печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20129/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.
при секретарі Ткаченко Ю.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Донченко О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національного банку України, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» про стягнення матеріальної шкоди
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди.Свої позовні вимоги мотивував тим, що 19 грудня 2015 року на перехресті вулиць Братиславської та Крайньої у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Peugeot 406 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який перебуває у трудових відносинах з Національним банком України, якому належить зазначений автомобіль. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок ДТП його автомобіль зазнав механічних пошкоджень та на відновлювальний ремонт він поніс майнові витрати в розмірі 36487, 60 грн. Відповідач ,3-тя особа були пасивними на всіх стадіях взаємовідносин після ДТП, не вчинили жодних дій для самостійного визначення розміру нанесеної ним шкоди , не виходили на контакт. Чим своєю пасивністю , фактично ударемнили самі для себе можливість встановити розмір збитків. Просить стягнути у відшкодування заподіяної йому майнової шкоди - понесені ним витрати на ремонт автомобіля. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив, просив в позові відмовити посилаючись на те що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Національного банку України власника автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номер НОМЕР_2 застрахована АТ «Просто-страхування» (поліс № АІ 8265232 від 18.05.2015р. )
Представник 3-ї особи надав пояснення, просив розглядати в відсутність, вказував на те що станом на 30.11.2016р. до страхової компанії позивач не звертався , пошкоджений автомобіль експертами, аварійними комісарами, спеціалістами не оглядався.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2017 року, позов ОСОБА_3 задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 36487,60 грн у відшкодування майнової шкоди та 551,20 грн судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2018р. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року, Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 березня 2017 року скасовано , справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Печерського районного суду м.києва від 7.11.2018р. прийнято позов до провадження та призначено в порядку загального провадження.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що 19 грудня 2015 року з вини ОСОБА_4 , який перебував у трудових відносинах з Національним банком України та який керував належним банку автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номер НОМЕР_2 , на перехресті вул. Братиславської та вул. Крайньої в м. Києві не надав перевагу в русі для забезечення безперешкодного проїзду автомобіля швидкої допомоги, який рухався з увімкненим синім проблисковим маячком та спецзвуковим сигналом, сталося зіткнення вказаних автомобілів. Учасниками ДТП також є автомобіль Peugeot 406 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіль «КІА» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 .
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с.11-14)
Відповідно до акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_6 від 12 квітня 2016 року № 1 загальна вартість запчастин/матеріалів та виконаних ремонтних робіт автомобіля позивача Peugeot 406 державний номер НОМЕР_1 становить 36 487,60 грн.
Грошові кошти у вказаній сумі були сплачені позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 30 березня 2016 року № 19.
Встановлено , що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність Національного банку України власника автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER державний номер НОМЕР_2 застрахована АТ «Просто-страхування» (поліс № АІ 8265232 від 18.05.2015р. ) (а.с.58) Ліміт відповідальності по майновій шкоді становив 50 000,00 грн. з нульовою франшизою.
Встановлено , що на час звернення до суду з даним позовом позивач до страхової компанії не звертався , пошкоджений автомобіль експертами, аварійними комісарами, спеціалістами не оглядався. Звернувся з заявою 19.02.2019р. про виплату страхового вішкодування .
Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.
Підпункт 33.1.4 (до набрання чинності Законом № 3045-VI від 17 лютого 2011 року - підпункт 33.1.2) пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.
За таких обставин, у разі якщо позивач (особа, якій завдана шкода) не звертався до страховика відповідача (завдавач шкоди) та не отримував його відмову у виплаті страхового відшкодування, а пред`явив відразу вимогу до особи відповідальної за шкоду, то відсутні передбачені законом підстави для задоволення його позовних вимог.Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, яка відступила від висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс18.
Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону № 1961-IV. Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страховика за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.
Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страховика про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком , визначені в статті 32 Закону № 1961 IV.
За таких обставин, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на відповідача, який уклав відповідний договір страхування і сплачував страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Суд враховує, що Національний банк України застрахував свою відповідальність в ПАТ «Просто-страхування». Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме з нього є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до заподіювача шкоди.
При таких обставинах позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст..141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 22,1166 ЦК України , ст.ст.12,13,77,79, 81,263,264,27,354, ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Відмовити в позові ОСОБА_3 до Національного банку України, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» про стягнення матеріальної шкоди.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
дата складання повного тексту рішення 25.11.2020р.
Суддя Остапчук Т.В.
