Ухвала
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 756/2922/19
провадження № 51- 5498 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Вироком Оболонського районного суду від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Стягнуто з Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь ОСОБА_4 компенсацію заподіяної шкоди, завданої життю та здоров`ю, в розмірі 37965,68 грн.
Стягнуто з Приватного Акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь ОСОБА_4 компенсацію заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 90717,24 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 компенсацію заподіяної моральної шкоди в розмірі 8101,72 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів до проведення судової автотехнічної та судово-медичної експертиз: 1 859 грн та 1796,90 грн відповідно.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року вказане судове рішення скасовано, а кримінальне провадження закрито, на підставі п.1 ч. 2 ст. 284КПК, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності через сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ПрАТ « Українська Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів до проведення судової автотехнічної та судово-медичної експертиз: 1 859 грн та 1796,90 грн відповідно.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 426 КПК касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції та згідно з вимогами ч. 4 ст. 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає, проте потерпіла ОСОБА_4 зазначених вимог не дотрималась, оскільки касаційна скарга не підписана потерпілою.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону потерпілою не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів належного обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 412, 413, 419 цього Кодексу.
Крім цього, повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначеност. 436 КПК. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають вимогам вищевказаної статті.
З огляду на те, що касаційна скарга потерпілої не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 без руху і встановити п`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
