ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/3185/17 Номер провадження 11-кп/814/799/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
потерпілої ОСОБА_13 ,
представника ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017170000000293, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_13 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017170000000293, затверджено угоди про визнання винуватості, укладені 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_15 та обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В`язівок, Лубенського району, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, на момент затримання працюючого на посаді начальника Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, полковник поліції, одруженого, раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України до узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 25500 грн.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лубни, Полтавської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, з вищою освітою, на момент затримання працюючого на посаді заступника начальника Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, підполковника поліції, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
-за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України до узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 25500 грн.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Лубни, Полтавської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, з вищою освітою, на момент затримання працюючого на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, майора поліції, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
-за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України до узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 25500 грн.
Вирішено порядок повернення застави, зняття арешту у кримінальному провадженні, долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, у серпні 2017 року у ОСОБА_7 , який займав посаду начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, як організатора, виник умисел на створення організованої групи, до складу якої увійшли її активні учасники, а саме ОСОБА_9 , який займав посаду заступника начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області та підлеглий (на той момент інспектор сектору реагування патрульної поліції №1, який в подальшому у вересні 2017 року призначений на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Лубенського ВП) ОСОБА_8 .
У подальшому, останні розробили та узгодили спільний план своїх корупційних, злочинних дій з метою одержання неправомірної вигоди для себе особисто.
Розподіл ролей організованої групи відбувався наступним чином. ОСОБА_7 , як безпосередній керівник відділу поліції, надавав своїм підлеглим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вказівки та доручення, які вони сприймали як обов`язкові до виконання. При цьому, всі учасники організованої групи перебували в службових та дружніх відносинах тривалий час (протягом перебування на службі). Водночас, ОСОБА_7 , як керівник та особа, яка має вище спеціальне звання, мав беззаперечний авторитет серед інших учасників групи, його накази та вказівки були завжди обов`язковими до виконання.
Дана організована злочинна група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання неправомірної вигоди за обіцянку здійснення впливу на своїх підлеглих працівників, своєю стійкістю, чіткою розробкою плану вчинення злочину, детальною підготовкою до його скоєння.
Всі члени організованої злочинної групи були обізнані щодо протиправних цілей їхнього угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочину в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.
Злочин вчинявся з прямим умислом, тобто учасники злочинної групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви наживи та мету власного збагачення за рахунок суб`єкта господарської діяльності Лубенського району Полтавської області.
ОСОБА_7 створено організовану злочинну групу із працівників правоохоронного органу, тобто стійке об`єднання з метою вчинення корупційних злочинів за наступних обставин.
На початку серпня 2017 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , як учасникам злочинної групи, здійснити виїзди до цеху по обробці деревини (пилорами) ТОВ «Агат» в с. Хорошки Лубенського району Полтавської області з метою встановлення власника пилорами та з`ясування обсягів здійснення господарської діяльності.
В цей же час дана злочинна група здійснювала неодноразові виїзди на місця порубок деревини, які проводив постачальник ТОВ «Агат» ОСОБА_16 за допомогою найманих працівників. Під час здійснення таких поїздок, блокувалась робота пилорами ТОВ «Агат» та здійснення заготівлі деревини ОСОБА_16 . З метою контролю та належного виконання заздалегідь розробленого злочинного наміру щодо одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 приймав активну участь у виїздах на місця заготівлі деревини та її обробки.
Наміри щодо одержання неправомірної вигоди злочинною групою від ОСОБА_13 ґрунтувались на запевненні останньої, що у разі виникнення у неї непорозумінь із працівниками Лубенського ВП, члени злочинної групи, перебуваючи на керівних посадах, вплинуть на своїх підлеглих з метою недопущення перешкоджання здійснення ТОВ «Агат» законної господарської діяльності.
Начальник Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 , та його заступник ОСОБА_9 , 28.08.2017 запросили до свого робочого кабінету за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, 4, керівника ТОВ «Агат» ОСОБА_13 та запропонували їй надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду у вигляді 10 м3 дошки довжиною 2,3 м. При цьому, необхідність надання такої неправомірної вигоди попередньо була обумовлена між учасниками злочинної групи.
На вказану пропозицію ОСОБА_13 погодилась з метою забезпечення подальшої безперешкодної роботи ТОВ «Агат», про що її запевнив особисто організатор злочинної групи ОСОБА_7 .
