П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 лютого 2021 року місто Київ
справа № 373/483/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/450/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у складі судді Залеської А.О. від 21 вересня 2020 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ІСКО", про повернення невикористаної грошової компенсації на придбання житла,
в с т а н о в и в :
У квітні 2020 року Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення невикористаної грошової компенсації на придбання житла, посилаючись на те, що 4 вересня 2017 року до Управління надійшла заява відповідача про виплату грошової компенсації на придбання житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов.
Рішенням комісії міської ради ОСОБА_1 для придбання житла виділено компенсацію в розмірі 936 112 грн., але оскільки 12 січня 2018 року відповідач уклав договір купівлі-продажу майнових прав з ТОВ "ІСКО" на суму 926 617 грн. 95 коп., то на спеціально відкритий поточний рахунок в ПАТ "Державний Ощадний банк України" були перераховані кошти в розмірі 935 885 грн. на придбання житла, в тому числі 9 268 грн. для сплати до ПФУ.
Умовами договору купівлі-продажу майнових прав від 12 січня 2018 року № 4/24/610 передбачено, що об`єкт інвестування (квартира) мав бути введений в експлуатацію в 4 кварталі 2018 року. Цей термін в подальшому по технічним причинам був змінений забудовником ТОВ "ІСКО" на ІІ квартал 2020 року, а термін закінчення будівництва - 4 квартал 2020 року.
Посилаючись на підпункт 4 пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, де вказано, що строк виконання інвестиційного договору чи
договору про пайову участь не може перевищувати двох років з дня його укладання, а також на те, що по закінченню цього строку ОСОБА_1 не подав в Управління інформацію з Державного реєстру речових прав про набуття у власність квартири, як передбачено пунктом 44 Постанови Кабінету Міністрів України № 719, позивач просив суд стягнути з відповідача суму компенсації на придбання житла в розмірі 935 885 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2020 року у задоволенні позову Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.Скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності порушень у діях відповідача, оскільки ТОВ "ІСКО" порушило максимально можливий строк виконання інвестиційного договору (2 роки), при цьому ОСОБА_1 не вчинив жодних дій щодо спонукання ТОВ "ІСКО" до виконання взятих на себе зобов`язань чи повернення грошових коштів. При цьому додаткова угода щодо продовження строків виконання інвестиційного договору була підписана лише 1 липня 2020 року, тобто через шість місяців після закінчення строку виконання основного договору, на що здебільшого вплинув факт подання даної позовної зави.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради надійшло клопотання у якому вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі і просить розглянути справу у відсутність представника.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що про розгляд справи вона дізналася лише 5 лютого 2021 року і позбавлена можливості надати свої заперечення на апеляційну скаргу.
Колегія суддів вважає недоцільним відкладення розгляду справи з наведених вище підстав, оскілки про розгляд справи відповідач повідомлявся завчасно і у нього було достатньо часу для звернення за правовою допомогою та вчинення інших дій (подання відзиву тощо).
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність незявившихся осіб.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, щорішенням виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради від 25 липня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на квартирний облік та включено до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
4 вересня 2017 року відповідач звернувся до Управління соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради з заявою про надання йому грошової компенсації на придбання житла згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 719.
Рішенням спеціальної комісії Переяславської міської ради від 27 листопада 2017 року визначено грошову компенсацію на придбання житла ОСОБА_1 в розмірі 936 112 грн.
Відповідно до договору про відкриття та обслуговування спеціального проточного рахунку від 29 листопада 2017 року № 19145830311 на ім`я відповідача у ПАТ "Державний Ощадний банк України" відкрито спеціальний рахунок в рамках реалізації Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність країни, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719, для обліку коштів та здійснення операцій відповідно до вимог чинного законодавства. За умовами цього договору протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на спеціальний рахунок вкладник самостійно та відповідно до Порядку використовує призначену йому грошову компенсацію, а саме на придбанням житла як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринках, так і шляхом інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність", в будь-якому населеному пункті на території України.
