21.10.2020 Справа № 756/2922/19
№ 1-кп/756/794/19
№ 756/2922/19
В И Р О К
іменем України
21 жовтня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100050004449 від 04.06.2018, щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, тимчасово не працюючого, такого, що має середню освіту, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
03.06.2018 близько 12:50 ОСОБА_7 , керуючи сміттєвозом спеціалізованим вантажним автомобілем марки «Mercedes-Benz Ахоr» д.н.з. НОМЕР_1 (далі автомобіль марки «Mercedes-Benz Ахоr»), рухаючись у крайній правій смузі проїзної частини неподалік будівлі №30 по просп. С.Бандери зі сторони вул. Йорданської в напрямку Північного мосту в м. Києві, всупереч пункту 1.5., підпункту «б» пункту 2.3., пунктам 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, виконуючи маневр перестроювання з крайньої правої в другу смугу руху проїзної частини, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконавшись, що рух керованого ним транспортного засобу буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників руху, не дав дорогу автомобілю марки «Peugeot 107» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 (далі автомобіль марки «Peugeot 107»), що рухався в попутному напрямку по тій смузі руху проїзної частини, на яку ОСОБА_7 мав намір перестроїтися, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 107».
Після зіткнення автомобіль марки «Peugeot 107» став некерованим, змінив напрямок руху й здійснив виїзд на третю смугу руху проїзної частини, де зіткнувся з автомобілем марки «Hyundai І-10» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 (далі автомобіль марки «Hyundai І-10»), що рухався у попутному напрямку.
Після цього автомобіль марки «Peugeot 107» продовжив рух юзом прямо та здійснив виїзд на четверту смугу руху проїзної частини, де зіткнувся з автомобілем марки «Nissan Note» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_10 (далі автомобіль марки «Nissan Note»).
У цей же час автомобіль марки «Hyundai І-10» внаслідок зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 107» змінив напрямок руху, продовжив свій рух юзом і здійснив виїзд на крайню ліву смугу проїзної частини просп. С.Бандери, де зіткнувся з автомобілем марки «Nissan Note».
У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) водій автомобіля марки «Peugeot 107» ОСОБА_5 отримала закриту травму правого передпліччя у вигляді перелому променевої та ліктьової кісток в середній третині, що за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.
Порушення водієм ОСОБА_7 наведених вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав та показав, що 03.06.2018 він, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Ахоr» зі швидкістю приблизно 50 км/год, постійно рухався у другій смузі проїзної частини руху по просп. С.Бандери в м. Києві. При цьому напрямок руху автомобіля не змінював.
У салоні автомобіля з ним перебувала дружина ОСОБА_11 . Поблизу магазину з правого боку по відношенню до руху його автомобіля різко виїхав автомобіль, на що він м`яко пригальмував і в цей час почув скрегіт. Матеріальної допомоги потерпілій не пропонував, так як не вважає себе винуватим, цивільний позов не визнав повністю.
Потерпіла ОСОБА_5 показала, що 03.06.2018 вона, керуючи автомобілем марки «Peugeot 107», в салоні якого знаходилися її чоловік та син, рухалася у другій смузі руху проїзної частини по просп. С.Бандери у м. Києві зі швидкістю приблизно 50 км/год. Паралельно, на відстані приблизно 1-1,5 метра в попутному напрямку в крайній правій смузі руху проспекту (смуга руху громадського транспорту) рухався сміттєвоз автомобіль марки «Mercedes-Benz Ахоr», кабіна якого була попереду її автівки, а задня частина рухалася паралельно. Потім сміттєвоз різко почав виконувати маневр перестроювання на другу смугу руху проїзної частини проспекту, по якій рухалася вона. Вона посигналила і застосувала екстрене гальмування, однак водій сміттєвоза не реагував і відбулося зіткнення між переднім правим боком кузова її автівки та задньою лівою частиною сміттєвоза. Від удару вона втратила контроль над автомобілем, який внаслідок некерованості, рухаючись юзом, змінив напрямок руху ліворуч, і спочатку виїхав на третю смугу руху проїзної частини, де вдарив автомобіль марки «Hyundai І-10», а потім на четверту, де вдарив автомобіль марки «Nissan Note», та вдарився у відбійник лівою частиною кузов, який розділяв протилежні смуги руху проїзної частини проспекту. За наслідками ДТП вона отримала перелом руки та проходила довготривале лікування. При цьому потерпіла повідомила, що в 2005 році вона отримала посвідчення на право керувати транспортними засобами, стаж керування транспортними засобами становить приблизно десять років, до відповідальності за порушення правил керування транспортними засобами не притягалася.
Свідок ОСОБА_12 , який знаходився в салоні автомобіля марки «Peugeot 107» під керуванням ОСОБА_5 , підтвердив показання потерпілої про обставини ДТП та показав про те, що він 03.06.2018 перебував у салоні автомобіля марки «Peugeot 107» під керуванням дружини ОСОБА_5 . У салоні автомобіля також перебував їх син. Вони рухалися в другій смузі руху проїзної частини просп. С.Бандери зі сторони вул. Йорданської в напрямку Північного мосту в м. Києві зі швидкістю приблизно 50 км/год. Проїзна частина проспекту в одному напрямку налічує чотири смуги руху. Праворуч, у смузі руху громадського транспорту, рухався сміттєвоз автомобіль марки «Mercedes-Benz Ахоr», який проїхавши певну відстань, із незрозумілих йому причин, почав змінювати свій напрямок руху ліворуч, тобто в полосу руху, де рухалися вони. Передні колеса сміттєвоза були на рівні передньої частини кузова їх автомобіля. Тобто сміттєвоз, змінивши напрямок свого руху ліворуч, задньою частиною автомобіля вдарив у ліві передні дверцята кузова їх автомобіля, відірвавши зовнішнє праве дзеркало. Після чого вони, рухаючись юзом ліворуч, перетнувши дві полоси руху, вдарилися у відбійник. Аварійної ситуації в смузі руху сміттєвоза, в тому числі й автомобіля, який міг створити таку ситуацію, він не бачив, сміттєвоз різко почав виконувати маневр перестроювання ліворуч, при цьому світловий покажчик повороту ліворуч не горів. Виявивши перешкоду для руху автомобіля, дружина різко посигналила і застосувала екстрене гальмування, однак запобігти зіткненню транспортних засобів не вдалося. Зіткнення транспортних засобів відбулося саме на другій смузі руху проспекту, де рухалися вони. В результаті ДТП його дружина отримала травму руки, внаслідок чого проходила довготривале лікування.
Свідок ОСОБА_9 показала, що 03.06.2018 вона, керуючи автомобілем марки «Hyundai І-10», рухалася у третій смузі руху проїзної частини по просп. С.Бандери зі швидкістю приблизно 60 км/год. Під час руху помітила, що сміттєвоз автомобіль марки «Mercedes-Benz Ахоr», який рухався в крайній правій смузі руху проспекту (смуга руху для громадського транспорту), раптово почав виконувати маневр ліворуч на другу смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки «Peugeot 107», який рухався в попутному напрямку у другій смузі руху проїзної частини. В результаті зіткнення автомобіль марки «Peugeot 107» по інерції виїхав у третю смугу руху. Вона різко загальмувала, однак відбулося зіткнення транспортних засобів між передньою частиною кузова керованого нею автомобілю та задньою частиною кузова автомобіля марки «Peugeot 107». Після цього, внаслідок некерованості, її автівка, змінивши напрямок руху ліворуч, та автомобіль марки «Peugeot 107», який продовжував рухатися юзом ліворуч, здійснили виїзд на четверту смугу руху проспекту, де керований нею автомобіль зіштовхнувся передньою частиною кузова із задньою частиною кузова автомобіля марки «Nissan Note». Потім, рухаючись дотично, по інерції, ліва частина кузова керованого нею автомобіля пошкодила праву частину кузова автомобілю марки «Nissan Note» і в результаті керований нею автомобіль виштовхнуло вперед у третю смугу руху проспекту.
Свідок ОСОБА_10 показав, що він не бачив моменту зіткнення автомобілів «Mercedes-Benz Ахоr» та «Peugeot 107». Разом із тим пояснив, що він, керуючи автомобілем марки «Nissan Note», рухався у четвертій (крайній лівій) смузі руху (в порядку лічби справа -наліво) проїзної частини по просп. С.Бандери зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. Проїзна частина просп. С.Бандери налічує чотири смуги руху в попутному напрямку, транспортні потоки протилежних напрямків розділяє бетонний відбійник. Праворуч від нього у третій смузі руху в попутному напрямку рухався автомобіль марки «Hyundai І-10», у другій смузі руху автомобіль марки «Peugeot 107», а в крайній правій смузі руху громадського транспорту проспекту рухався сміттєвоз автомобіль марки «Mercedes-Benz Ахоr». З третьої смуги руху проїзної частини попутного напрямку на смугу руху керованого ним автомобіля різко, рухаючись юзом, під бампер кузова, виїхав автомобіль марки «Peugeot 107», жовтого кольору. Він застосував екстрене гальмування, однак автомобіль марки «Peugeot 107» лівою передньою частиною кузова зітнувся з передньою частиною керованого ним автомобіля. Потім він зрозумів, що в задні праві дверцята керованого ним автомобіля передньою лівою частиною кузова в`їхав автомобіль марки «Hyundai І-10», червоного кольору, а потім цей же автомобіль, рухаючись дотично, протягнувши передніми лівими дверцятами кузова, виїхав у третю смугу проїзної частини руху проспекту. Автомобіль марки «Peugeot 107» в`їхав у бетонний відбійник. Коли він вийшов з автомобіля, то побачив, що передні праві дверцята кузова автомобіля марки «Peugeot 107» мають пошкодження (отвір), а на сміттєвозі він побачив сліди жовтої фарби.
Свідок ОСОБА_13 , котрий знаходився в салоні автомобіля марки «Nissan Note» під керуванням ОСОБА_10 , підтвердив показання останнього про черговість зіткнень транспортних засобів та показав, що 03.06.2018 вони рухалися в четвертій смузі руху проїзної частини просп. С.Бандери зі сторони вул. Йорданської в напрямку Північного мосту в м. Києві. На смугу їх руху різко, рухаючись юзом, під бампер кузова, з третьої смуги руху проїзної частини попутного напрямку виїхав автомобіль марки «Peugeot 107», жовтого кольору. ОСОБА_10 застосував екстрене гальмування, однак автомобіль марки «Peugeot 107» лівою передньою частиною кузова зітнувся з передньою частиною автомобіля, яким рухалися вони з ОСОБА_10 . Потім в задні праві дверцята їх автомобіля передньою лівою частиною кузова в`їхав автомобіль марки «Hyundai І-10», червоного кольору. Внаслідок зіткнень, їх авто та автомобіль марки «Peugeot 107» притисло до відбійника, який розділяв протилежні смуги руху проїзної частини проспекту, а автомобіль марки «Hyundai І-10» виїхав у третю смугу проїзної частини руху проспекту. Він вийшов із автомобіля й побачив, що в другій смузі руху проспекту знаходиться автомобіль марки «Mercedes-Benz Ахоr», який мав візуальні механічні ушкодження задньої його частини, зокрема було видно місце удару та нашарування жовтої фарби. Натомість правий бік автомобіля марки «Peugeot 107» мав механічні ушкодження, а також було пошкоджено зовнішнє дзеркало. Крім того, він бачив, що водій автомобіля марки «Peugeot 107» ОСОБА_5 перебувала в шоковому стані, до приїзду швидкої допомоги присутні на місці надавали їй медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_11 показала, що 03.06.2018 вони з чоловіком рухалися у другій смузі руху проїзної частини по просп. С.Бандери в м. Києві зі швидкістю приблизно 50 км/год, при цьому напрямок руху не змінювали. Поблизу магазину з правої сторони попутного напрямку руху автомобіля під керуванням її чоловіка різко виїхав автомобіль, на що ОСОБА_7 . м`яко пригальмував і в цей момент вони почули скрегіт, у якій саме частині пояснити не змогла.
Свідок ОСОБА_14 по суті фактичних обставин кримінального провадження показати нічого не зміг, оскільки не був очевидцем ДТП. Пояснив, що в лютому до них додому приїздили працівники поліції з приводу ДТП. Через те, що його син ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп`яніння, він разом із сином їздив до відділу поліції.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.06.2018 з фототаблицями до нього, об`єктом огляду є ділянка проїзної частини автодороги по просп. С.Бандери (е/о № 204) зі сторони вул. Богатирської в напрямку вул. Набережно-Хрещатицької в м. Києві. Проїзна частина в напрямку огляду має три смуги руху. На проїзній частині нанесені лінії горизонтальної розмітки білого кольору 1.1.,1.5. До проїзної частини ліворуч примикає бетонний відбійник. На проїзній частині в місці огляду зафіксовано сліди юзу, які утворилися внаслідок зіткнення транспортних засобів і беруть свій початок на другій смузі руху (майже посередині) з урахуванням смуги для руху маршрутних транспортних засобів (а.с. 4-18, т. 2).
Разом із тим, поміж зафіксованого переліку технічних ушкоджень автомобілів, у протоколі огляду зазначено про наявність слідів від контактів транспортних засобів: на автомобілі марки «Nissan Note» з автомобілем марки «Hyundai І-10» нашарування червоного кольору на пошкоджених деталях кузова з лівого боку; на автомобілі марки «Peugeot 107» з автомобілем марки «Mercedes-Benz Ахоr» нашарування зеленого кольору на передній правій стійці, а також з автомобілем марки «Hyundai І-10» нашарування червоного кольору на передніх лівих дверцятах; на автомобілі марки «Mercedes-Benz Ахоr» з автомобілем марки «Peugeot 107» нашарування жовтого кольору на задньому лівому куті сміттєзбірника; на автомобілі марки «Hyundai І-10» подряпини з нашаруванням без кольору (а.с. 6, т. 2).
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи від 18.02.2019 №12-2/273 водій вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz Ахоr» ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 107» під керуванням ОСОБА_5 шляхом виконання вимог пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору причиною зіткнення автомобіля марки «Mercedes-Benz Ахоr» під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля марки «Peugeot 107» під керуванням ОСОБА_5 є невідповідність дій водія автомобіля марки «Mercedes-Benz Ахоr» ОСОБА_7 вимогам пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху (а.с. 21-36, т. 2).
Згідно з копією карти виїзду швидкої медичої допомоги №918 03.06.2018 близько 13:01 з приводу ДТП, що сталося на просп. С.Бандери в м. Києві, було здійснено виїзд екстреної медичної допомоги (а.с.115, т. 2).
Згідно з висновком експерта від 18.01.2019 № 042-83-2019 дані, що містяться у наданій медичній документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 03.06.2018 о 13:01 у ОСОБА_5 мала місце закрита травма правого передпліччя у вигляді перелому променевої та ліктьової кісток в середній третині.
Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмету(ів), могли утворитись в термін 03.06.2018 при транспортній травмі (травма в салоні автомобіля, що рухався при зіткненні з перешкодою), тобто між подіями транспортної пригоди 03.06.2018 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_5 є прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Морфологічні властивості виявлених переломів свідчать, що закрита травма правого передпліччя за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу (а.с. 16-20, т. 2).
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й їх сукупність із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 на предмет їх достовірності, суд бере до уваги показання потерпілої, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , показання яких про подію дорожньо-транспортної пригоди доповнюють одне одного. Показання потерпілої та вказаних свідків є логічними, послідовними, а також узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими й достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку.
Факт перестроювання автомобіля марки «Mercedes-Benz Ахоr» з першої смуги руху проспекту (смуга руху для громадського транспорту) ліворуч на другу смугу руху, де рухався автомобіль марки «Peugeot 107» підтвердили потерпіла та вищевказані свідки, які були безпосередніми очевидцями даної дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням цих даних, а також враховуючи пошкодження вказаних автомобілів, спричинених внаслідок саме бокового зіткнення, суд вважає доведеним, що зіткнення автомобілів «Mercedes-Benz Ахоr» та «Peugeot 107» відбулося саме на другій смузі руху проспекту.
Висновок автотехнічної експертизи від 18.02.2019 № 12-2/273 є належним чином мотивованим і обґрунтованим, складений експертом, що має достатній стаж експертної роботи, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають їх подвійного тлумачення і не містять суперечностей.
Зважаючи на встановлене, суд вважає, що припущення сторони захисту з приводу того, що потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесне ушкодження середньої тяжкості не внаслідок зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz Ахоr», а внаслідок подальших зіткнень з іншими учасниками ДТП та бетонним відбійником, жодним чином не звільняє ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, оскільки судом беззаперечно встановлено, що між порушеннями ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху та наслідками, що настали у виді заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_5 є причинний зв`язок.
Показання обвинуваченого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась через створення аварійної ситуації на дорозі невідомою особою, яка, керуючи автомобілем, різко виїхала з правої сторони в напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , суд до уваги не приймає та оцінює критично, вважає їх такими, що звернені на уникнення до кримінальної відповідальності за фактично скоєне діяння, оскільки такі показання повністю спростовуються вищевказаними доказами. При цьому, навіть в разі виникнення такої ситуації на дорозі водій ОСОБА_7 повинен був керуватися пунктом 12.3 Правил дорожнього руху (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди).
Таким чином, судом безперечно встановлено, що 03.06.2018 неподалік будівлі № 30 по просп. С.Бандери в м. Києві за участю автомобілів марок «Mercedes-Benz Ахоr», «Peugeot 107», «Hyundai І-10» та «Nissan Note» сталася дорожньо-транспортна пригода за вини водія сміттєвоза спеціалізованого вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz Ахоr» ОСОБА_7 , котрий, змінюючи напрямок руху та виконуючи маневр перестроювання з крайньої правої смуги руху в другу смугу руху проїзної частини, був неуважним, не стежив достатньою мірою за дорожньою обстановкою, не переконався у безпечності викононуваного ним маневру ліворуч, не дав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 107» під керуванням ОСОБА_5 , внаслідок чого остання отримала тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу, а учасники ДТП механічні ушкодження.
У цій дорожній обстановці водій ОСОБА_7 порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме: пункту 1.5., згідно з яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; підпункту «б» пункту 2.3, який зобов`язує водія транспортного засобу, для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі; пункту 10.1., згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, пункту 10.3., відповідно до якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим із необережності, відсутність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винного, котрий має середню освіту, одружений, тимчасово не працює, за місцем проживання характеризується формально позитивно, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с. 42-49, т. 2).
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_7 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді обмеження волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, з його реальним відбуванням, оскільки вважає, що саме такий вид покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому альтернативного додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 цього Кодексу, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до відповіді Департаменту патрульної поліції у місті Києві від 12.03.2018 № 11065/41/11/4/02.2019, наданої на запит слідчого про надання інформації про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_7 протягом 2011-2019 неодноразово притягувався до такої відповідальності за статтями 122, 124, 121, 130 КпАП України (а.с. 50, т. 2). Останнього разу постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2019 ОСОБА_7 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік (а.с. 52-54, т. 2).
Разом із тим, відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєного злочину, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_7 має таке право та вчинив злочин, пов`язаний з порушенням правил дорожнього руху.
При цьому суд не вбачає правових підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише в разі реального відбування покарання.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог потерпілої, суд ураховує наступне.
28.03.2019 потерпіла ОСОБА_5 подала позовну заяву з вимогою про солідарне стягнення на її користь із ОСОБА_7 та Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (далі Страховик) загального розміру матеріальної та моральної шкоди в сумі 213 682,92 грн, що включає в себе: матеріальну шкоду 165 717,24 грн; вартість пристосування для лікування переломів 33 460 грн; вартість ліків 4 248, 17 грн; вартість бандажу для руки підтримуючого 133 грн; вартість ліків 124,51 грн, а також моральну шкоду 10 000 грн (а.с. 52-56, т. 1).
У відзиві на цю позовну заяву Страховик зазначає, що вирішення цивільного позову до Страховика, як юридичної особи, яка в силу договірних відносин несе відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого, виходить за межі завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Крім того, вказує, що потерпіла не зверталась до Страховика із заявою про страхове відшкодування, право на отримання якого не є абсолютним, строк на звернення до Страховика є присічним та відновленню не підлягає, а тому просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог потерпілої (а.с. 126-129, т. 1).
У запереченні на відзив потерпіла наводить доводи на спростування позиції Страховика про наявність законних підстав для відмови в задоволенні вимог позовної заяви (а.с. 139-142, т. 1).
09.09.2019 потерпіла ОСОБА_5 подала до суду заяву про зміну предмету позову про відшкодування шкоди, завданої злочином, з вимогою про стягнення на її користь: з ОСОБА_7 65 717,24 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування) та 10 000 грн моральної шкоди; з Страховика 100 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження належної їй автомобіля в ДТП (страховий ліміт за шкоду, заподіяну майну) та 37 965,68 грн шкоди, заподіяної життю та здоров`ю (а.с. 68-70, т. 2).
У судовому засіданні прокурор вважав, що цивільний позов потерпілої підлягає задоволенню в межах доведеності обставин, зазначених потерпілою; остання та її представник, посилаючись на доведеність всіх обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, просили цивільний позов задовольнити; захисник та обвинувачений, кожен окремо, заперечили проти задоволення цивільного позову з підстав його необґрунтованості.
Дослідивши матеріали заявленого цивільного позову та докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд вважає доведеними підстави та розмір позову з огляду на таке.
Заперечення Страховика у відзиві на позовну заяву того, що вирішення цивільного позову до Страховика виходить за межі завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, а також того, що Позивач усупереч визначений законом строку не зверталась до Страховика із заявою про страхове відшкодування, то, на переконання суду, такі доводи є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження поясненням потерпілої ОСОБА_5 щодо події, зареєстрованого у ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» від 04.06.2018 (а.с. 143-144, т. 1), а також правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 цього Кодексу особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 03.06.2018 вантажним автомобілем марки «Mercedes-Benz Ахоr» д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_7 . Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.04.2018 № АК/8555851 цивільно-правова відповідальність водія вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz Ахоr» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована Страховиком зі страховим лімітом у 100 000 грн за шкоду, заподіяну майну, та 200 000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю. Розмір франшизи у полісі не зазначено (а.с. 83, т.1).
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV).
Статтею 6 Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону № 1961-IV обов`язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Статтею 23 Закону № 1961-IV передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.
Згідно із п. 24.1 ст. 24 Закону № 1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Потерпілою ОСОБА_5 на обґрунтування цивільного позову в частині відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням, були надані розрахункові документи (чеки, накладні), які підтверджують витрати, які пов`язані з лікуванням.
Загальний розмір витрат за чеками, долученими до цивільного позову (первинного та уточненого), судом розрахований відповідно до наданих документів на обґрунтування розміру витрат, пов`язаних з лікуванням, що становить 37 965,68 грн (а.с. 78-82, т.1).
Таким чином, суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування витрат, понесених ОСОБА_5 на лікування, в сумі 37 965 (тридцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 68 коп, оскільки остання надала докази, сукупність яких є достатньою для підтвердження розміру витрат, які підлягають стягненню із Страховика в рахунок відшкодування шкоди, заподіяною життю та здоров`ю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 цього Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 28 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 18.03.2019 № 80/03/19, оцінювачем встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Peugeot 107» д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням обмежень у межах яких відбулась оцінка, дорівнює ринковій вартості та складає 165 717 (сто шістдесят п`ять тисяч сімсот сімнадцять) грн 24 коп (а.с. 57-77, т. 1).
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 27.03.2019 № 8044/2019/1380234 вищевказаний пошкоджений транспортний засіб автомобіль марки «Peugeot 107» потерпіла ОСОБА_5 продала за 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. (а.с.193-194, т. 2).
З урахуванням усіх обставин у сукупності, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження належного ОСОБА_5 автомобіля марки «Peugeot 107», становить різницю між фактичним розміром ринкової вартості автомобіля та суми, отриманої нею за договором купівлі-продажу, що становить 90 717 грн. 24 коп.
Таким чином, зі Страховика підлягає стягненню шкода, заподіяна майну, в межах страхового ліміту в сумі 90 717 (дев`яносто тисяч сімсот сімнадцять) грн 24 коп, а тому в задоволенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно зпунктом 1ч.2цієї нормиКодексу моральнашкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями частин 3, 4 ст. 23 ЦК України внормовано, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Розмір компенсації моральної шкоди позивачу суд визначає з урахуванням роз`яснень, що містяться у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), їх тривалості, характеру немайнових втрат, вимушених змін у життєвих стосунках.
Так, визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_5 , суд враховує психоемоційний стан та переживання останньої, оскільки внаслідок ДТП вона дійсно перенесла емоційний стрес і переживання, викликані необхідністю відновлення такого стану, а тому суд приходить до переконання про доведеність розміру компенсації моральної шкоди на користь ОСОБА_5 в розмірі 10 000 грн.
Разом із тим, положеннями ст. 261 Закону № 1961-IV передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Отже, розмір компенсації заподіяної ОСОБА_5 моральної шкоди, яка відшкодовується Страховиком, становить 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, (5% від 37 965,68) і складає 1 898,28 грн.
У зв`язку з чим, розмір доведеної компенсації моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7 , слід зменшити на суму 1 898,28 грн, тобто з обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає стягненню розмір компенсації моральної шкоди в розмірі 8 101,72 грн (10 000 - 1 898,28).
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Таким чином, компенсація моральної шкоди в сумі 1 898,28 грн не може бути стягнуто зі Страховика, оскільки потерпілою таких позовних вимог не заявлено, однак це не позбавляє права потерпілої звернутися до суду з такою вимогою в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись положеннями статей 373, 374, 375, 376 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Початок строку відбування ОСОБА_7 покарання рахувати з дня прибуття до місця відбування покарання і постановлення на облік у виправному центрі.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 та Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», про стягнення компенсації заподіяної матеріальної шкоди майну та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (адреса: 04050, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ЄДРПОУ: 24175269) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) компенсацію заподіяної шкоди, завданої життю та здоров`ю, в розмірі 37 965 (тридцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 68 коп.
Стягнути з Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (адреса: 04050, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ЄДРПОУ: 24175269) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) компенсацію заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 90 717 (дев`яносто тисяч сімсот сімнадцять) грн 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) компенсацію заподіяної моральної шкоди в розмірі 8 101 (вісім тисяч сто одну) грн 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів до проведення судової автотехнічної та судово-медичної експертиз: 1 859 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн та 1 796 (одна тисяча сімсот дев`яносто шість) грн 90 коп відповідно (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998, рахунок UA 708999980000031412544026006).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
