Справа № 442/510/20
Провадження № 4-с/442/21/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.,
з участю секретаря - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса», за участю заінтересованих осіб: Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника та постанови про арешт коштів боржника,-
встановив :
16.07.2020 року заявник звернувся до суду із скаргою в якій просив: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2020, постанову про арешт майна від 11.06.2020 та постанову про арешт коштів боржника від 19.06.2020 у виконавчому провадженні ВП №62317930.
В обґрунтування заявленої скарги вказує, що 15.06.2020 року на адресу ТзОВ «Торгова група «Тиса» надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2020 з виконання виконавчого листа про №442/510/20, виданого 26.05.2020 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ТзОВ «Торгова група «Тиса» в користь ОСОБА_1 : 109574,77 грн. заборгованості із виплати заробітної плати; 28801,98 грн. компенсації
у зв`язку з затримкою розрахунку; 1411,92 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари; 44000,00 грн. вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку у в`язку з розірванням трудового договору на підставі ч.3 ст.38 КЗпп України та 2522,40 грн. сплаченого судового збору.
Разом з цією ж постановою надійшла постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно ТзОВ «Торгова група «Тиса», а саме: комплекс будівель (реєстраційний номер майна №1615902) та будівлю контрольно-пропускного пункту, (реєстраційний номер майна № 32498782), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
08.07.2020 керівник ТзОВ «Торгова група «Тиса» - Тарновецький С.В. у відповідь на подану заяву отримав від Державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чигер М.І. постанову про арешт коштів боржника.
Вважають, що вказані постанови є незаконними з огляду на таке.
В оскаржувані постанові про відкриття виконавчого провадження не встановлено строк для добровільного виконання рішення суду, попередження про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій, що суперечить статті 28 Закону про виконавче провадження. Натомість містяться відомості про стягнення з боржника виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця в розмірі 15974,61 грн.
Інформацією про виконавче провадження, яке розміщено в автоматизованій системі виконавчого провадження, підтверджено, що 11.06.2020 року відкрито виконавче провадження. Цього ж дня, а саме 11.06.2020 року, державним виконавцем Чигер М.І., проведено звернення стягнення на майно боржника - відповідно до заяви стягувача, та винесено постанову про арешт майна боржника. Постанова про арешт коштів боржника була винесена 19.06.2020 року у виконавчому провадженні ВП №62317930, в той час як постанова про розшук майна боржника була винесена 23.06.2020 року. Таким чином, станом на час винесення оскаржуваної постанови відомостей про наявні рахунки у банківських установах, у відповідача були відсутні.
Тобто спірна постанова була винесена відповідачем явно з пропущенням строку.
Оскаржувані постанови також не враховують положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який продовжує процесуальні строки звернення до суду.
В судовому засіданні представник ТзОВ «Торгова група «Тиса» - адвокат Багрій О.Л. скаргу підтримав. В подальшому в судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляд скарги, що відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чигер М.І. проти скарги заперечила. Подала відзив проти скарги в якому, зокрема, вказує на те, що Боржник без поважних пропустив строк оскарження дій державного виконавця. ЦПК України (стаття 449) встановлено 10-ти денний строк для оскарження дій державного виконавця (окрім скарг на постанови про відкладення виконавчих дій), який відраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Боржник отримав Постанову про відкриття виконавчого провадження та Постанову про арешт майна 15.06.2020, отже встановлений статтею 449 ЦПК України строк сплив 25.06.2020. Щодо Постанови про арешт коштів, то вона була винесена 19.06.2020 і того ж дня розміщена в Автоматизованій системі виконавчого провадження, яка відповідно до законодавства містить повну та актуальну інформацію про рух виконавчого провадження, виконавчі та інші дії, які вчиняються виконавцем та всі матеріали виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження мають безоплатний, цілодобовий доступ до Автоматизованої системи за ідентифікатором доступу, який вказаний у Постанові про відкриття виконавчого провадження. Відповідно Боржник, після отримання Постанови про відкриття виконавчого провадження міг і повинен був слідкувати за ходом виконавчого провадження і перевіряти стан виконавчого провадження через Автоматизовану систему. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», на який посилається скаржник, не передбачено продовження строків на оскарження дій державного виконавця.
