ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"14" липня 2020 р.Справа № 5023/4388/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.
розглянувши справу
за заявоюФонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості докомунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова про визнання банкрутом учасники у справі про банкрутство не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 11.10.2012 Комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області визнано банкрутом, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Черкасова С.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2017 задоволено заяву ліквідатора, з урахуванням поданих доповнень та уточнень, про стягнення з Лозівської міської ради 242169,30 грн. Стягнуто з Лозівської міської ради Харківської області на користь Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області 242169,30 грн., що складає різницю між сумою вимог кредиторів банкрута, яка затверджена господарським судом, і ліквідаційною масою, яка становить 0,00 грн.
25.07.2017 на виконання зазначеної ухвали судом видано відповідний наказ.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 апеляційну скаргу Лозівської міської ради Харківської області задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2017 у справі № 5023/4388/12 скасовано. У задоволенні заяви ліквідатора (з урахуванням поданих доповнень та уточнень) про стягнення з Лозівської міської ради 242169,30 грн. відмовлено.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суд від 12.10.2017 по справі №5023/4388/12 скасовано, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2017 у справі № 5023/4388/12 залишено в силі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2020 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про зміну способу та порядку виконання наказу суду (вх. № 21705 від 12.09.2019) у повному обсязі.
25.03.2020 на адресу суду надійшла скарга ліквідатора КП "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області на бездіяльність казначейської служби як органу, що виконує судові рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (вх. № 7606), в якій ліквідатор просив суд: визнати незаконними дії Лозівського управління Державної казначейської служби України Харківської області, що полягають у поверненні без виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.07.2017 по справі № 5023/4388/12; зобов`язати Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області прийняти до виконання наказ господарського суду Харківської області від 25.07.2017 по справі №5023/4388/12; зобов`язати Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області стягнути заборгованість Лозівської міської ради Харківської області з відповідних рахунків головного розпорядника коштів місцевого бюджету - виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області у визначеному законодавством порядку.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 153/2020 від 25.03.2020 у зв`язку з відпусткою судді Савченко А.А. призначено повторний автоматизований розподіл скарги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 26.03.2020 скарга вх. № 7606 від 25.03.2020 передана на розгляд судді Яризьку В.О.
Ухвалою суду від 31.03.2020 скаргу ліквідатора КП "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області на бездіяльність казначейської служби (вх. № 7606 від 25.03.2020) прийнято та призначено до розгляду на 28.04.2020, залучено до участі у справі в межах розгляду скарги ліквідатора - Лозівську міську раду Харківської області, Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області.
15.04.2020 від Лозівського управління Державної казначейської служби України Харківської області до суду надійшов відзив на скаргу ліквідатора (вх. № 9219), в якому Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області просило суд, зокрема, закрити провадження у справі в межах розгляду скарги у зв`язку з тим, що скарга повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства; відмовити ліквідатору в задоволенні скарги в повному обсязі.
23.04.2020 на електронну адресу суду від ліквідатора надійшли пояснення на відзив Лозівського управління Державної казначейської служби України Харківської області (вх. № 1242), в яких арбітражний керуючий Черкасов С.А. просив суд задовольнити скаргу (вх. № 7606 від 25.03.2020) у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2020 передано скаргу ліквідатора Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області на бездіяльність казначейської служби (вх. № 7606 від 25.03.2020) для розгляду в межах справи № 5023/4388/12 суддею Савченко А.А.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 217/2020 від 28.04.2020 призначено повторний автоматизований розподіл скарги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 28.04.2020 скаргу вх. № 7606 від 25.03.2020 передано на розгляд судді Савченко А.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.04.2020, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.05.2020, прийнято та призначено скаргу ліквідатора Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області на бездіяльність казначейської служби (вх. № 7606 від 25.03.2020) до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2020.
12.05.2020 до суду від Лозівської міської ради Харківської області надійшли пояснення по справі (вх. № 10672), в яких Лозівська міська рада Харківської області просила суд закрити провадження у справі в межах розгляду скарги у зв`язку з порушенням правил юрисдикції; відмовити ліквідатору в задоволенні скарги в повному обсязі.
13.05.2020 на електронну адресу суду від ліквідатора надійшов відзив на пояснення Лозівської міської ради Харківської області по скарзі на бездіяльність Лозівського управління Державної казначейської служби України Харківської області (вх. № 1510), в якому арбітражний керуючий Черкасов С.А. просив суд задовольнити скаргу (вх. № 7606 від 25.03.2020) у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2020 задоволено клопотання Лозівської міської ради Харківської області про відкладення розгляду справи. Оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду скарги ліквідатора Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області на бездіяльність казначейської служби (вх. № 7606 від 25.03.2020) на 16.06.2020.
В судовому засіданні 16.06.2020 відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 216 ГПК України постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду скарги ліквідатора Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області на бездіяльність казначейської служби (вх. № 7606 від 25.03.2020) на 14.07.2020, яку було занесено до протоколу судового засідання від 16.06.2020.
