ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №200/11289/19-а

адміністративне провадження №К/9901/16349/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В.)

у справі №200/11289/19-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДіПіІнжинірінг",

про визнання незаконними та протиправними постанов про стягнення з боржника основної винагороди, витрат на проведення виконавчих дій, зобов`язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПРАТ «МК «Азовсталь») 19 вересня 2019 року звернулось до суду з позовом, в якому просило суд: визнати незаконними та протиправними постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. №59998497 від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 119457,02 грн, №59998497 від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 69,00 грн та зобов`язати відповідача негайно повернути на поточний рахунок ПРАТ «МК «Азовсталь» суму безпідставно стягнутої основної винагороди у виконавчому провадженні №59998497 у сумі 119457,02 грн, а також витрати на проведення виконавчих дій у сумі 69,00 грн, всього 119526,02 грн.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року у справі №200/11289/19-а адміністративний позов було задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. №59998497 від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 119457,02 грн; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. №59998497 від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 69,00 грн; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. повернути ПРАТ «МК «Азовсталь» суму стягнутої основної винагороди у виконавчому провадженні №59998497 у сумі 119457,02 грн; зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. повернути ПРАТ «МК «Азовсталь» суму витрат на проведення виконавчих дій у сумі 69 грн.

3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року у справі №200/11289/19-а скасовано. Ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ПРАТ «МК «Азовсталь» до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В., третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіПіІнжинірінг» (далі - ТОВ «ДіПіІнжинірінг»), про визнання незаконною та протиправною постанов про стягнення з боржника основної винагороди, витрат на проведення виконавчих дій, зобов`язання вчинити певні дії.

4. Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ПРАТ «МК «Азовсталь» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 200/11289/19-а.

5. 28 лютого 2020 року ПРАТ «МК «Азовсталь» звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови цього ж суду від 13 січня 2020 року за нововиявленими обставинами. У заяві позивач просив за результатами перегляду скасувати постанову суду, апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року - без змін.

6. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у задоволенні заяви ПРАТ «МК «Азовсталь» про перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 р. у справі №200/11289/19-а за нововиявленими обставинами відмовлено, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №200/11289/19-а залишено без змін.

7. У поданій касаційній скарзі ПРАТ «МК «Азовсталь» із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення. Заяву про перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року за нововиявленими обставинами задовольнити, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року скасувати, апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 квітня 2018 року рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/2319/17 позовні вимоги ТОВ «ДіПіІнжинірінг» задоволено частково, а саме: стягнуто з ПРАТ «МК «Азовсталь» на користь ТОВ «ДіПі Інжинірінг» заборгованість у розмірі 1122695,90 грн, пеню в розмірі 47260,20 грн, 3% річних у розмірі 5423,34 грн, втрати від інфляції у розмірі 5357,85 грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 17711,06 грн.

9. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31 липня 2018 року апеляційну скаргу ПРАТ «МК «Азовсталь» на рішення Господарського суду Донецької області від 11 квітня 2018 року у справі №905/2319/17 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

10. 23 серпня 2018 року позивачем на виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/2319/17 в добровільному порядку сплачено заборгованість в розмірі 1122695,90 грн та 75752,45 грн, а всього сплачено 1198448,35 грн відповідно до платіжних доручень від 23 серпня 2018 року №3000705061 на суму 1122695,90 грн і №3000705062 на сумі 75752,45 грн та виписки по розрахункових рахунках з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

11. Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 липня 2018 року та рішення Господарського суду Донецької області від 11 квітня 2018 року, справу №905/2319/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. Рішенням Господарського суду Донецької області від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 6 серпня 2019 року, позовні вимоги ТОВ ««ДіПіІнжинірінг» задоволено частково, а саме: стягнуто з ПРАТ «МК «Азовсталь» на користь ТОВ «ДіПіІнжинірінг» 1122695,90 грн заборгованості, 43838 грн пені, 5005,39 грн 3% річних, 5369,63 грн інфляційних втрат, а також 17661,09 грн судового збору.

13. На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18 березня 2019 року у справі №905/2319/17, яке набрало законної сили 6 серпня 2019 року, Господарський суд Донецької області 23 серпня 2019 року видав Наказ: стягнути з ПРАТ «МК «Азовсталь» на користь ТОВ «ДіПі Інжинірінг» 1122695,90 грн заборгованості, 43838,14 грн пені, 5005,39 грн 3% річних, 5369,63 грн інфляційних витрат, а також 17661,09 грн судового збору.

