ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6910/20 Справа № 213/5101/19 Головуючий у першій інстанції: Алексєєв О. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, третя особа - Профспілка Професійна спілка чесних працівників, про скасування спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року та поновлення дії п.7.4 колективного договору в редакції що діяла до прийняття вказаної спільної постанови,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа - профспілка «Професійна спілка чесних працівників», про скасування спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року та поновлення дії п.7.4 колективного договору в редакції, що діяла до прийняття вказаної спільної постанови.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, в якому просить відновити становище, яке існувало до прийняття Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року, поновити дію п.7.4 колективного договору в редакції, що діяла до прийняття вказаної спільної постанови, для чого скасувати спільну постанову №29 від 16 вересня 2019 року.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 працює в ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 2008 року. 12 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання зобов`язань відповідно до п.7.4 «Колективного договору на 2014-2015 роки між ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та профспілковим комітетом первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (колективний договір) щодо добровільного медичного страхування працівників відповідача за його (відповідача) рахунок. Листом від 10 жовтня 2019 року №14/8561 позивача було повідомлено, що відповідно до Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року п.7.4 Колективного договору було викладено в іншій редакції: «Проводити добровільне медичне страхування працівників Товариства за рахунок коштів Товариства згідно договору про добровільне медичне страхування та на умовах, встановлених «Положенням про порядок функціонування системи соціальних пакетів «Мій вибір»». Позивач вважає, що прийняття Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року було проведено з порушенням законодавства, вона порушує гарантовані Колективним договором соціальні гарантії, чим порушує його (позивача) права.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с. 31-32).
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;
6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Статтею 10 КЗпП України встановлено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
За положеннями частини 1 статті 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.
Абзацом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець. За дорученням інтереси роботодавця у колективному трудовому спорі (конфлікті) може представляти інша особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців.
За змістомп.1ч.1.ст.255ЦПК України,суд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справане підлягаєрозгляду впорядку цивільногосудочинства.
Закриваючи провадження у справі, місцевий суд не перевірив доводи позивача, що даний спір є індивідуальним трудовим спором, позов поданий з метою захисту права особисто позивача, як фізичної особи працівника ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»; відповідне обґрунтування в оскаржуваній ухвалі місцевим судом не наведене.
Згідно змісту ухвали від 12 травня 2020 року, місцевим судом у даній справі не встановлено наявність обовязкових ознак колективного трудового спору, не проаналізовано характеристики субєктного складу сторін справи.
Посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі №428/7753/15-ц, місцевий суд не взяв до уваги, що позивачем у вказаній справі є первинна профспілкова організація та позов заявлений на захист прав трудового колективу.
Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку про необґрунтованість та передчасність оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі.
Отже, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
