г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5101/19
Номер провадження 2/213/682/20
У Х В А Л А
12 травня 2020 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Алексєєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бабейкіної Н.О.,
представника відповідача ПРАТ "ІНГЗК"- Новікова М.О.,
представника відповідача Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПРАТ "ІНГЗК" - Чернявського В.А.,
представника третьої особи - Балян А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору профспілка «Професійна спілка чесних працівників» про скасування Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року та поновлення дії п.7.4 Колективного договору в редакції, що діяла до прийняття вказаної Спільної постанови,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору профспілка «Професійна спілка чесних працівників» про скасування Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року та поновлення дії п.7.4 Колективного договору в редакції, що діяла до прийняття вказаної Спільної постанови.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що працює в ПРАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» з 2008 року. 12 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виконання зобов`язань відповідно до п.7.4 «Колективного договору на 2014-2015 роки між публічним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та профспілковим комітетом первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (колективний договір) щодо добровільного медичного страхування працівників відповідача за його (відповідача) рахунок».
Листом від 10 жовтня 2019 року №14/8561 позивача було повідомлено, що відповідно до Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року п.7.4 Колективного договору було викладено в іншій редакції: «Проводити добровільне медичне страхування працівників Товариства за рахунок коштів Товариства згідно договору про добровільне медичне страхування та на умовах, встановлених «Положенням про порядок функціонування системи соціальних пакетів « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». Позивач вважає, що прийняття Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року було проведено з порушенням законодавства, вона порушує гарантовані Колективним договором соціальні гарантії, чим порушує його права, зокрема право на вільне обрання профспілки і отримання відповідного захисту.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. КЗпП України трудові спори розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав;
6) працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Приписами статті 10 КЗпП України та статті 1 Закону України від 01 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» визначено, що колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колективний договір укладають роботодавець з однієї сторони і один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (стаття 3 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Предметом заявлених позовних вимог є вирішення питання порушення законних прав та інтересів позивача внаслідок внесення змін до колективного договору.
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Натомість колективні трудові спори це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. Безпосереднє вирішення у судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23, 25 Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», частині п`ятій статті 20, частинах другій, четвертій статті 42 Закони України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності».
Виходячи із вищевикладеного та з урахуванням того, що колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, а тому, до таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, провадження у цій справі підлягає закриттю.
Вищевказаний правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі № 428/7753/15-ц.
Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору профспілка «Професійна спілка чесних працівників» про скасування Спільної постанови №29 від 16 вересня 2019 року та поновлення дії п.7.4 Колективного договору в редакції, що діяла до прийняття вказаної Спільної постанови - закрити.
Роз`яснити позивачу, що порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) визначено положеннями розділу ІІ Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з наступного дня після закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту судового рішення - 15 травня 2020 року.
Суддя О.В. Алексєєв