14. 9 вересня 2019 року на адресу відповідача надійшла заява ТОВ «ДіПі Інжинірінг», в якій товариство просило виконати в примусовому порядку судове рішення про стягнення на його користь суми за Наказом від 23 серпня 2019 року у справі №905/2319/17 з ПРАТ «МК «Азовсталь».

15. На підставі цього Наказу та заяви про відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненком О.В., 9 вересня 2019 року винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження №59998497, про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 119457,02 грн, про арешт майна боржника, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 69 грн, які були направлені боржнику 9 вересня 2019 року.

16. Того ж дня приватним виконавцем до банківських установ були надіслані платіжні вимоги про примусове списання коштів з рахунків боржника.

17. Відповідач отримав за постановою №59998497 від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди суму у розмірі 119457,02 грн, за постановою №59998497 від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 69 грн.

18. 9 вересня 2019 року приватному виконавцю на мобільний телефон засобами функції «Вайбер» надійшли відомості щодо платіжних доручень про добровільне виконання рішення Господарського суду Донецької області від 11 квітня 2018 року у справі №905/2319/17 ще у серпні 2018 року.

19. Незгода позивача зі стягненням з нього як з боржника основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

20. Вирішуючи спір, Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 6 листопада 2019 року позов задовольнив. Своє рішення мотивував, зокрема, тим, що оскільки на час відкриття виконавчого провадження були наявні відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у приватного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження, а тому останнім неправомірно відкрито виконавче провадження, стягнуто основну винагороду приватного виконавця та стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій.

21. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 13 січня 2020 року, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, вказав, що не можна ототожнювати судові рішення у справі №905/2319/17, бо за часом їх прийняття і змістом вони є різними, як і за правовими наслідками їх прийняття.

22. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 9 вересня 2019 року була прийнята приватним виконавцем (відповідачем у справі) відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» і не була оскаржена позивачем. В такому випадку постанова від 9 вересня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди є правомірною, оскільки за приписами статті 27, пункту 3 частини першої, частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» є похідною від постанови про відкриття виконавчого провадження. Недобросовісна поведінка стягувача не є підставою для скасування оскаржуваної постанови відповідача.

23. Окрім того, 9 вересня 2019 року відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, яка теж не була оскаржена позивачем. На переконання суду апеляційної інстанції безпідставно з правової точки зору оскаржувати окремі процесуальні документи закритого виконавчого провадження.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

24. Відмовляючи в задоволенні заяви ПРАТ «МК «Азовсталь» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факти, наведені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами.

25. Такі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що обставини, викладені в постанові Східного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року у справі №905/2319/17 не є істотними для вирішення цього спору та не є такими, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, зазначає, що наведені в заяві обставини є нововиявленими, впливають на результат розгляду цього спору.

27. Зазначає, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року, у справі №905/2319/17 встановлені такі обставини:

- в порушення приписів пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не враховано платежі ПРАТ «МК «Азовсталь» від 23 серпня 2018 року, що призвело до списання з боржника коштів у сумі 1314096,17 грн, які були перераховані згідно з платіжною вимогою №59998497 від 9 вересня 2019 року на рахунок приватного виконавця;

- дії приватного виконавця суперечать приписам Закону України Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу професійної етики приватних виконавців, оскільки здійснені поза межами повноважень приватного виконавця, без врахування в межах виконавчого провадження платіжних документів про повну сплату боргу, що призвело до неправомірного списання коштів з рахунку боржника та порушило права ПРАТ «МК «Азовсталь» у виконавчому провадженні.

28. Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що наведені обставини не можна вважати нововиявленими, оскільки справа № 905/2319/17 і ця справа є взаємопов`язаними, так як предметом їх розгляду є дії при примусовому виконанні наказу господарського суду.

29. У справі №905/2319/17, вже після ухвалення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у цій справі, встановлено відсутність підстав для повторного списання з рахунку ПРАТ «МК «Азовсталь» грошових коштів за вже фактично виконаним судовим рішенням у справі №905/2319/17.

30. Зазначені обставини, вважає позивач, мають суттєве значення для перегляду за нововиявленими обставинами справи №200/11289/19-а.

