Справа № 464/6203/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/811/2264/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
Категорія:72
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого:Ванівського О.М.,
суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,
секретаря: Фейір К.О.,
з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката Яциника Володимира Васильовичаназаочне рішенняСихівського районногосуду м.Львова від08серпня 2014року у справі за позовом ОСОБА_4 имирівни до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Могилів - Подільської міської ради пропозбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2014 року ОСОБА_4 звернулась в суд із позовною заявою, в якій просила позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька ОСОБА_6 . 03 липня 2007 року шлюб між ними розірвано. З січня 2006 року відповідач не відвідує доньку, не цікавиться її здоров`ям та розвитком, не бере участі у її вихованні та навчанні, не забезпечує її матеріально. Протягом цього часу донька проживає з нею та перебуває на її утриманні. В зв`язку з чим просила позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої доньки.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2014 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Могилів-Подільської міської ради про позбавлення батьківських прав та вирішено позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 243,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 адвокат Яциник Володимир Васильович.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справ, зокрема ставлення батьків до дітей. Вказує, що позивачем не було надано жодного доказу який б дав можливість суду прийти до висновку про ухилення ОСОБА_1 від батьківських обов`язків.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник ОСОБА_4 ОСОБА_7 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку для подання відзиву, зазначаючи, що ОСОБА_4 станом на 29.10.2020 року не отримувала апеляційної скарги та дізналась про розгляд вказаної справи випадково з сайту «Судова влада України», проте колегія суддів вважає доводи клопотання необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Дана справа перебуває в провадженні суду апеляційної інстанції з серпня 2020 року і у всіх учасників справи було достатньо часу для наведення своїх доводів у поданому до суду позові, запереченні на позов, письмових поясненнях, апеляційній скарзі та відзиві на скаргу тощо. Окрім того, доводи клопотання спростовуються матеріалами справи, а саме рекомендованим повідомленням, з якого вбачається, що копію апеляційної скарги та повістку про судове засілання ОСОБА_4 отримала ще 23.10.2020 року.
За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності ОСОБА_4 на підставі наявних у справі даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітньої ОСОБА_5 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її навчання, не бере участі у підготовці до самостійного життя, а тому його слід позбавити батьківських прав.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_4 имирівна та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження останньої серії НОМЕР_1 (а.с.20)
Із довідок виданих Сихівським відділом державної виконавчої служби вбачається, що позивачка не отримує аліментів від ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки боржник ухиляється від сплати таких (а.с 22-25).
Неповнолітня ОСОБА_5 проживає з своєю матір`ю ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою про склад сім`ї № 853 виданою МКП «Житловокомунгосп» (а.с.21).
Із характеристики виданої Могилів-Подільським НВК СЗШ І-ІІІ ступенів №4 на ім`я ОСОБА_5 та характеристики на сім`ю ОСОБА_5 вбачається, що батько не цікавився та не цікавиться вихованням та навчанням доньки, не відвідував жодних заходів та зборів в навчальному закладі. Вихованням ОСОБА_6 займається її мати, яка постійно цікавиться навчанням та розвитком дитини.
Висновком Комісії з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування Могилів- Подільської міської ради від 10.06.2014 року визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 щодо його доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він повністю ухилився від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться її розвитком, станом здоров`я, вихованням та життям, матеріально не допомагає.(а.с.9)
Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно із частиною восьмоюстатті 7 СК Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Частиною четвертоюстатті 19 СК Українивизначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
Відповідно до частини п`ятоїстатті 19 СК Україниорган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Статтею 164 СК Українипередбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини 1статті 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоїпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІпередбачено, що держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. Також у своїй практиці, зокрема у справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для позбавлення його батьківських прав.
Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 по справі № 753/2025/19.
Колегія суддів не бере до уваги рішення Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, оскільки таке було прийнято без повідомлення та участі батька дитини ОСОБА_1 , чим фактично позбавлено його можливості скористатись правом дорадчого голосу.
Посилання суду першої інстанції на несплату аліментів відповідачем, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Яциника Володимира Васильовича задовольнити.
Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2014 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 имирівни до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Могилів - Подільської міської ради пропозбавлення батьківських прав відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено 09.11.2020 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Крайник Н.П.
Мельничук О.Я.
