцева М.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,
за участю:
секретаря Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ УКРАЇНИ", ОСОБА_4, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-Комерційний Банк "КАПІТАЛ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ УКРАЇНИ" та ОСОБА_4 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-Комерційний Банк "КАПІТАЛ" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_4 звернулися до суду з адміністративним позовом до Національного банку України (відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 2), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач 3), третя особа: Публічне акціонерне товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" до категорії неплатоспроможних" з моменту її прийняття;
- скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту його прийняття;
- скасовано постанову Національного банку України від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту її прийняття, зобов'язавши Національний банк України повернути ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" банківську ліцензію від 24 жовтня 2011 року № 122 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" від 24 жовтня 2011 року № 122 (з додатками);
- скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття, зобов'язавши Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2011 року №26.
- скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
- зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо знаходження ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" у стані припинення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, сторони по справі подали апеляційні скарги, в яких:
- позивачі просять змінити рішення суду першої інстанції та визнати протиправними рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" з моменту його прийняття; рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "КАПІТАЛ" та делегування повноважень ліквідатора банку";
- Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ" просять скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ», ОСОБА_4, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «КАПІТАЛ» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 - скасовано. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_4 залишено без розгляду, з підстав пропуску процесуального строку звернення з позовом до суду.
Постановою Верховного Суду від 13.11.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз України», ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з огляду на поважність причин пропуску строку подання позовної заяви у справі.
При новому розгляді справи, представник позивачів в судовому засіданні підтримав апеляційні скарги останніх та просив їх задовольнити, змінивши мотивувальну та резолютивну частину рішення суду першої інстанції. В задоволенні апеляційних скарг Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «АКБ «Капітал» просив відмовити.
Представник Національного банку України в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз України» та ОСОБА_4, та підтримав апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «АКБ «Капітал», просив задовольнити такі.
Представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечили проти задоволення апеляційних скарг позивачів, апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «АКБ «Капітал» просили задовольнити.
Представник ПАТ «АКБ «Капітал» також заперечив проти задоволення апеляційних скарг позивачів, підтримав апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «АКБ «Капітал», оскаржуване рішення просив скасувати, відмовивши в задоволенні позову.
Представник Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві до судового засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, що не заважає розгляду справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів при новому апеляційному розгляді враховує висновок Верховного Суду у даній справі, який викладено в постанові від 13.11.2018, де зазначено про поважність причин пропуску процесуального строку звернення з позовом до суду, а тому відповідні доводи апеляційних скарг Національного банку України та ПАТ «АКБ «Капітал» щодо пропуску позивачами строку звернення судом не розглядаються.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Акціонерно-Комерційний Банк "КАПІТАЛ" підлягають залишенню без задоволення, а апеляційні скарги ТОВ «Промгаз Україна» та ОСОБА_4 - задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» є власником простих іменних акцій в бездокументарній формі ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» у кількості, що складає 15,4592 % від загальної кількості акцій.
ОСОБА_4 є власником простих іменних акцій ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» у кількості, що складає 20,4142 % від загальної кількості акцій. Крім того, ОСОБА_4 є учасником TOB «ФПК «КАПІТАЛ», яке володіє акціями ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» в кількості, що складає 9,9966 % від загальної кількості акцій та одним з учасників TOB «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ», який володіє 65 % статутного капіталу Товариства.
Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015 № 43/БТ ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» був віднесений до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ зазначений банк віднесений до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.07.2015 № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», згідно з яким 20.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» з 21 липня по 20 жовтня 2015 року включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.10.2015 прийняла рішення № 191 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку по 20.11.2015 (включно).
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 23.10.2015 звернувся до Національного банку України з пропозицією № 22-40652/15 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ».
Правління Національного банку України 29.10.2015 прийняло постанову № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ».
Відповідно до вказаної постанови Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.10.2015 прийняла рішення № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
02.11.2015 Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 196 «Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «КАПІТАЛ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Вказані рішення стали передумовою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про перебування ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» у стані припинення.
Не погоджуючись із постановами Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ та від 29.10.2015 № 753, рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140, від 19 жовтня 2015 року № 191, від 29 жовтня 2015 року № 195 та від 02 листопада 2015 року № 196, ТОВ «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_4 звернулися до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими внаслідок прийняття оскаржуваних рішень за відсутності обґрунтованих на те підстав.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, проте вказує на наявність підстав для зміни спірного рішення в частині, з огляду на таке.