31. Також ПРАТ «МК «Азовсталь» звертає увагу, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі у справі №200/11289/19-а застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у цих правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №905/2319/17 від 17 квітня 2020 року, а саме пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

33. Пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

34. З наведеної норми вбачається, що нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають таким характерним ознакам: такі обставини є істотними, тобто можуть вплинути на результат розгляду справи, не були встановлені судами, однак існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано. В той же час такі обставини не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.

35. Водночас частина четверта вказаної статті КАС України визначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

36. Верховний Суд в своїй постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 дійшов висновку, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

37. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

38. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

39. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

40. Необхідно також розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як зазначалось, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та/або касаційному порядку.

41. Заява ПРАТ «МК «Азовсталь» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в цій справі обґрунтована тим, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року у справі №905/2319/17 містить істотні обставини, що не були встановлені судом у справі №200/11289/19-а та не могли бути відомі ПРАТ «МК «Азовсталь»:

- в порушення приписів пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не враховано платежі ПРАТ «МК «Азовсталь» від 23 серпня 2018 року, що призвело до списання з боржника коштів у сумі 1314096,17 грн, які були перераховані згідно з платіжною вимогою №59998497 від 9 вересня 2019 року на рахунок приватного виконавця;

- дії приватного виконавця суперечать приписам Закону України Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу професійної етики приватних виконавців, оскільки здійснені поза межами повноважень приватного виконавця, без врахування в межах виконавчого провадження платіжних документів про повну сплату боргу, що призвело до неправомірного списання коштів з рахунку боржника та порушило права ПРАТ «МК «Азовсталь» у виконавчому провадженні.

42. Щодо посилання заявника на те, що приватним виконавцем не враховано платежі ПРАТ «МК «Азовсталь» від 23 серпня 2018 року, що, в свою чергу, призвело до списання з боржника коштів у сумі 1314096,17 грн, які були перераховані згідно з платіжною вимогою №59998497 від 9 вересня 2019 року на рахунок приватного виконавця, то зазначені обставини не можуть вважатись нововиявленими, з огляду на таке.

43. Оцінка цих обставин знайшла своє відображення також і в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року у справі №200/11289/19-а. Більше того, ці обставини стали підставою для задоволення цим судом позову ПРАТ «МК «Азовсталь».

44. Так, Донецький окружний адміністративний суд своє рішення мотивував, зокрема, тим, що оскільки на час відкриття виконавчого провадження були наявні відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у приватного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження, а тому останнім неправомірно відкрито виконавче провадження, стягнуто основну винагороду приватного виконавця та стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій (пункт 20 цієї постанови).

45. Отже, обставини неврахування приватним виконавцем платежів ПРАТ «МК «Азовсталь» від 23 серпня 2018 року, що призвело до списання з боржника коштів на рахунок приватного виконавця, були відомі сторонам, встановлені судом першої інстанції у цій справі, а тому не можуть вважатись нововиявленими.

46. Також заявник зазначає, що в постанові Східного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року у справі №905/2319/17 йдеться про те, що дії приватного виконавця суперечать приписам Закону України Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу професійної етики приватних виконавців, оскільки здійснені поза межами повноважень приватного виконавця, без врахування в межах виконавчого провадження платіжних документів про повну сплату боргу, що призвело до неправомірного списання коштів з рахунку боржника та порушило права ПРАТ «МК «Азовсталь» у виконавчому провадженні.

47. Зазначене не може вважатись нововиявленими обставинами, оскільки заявник посилається не на обставини, а саме на висновки Східного апеляційного господарського суду, зроблені ним у справі №905/2319/17.

48. Водночас, як зазначалось, зміна правової позиції суду в інших подібних справах чи формування судом іншої правової позиції суду, в тому числі Верховним Судом у справі №905/2319/17, не є нововиявленою обставинною.

49. Також варто погодитись і з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені заявником обставини не є істотними для вирішення цього спору. Наведені обставини не мають вирішального значення для вирішення цього спору і не спростовують тих обставин, які встановлені судами у розглядуваній справі.

50. В контексті спірних правовідносин варто також зазначити про рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», в пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії").

51. З огляду на такий висновок Європейського суду з прав людини, а також те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ПРАТ «МК «Азовсталь» про перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі№ 200/11289/19-а за нововиявленими обставинами.

52. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

53. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» залишити без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №200/11289/19-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова