ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/3185/17 Номер провадження 11-кп/814/138/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем - ОСОБА_5
за участі:
прокурора - ОСОБА_6
апелянта - ОСОБА_7
представника апелянта адвоката ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава матеріали кримінального провадження № 42017170000000293 від 07.09.2017 року за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Даним вирокомзатверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. В`язівок Лубенського району Полтавської області, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянином України, освіта вища, на момент затримання працював на посаді начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, полковник поліції, одруженим, раніше не судимим,-
якого визнано винуватим у обвинуваченні по ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 25500,00 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз на загальну суму 790,96 грн.
Продовжено ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави в сумі 128000,00 грн..;
Затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Лубни Полтавської області, проживаючим та зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , громадянином України, освіта вища, на момент затримання працював на посаді заступника начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, підполковник поліції, одруженим, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимим,-
якого визнано винуватим у обвинуваченні по ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 25500,00 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_13 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз на загальну суму 790,96 грн.
Продовжено ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави в сумі 128000,00 грн..;
Затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27 листопада 2017 року між прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Лубни Полтавської області, проживаючим та зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 , громадянином України, освіта вища, на момент затримання працював на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області, майор поліції, одруженим, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимим,-
якого визнано винуватим у обвинуваченні по ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 25500,00 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_13 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз на загальну суму 790,96 грн.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_14 до набрання вироком законної сили не обирався.
Постановлено після набрання вироком законної сили, скасувати арешт на майно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які накладено відповідно до ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2017 року, номер справи № 544/8066/17. У кримінальному провадженні № 42017170000000293, з метою конфіскації майна.
Також постановлено після набрання вироком законної сили скасувати арешт на майно обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які накладено відповідно до ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2017 року, та повернути їх власникам.
Відповідно до ст. 100 КПК Укпаїни вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку місцевого суду, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 визнані винуватими у вчиненні римінальних правопорушень за наступних обставин.
У серпні 2017 року у ОСОБА_12 , який займав посаду начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області створив злочинну групу із працівників правоохоронних органів, тобто стійке об`єднання з метою вчинення корупційних злочинів, до якої входили ОСОБА_13 , який займав посаду заступника начальника Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області та ОСОБА_14 , який займав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області.
У подальшому, останні розробили та узгодили спільний план своїх корупційних, злочинних дій з метою одержання неправомірної вигоди для себе особисто.
Розподіл ролей організованої групи відбувався наступним чином. ОСОБА_12 , як безпосередній керівник відділу поліції, надавав своїм підлеглим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вказівки та доручення, які вони сприймали як обов`язкові для виконання. При цьому, всі учасники організованої групи перебували в службових та дружніх відносинах тривалий час.
Так, на початку серпня 2017 року точно дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , як учасникам злочинної групи, здійснити виїзд до цеху по обробці деревини (пилорами) ТОВ «Агат» в с. Хорошки Лубенського району Полтавської області з метою встановлення власника пилорами та з`ясування обсягів здійснення господарської діяльності, під час здійснення таких поїздок, блокувалась робота пилорами ТОВ «Агат» та здійснення заготівлі деревини, необхідної за договором поставки приватному підприємцю ОСОБА_7 .
Наміри щодо одержання неправомірної вигоди злочинною групою від ОСОБА_7 грунтувались на запевненні останньої, що у разі виникнення у неї непорозумінь із працівниками Лубенського ВП, члени злочинної групи, перебуваючи на керівних посадах, вплинуть на своїх підлнглих з метою недопущення перешкоджання здійснення ТОВ «Агат» законної господарської діяльності.
Начальник Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_12 та його заступник ОСОБА_13 28.08.2017 року запросили до свого робочого кабінету за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська,4, керівника ТОВ « Агат» ОСОБА_7 та запропонували їй надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду у вигляді 10 м3 дошки довжиною 2,3 м. При цьому, необхідність надання такої неправомірної вигоди попередньо була обумовлена між учасниками злочинної групи.
На вказану пропозицію ОСОБА_7 погодилась з метою забезпечення подальшої безперешкодної роботи ТОВ «Агат», про що її запевнив ОСОБА_12 .
В подальшому, 15.09.2017 року близько 14 год. 20 хв з пилорами в с. Хорошки Лубенського району ОСОБА_14 як виконавцем організовано та вивезено деревину у вигляді дошки обрізної породи вільхи об`ємом 2 м3, що еквівалентно сумі 5200,00 грн. до приватного сектора по вул. Шкільній,47 в с. Петро-Давидівка Диканського району Полтавської області.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, за вказівкою ОСОБА_12 , 03.10.2017 року, близько 13 год.55 хв. , з пилорами в с. Хорошки Лубенського району вивезено деревену ( у вигляді дошки обрізної породи сосни), в кількості 301 шт., що еквівалентно сумі 3836,00 грн. на територію Лубенського ВП ГУ НП в Полтавській області по вул. Монастирській,4 у м. Лубни, де їх вивантажено до гаражного боксу № НОМЕР_1 .
У подальшому, директор ТОВ «Агат» ОСОБА_15 запропонувала змінити предмет неправомірної вигоди з дошки на грошові кошти, оскільки на той час не мала в наявності деревини відаповідної кількості та якості. Указану пропозицію учасники злочинної групи прийняли.