Стосовно права позивачів на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів звертає увагу на те, що за висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27 червня 2017 року № 21-3739а16, акції, якими володіє акціонер, є його майном, і позбавлення акціонера можливості отримувати прибуток від таких акцій є порушенням його прав. Крім того, відповідно до Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Національного банку України від 08 березня 2011 року № 306, внаслідок ліквідації Банку ділова репутація позивача втрачає свою бездоганність, у зв'язку з чим він не зможе бути керівником в інших банківських установах, а також позбавлений можливості придбавати банківські установи та розвивати банківський бізнес і продовжувати займатися банківською справою протягом десяти років, що може свідчити про порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів Верховного Суду України, виходячи з принципу верховенства права та практики Європейського суду з прав людини дійшла висновку, що позивач, який є акціонером, до того ж і власником істотної участі в банку, мав право звертатись до суду у зв'язку із втручанням органів державної влади в особі Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у його права, зокрема право власності, яке закріплено статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що ТОВ «ПРОМГАЗ УКРАЇНИ» та ОСОБА_4 є власниками істотної участі в ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», відповідно, вони є належними позивачами в справі, що також не заперечується відповідачами та третьою особою в апеляційних скаргах.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу.
Один із заходів впливу є віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
Так, підставою для прийняття постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ, якою віднесено ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних став п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до вказаної норми Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.
Разом з тим, Національний банк України в апеляційній скарзі вказує на те, що наділений виключними повноваженнями на застосування адекватних вчиненому порушенню або рівню загрози кредиторів та вкладників заходів впливу до банків України. На думку скаржника, суд першої інстанції при вирішенні справи втрутився у дискреційні повноваження Національного банку України, що не відповідає принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову. Також відповідач посилається на ч. 1 ст. 53 Закону України «Про Національний банк України», відповідно до якої не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та цим Законом.
Досліджуючи обгрунтованість таких доводів, колегія суддів зазначає, що прийняття рішення про застосування до банку одного із заходів впливу дійсно є дискреційними повноваженнями Національного банку України, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом.
Водночас, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не задовольняв вимог, які б свідчили про втручання у дискреційні повноваження Національного банку України. Позов не містить вимоги про визнання ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» таким, що привів свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства. Разом з тим, позивачами заявлено вимоги про скасування постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ, вирішення якої потребує проведення перевірки наявності підстав для висновку НБУ, як суб'єкта владних повноважень, щодо не приведення банком діяльності та фінансових показників у відповідність до вимог закону.
Крім того, суд наділений відповідними повноваженнями на вчинення таких дій в контексті положень ст.ст. 2, 6, 17, 105, 162 КАС України (у редакції, чинній на час подачі позову) та ст.ст. 2, 5, 19, 245 КАС України (у редакції, чинній на час вирішення справи судом).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На виконання зазначених приписів КАС України, суд першої інстанції встановив, що висновки Національного банку України щодо не приведення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства - не відповідають критерію обґрунтованості, та що свідчить про відсутність втручання судом у дискреційні повноваження Національного банку України.
Національний банк України в апеляційній скарзі також вказує на те, що постанови Правління Національного банку України не можуть бути скасовані судом, оскільки є актами індивідуальної дії та вичерпали себе фактом виконання, що підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, згідно з яким ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у вказаній справі Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи мають органи місцевого самоврядування повноваження скасовувати власні рішення або вносити до них зміни після їх виконання. В той же час, у межах даної справи розглядаються вимоги про скасування рішень суб'єктів владних повноважень в судовому порядку.
Перевіряючи обґрунтованість постанови Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ, як рішення суб'єкта владних повноважень, суд встановив наступні обставини.
Дана постанова прийнята на основі пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних, інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 20 липня 2015 року № В/20-03008/46799/БТ та результатів безвиїзного нагляду та позапланової перевірки ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» з окремих питань активів та ліквідності, фінансового моніторингу та валютного контролю, стану організації IT-систем, процесів та IT-інфраструктури, дотримання вимог стандартів системи управління інформаційною безпекою, виконання вимог до інформаційного забезпечення операційної діяльності ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» (у тому числі програмного забезпечення), щодо захисту інформації та документів від підроблення, викривлення та знищення, проведеної станом на 22 червня 2015 року за період з 05 січня по 22 червня 2015 року згідно з розпорядженням Національного банку України від 19.06.2015 № 308-р.
Підставою для прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ стали порушення, які викладені у мотивувальній частині даної постанови:
1. До Національного банку України надходять скарги фізичних осіб щодо невиконання/несвоєчасного виконання зобов'язань перед клієнтами. З 05 січня по 17 липня 2015 року надійшло 62 скарги фізичних осіб, з них 56 - у зв'язку з неповерненням коштів. ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» не здійснює обліку невиконаних документів клієнтів на позабалансовому рахунку 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк», в той час як невиконаними станом на 20 липня 2015 року залишалися розрахункові документи клієнтів на загальну суму 0,6 млн. грн.
2. ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» не відображає невиконані зобов'язання перед ПАТ «Укрексімбанк» за простроченим міжбанківським кредитом (23,2 млн. грн.) на позабалансовому рахунку 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк».