З метою реалізації злочинного плану ОСОБА_8 , як виконавцю, доручалось питання пошуку автомобілів для транспортування предмету неправомірної вигоди, а саме деревини з пилорами на заздалегідь обумовлені місця.
ОСОБА_8 домовився із водіями ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які не були обізнані щодо протиправних дій учасників злочинної групи, про перевезення деревини. Окрім цього, ОСОБА_8 особисто забезпечував перевезення предмету неправомірної вигоди, шляхом пошуку автомобіля Мерседес 308, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
У подальшому, за прямою вказівкою ОСОБА_7 , 15.09.2017 року, близько 14 год. 20 хв. до пилорами в с. Хорошки Лубенського району прибув вантажний автомобіль ЗІЛ, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_18 в супроводі працівника сектору реагування патрульної поліції № 4 Лубенського ВП ОСОБА_19 , які не були обізнані щодо протиправності дій учасників злочинної групи. Працівники пилорами завантажили предмет неправомірної вигоди - деревину у вигляді дошки обрізної породи вільхи об`ємом 2 м3, що еквівалентно сумі 5200,00 гривень до його кузова. Того ж дня, близько 17 години, зазначений автомобіль доставив деревину до приватного сектора по вул. Шкільній, 47 в с. Петро-Давидівка Диканського району Полтавської області, у дворі якого і розвантажено зазначену деревину.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, за вказівкою ОСОБА_7 , 03.10.2017 року, близько 12 год. 40 хв., до пилорами в с. Хорошки Лубенського району приїхав мікроавтобус Мерседес 308, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_18 у супроводі працівника сектору реагування патрульної поліції №4 Лубенського ВП ОСОБА_19 , які не були обізнані щодо протиправності дій учасників злочинної групи. Працівники пилорами завантажили предмет неправомірної вигоди - деревину (у вигляді дошки обрізної породи сосни), в кількості 301 штук, що еквівалентно сумі 3836,00 гривень до його кузова. Того ж дня, близько 13 години 55 хвилин, зазначений автомобіль привіз деревину на територію Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області по вул. Монастирській, 4 у м. Лубни, де їх вивантажено до гаражного боксу № НОМЕР_2 .
У подальшому, директор ТОВ «Агат» ОСОБА_13 запропонувала змінити предмет неправомірної вигоди з дошки на грошові кошти, оскільки на той час не мала в наявності деревини відповідної кількості та якості. Указану пропозицію учасники злочинної групи прийняли.
ОСОБА_13 , 04.10.2017 зустрілась із начальником сектору реагування патрульної поліції № 2 Лубенського ВП ОСОБА_8 , який їй повідомив про розмір неправомірної вигоди, а саме про необхідність перерахування грошових коштів в сумі 20000 грн. При цьому, ОСОБА_9 , особисто надав ОСОБА_13 номер банківської картки, що належала ОСОБА_7 , на яку необхідно перерахувати вказану грошову суму.
Продовжуючи злочинну діяльність, 05.10.2017 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зустрілись із ОСОБА_13 та запропонували їй передати дрова твердої породи (дуб) в кількості 3 вантажних автомобіля. Водночас зауважили, що вказане питання погоджено з їхнім керівником ОСОБА_7 . З приводу перерахування коштів в сумі 20000,00 гривень, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_13 вирішувати зазначене питання особисто із ОСОБА_7 , утім ОСОБА_13 надану нею пропозицію не виконала.
ОСОБА_13 , 11.10.2017 року, близько 09 години, передала автомобілем ГАЗ-53, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , предмет неправомірної вигоди - дрова твердих порід (дуб) об`ємом 6,5 м3, що еквівалентно сумі 4225,00 гривень.
Того ж дня, близько 09 години 30 хвилин, за вказівкою ОСОБА_9 , вказаний предмет неправомірної вигоди розвантажено на території ТОВ «Валтекс» по просп. Володимирському, 94, в місті Лубни.
Злочинна діяльність організованої групи 11.10.2017 року припинена працівниками правоохоронних органів. Під час проведення обшуків виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, який незаконно одержали учасники злочинного угрупування 15.09.2017 року, 03.10.2017 року, 11.10.2017 року.
Загальна сума неправомірної вигоди, отримана учасниками організованої злочинної групи ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , становить 13261,00 гривень.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчинене організованою групою.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчинене організованою групою.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Потерпіла ОСОБА_13 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що було порушено її право як потерпілої, приймати участь у справі, укладати угоду з обвинуваченими, заявляти цивільний позов на відшкодування як моральної так і матеріальної шкоди.
Зазначає, що вона, як потерпіла, мала б можливість і законні права відстоювати у суді та на слідстві вірну правову кваліфікацію дій обвинувачених, а саме за попереднім її визначенням по ч. 3 ст. 368 КК України, однак прокурор та суд позбавили її цих законних прав.
Стверджує, що невірна правова кваліфікація та штучне й навмисне усунення її органами досудового розслідування із справи як потерпілої у сукупності, дозволили прокуророві укласти угоду про визнання винуватості із підозрюваними, яка є незаконною, а тому не може бути затверджена судом.
Позиції учасників судового провадження.
Потерпіла ОСОБА_13 та представник в її інтересах - ОСОБА_14 підтримали апеляційну скрагу з підстав у ній наведених. Прокурор ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважали рішення районного суду законним та вмотивованим.
Мотиви суду.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався, внаслідок чого допустив невідповідність його висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1ст. 55 КПК Українипотерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Частина 2 цієї статті передбачає, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 5ст. 55 КПК Україниза наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Лише таким процесуальним рішенням слідчого чи прокурора припиняється статус потерпілої особи, яка подала заяву про злочин щодо неї, під час якого їй заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 07 вересня 2017 року ОСОБА_13 подала заяву до прокуратури Полтавської області про вимагання у неї працівниками поліції неправомірної вигоди, щосвої вимоги працівники поліції супроводжували перешкоджанням господарській діяльності її підприємства.
Цього дня прокуратурою Полтавської області за заявою ОСОБА_13 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з формулюванням, що працівники правоохоронного органу вимагають від неї неправомірну вигоду за не перешкоджання здійснення останньою законної господарської діяльності, та розпочате кримінальне провадження за № 42017170000000293.
До 27 листопада 2017 року кримінальне провадження здійснювалось за підозрою обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 368 КК Україниі лише в цей день було змінено ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підозру на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.369-2 КК України, укладено угоди між прокурором та підозрюваними, а справу з обвинувальним актом для затвердження угод про визнання винуватості направлено до суду.
Як вбачається з наявних матеріалів, вмотивованої постанови в порядку ч. 5ст. 55 КПК Українипро відмову у визнанні ОСОБА_13 потерпілою слідчий або прокурор не виносили, а отже вона не втрачала статусу потерпілої.
Згідно вимог абзацу 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладе у випадку надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними такої угоди.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_13 наполягає, що таку згоду вона не давала, хоча злочином, який поєднаний з вимаганням, їй завдано майнової та моральної шкоди, а рішення суду першої інстанції обмежило її право на доступ до правосуддя.
Судом першої інстанції не дано оцінки тому факту, що обвинувачені шляхом вимагання отримали від неї неправомірну вигодуу вигляді 2 м3дошки обрізної породи вільхи вартістю 5200 грн., обрізної дошки породи сосни вартістю 3836 грн. та дрів твердих порід (дуб) об`ємом 6,5 м3вартістю 4225 грн.,тому діямиобвинувачених їй завдано майнової шкоди в розмірі 13 261 грн.
З врахуванням викладеногоочевидним є те, що ОСОБА_13 хоча і не є особою, з якою досягнуто угоду у кримінальному провадженні,проте даний вирок у кримінальному провадженні, де вона не позбавлена статусу потерпілоїу порядку передбаченомуч. 5ст. 55КПК України, стосується її прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Виходячи з наведеного, вирок суду першої інстанції про затвердження угод про визнання винуватості, укладених 27 листопада 2017 року із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є необґрунтованим і таким, що порушує права, свободи та інтереси сторони кримінального провадження, оскільки ухвалений внаслідок істотного порушення вимог абз.2 п.3 ч.4 ст.469 КПК України, а отже підлягає скасуванню.
На підстав вищевказаної норми КПК України колегія суддів вважає за необхідне відмовити у затвердженні угод про визнання винуватості, укладених 27 листопада 2017 року із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а кримінальне провадження повернути до органу досудового розслідування для проведення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 474 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_13 задовольнити.
Вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року скасувати.
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_15 та обвинуваченим у кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_7 .
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_15 та обвинуваченим у кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 .
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_15 та обвинуваченим у кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_8 .
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017170000000293, направити до органу досудового розслідування для проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4