04.10.2017 року ОСОБА_7 зустрілась з ОСОБА_14 , який їй повідомив про розмір неправомірної вигоди, а саме про необхідність перерахування грошових коштів в сумі 20000 грн., ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_7 вирішувати зазначене питання особисто із ОСОБА_12 , утім ОСОБА_7 надану пропозицію не виконала.
11.10.2017 року близько 09 години ОСОБА_7 передала предмет неправомірної вигоди дрова твердих порід (дуб) об`ємом 6,5 м3, що еквівалентно сумі 4225,00 грн.
Того ж дня, близько 09 год. 30 хв., за вказівкою ОСОБА_13 , вказаний предмет неправомірної вигоди розвантажено на території ТОВ «Валтекс» по просп. Володимирському,94, в м. Лубни.
Злочинна діяльність організованої групи припинена 11.10.2017 року працівниками правоохоронних органів. Під час проведення обшуків виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, який незаконно одержали учасники злочинного угрупування 15.09.2017 року, 03.10.2017 року, 11.10.2017 року.
Загальна сума неправомірної вигоди, отримана учасниками організованої злочинної групи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 становить 13261,00 грн.
Дії обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 кваліфіковані за ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 369-2 КК України, як прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчинене організованою групою.
Не погоджуючись з вироком суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати вирок районного суду та направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що було порушено її право, як потерпілої, приймати участь у справі, укладати угоду з обвинуваченими, заявляти цивільний позов на відшкодування як моральної так і матеріальної шкоди. Зазначає, що вона, як потерпіла, мала б можливість і законні права відстоювати у суді та на слідстві вірну правову кваліфікацію дій обвинувачених, а саме за попереднім її визначенням по ч.3 ст. 368 КК України, однак прокурор та суд позбавили її цих законних прав. Стверджує, що невірна правова кваліфікація та штучне й навмисне усунення її органами досудового розслідування із справи як потерпілої у сукупності і дозволили прокуророві укласти угоду із підозрюваними про визнання винуватості, яка є незаконною, а тому не може бути затверджена судом.
Інші учасники процесу вирок суду не оскаржували.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 про безпідставність поданої апеляційної скарги, обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 які просили залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.
Доступ до правосуддя ОСОБА_7 поновлено шляхом розгляду її апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в ст. 393 та 394 КПК України, що містить вичерпний перелік осіб, які мають право подавати апеляційну скаргу та особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень, та цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7ст.474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Положення ч.2ст.473 КПК України вказують на те, що наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту першого частини четвертої статті 474 КПК України.
З аналізу норм кримінального процесуального кодексу слідує, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди може бути оскаржений обмеженим колом суб`єктів та з чітко визначених законом підстав, зазначених у частинах 3, 4 ст. 394 КПК України. Сторони, а також прокурор у провадженні на підставі угоди позбавлені можливості оскаржувати таке судове рішення у зв`язку з істотним порушенням положень КПК, передбачених ст. 412 КПК, та неправильним застосуванням норм КК.
Як вбачається із наданих прокурором матеріалів кримінального провадження, 07 вересня 2017 року ОСОБА_7 звернулася до прокурора Полтавської області ОСОБА_16 з заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області. Цього ж дня вона була допитана слідчим прокуратури Полтавської області ОСОБА_17 як свідок у кримінальному провадженні №42017170000000293. В подальшому, в межах даного кримінального провадження, ОСОБА_7 17 жовтня 2017 була допитана, як свідок, оперуповноваженим Лубенського МВР УСБУ в Полтавській області ОСОБА_18 та 23 листопада 2017 року додатково допитана, як свідок, слідчим ОСОБА_17 . При цьому в кожному з протоколів допиту, їй було тричі роз`яснено, що вона є свідком у кримінальному провадженні та має відповідні права та обов`язки.
Враховуючи наведене, ОСОБА_7 було достеменно відомо про її статус свідка у кримінальному провадженні №42017170000000293. Проте, будучи тричі повідомленою про свій статус в рамках даного кримінального провадження, протягом усього строку досудового розслідування ОСОБА_19 жодних активних дій, спрямованих на зміну її правового статусу не вчиняла, зокрема до слідчого з заявою про залучення її до провадження як потерпілого не зверталась та не оскаржувала до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України бездіяльність слідчого з цих підстав. Свої вимоги, щодо надання їй статусу потерпілої, ОСОБА_7 заявила лише під час апеляційного оскарження вироку.
Крім того, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України полягає у : одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою або в пропозиції здійснити такий вплив за надання такої вигоди. Відповідальність за цією статтею настає саме за злочинні дії, а не за наслідки таких дій. Наявність потерпілої особи не є обов`язковою частиною цього складу злочину.
Враховуючи це, злочин, за які засуджені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , є злочином з формальним складом та не передбачає можливості настання будь-яких негативних наслідків, у тому числі і для особи, яка надає неправомірну вимогу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_7 не є потерпілою у даному кримінальному провадженні та не має право оскаржувати вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року, оскільки не входить до вичерпного переліку осіб, яким надано право, відповідно до ст.394 КПК України оскаржувати вирок, ухвалений на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим, а тому провадження за її апеляційною скаргою слід закрити.
Керуючись ст.ст.404,405, ст.407, ст.418 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року закрити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
С У Д Д І :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