В частині порушень, зазначених у п.п. 1, 2 зазначено, що у зв'язку з наявністю у ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, відповідно до пункту 2.5 глави 2 та пункту 3.5 глави 3 розділу V Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368 (далі - Інструкція № 368), значення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та поточної ліквідності (Н5) ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» дорівнюють нулю з часу виникнення цих зобов'язань.
3. Не виконані вимоги Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23 (далі - Положення № 23), у частині недостатності сформованих резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (доформування становило 148,0 млн. грн. та 12,4 млн. грн. відповідно)
4. Не виконані вимоги Інструкції № 368 у частині некоригування (зменшення розміру регулятивного капіталу на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дня їх нарахування (88,1 млн. грн.) та на суму перевищення максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) над нормативним значенням (35,0 млн. грн.);
5. Не виконані вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року № 309 (далі - Інструкція № 309), у частині не відображення реального фінансового результату за договорами купівлі-продажу цінних паперів, які обліковуються як операції форвард (результат переоцінки за форвардними операціями з продажу ОВДП, номінованих у доларах США, становив 113,0 млн. грн.);
6. Не виконані вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 481 (далі - Інструкція № 481), у частині невідображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу активів з відстроченням платежу аналогічно до обліку операцій з надання кредитів, тобто на рахунках кредитної заборгованості;
7. Не виконані вимоги Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315 (далі - Положення № 315), у частині невключення до переліку пов'язаних з банком 17 юридичних осіб.
Щодо порушень, зазначених у п.п. 3-7, вказано, що вони призвели до подання до Національного банку України недостовірної інформації/звітності, що є порушенням Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 №124 (зі змінами), внаслідок чого розмір регулятивного капіталу набув від'ємного значення та становив «-» 243,7 млн. грн. (за даними ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» 247,3 млн. грн.), що призвело до порушень усіх економічних нормативів, базою для розрахунку яких є регулятивний КАПІТАЛ. За даними перевірки, фінансовий результат діяльності становив «-» 288,4 млн. грн. (за даними ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» 15,3 млн. грн.)
8. Не виконано доопрацьований план фінансового оздоровлення на період з 23 січня по 17 липня 2015 року, затвердженого спостережною радою (протокол засідання від 24 березня 2015 року) та правлінням ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» (протокол засідання від 24 березня 2015 року) у частині збільшення розміру регулятивного капіталу (заплановано на 01 липня - 281,9 млн. грн., фактично на 16 липня 2015 року - 230,7 млн.грн.) та не забезпечено продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн.грн.).
Зазначені порушення у своїй сукупності стали підставою для прийняття постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ.
Представниками Національного банку України та ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» було вказано на наявність інших порушень, які відображені в Звіті про інспектування банку - юридичної особи ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» за період з 05 січня 2012 року по 19 червня 2015 року (далі - Звіт про інспектування банку) та Довідці про інспектування окремих питань активів та ліквідності ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» за період з 05 січня по 22 червня 2015 року (далі - Довідка про інспектування банку), проте з урахуванням того, що предметом розгляду є постанова Правління Національного банку України від 20.07.2015 № 466/БТ та наявність законодавчо визначених підстав для її прийняття, то суд досліджує лише ті порушення у діяльності банку, які були покладені в основу зазначеної постанови. Наявність інших невідповідностей у діяльності банку не входить до предмету доказування в межах даної справи.
З Довідки про інспектування банку вбачається, що вона містить додаток 1 «Порушення законодавчих та нормативно-правових актів», в якому вказано узагальнений перелік встановлених під час перевірки порушень, а також примітку про їх усунення/не усунення під час перевірки.
Так, однією з підстав для віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних Національний банк України зазначив «Не виконані вимоги Інструкції № 368 у частині не коригування (зменшення) розміру регулятивного капіталу на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дня їх нарахування (88,1 млн. грн.) та на суму перевищення максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) над нормативним значенням (35,0 млн. грн.)». Зазначене порушення відображено також у п. 1 додатку 1 до Довідки про інспектування банку.
Проте, зазначений додаток також містить інформацію про усунення порушення шляхом погашення відсотків 01.07.2017.
Іншою підставою для віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних вказано «Не виконані вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року № 309 (далі - Інструкція № 309), у частині не відображення реального фінансового результату за договорами купівлі-продажу цінних паперів, які обліковуються як операції форвард (результат переоцінки за форвардними операціями з продажу ОВДП, номінованих у доларах США, становив 113,0 млн. грн.)».
Водночас, дане порушення відображене у п. 10 додатку 1 до Довідки про інспектування банку як усунуте (погашене) 23 та 26 червня 2015 року.
Стосовно доводів НБУ, що факт усунення порушень не спростовує факту їх вчинення, то вони відхиляються судом апеляційної інстанції, позаяк підставою для віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних слугував п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тобто не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.
