УХВАЛА
03 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 5023/4388/12
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
заявник - Фонд державного загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості,
боржник - Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств» Лозівської міської ради Харківської області,
представник - ліквідатор боржника арбітражний керуючий Черкасов С.А.,
розглянувши касаційну скаргу Фонду державного загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2017
у складі колегії суддів: Шевель О.В. (головуючий), Білоусової Я.О., Крестьянінова О.О.
у справі за заявою Фонду державного загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості
до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Лозівської міської ради Харківської області
про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
01.10.2012 ухвалою Господарського суду Харківської області за заявою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Лозівський комбінат комунальних підприємств» Лозівської міської ради (далі також - КП «Лозівський комбінат комунальних підприємств»).
11.10.2012 постановою Господарського суду Харківської області КП «Лозівський комбінат комунальних підприємств» визнано банкрутом, призначено ліквідатором Черкасова С.А., вирішено інші процесуальні дії.
30.06.2016 ухвалою Господарського суду Харківської області задоволено клопотання ліквідатора про перехід до загальної процедури ліквідації. Припинено ліквідаційну процедуру КП «Комбінат комунальних послуг», передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ. Введено загальну процедуру ліквідації, передбачену статтями 22-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ.
29.09.2016 ухвалою Господарського суду Харківської області затверджено реєстр вимог кредиторів КП «Лозівський комбінат комунальних послуг» на суму 242 169, 30 грн у наступному складі:
1) Виконавча дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 435, 98 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів;
2) Лозівська ОДПІ Харківської області на загальну суму 61 289, 45 грн, з яких 24 453 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів та 36 836, 46 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів;
3) УПФУ в Лозівському районі Харківської області на загальну суму 80 281, 33 грн, з яких 54 956, 64грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів та 25 324, 69 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів;
4) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайонного центру зайнятості на загальну суму 4 978, 96 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів;
5) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Лозівському районі Харківської області на загальну суму 95 183, 57 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
24.11.2016 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ліквідатора про стягнення з Лозівської міської ради заборгованості за грошовими зобов'язаннями банкрута, в якій ліквідатор просив суд стягнути з Лозівської міської ради Харківської області заборгованість за грошовими зобов'язаннями (кредиторську заборгованість) КП «Комбінат комунальних підприємств» згідно з реєстром, затвердженим ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2016 по справі № 5023/4388/12 в сумі 242 169, 30 грн.
Заява обґрунтована тим, що боржник утворений органом управління - Лозівською міською радою Харківської області - для здійснення некомерційної господарської діяльності. Положення статуту боржника стосуються некомерційного комунального підприємства та кореспондуються із нормами та приписами, зазначеними у статтях 77-78 Господарського кодексу України, якими визначено субсидіарну відповідальність органу, до сфери управління якого входить підприємство-банкрут, за зобов'язаннями казенного підприємства у разі недостатності коштів, що перебувають в його розпорядженні. У підприємства-банкрута відсутні грошові кошти та будь-яке майно, яке б підлягало включенню до ліквідаційної маси. Розмір підтвердженої рішеннями суду кредиторської заборгованості (грошових зобов'язань) боржника становить 242 169, 30 грн, але Лозівська міська рада Харківської області у порушення вимог чинного законодавства свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків за цими зобов'язаннями.
13.07.2017 ухвалою Господарського суду Харківської області стягнуто з Лозівської міської ради Харківської області 242 169, 30 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у ході ліквідаційної процедури було встановлено, що будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби (АС машини, сміттєвози, вантажні автомобілі, екскаватор, причеп, трактор, автобуси), у тому числі й транспортні засоби, на які було накладено арешт державною виконавчою службою у ході виконання рішень господарського суду про стягнення заборгованості на користь державних установ в період 2002-2008 р.р., згідно з низкою рішень Лозівської міської ради в період 2003-2012 р.р. були або передані на баланс в інші комунальні структури без будь-яких ґрунтовних пояснень та належних доказів або списані як непридатні до експлуатації, хоча належних актів списання, оформлених та підписаних у встановленому діючим законодавством порядку, Лозівською міською радою Харківської області до матеріалів справи не було надано.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що розмір вимог за заявою ліквідатора становить 242 169, 30 (двісті сорок дві тисячі сто шістдесят дев'ять грн 30 коп.) і складає різницю між сумою вимог кредиторів, яка затверджена господарським судом, та ліквідаційною масою, яка становить 0,00 грн, оскільки усе майно банкрута перебувало в оперативному управлінні і тому не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Жодних грошових коштів, які б перебували у розпорядженні боржника або майна, що підлягає включенню до ліквідаційної маси банкрута, ліквідатором в ході ліквідаційної процедури не було виявлено.
12.10.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду задоволено апеляційну скаргу Лозівської міської ради Харківської області, ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2017 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про стягнення з Лозівської міської ради Харківської області 242 169, 30 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що норми Господарського кодексу України безпосередньо не встановлюють положень про субсидіарну відповідальність територіальних громад, Автономної Республіки Крим за зобов'язаннями некомерційних (непідприємницьких) комунальних підприємств, створених зазначеними публічно-правовими утвореннями. Натомість випадок субсидіарної відповідальності можливий лише з підстав, встановлених іншими законами, зокрема, про Державний бюджет; про відповідну організаційну форму некомерційної господарської діяльності тощо. Норми закону як підстава субсидіарної відповідальності мають бути нормами прямої дії і не можуть застосовуватися за аналогією закону чи аналогією права.
При цьому ГК України не передбачає норм прямої дії щодо поширення положень про субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенних підприємств на некомерційні підприємства комунального сектора економіки. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що частина сьома статті 77 ГК України про відповідальність держави (як власника) за зобов'язаннями казенного підприємства, не поширюються на некомерційні підприємства, створені територіальними громадами чи Автономною Республікою Крим, що підтверджується змістом норми статті 176 ГК України, відповідно до якої держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. Окрім того, на думку суду апеляційної інстанції, майно КП «Комбінат комунальних підприємств» знаходилося в оперативному управлінні даного підприємства, отже, у відповідності до вимог статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у будь-якому випадку не могло бути включене до ліквідаційної маси та використане для погашення заборгованості перед кредиторами.
Додатково суд апеляційної інстанції послався на той факт, що рішення від 28.04.2005 № 1045 XXXII сесії IV скликання Лозівської міської ради Харківської області, про неправомірність якого стверджує ліквідатор, не було оскаржено та скасовано в установленому законом порядку, отже, є чинним.
Також, відповідно до пояснень ліквідатора органами досудового слідства з 2014 року здійснювалося кримінальне провадження за ознаками в діях посадових осіб Лозівської міської ради Харківської області кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України (Самоправство), однак постановою слідчого від 30.05.2016 вказане кримінальне провадження було закрито.
ЩОДО ПІДСТАВ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частиною 5 статті 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу у касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
У даному випадку справа Господарського суду Харківської області № 5023/4388/12 за заявою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості про банкрутство КП «Лозівський комбінат комунальних підприємств» підлягає передачі розгляд Великої Палати Верховного Суду як така, що містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на наступне.
Основним питанням у цій справі є питання обґрунтованості застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як норми прямої дії, яка покладає на засновника комунального підприємства - орган місцевого самоврядування - відповідальність за боргами заснованого ним комунального підприємства, яке, у свою чергу, було позбавлено основної частини свого майна на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Особливостями цієї справи є необхідність дослідження сутності режиму оперативного управління, повноважень засновника комунального підприємства щодо позбавлення самого комунального підприємства-боржника його основного майна, і як наслідок - відкриття провадження у справі про банкрутство такого боржника з огляду на неможливість погашення ним наявної заборгованості перед кредиторами. При цьому виключність проблеми полягає у тому, що всі кредитори такого боржника мають легитимні очікування щодо погашення боржником наявних боргів у силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Досліджуючи матеріали справи суд касаційної інстанції виявив, що конкурсними кредиторами боржника є лише державні установи, що поставило питання про можливість дослідження концепції «легітимних (обґрунтованих) очікувань» кредиторів у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та застосування цієї концепції саме у цій справі. Натомість, з огляду на те, що до складу учасників справи, згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» належить й арбітражний керуючий (ліквідатор), чия винагорода у силу абзацу 2 частини третьої статті 52Закону або частини дванадцятої статті 31 Закону (у редакції до 19.01.2013) та статті 115 того ж Закону (у редакції від 22.11.2012 № 4212-VI, чинній після 19.01.2013), залежить у кінцевому рахунку від реалізації належного боржникові майна, колегія суддів Верховного Суду вважає, що концепція «легітимних (обґрунтованих) очікувань» повинна бути застосована у даній справі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому практикою ЄСПЛ розроблено концепцію «легітимних (обґрунтованих) очікувань» у світлі статті 1 Першого протоколу (п. 43 Рішення у справі «Пономарьов проти України»). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин. Тобто, кредитори і ліквідатор мають легитимні очікування на отримання від боржника підтвердженої судом заборгованості, що вимагає безпосереднього застосування статті 1 Першого протоколу незалежно від того, що діючим законодавством України: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про місцеве самоврядування» не встановлено субсидіарного порядку відповідальності засновника за боргами комунального підприємства.
Окрім того, за своїми наслідками безпосереднє застосування до спірних правовідносин статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може призвести до ймовірності подальшого приведення вже органу місцевого врядування до стану фактичної неплатоспроможності з огляду саме на покладення на такий орган субсидіарної відповідальності за боргами заснованих ним комунальних підприємств, що матиме суттєві негативні наслідки для потенційно ймовірного великого кола органів місцевого самоврядування.
Керуючись статтями 234, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Справу № 5023/4388/12 за заявою Фонду державного загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міськрайцентру зайнятості до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Лозівської міської ради Харківської області про банкрутство передати на розгляд Великої Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді С.В. Жуков
Л.Й. Катеринчук