За змістом пункту 2.6 договору про відкриття та обслуговування спеціального проточного рахунку у разі інвестування в об`єкти житлового будівництва - інвестиційний договір або договір купівлі-продажу майнових прав переказ коштів здійснюється в повному обсязі суми визначеної у відповідному Договорі.
12 січня 2018 між ТОВ "ІСКО"(продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 4/24/610, де об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються покупцю, є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 вартістю 926 617 грн. 95 коп. Договором визначено плановий термін закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію - ІІІ, IV квартал 2018 року.
Умовами вищевказаного договору купівлі-продажу майнових прав передбачено, що цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. При цьому розірвання договору за ініціативою покупця не передбачено, а у випадку відступлення покупцем своїх майнових прав третій особі він повинен сплатити продавцю винагороду у розмірі 3% від загальної вартості майнових прав на об`єкт нерухомості (підпункт 6.2 пункту 6, пункт 8 договору).
Відповідно до платіжного доручення від 18 січня 2018 року № 1 зі спеціального рахунку відкритого на ім`я відповідача в ПАТ "Державний Ощадний банк України" на рахунок ТОВ "ІСКО" перераховано 926 617 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав від 12 січня 2018 року. Також на рахунок Переяслав-Хмельницького Управління Казначейства перераховано 9 268 грн. пенсійного збору за купівлю нерухомого майна.
До спливу дворічного строку з 18 січня 2018 - дня отримання грошової компенсації (субвенції) на придбання житла ОСОБА_1 подав до Управління заяву від 27 грудня 2019 року, якою повідомив про зміну забудовником термінів закінчення будівництва - IV квартал 2019 року та введення об`єкта нерухомості в експлуатацію - ІІ квартал 2020 року, ув`язку із
внесенням змін до проектної документації та необхідністю проходження експертизи проекту, про що ТОВ "ІСКО" надав довідку від 25 січня 2019 року № 12, якою додатково проінформував про виконанні роботи на об`єкті будівництва.
У вказані терміни будівництво не було завершене, у зв`язку з чим 1 липня 2020 року між ТОВ "ІСКО" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу майнових прав від 18 січня 2018 року № 4/24/610, якою сторони погодили плановий термін закінчення будівництва - ІІІ квартал 2021 року; плановий термін введення в експлуатацію - IV квартал 2021 року.
Відповідно до довідки ТОВ "ІСКО" від 23 липня 2020 року терміни закінчення будівництва об`єкта нерухомості та введення його в експлуатацію продовжені до ІІІ кварталу 2021 року та IV кварталу 2021 року, відповідно, у зв`язку з додатковою роботою по внесенню змін до проектної документації та проходження експертизи проекту, а також по причині поширення епідемії Короновірусної інфекції в України. За змістом вказаної довідки будівництво триває, обсяг виконаних загально будівельних робіт збільшився.
Згідно з частиною 1 статі 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Постановою Кабінету міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (далі Порядок).
Право на отримання грошової компенсації відповідно до пункту 3 цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в
Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
Відповідно до пункту 4 Порядку зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року № 353 право на отримання грошової компенсації вважається використаним з дати державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за членами сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, особи з інвалідністю та членами її сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію.
Відповідно до пункту 30 Порядку протягом року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку члени сімей загиблих та особи з інвалідністю самостійно використовують призначену їм грошову компенсацію на придбання житла як в прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або на вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Законів України "Про інвестиційну діяльність" та "Про кооперацію" (далі - об`єкт інвестування) в будь-якому населеному пункті на території України.
За змістом пункту 31 цього Порядку для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявник подає до уповноваженого банку заяву про переказ коштів грошової компенсації на придбання житла або на інвестування його будівництва, до якої додається платіжне доручення на переказ коштів грошової компенсації в оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринках, у разі інвестування в об`єкти житлового будівництва - інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь (далі - договір), а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором.