Отже, підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних може бути порушення вимог законодавства, які не були усунені станом на день прийняття відповідного рішення.
Вказане вище свідчить про те, що посилання у постанові від 20.07.2015 № 466/БТ на порушення вимог законодавства, які були усунені згідно з Довідкою про інспектування банку від 09.07.2015 є необґрунтованими.
Крім того, Національний банк України зазначає, що у період з 05 січня по 17 липня 2015 року надійшло 62 скарги фізичних осіб на ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», з них 56 - у зв'язку з неповерненням коштів. Також ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» не здійснює обліку невиконаних документів клієнтів на позабалансовому рахунку 9804 «Документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк», в той час невиконаними станом на 20 липня 2015 року розрахункові документи клієнтів на загальну суму 0,6 млн. грн.
На підтвердження наявності такого порушення надано копії скарг громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також матеріали листування із зазначеними громадянами.
Відтак, в постанові від 20.07.2015 № 466/БТ Національний банку України зазначив про надходження 56 скарг щодо неповернення коштів на суму 0,6 млн. грн., проте до суду надав копії скарг лише шести громадян, загальна сума не виплачених коштів яким дорівнює 553492,67 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені звернення переважно містять скарги громадян, пов'язані із встановленням лімітів на зняття готівки.
Відповідно до п. 14 розділу IV Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, установлено, що емітент має право використовувати ліміти та/або обмеження на суми та кількість платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів. Емітент перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити клієнта з лімітами та/або обмеженнями, які застосовуватимуться. Користувач має право змінити встановлений емітентом ліміт та/або обмеження, про що повідомляє емітента в порядку, установленому договором.
Разом з тим, відповідно до п. 2.10 типових договорів строкового банківського вкладу (депозиту) вклад, в тому числі, у достроковому порядку та нараховані проценти повертаються банком в безготівковій формі на відкритий вкладнику поточний рахунок для повернення коштів або за заявою вкладника на інший зазначений вкладником рахунок.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладників, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п.п. 1.3, 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492) вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залученим строкових вкладів, закриваються після закінчення строку зберігання вкладу та повернення коштів вкладнику.
Отже, грошові кошти за договором банківського вкладу повертаються вкладникові (фізичній чи юридичній особі) на першу вимогу (якщо вказаним договором з юридичною особою не передбачено інше), або по закінченню строку дії такого договору.
Суд першої інстанції вірно врахував, що законодавством передбачений механізм повернення суми депозиту за договором банківського вкладу. Згідно з пп. 3.2 глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення № 516) грошові кошти з вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок.
Відповідно до пп. 3.5 глави 3 Положення № 516 якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Водночас, за відсутності доказів існування необґрунтованих відмов у поверненні коштів або зміни лімітів на зняття готівки, підстави вважати дії банку незаконними - відсутні, про що вказано судом першої інстанції та який дійшов вірного висновку щодо безпідставності доводів Національного банку України про обгрунтованість постанови від 20.07.2015 № 466/БТ в частині нездійснення обліку невиконаних з вини банку розрахункових документів клієнтів - фізичних осіб.
Крім того, згідно з постановою від 20.07.2015 № 466/БТ такі розрахункові документи підлягали обліку на рахунку 9804, призначеному для обліку документів до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк. Водночас, з огляду на назву зазначеного рахунку, він не призначений для обліку невиконаних документів до рахунків саме фізичних осіб.
У постанові від 20.07.2015 № 466/БТ зазначено, що таке порушення має наслідком зменшення нормативу миттєвої та поточної ліквідності до нуля.
Згідно з п. 2.5 глави 2 розділу V Інструкції № 368 у разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.
Відповідно до п. 3.5 глави 2 розділу V Інструкції № 368 у разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.
Враховуючи, що наявність не виконаних зобов'язань перед вкладниками - фізичними особами станом на 20 липня 2015 року не знайшла свого підтвердження, доводи Національного банку України про те, що норматив миттєвої та поточної ліквідності ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» дорівнює нулю є необґрунтованими.
Крім того, Національний банк України встановив, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» мало не виконані зобов'язання перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та не здійснювало облік такого зобов'язання у встановленому порядку, у зв'язку з чим норматив миттєвої та поточної ліквідності банку дорівнює нулю.
Так, сторонами не заперечується наявність не виконаних зобов'язань перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» за міжбанківським кредитом в сумі 23,2 млн. грн. Зазначена заборгованість облікована банком на рахунку 1627. За висновком відповідача вказана сума підлягала відображенню також на рахунку 9804.
План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про його застосування були затверджені постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280 та були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з п.п. 1, 3 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - Інструкція № 280) План рахунків бухгалтерського обліку банків України - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України на рахунку 1627 обліковується прострочена заборгованість за кредитами, що отримані від інших банків, а на рахунку 9804 - документи до рахунків клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані банком у встановлений законодавством України строк.
Положеннями п. 9 Інструкції № 280 передбачено, що у Плані рахунків наведені номери та найменування синтетичних рахунків II, III, IV порядків, що забезпечують запис інформації про наявність і рух активів, зобов'язань, капіталу та результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банків. Першою цифрою номера визначено клас рахунків. План рахунків складається з дев'яти класів, зокрема класу 9 - Позабалансові рахунки.
Кожний клас розподілений на: рахунки II порядку (двозначні - розділ); рахунки III порядку (тризначні - група); рахунки IV порядку (чотиризначні - балансовий рахунок).
Отже, рахунок 9804 належить до групи 980 розділу 98 класу 9.
Згідно з п. 17 Інструкції № 280 у класі 9 обліковуються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.
Рахунки розділів 96-98 використовуються для обліку списаних активів, документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і довірчого управління.
В контексті наведеного, мотивованих пояснень щодо необхідності відображення вказаної вище заборгованості перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» на рахунку 9804, який належить до розділу 98 та призначений для обліку списаних активів, документів, цінностей, розрахунків саме за операціями з приватизації і довірчого управління, Національним банком не надано.
Відповідно до п. 1.2. глави 1 розділу V Інструкції № 368, з метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).
Положеннями п. 2.5 глави 2 та п. 3.5 глави 2 розділу V Інструкції № 368 передбачено, що у разі наявності в банку розрахункових документів, що не виконані в строк з його вини, значення нормативу миттєвої та поточної ліквідності дорівнює нулю з часу виникнення цих зобов'язань.
Вказані положення передбачають, що обов'язковою умовою зменшення нормативу миттєвої та поточної ліквідності до нуля є наявність у банку розрахункових документів, що не виконані в строк саме з його вини. Водночас, у постанові від 20.07.2015 № 466/БТ відсутні посилання на дослідження обставин та причин невиконання ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» про сплати боргу.
Так, на час проведення інспектування банку між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» існував спір щодо заборгованості за міжбанківським кредитом.
Так, у провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2557/15-г за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості у розмірі 31278701,79 грн. та за зустрічним позовом ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про внесення змін до кредитного договору від 12.09.2008 № 151108К61.
На момент завершення інспектування банку та прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ було відсутнє судове рішення у справі № 908/2557/15-г, яке б набрало законної сили. Разом з тим, з огляду на підстави звернення із зустрічним позовом, під час вирішення такої справи суд повинен був надати оцінку доводам ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у встановлений строк. Такі доводи ґрунтувалися на тому, що банк знаходиться у м. Донецьк. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції діяльність 9 відділень ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» на територіях Донецької та Луганської областей була призупинена.
Зазначені обставини не були враховані Національним банком України під час проведення інспектування ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ, незважаючи на те, що мали важливе значення для прийняття обґрунтованого рішення за наслідками перевірки.
Колегія суддів вважає, що наявність в банку розрахункових документів, які не виконані в строк з його вини, призводить до зменшення значення нормативу миттєвої та поточної ліквідності незалежно від того, чи була така заборгованість облікована з дотриманням вимог Інструкції № 280.
В той же час, наявність невиконаних у строк розрахункових документів не є достатньою підставою вважати, що значення нормативу миттєвої ліквідності дорівнює нулю. Обов'язковою передумовою для такого висновку має бути встановлення вини банку в невиконанні розрахункових документів.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачами зазначено про відсутність вини ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» у не виконанні розрахункових документів ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», проте Національний банк України, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності свого рішення, позаяк не навів достатніх та обґрунтованих доводів наявності вини ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», як обов'язкової умови для настання наслідків, обумовлених п. 2.5 глави 2 та п. 3.5 глави 2 розділу V Інструкції № 368.
Іншою підставою для прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ став висновок про порушення Положення № 23 у частині недостатності сформованих резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (доформування становило 148,0 млн. грн. та 12,4 млн. грн. відповідно).
Разом з тим, заявлена Національним банком України недостатність сформованих резервів та, відповідно, необхідність у доформуванні резерву пов'язана в основному з відсутністю документів стосовно забезпечення виконання кредитних зобов'язань (застав та іпотек), які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст.ст. 107, 112 Конституції України Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
З посиланням на відповідні правові акти суд першої інстанції встановив, що були визначені такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року: Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.04.2014 № 436, на території Донецької та Луганської областей починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, а саме - призупинити здійснення банками України усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.
Під час проведення інспектування ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» повідомив Національний банк України про неможливість надання оригіналів кредитних справа з огляду на викладені вище обставини, проте надав до перевірки їх копії.
В апеляційній скарзі Національний банк України зазначив, що відповідно до додатку 2 до Положення № 23 кредитна справа має містити саме оригінали документів, а не їх копії.