09.07.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання ліквідатора про розгляд скарги на бездіяльність казначейської служби без його участі. Крім того, ліквідатор повідомив, що викладені у скарзі вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити скаргу.
13.07.2020 до суду надійшло клопотання Лозівської міської ради Харківської області про відкладення розгляду справи (вх. № 16013), у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України карантину та складнощами у транспортному сполучені між містом Лозова та містом Харків, зауваживши про намір бути присутнім у судовому засіданні на надавати відповідні пояснення по справі.
Учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши клопотання Лозівської міської ради Харківської області про відкладення розгляду справи (вх. № 16013 від 13.07.2020), суд зазначає наступне.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
В обґрунтування заявленого клопотання Лозівська міська рада Харківської області посилається на запровадження карантину на території України, проте не зазначає, яким чином запроваджені заходи впливають на неможливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.
Також, суд звертає увагу на те, що в судових засіданнях 14.05.2020 та 16.06.2020 за клопотаннями Лозівської міської ради Харківської області про відкладення розгляду справи оголошувалися перерви з розгляду скарги ліквідатора на бездіяльність казначейської служби (вх. № 7606 від 25.03.2020).
Крім того, суд зазначає, що явка представників Лозівської міської ради Харківської області та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов`язковою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання Лозівської міської ради Харківської області про відкладення розгляду справи (вх. № 16013 від 13.07.2020) відмовити.
Дослідивши скаргу ліквідатора на бездіяльність казначейської служби (вх.№7606 від 25.03.2020), розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.10.2012 Комунальне підприємство "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області визнано банкрутом, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Черкасова С.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2017 задоволено заяву ліквідатора, з урахуванням поданих доповнень та уточнень, про стягнення з Лозівської міської ради 242169,30 грн. Стягнуто з Лозівської міської ради Харківської області на користь Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області 242169,30 грн., що складає різницю між сумою вимог кредиторів банкрута, яка затверджена господарським судом, і ліквідаційною масою, яка становить 0,00 грн.
25.07.2017 на виконання зазначеної ухвали судом видано відповідний наказ.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 апеляційну скаргу Лозівської міської ради Харківської області задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2017 у справі № 5023/4388/12 скасовано. У задоволенні заяви ліквідатора (з урахуванням поданих доповнень та уточнень) про стягнення з Лозівської міської ради 242169,30 грн. відмовлено.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суд від 12.10.2017 по справі №5023/4388/12 скасовано, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.07.2017 у справі № 5023/4388/12 залишено в силі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2020 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про зміну способу та порядку виконання наказу суду (вх. № 21705 від 12.09.2019) у повному обсязі.
Ліквідатором 04.03.2020 на адресу Лозівського управління Державної казначейської служби України Харківської області цінним листом із описом вкладення було направлено заяву про прийняття до виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.07.2017 по справі № 5023/4388/12.
Листом від 18.03.2020 (вих. № 06-11/160) Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області із посиланням на п. 9 п. п. З Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, було повідомлено ліквідатора про повернення наказу господарського суду Харківської області від 25.07.2017 по справі № 5023/4388/12 про стягнення з Лозівської міської ради Харківської області на користь Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" Лозівської міської ради Харківської області 242169,30 грн. у зв`язку з відсутністю у боржника відкритих рахунків в органі казначейства.
25.03.2020 ліквідатор звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність казначейської служби як органу, що виконує судові рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (вх.№7606).
Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Вищезазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка передбачає, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Норами частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З 01.01.2013 набрав чинності Закон України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Вищезазначеним законом також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.
Так, частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з пунктом 3 вищезазначеного Положення основними завданнями Казначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
Пунктом 9 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, передбачено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За положеннями зазначеного Порядку виконання рішень безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.
Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою, яка здійснює гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених зазначеним законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до п. 15 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
Разом з тим,згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", який визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, також не визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Наведені норми права є підставою для висновку, що ГПК УкраїнитаЗакон України "Про виконавче провадження" передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ. В той час, як Держказначейство - не орган примусового виконання судових рішень, як було зазначено вище, а згідно з пунктом 1Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Спори, що виникають під час виконання судових рішень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 916/1226/16, від 20.06.2018 у справі №916/1227/16, від 29.08.2018 у справі № 916/376/15-г, від 12.09.2018 у справі №916/223/17.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження з розгляду скарги ліквідатора на бездіяльність казначейської служби як органу, що виконує судові рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (вх. № 7606 від 25.03.2020) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233-235 ГПК України, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Лозівській міській раді Харківської області у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16013 від 13.07.2020).
2. Закрити провадження з розгляду скарги ліквідатора на бездіяльність казначейської служби як органу, що виконує судові рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (вх.№7606 від 25.03.2020).
Копію ухвали направити ліквідатору, банкруту, кредиторам, Лозівській міській раді Харківської області, Лозівському управлінню Державної казначейської служби України Харківської області.
Ухвала набирає законної сили 14 липня 2020 року.
Ухвала в частині відмови Лозівській міській раді Харківської області у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягає, в іншій частині ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20 липня 2020 року.
СуддяСавченко А.А.
