Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 373/483/20
Номер провадження 2/373/403/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21вересня 2020року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Залеської А.О.,
за участю секретаря судових засідань Домантович О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО», про стягнення виплаченої субвенції з державного бюджету на придбання житла,
ВСТАНОВИВ:
09.04.2020 Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради звернулось до суду з даним позовом та просить зобов`язати ОСОБА_1 повернути до державного бюджету виплачену і невикористану за призначенням грошову компенсацію на придбання житла в розмірі 935885, 00 грн, а також стягнути з відповідача на користь Управління понесені судові витрати у виді судового збору 2102,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що мешканець міста Переяслава ОСОБА_1 як учасника бойових дій, інваліда війни ІІ групи, який брав безпосередню участь в АТО, рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 25.07.2017 поставлено на квартирний облік та включено до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання житла. Рішенням комісії міської ради з питань виплати грошової компенсації від 27.11.2017 ОСОБА_1 , як пільговику та особі яка потребує поліпшення житлових умов, було призначено до виплати грошову компенсацію на придбання житла в розмірі 936112,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 12.01.2018 уклав договір купівлі-продажу майнових прав з ТОВ «ІСКО», то на спеціально відкритий поточний рахунок в ПАТ «Державний Ощадний банк України» були перераховані кошти в сумі 935885, 00 грн, з яких: 926 617, 95 грн вартість квартири за договором та 9268,00 грн. - пенсійний внесок. За договором об`єкт інвестування (квартира) повинен був бути введений в експлуатацію в 4 кварталі 2018 року. Цей термін в подальшому по технічним причинам був змінений забудовником ТОВ «ІСКО» на ІІ квартал 2020 року, а термін закінчення будівництва - 4 квартал 2020 року.
Посилаючись на підпункт 4 пункту 35 Постанови КМУ № 719 від 19.10.2016, де вказано, що строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь не може перевищувати двох років з дня його укладання, а також на те, що по закінченню цього строку ОСОБА_1 не подав в Управління інформацію з Державного реєстру речових прав про набуття у власність квартири, як передбачено п. 44 Постанови КМУ №719, позивач вимагає від ОСОБА_1 повернення грошової компенсації до бюджету в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись безоплатною правовою допомогою в особі адвоката Динник О.В., подав відзив на позов із запереченнями, де зазначено, що ОСОБА_1 витримав усіх формальностей перед Управлінням соціального захисту населення, зібрав і подав повний пакет документів на перерахування коштів забудовнику. Оскільки це був договір інвестування в новобудову, він не отримував бюджетних коштів на руки, кошти мали цільове призначення та через відкритий на нього рахунок в Ощадбанку одразу були перенаправленні на рахунок ТОВ «ІСКО». Будівництво трохи затримується, але не по його вині, а з об`єктивних причин. Цього забудовника Управління перевірило і взяло на себе ризик компенсувати вартість будівництва квартири йому, як учаснику бойових дій в АТО. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 наголосив, що його сім`я потребує поліпшення житлових умов, а вимога позивача повернути компенсацію, поставить його в край невигідне положення, оскільки він таких коштів в особистому розпорядженні не має і не мав. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 вказала на добросовісність ОСОБА_1 , який використав грошову компенсацію за призначенням і тепер постійно контролює забудовника за договором. У липні 2020 року уклав з ним додаткову угоду, якою вони погодили нові терміни здачі об`єкта (двокімнатної квартири) в експлуатацію. Вважає, що управління покладає надмірний тягар на ОСОБА_1 , вимагаючи від нього кошти, які вже вкладені в будівництво.
За змістом заяв сторін по суті спору та пояснень відповідача, судом встановлені фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються та підтверджуються наступними доказами.
Довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2015 підтверджується той факт, що сержант ОСОБА_1 з 22.06.2015 станом на день видачі довідки брав безпосередню участь в антитерористичній операції в районах: м. Авдіївка Донецької області (сектор «Б» та сит Новгородське Донецької області (сектор «Б»)
Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 від 23.02.2017 та Серії НОМЕР_3 від 20.01.2019 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни (а.с.15, 55).
25.07.2017 Рішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято на квартирний облік та включено до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (а.с.24).
04.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради з заявою про надання йому грошової компенсації на придбання житла згідно Постанови КМУ №719 (а.с.19).
Комісією управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради обстежено житлово-побутові умови за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , про 05.09.2017 складено відповідний АКТ, за змістом якого, будинок належить батьку заявника ОСОБА_3 , має загальну площу 62,4 кв.м. та чотири житлові кімнати, де мешкає 9 членів родини, в тому числі дружина відповідача та двоє його синів (а.с.20).
В подальшому спеціальна Комісія міської ради «щодо розгляду заяв членів загиблих військово службовців та інвалідів про виплату грошової компенсації за належні жилі приміщення» прийняла рішення №4 від 27.11.2017, яким в результаті перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 грошової компенсації, з врахуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла для Київської області (станом на 01.10.2017) визначила грошову компенсацію на придбання житла ОСОБА_1 936112,00 грн (а.с.16,18).
Відповідно додоговору №19145830311від 29.11.2017на ім`я ОСОБА_1 у ПАТ«Державний Ощаднийбанк України»було відкритоСпеціальний рахунокв рамкахреалізації Порядкувиплати грошовоїкомпенсації заналежні дляотримання жиліприміщення деякимкатегоріям осіб,які захищалинезалежність,суверенітет татериторіальну цілісністьКраїни,а такожчленів їхсімей,затвердженого постановоюКМУ №719 від 19.10.2016, для обліку коштів та здійснення операцій відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.21).
За умовами цього договору протягом року з дня зарахування коштів Грошової компенсації на Спеціальний рахунок Вкладник самостійно та відповідно до Порядку використовує призначену йому грошову компенсацію, а саме на придбанням житла як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринках, так і шляхом інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», в будь-якому населеному пункті на території України (п.2.4 Договору).
За змістом п.2.6 Договору про відкриття та обслуговування спеціального проточного рахунку у разі інвестування в об`єкти житлового будівництва інвестиційний договір або договір купівлі-продажу майнових прав переказ коштів здійснюється в повному обсязі суми визначеної у відповідному Договорі.
12.01.2018 між ТОВ «ІСКО» , код ЄДРПОУ: 39683331 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було украдено Договір №4/24/610 купівлі-продажу майнових прав, де об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються покупцю, є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , вартістю 926617,95 грн. Договором визначено плановий термін закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію ІІІ, IV квартал 2018 року (а.с.26-30).
Умовами вищевказаного договору купівлі-продажу майнових прав передбачено, що цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. При цьому розірвання договору за ініціативою покупця не передбачено, а у випадку відступлення покупцем своїх майнових прав третій особі він повинен сплатити продавцю винагороду у розмірі 3% від загальної вартості майнових прав на об`єкт нерухомості (п.п.6.2 п.6, п.8 Договору).
Відповідно до платіжного доручення №1 від 18.01.2018 зі Спеціального рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ПАТ «Державний Ощадний банк України» на рахунок ТОВ «ІСКО» в «УкрСиббанк» перераховано 926 617,00 грн за договором купівлі-продажу майнових прав від 12.01.2019 (а.с.13)
Згідно платіжного доручення №2 від 18.01.2018 зі Спеціального банківського рахунку ОСОБА_1 на рахунок Переяслав-Хмельницького Управління Казначейства перераховано 9268,00 грн. пенсійного збору за купівлю нерухомого майна (а.с.14)
До спливу дворічного строку з 18.01.2018 - дня отримання грошової компенсації (субвенції) на придбання житла ОСОБА_1 подав до Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради заяву від 27.12.2019, якою повідомив про зміну забудовником термінів закінчення будівництва - IV квартал 2019 року та введення об`єкта нерухомості в експлуатацію ІІ квартал 2020 року, ув`язку із внесенням змін до проектної документації та необхідністю проходження експертизи проекту, про що ТОВ «ІСКО» надав довідку за №12 від 25.01.2019, якою додатково проінформував про виконанні роботи на об`єкті будівництва (а.с.8,9).
У вказані терміни будівництво не було завершене, у зв`язку з чим 01.07.2020 між ТОВ «ІСКО» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було підписано додаткову угоду №2 до договору №4/24/610 від 18.01.2018 купівлі-продажу майнових прав, якою сторони погодили плановий термін закінчення будівництва ІІІ квартал 2021 року; плановий термін введення в експлуатацію - IV квартал 2021 року.
22.07.2020 ОСОБА_1 (замовник) уклав з ТОВ «ІСКО» (виконавець) договір №ПК/4/24/610 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язався надати послуги по виготовленню технічного паспорта на об`єкт нерухомості: квартира АДРЕСА_2 . Ціна послуги 1500,00 грн, яку ОСОБА_1 оплатив та підтвердив квитанцією до прибуткового касового ордеру №596 від 23.07.2020 (а.с.111).
Відповідно до довідки ТОВ «ІСКО» від 23.07.2020 наданої ОСОБА_1 терміни закінчення будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію продовжені до ІІІ кварталу 2021 року та IV кварталу 2021 року, відповідно, у зв`язку з додатковою роботою по внесенню змін до проектної документації та проходження експертизи проекту, а також по причині поширення епідемії Короновірусної інфекції в України. За змістом вказаної довідки будівництво триває, обсяг виконаних загальнобудівельних робіт збільшився (а.с. 116)
Отже, з моменту укладання відповідачем договору про купівлю-продаж майнових прав на квартиру, забудовником якої є ТОВ «ІСКО», минуло більше двох років, будівництво не закінчено, внаслідок чого відповідач не набув права власності на квартиру, як об`єкт нерухомості.
Позивач орган соціального захисту населення, на підставі пунктів 44, 46 та 47 Порядку, затвердженого Постановою КМ №719 від 19.10.2016, вимагає від відповідача - інваліда війни ІІ групи, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції та потребує поліпшення житлових умов, повернення до державного бюджету виплаченої субвенції на придбання житла.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно достатті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором абозакономчи судом у визначенихзакономвипадках.
Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначенийзакономабо договором. У випадку, якщозаконабо договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зп.14ст.12Закону України«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту»учасники бойовихдій мають,зокрема надаютьсятакі пільги: першочерговезабезпечення жилоюплощею осіб,які потребуютьполіпшення житловихумов,та першочерговевідведення земельнихділянок дляіндивідуального житловогобудівництва,садівництва ігородництва,першочерговий ремонтжилих будинківі квартирцих осібта забезпеченняїх паливом. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов`язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Постановою Кабінету міністрів України №719від 19.10.2016 затверджено Порядок
виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (далі Порядок).
Право на отримання грошової компенсації відповідно до пункту 3 цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначенихпунктами 11-14частини другоїстатті 7Закону УкраїниПро статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту,які перебуваютьна квартирномуобліку (далі-особи зінвалідністю).
Відповідно до пункту 4 Порядку зі змінами внесеними Постановою КМ №353 від 06.05.2020 право на отримання грошової компенсації вважається використаним з дати державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за членами сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членами її сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.
Відповідно до пункту 30 Порядку протягом року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку члени сімей загиблих та особи з інвалідністю самостійно використовують призначену їм грошову компенсацію на придбання житла як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Законів УкраїниПро інвестиційну діяльністьтаПро кооперацію(далі - об`єкт інвестування) в будь-якому населеному пункті на території України.
За змістом пункту 31 цього Порядку для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявник подає до уповноваженого банку заяву про переказ коштів грошової компенсації на придбання житла або на інвестування його будівництва, до якої додається платіжне доручення на переказ коштів грошової компенсації в оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринках, у разі інвестування в об`єкти житлового будівництва - інвестиційний договір відповідно доЗакону УкраїниПро інвестиційну діяльність або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь (далі - договір), а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором.
Пунктами 32-33Порядку вредакції чиннійна моментвиникнення спірнихправовідносин булопередбачено,що дляотримання згодина перерахуваннякоштів ізспеціального рахункаяк оплатуза договоромзаявник подаєоргану соціальногозахисту населенняодин примірникдоговору,в якомуповинно бутизазначено проте,що житлонабувається увласність заявника. У разі укладення інвестиційного договору на будівництво, договору купівлі-продажу майнових прав або договору про пайову участь у договорі повинна бути передбачена відповідальність забудовника або житлово-будівельного (житлового) кооперативу за порушення строків введення в експлуатацію об`єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло заявника після завершення будівництва.
Орган соціального захисту населення у разі відповідності умов договору вимогам, установленим у пунктах 32 і 33 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів надає заявникові письмову згоду на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором з визначенням суми, що підлягає перерахуванню, та реквізитів рахунка для перерахування ( пункт 34 Порядку)
Пунктом 35 Порядку визначені додаткові умови для надання згоди органом соціального захисту населення на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, зокрема - строк виконання договору купівлі-продажу житла не повинен перевищувати двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь двох років з дня його укладання.