Посилаючись на п. 1.9 глави 1 розділу І Положення № 23 Національний банк України зазначив, що відсутність чи неподання внутрішньобанківських положень або кредитної документації (справи) для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку України є підставою для негативних висновків щодо ефективності та/або адекватності системи управління ризиками в банку, а також застосування до банку заходів впливу в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Зазначені доводи Національного банку України відповідають вимогам, що закріплені у Положенні № 23.
Проте, колегія суддів враховує причини ненадання для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку України оригіналів кредитних справ, факт надання копій відповідних документів, та приходить до висновку щодо недостатності такого порушення для віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних.
Крім того, для посилення застави за кредитними зобов'язаннями, по яких, на думку Національного банку України, необхідно було сформувати резерв, ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» уклав договір іпотеки на суму 218 млн. грн. та прийняв у заставу земельні ділянки в загальному розмірі 4,35 га, що знаходяться у Київський області, Обухівському районі, смт. Козин.
Загальна сума іпотеки (218 млн. грн.) перевищує розмір доформування резервів під кредитні операції та фінансову дебіторську заборгованість (148,0 млн. грн. та 12,4 млн. грн. відповідно).
Згідно з поясненнями Національного банку України, викладеними в апеляційній скарзі, відповідні документи надійшли відповідачу 17 липня 2017 року, проте не були враховані під час прийняття постанови від 20.07.2015 № 446/БТ. У якості причини неврахування доказів доформування банком страхових резервів шляхом укладення договору іпотеки та прийняття у заставу земельних ділянок, Національний банк України зазначив, що такі документи надійшли за один робочий день до закінчення граничного строку для прийняття рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає вимогам законодавства або для визнання його неплатоспроможним. Об'єм таких документів становив 81 арк. Визначення достатності сформованих банком резервів потребувало розгляду документів, аналізу ліквідності забезпечення, здійснення розрахунків резервів.
Таким чином, Національний банк України підтвердив, що до прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ отримав документи на підтвердження доформування страхових резервів, проте не розглянув їх із посиланням на недостатність часу для аналізу ліквідності забезпечення та здійснення розрахунків резервів.
Водночас, висновок про недостатність сформованих резервів став однією з підстав для застосування до ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» такого заходу впливу як віднесення банку до категорії неплатоспроможних, що також свідчить про необґрунтованість постанови від 20.07.2015 № 466/БТ з посиланням на недостатність сформованих резервів.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» надав суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 15.03.2018, за якою право іпотеки та застави ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» майна на суму 218 млн. грн. було припинене 19 липня 2015 року. Даний факт вказує на те, що такий доказ був відсутній у Національного банку України на час прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ, а відповідно не міг бути врахований під час прийняття оскаржуваної постанови НБУ.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, та зазначає, що висновок Національного банку України щодо недостатності страхових резервів ґрунтувався переважно на неможливості дослідження оригіналів кредитних справ (копії яких були надані), які перебувають на території проведення антитерористичної операції, недостатності часу для розгляду документів, поданих ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» на підтвердження доформування страхових резервів, що свідчить про необґрунтованість висновку НБУ про наявність достатніх підстав для прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Вказана обставина є достатньою підставою для скасування постанови від 20.07.2015 № 466/БТ з огляду на її невідповідність критерію, визначеному в п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
При прийнятті постанови від 20.07.2015 Національний банк України виходив з того, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» не виконані вимоги Положення № 315, у частині не включення до переліку пов'язаних з банком 17 юридичних осіб.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у редакції, чинній на час проведення інспектування ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та прийняття рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних, для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком.
Зазначені норми права вказують на те, що певне коло осіб є пов'язаними із банком в силу вимог Закону. Інші особи можуть бути визнані пов'язаними із банком за рішенням Національного банку України у разі виявлення відповідних ознак під час здійснення банківського нагляду.
Разом з тим, у постанові від 20.07.2015 № 466/БТ не зазначені назви пов'язаних із ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» юридичних осіб та ознаки, характер взаємовідносин, операції та інші зв'язки із банком, які стали підставою для висновку про порушення вимоги Положення № 315. Згідно зі Звітом про інспектування банку Національний банк України визнав 17 юридичних осіб пов'язаними із ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» за результатами вибіркової перевірки та встановленням передбачених підпунктами 1-3 п. 1 та підпунктом 4 п. 2 глави 3 розділу 2 Положення № 315 ознак визначення Національним банком фізичних або юридичних осіб такими, що є пов'язаними з банком особами, а саме: за характером взаємовідносин та характером операцій.
Порядок набуття відповідними особами статусу пов'язаних із банком визначений у ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком.
Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного.
Всупереч вказаному, матеріали справи не містять: 1) рішення Національного банку України про визначення 17 юридичних осіб пов'язаними з банком, 2) докази надіслання повідомлення банку про таке рішення, 3) докази закінчення строку в 15 робочих днів із дня отримання банком повідомлення.
Відтак, оскільки НБУ не надано належних доказів настання обставин, передбачених ч. 3 ст. 52 вказаного Закону, за яких особа вважається пов'язаною з банком, посилання Національного банку України у постанові від 20.07.2015 № 446/БТ на порушення Положення № 315 є необґрунтованими.
Однією з підстав прийняття постанови від 20.07.2015 № 446/БТ стало те, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» не виконано доопрацьований план фінансового оздоровлення на період з 23 січня по 17 липня 2015 року, затвердженого спостережною радою (протокол засідання від 24 березня 2015 року) та правлінням ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» (протокол засідання від 24 березня 2015 року) у частині збільшення розміру регулятивного капіталу (заплановано на 01 липня - 281,9 млн. грн., фактично на 16 липня 2015 року - 230,7 млн.грн.) та не забезпечено продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн.грн.).
Відповідно до п. 3.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (далі - Положення № 346) заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.
Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», результатів перевірки банків Фондом гарантування.
Як раніше зазначалося, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.
Зазначена норма права пов'язує можливість віднесення банку до категорії неплатоспроможним із не приведенням банком своєї діяльності у відповідність із вимогами саме законодавства.
В той же час, за даних умов підставою для віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних стала невідповідність розміру регулятивного капіталу прогнозованим показникам, зазначеним у плані фінансового оздоровлення, що не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку визначений у главі 2 Інструкції № 368.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 глави 2 Інструкції № 368 мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію після 11 липня 2014 року, має становити 500 мільйонів гривень.
Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), що отримав банківську ліцензію до 11 липня 2014 року, має становити: 120 мільйонів гривень - до 10 липня 2017 року; 150 мільйонів гривень - з 11 липня 2017 року; 200 мільйонів гривень - з 11 липня 2018 року; 250 мільйонів гривень - з 11 липня 2019 року; 300 мільйонів гривень - з 11 липня 2020 року; 350 мільйонів гривень - з 11 липня 2021 року; 400 мільйонів гривень - з 11 липня 2022 року; 450 мільйонів гривень - з 11 липня 2023 року; 500 мільйонів гривень - з 11 липня 2024 року.
Також у п. 2.4 глави 2 Інструкції № 368 міститься загальне правило, відповідно до якого розмір регулятивного капіталу банку не може бути меншим, ніж його статутний капітал. Ця вимога не поширюється на новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії.
Мінімальний розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» слід визначати відповідно до п. 2.4 глави 2 Інструкції № 368.
У свою чергу п. 2.1 глави 2 Інструкції № 368 не підлягає застосуванню, оскільки стосується банків, які отримали банківську ліцензію після 11 липня 2014 року, в той час як ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» банківська ліцензія видана 24 жовтня 2011 року. Положення п. 2.2 глави 2 Інструкції № 368 визначають мінімальний розмір регулятивного капіталу банку станом на дати, які на час проведення інспектування та прийняття постанови від 20 липня 2015 року № 466/БТ не настали.
Таким чином, мінімальний розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» повинен бути не меншим, ніж його статутний капітал.
На час прийняття оскаржуваної постанови розмір статутного капіталу ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» становив 194,1 млн.грн., а на час прийняття оскаржуваної постанови від 20.07.2015 № 466/БТ зазначено, що розмір регулятивного капіталу банку станом на 16 липня 2015 року був сформований на рівні 230,1 млн.грн., тобто перевищував розмір статутного капіталу ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та відповідав п. 2.4 глави 2 Інструкції № 368.
А отже, висновок Національного банку України щодо не приведення діяльності банку у відповідність із вимогами законодавства в частині формування регулятивного капіталу також є безпідставним.
Окрім того, постанова від 20.07.2015 № 466/БТ містить протилежну за змістом інформацію про розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ». Так, вказано, що розмір регулятивного капіталу банку станом на 16 липня 2015 року мав позитивне значення та становив 230,7 млн.грн., і також у постанові міститься висновок про те, що регулятивний капітал ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» набув від'ємного значення та становив «-» 288,4 млн.грн. Вказане є додатковим свідченням необґрунтованості постанови та прийняття її без належного з'ясування та відображення фінансових показників.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України.
Проте, Національний банк України, встановивши що регулятивний капітал ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» набув від'ємного значення - не застосував п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», натомість підставою для прийняття постанови від 20.07.2015 № 466/БТ став виключно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
У постанові від 20 липня 2015 року № 446/БТ також зазначено, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» не виконано доопрацьований план фінансового оздоровлення, оскільки не забезпечило продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя (25,4 млн.грн.).