ОСОБА_1 проти скарги заперечив. Вважає постанови державного виконавця законними, оскільки стягнення проводиться по виконавчому листу щодо стягнення в його користь заробітної плати, а ТзОВ «Торгова група «Тиса», знаючи про рішення суду не вчинило жодних дій щодо його виконання.
Дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, що відноситься до судового контролю за виконання судових рішень, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що у Дрогобицькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 62317930 з виконання виконавчого листа № 442/510/20, виданого 26.05.2020 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ТзОВ «Торгова група «тиса» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі.
Користуючись правом вибору місця відкриття виконавчого відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» («Закон про виконавче провадження») Стягувач ОСОБА_1 11.06.2020 звернувся до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби із заявою про арешт майна боржника, оскільки у місті Дрогобичі знаходиться нерухоме майно Боржника: 1) комплекс будівель (реєстраційний номер об`єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 1615902); 2) будівля контрольно-пропускного пункту (реєстраційний номер об`єкта в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 32498782). Об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У той же день державний виконавець ОСОБА_2 відкрила виконавче провадження № 62317930. Оскільки у заяві Стягувача було вказано конкретне нерухоме майно Боржника та заявлено клопотання про накладення на нього арешту державний виконавець на виконання вимог частини сьомої статті 26 Закону про виконавче провадження винесла Постанову від 11.06.2020 про арешт майна боржника («Постанова про арешт нерухомого майна»), відповідно до якої арешт накладено на нерухоме майно Боржника у місті Дрогобичі.
У день відкриття виконавчого провадження державний виконавець направила запит №: 81504800 про рахунки відкриті Боржником до Державної фіскальної служби України і того ж дня отримала відповідь на вказаний запит (відповідь додається).
Наступного дня після відкриття виконавчого провадження державний виконавець звернулась із запитом №: 81504752 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів і того ж дня отримала відповідь щодо транспортних засобів зареєстрованих за Боржником (відповідь додається).
Відповідно до роздруківки листа, державний виконавець 19.06.2020 винесла постанову про арешт коштів Боржника («Постанова про арешт коштів») і того ж дня сформувала супровідний лист для надсилання Постанови про арешт коштів учасникам виконавчого провадження.
23.06.2020 державний виконавець винесла постанову про розшук майна Боржника, а саме транспортних засобів, зареєстрованих за Боржником відповідно до відповіді отриманої від МВС.
Узагальнена інформація про рух виконавчого провадження міститься у довідці з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Заявником оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження з тих підстав, що державний виконавець не надав Боржнику строку на самостійне виконання рішення, а це, на думку Боржника, суперечить статті 28 Закону про виконавче провадження. Постанова про арешт коштів боржника оскаржується з тих підстав, що була винесена пізніше, ніж наступного робочого дня з дня виявлення рахунків Боржника.
Суд не погоджується з такими доводами заявника, оскільки державний виконавець відкриваючи виконавче провадження діяв виключно у спосіб та у межах, передбачених законом. Закон про виконавче провадження не вимагає від державного виконавця надавати Боржникові строк на самостійне виконання рішення. Посилання у Скарзі на статтю 28 Закону про виконавче провадження є неправильним, оскільки ця стаття не містить норм, які зобов`язують державного виконавця надати Боржникові строк для самостійного виконання рішення.
Згідно зіст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
За положеннямистатті 2 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За ч. 1ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч. 3ст.18цього Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки Боржник не довів наявність інших підстав, які дозволяють встановити незаконність дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження та винесенні постанов про арешт майна боржника та арешт коштів боржника, то вимоги TOB «Торгова група «Тиса» щодо скасування вказаних постанов є необгрунтованими, оскільки державний виконавець, вживаючи дієвих заходів - арешт майна та коштів боржника, діяв з метою забезпечення реального виконання судового рішення та упередження дій боржника щодо уникнення звернення стягнення на належне йому майно, а тому у задоволенні скарги слід відмовити відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.260,268,447-451 ЦПК України, суд,-
постановив :
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «Тиса», за участю заінтересованих осіб: Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника та постанови про арешт коштів боржника відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хомик А.П.