Відповідно до пункту 36 Порядку у разі виявлення порушень умов переказу коштів, зазначених у пунктах 32, 33, 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів за його заявою із зазначенням причин такої відмови.
Пунктом 44 Порядку в редакції Постанови КМУ №719 на момент виникнення спірних правовідносин та на день подачі позову до суду було передбачено, що протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку дії договору заявник подає до органу соціального захисту населення інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло (далі - інформаційна довідка).
На момент розгляду справи в суді пункт 44 Порядку Постановою КМ№ 353від 06.05.2020 змінено та передбачає, що Орган соціального захисту населення не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь) самостійно отримує інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (далі - інформаційна довідка).
Відповідно до пункту 45 Порядку після виплати заявнику грошової компенсації (перерахунку коштів на спеціальний рахунок заявника) орган соціального захисту населення вносить інформацію про таку виплату до Реєстру, також інформує відповідні органи (у тому числі на території інших населених пунктів) про необхідність зняття з квартирного обліку заявника та членів його сім`ї, яких включено у розрахунок грошової компенсації.
Пунктом 46 Порядку в редакції, що була чинною на день звернення з позовом до суду, передбачено, що у разі неподання заявником інформаційної довідки протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору орган соціального захисту населення вправі вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету.
Відповідно до Постанови КМ № 353від 06.05.2020 пункт 46 Порядку викладено в іншій редакції, де зазначається, що Орган соціального захисту населення має право вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету у разі відсутності відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь).
За змістом пункту 47 кошти грошової компенсації повертаються у випадку, передбаченому пунктом 46 цього Порядку, заявником добровільно або в судовому порядку.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.
Відповідно до частини першоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зістаттею 1215 ЦК Українине підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та/або недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
В матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_1 , маючи статус учасника бойових дій, на якого розповсюджуються встановлені Законом пільги та соціальні гарантії, подаючидокументи до Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради на отримання грошової компенсації за належне жиле приміщення в порядку передбаченому Постановою КМ №719 від 19.10.2016,діяв недобросовісночи незаконнопри отриманнівідповідної соціальної допомоги, згоду на виплату якої надав державний орган в особі позивача.
Вказаними коштами відповідач не користувався на власний розсуд, оскільки вони були перераховані зі спеціального банківського рахунку на рахунок забудовника за договором купівлі-продажу майнових прав за згодою органу соціального захисту населення (позивача у справі).
Посилання позивача на порушення відповідачем дворічного строку для придбання житла та реєстрації права власності на нього в Державному реєстрі речових прав є безпідставним, оскільки висунуті відповідачу звинувачення не пов`язані з діями чи бездіяльністю відповідача. В свою чергу, позивач як державний орган, вирішуючи питання виплати відповідачу грошової компенсації, не звернув належної уваги на умови інвестиційного договору купівлі-продажу майнових прав №4/24/610 від 12.01.2018, де не зазначено конкретний строк виконання інвестиційного договору, який згідно пункту 35 Порядку, не може перевищувати двох років з дня його укладання. Натомість у договорі вказано, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, при цьому термін введення будівництва в експлуатації зазначено, як плановий, а не обов`язковий. Поза увагою позивача також залишилось те, що наданий йому для перевірки інвестиційний договір не містить умови щодо відповідальності забудовника за порушення строків введення в експлуатацію об`єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло заявника після завершення будівництва, як передбачено пунктом 33 Порядку.
Особа не несе відповідальності за недбалість чиновників, якщо підготовлені нею документи перевіряли і затверджували державні органи.
Обставини справи свідчать, що позиція позивача у цій справі є необґрунтованою та нівелює гарантії соціального захисту відповідної категорії осіб.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, а також соціальний статус сім`ї відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права особи, суд дійшов висновку, що примусове повернення відповідачем наданої державою субвенції є несправедливим та може призвести до покладення на ОСОБА_1 надмірного тягаря.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Судовий збір на підставі п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача не стягується та покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 76-81,263-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСКО», про стягнення виплаченої субвенції з державного бюджету на придбання житла відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу ХIIІ «Перехідні положення» ЦПК України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги можуть подаватися через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Учасники справи:
позивач Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради, місце знаходження: вул. Шевченка, 20, м. Переяслав, Київська області; код ЄДРПОУ 05408622;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 24.09.2020.
Суддя А.О. Залеська