Разом з тим, п. 9 Плану фінансового оздоровлення було передбачено, що такий захід як продаж інших активів (майна, яке перейшло у власність банку як заставодержателя) підлягає виконанню продовж 2015 року, а не до 20 липня 2015 року.
Вказані вище обставини свідчать про правомірність висновку суду першої інстанції щодо протиправності постанови від 20 липня 2015 року № 446/БТ, який визнав протиправною та скасував таку.
Суд першої інстанції також дійшов до вірного висновку про наявність підстав для скасування постанови Правління Національного банку України від 29.10.2015 № 753 та рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140, від 19.10.2015 № 191, від 29.10.2015 № 195 та від 02.11.2015 № 196 у зв'язку із втратою чинності постановою від 20.07.2015 № 446/БТ про віднесення ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до категорії неплатоспроможних, позаяк прийняття зазначених постанови і рішень безпосередньо пов'язане із віднесенням банку до категорії неплатоспроможних та запровадженням тимчасової адміністрації, які є похідними та не можуть діяти після втрати чинності постановою від 20.07.2015 № 446/БТ.
Разом з тим, колегія суддів в частині вимог про визнання протиправними рішення від 20.07.2015 № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 196 «Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» та делегування повноважень ліквідатора банку», зазначає, що останні є результатом процесу виведення неплатоспроможного банку з ринку, що відбувався на виконання визнаних судом неправомірних актів індивідуальної дії, а, отже, також є неправомірним та таким, що не підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через десять днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр" або «Голос України».
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
З викладеного вбачається, що Закон імперативно пов'язує рішення Фонду про введення тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації з відповідними рішеннями НБУ.
Крім того, за ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 191 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ Капітал та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку по 20 листопада 2015 року (включно)».
23.10.2015 Фонд гарантування звернувся до НБУ із Пропозицією № 22-40652/15 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал», на підставі чого НБУ та Фондом гарантування 29 жовтня 2015 року прийнято: постанову Національного банку України № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АКБ Капітал» та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ АКБ Капітал та делегування повноважень ліквідатора банку».
Як вбачається із приписів ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452, Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідно до плану врегулювання, або у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, план врегулювання - це рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку
Отже, пропозиція Фонду про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку вноситься у випадку, якщо це встановлено у плані врегулювання або у випадку його невиконання, та у разі закінчення тимчасової адміністрації, і зазначені рішення приймаються лише в межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Тобто прийняття таких рішень за межами цієї процедури не передбачено Законом.
Як слідує з матеріалів справи, Рішенням Фонду 19 жовтня 2015 року № 191 Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ «Капітал» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку строк тимчасової адміністрації продовжено до 20 листопада 2015 року (включно).
Відповідно, звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.10.2015 року (вих. № 22-40652/15) до Національного банку України із пропозицією щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ АКБ Капітал мало місце до закінчення строку тимчасової адміністрації.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 44 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. При цьому Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Неправомірність дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтверджується також тим фактом, що 07 жовтня 2015 року Донецьким окружним адміністративним судом було винесено Постанову від 07 жовтня 2015 року, що набрала законної сили 22 жовтня 2015 року, по справі №805/3464/15-а за позовом ТОВ "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ" до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» про визнання протиправними та скасування рішень від 20.07.2015 №466/БТ та від 20.07.2015 № 140.
Згідно з ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Законна сила судового рішення поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Законна сила постанови суду проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в його основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені постановою суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, виконавчим документом є, в тому числі, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015, яка набрала законної сили 22.10.2015 було отримано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 29.10.2015.
Натомість, незважаючи на вищевикладене, всупереч судового рішення, яке набрало законної сили та норм чинного законодавства України, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 29.10.2015 № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Відповідно до ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, одним із основних принципів судочинства - є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання кожною особою на всій території України.
Також судом було встановлено, що не зважаючи на наявність постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім іншого, за рахунок бюджетних коштів було продовжено здійснення гарантованих виплат вкладникам.
Вказане вище свідчить про наявність підстав для визнання протиправними Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Як вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті.
Статтею 317 КАС України, визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На думку колегії суддів, оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи в частині наявності підстав для визнання протиправними спірних рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Акціонерно-Комерційний Банк "КАПІТАЛ" підлягають залишенню без задоволення, а апеляційні скарги ТОВ «Промгаз Україна» та ОСОБА_4 задоволенню.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-Комерційний Банк "КАПІТАЛ" на рішення Окружного адміністративного суду від 15.03.2018 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" та ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 задовольнити.
Змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 шляхом внесення змін до мотивувальної та резолютивної частини відносно визнання протиправними: Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Визнати протиправними Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "КАПІТАЛ", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2015 № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1057,21 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Україна" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2643,00 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
(Постанову у повному обсязі складено 18.03.2019)
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Л.О. Костюк
Суддя О.Є. Пилипенко