Пунктами 32-33 Порядку, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що для отримання згоди на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому повинно бути зазначено про те, що житло набувається у власність заявника. У разі укладення інвестиційного договору на будівництво, договору купівлі-продажу майнових прав або договору про пайову участь у договорі повинна бути передбачена відповідальність забудовника або житлово-будівельного (житлового) кооперативу за порушення строків введення в експлуатацію об`єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло заявника після завершення будівництва.
Орган соціального захисту населення у разі відповідності умов договору вимогам, установленим у пунктах 32 і 33 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів надає заявникові письмову згоду на перерахування коштів із спеціального рахунка як оплату за договором з визначенням суми, що підлягає перерахуванню, та реквізитів рахунка для перерахування (пункт 34 Порядку).
Пунктом 35 Порядку визначені додаткові умови для надання згоди органом соціального захисту населення на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, зокрема - строк виконання договору
купівлі-продажу житла не повинен перевищувати двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь - двох років з дня його укладання.
Відповідно до пункту 36 Порядку у разі виявлення порушень умов переказу коштів, зазначених у пунктах 32, 33, 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів за його заявою із зазначенням причин такої відмови.
Пунктом 44 Порядку Постанови Кабінету Міністрів України № 719, тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку дії договору заявник подає до органу соціального захисту населення інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на житло (далі - інформаційна довідка).
Відповідно до пункту 45 Порядку після виплати заявнику грошової компенсації (перерахунку коштів на спеціальний рахунок заявника) орган соціального захисту населення вносить інформацію про таку виплату до Реєстру, також інформує відповідні органи (у тому числі на території інших населених пунктів) про необхідність зняття з квартирного обліку заявника та членів його сім`ї, яких включено у розрахунок грошової компенсації.
Пунктом 46 Порядку передбачено, що у разі неподання заявником інформаційної довідки протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору орган соціального захисту населення вправі вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року № 353 пункт 46 Порядку викладено в іншій редакції, де зазначається, що Орган соціального захисту населення має право вимагати від заявника повернення коштів грошової компенсації до бюджету у разі відсутності відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно за заявником та членами його сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії укладеного заявником договору купівлі-продажу житла (інвестиційного договору або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь).
За змістом пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України № 719 кошти грошової компенсації повертаються у випадку, передбаченому пунктом 46 цього Порядку, заявником добровільно або в судовому порядку.
Установивши, що відповідач безпосередньо не користувався отриманою грошовою компенсацією на власний розсуд і вказані кошти були перераховані за погодженням з позивачем зі спеціального банківського рахунку на рахунок забудовника, умовами договору купівлі-продажу майнових прав від 12 січня 2018 року встановлено його дію до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, винних дій у несвоєчасному завершенні будівництва з боку відповідача немає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що ТОВ "ІСКО" порушило максимально можливий строк виконання інвестиційного договору (2 роки), при цьому ОСОБА_1 не вчинив жодних дій щодо спонукання забудовникадо виконання взятих на себе зобов`язань чи повернення грошових коштів, що спричинило нецільове використання грошових коштів є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач у даній справі діяв неправомірно при використання наданих грошових коштів для придбання житла. При цьому факт несвоєчасного завершення будівництва не може слугувати підставою для повернення ОСОБА_1 грошової компенсації, оскільки зобов`язання вчинення таких дій, за встановлених обставин справи, шкодять самій суті соціального захисту відповідної категорії осіб.
Також колегія суддів вважає, що для настання майнової відповідальності, яка полягає у повернення грошової компенсації на придбання житла, необхідним є встановлення вини у діях відповідача (нецільове використання коштів). Відсутність винних дій зі сторони відповідача унеможливлює застосування до нього майнової відповідальності.
У відповідності до частин 2, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо
до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 24 лютого 2021 року.
Головуючий
Судді:
