ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5409/20 Справа № 187/210/20 Головуючий у першій інстанції: Говоруха В. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року відмовлено у відкриті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про зобов`язання забезпечити житлом. Роз`яснено позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду зі позовною заявою до відповідача Іванівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, в якій просить зобов`язати Іванівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області придбати за рахунок сільського бюджету в межах населеного пункту села Іванівка житлове приміщення, що відповідає санітарно-гігієнічним і технічним нормам та зобов`язати відповідача видати житловий ордер на ім`я позивача на придбане житлове приміщення. Позов обґрунтований тим, що 26.11.2009 ОСОБА_1 , як дитина, що позбавлена батьківського піклування, була включена до списку осіб, які потребують позачергового забезпечення житлом. У чергу її було включено під номером 2, а 26.02.2013 рішенням №25 Іванівської сільської ради «Про впорядкування списків черги на отримання житла» переміщено на перше місце. Проте, з 26.11.2009 по сьогоднішній день, відповідач не вчинив дій, передбачених законом, для забезпечення позивача житлом.
Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових відносин, якщо інший порядок їх розгляду не передбачено законом.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Крім того, пунктом 9 вказаної вище статті визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відтак, вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також зміст права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Пунктом 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 №3 роз`яснено, що якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб`єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб`єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК. Ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про підсудність даної справи судам адміністративною юрисдикції за суб`єктним складом учасників справи, оскільки відповідачем є Іванівська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області.
Разом з тим, місцевий суд не навів обґрунтувань щодо предмету спору, не перевірив чи наявний у даній справі цивільно-правовий спір, який пов`язаний із реалізацією житлових прав позивача, зокрема права на одержання у користуванням жилого приміщення.
Виходячи з викладеного, колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду у відповідності до положення ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
