Постанова

Іменем України

5травня 2020року

м.Київ

Справа №761/21898/16-ц

Провадження №14-5цс20

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача ГудимиД.А.,

суддів АнтонюкН.О., АнцуповоїТ.О., БританчукаВ.В., ВласоваЮ.Л., ГриціваМ.І., ДанішевськоїВ.І., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , УркевичаВ.Ю.

розглянула справу за позовом ОСОБА_9 (далі позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві) (далі відповідач) про зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою відповідача на рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року, ухвалене колегією суддів у складі НемировськоїО.В., ЧобітокА.О. та СоколовоїВ.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просив:

1.1. Зобов`язати відповідача зробити перерахунок стягнутих 25листопада 2003року Голосіївським районним судом міста Києва (справа №2-3306/172003) з Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2539,80грн і на ліки у сумі 662,64грн, починаючи з 9квітня 2015року, що є датою звернення із заявою до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві;

1.2. Зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.

2. Мотивував позовну заяву так:

2.1. 1березня 1984року позивач отримав трудове каліцтво, внаслідок якого став інвалідом Ігрупи безстроково з постійним стороннім доглядом, паралічем обох ніг, повною втратою працездатності та втратою контролю над функціями тазових органів.

2.2. 25листопада 2003року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі №2-3306/172003, згідно з яким, зокрема, зобов`язав ВАТ«Трест Київміськбуд-6», починаючи з 16листопада 2003року, сплачувати на користь позивача щомісячно витрати на підгузки в розмірі 322,83грн і на ліки у розмірі 43,45грн, а на майбутнє зі змінами цін проводити відповідні перерахунки виплат на придбання підгузківі ліків.

2.3. 25грудня 2003року на виконання вказаного рішення суд видав виконавчий лист.

2.4. 14лютого 2006року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою замінив боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення цього суду від 25листопада 2003року з ВАТ«Трест Київміськбуд-6» на відповідача.

2.5. 9квітня 2015року позивач звернувся до начальника відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві із заявою, в якій просив перерахувати (змінити) суми, стягнуті з боржника згідно з виконавчим листом, виданим Голосіївським районним судом міста Києва на підставі рішення від 25листопада 2003року, а саме: стягувати щомісячно з боржника кошти у сумі 3202,44грн з урахуванням збільшення цін на товари, визначені у судовому рішенні.

2.6. Оскільки відповідач не перерахував присуджені суми, можливо захистити порушене право позивача у судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 18листопада 2016року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

4. Мотивував рішення так: приписи чинного законодавства не передбачають обов`язку відповідача перераховувати страхові суми, виплата яких була припинена. А оскільки позивач відмовився від отримання страхових виплат та не звертався до відповідача із заявою про поновлення їх виплати відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №1105-XIV), немає підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 13квітня 2017року Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення, яким скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18листопада 2016року й ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги частково: зобов`язав «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві» провести перерахунок позивачу щомісячних виплат на ліки та підгузки з 1березня 2016року.

6. Мотивував рішення так:

6.1. З дати передання особової справи позивача відповідачу до останнього перейшов обов`язок зі сплати позивачу страхових сум.

6.2. Закриття позивачем банківського рахунка та його відмова отримувати від відповідача страхові виплати не могли бути підставою для припинення або відмови у виплаті присуджених судом щомісячних страхових платежів і не звільняють відповідача від обов`язку проводити перерахунок таких платежів.

6.3. Права позивача можна захистити, зобов`язавши відповідача провести позивачу перерахунок щомісячних платежів на ліки та підгузки у порядку, встановленому статтею42 Закону №1105-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У квітні 2017року відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18листопада 2016року. Скаржиться на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

8. 19травня 2017року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року до закінчення касаційного провадження у справі.

9. 4грудня 2019року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що у справі є виключна правова проблема, і її передання необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Наявність такої проблеми Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтував так:

10.1. Виключною правовою проблемою є розмежування адміністративної та цивільної юрисдикцій у подібних спорах за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (правонаступник Фонд соціального страхування України), враховуючи характер спірних правовідносин і підстави позову.

10.2. Велика Палата Верховного Суду, а також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду розглядали подібні, що і у цій справі, спори, за правилами цивільного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20вересня 2018року у справі №243/3505/16-ц і від 5грудня 2018року у справі №210/5258/16-ц, а також постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30травня 2018року у справі №428/9240/16 і від 23травня 2018року у справі №686/5026/16).

10.3. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори стосовно відмови у призначенні одноразової допомоги та стягнення коштів як державної гарантії треба розглядати за правилами адміністративного судочинства (див.постанови від 25квітня 2018року у справі №360/1438/16-а та від 28листопада 2018року у справі №405/5366/17).

10.4. У постанові від 26червня 2019року у справі №1640/3010/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та товариства з обмеженою відповідальністю про скасування актів проведення розслідування нещасного випадку щодо особи, яка перебувала у трудових відносинах із цим товариством, треба розглядати за правилами цивільного судочинства.

10.5. Однакове правозастосування забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність усіх перед ним і юридичну визначеність у державі, яка керується верховенством права, а також впливає на громадське розуміння справедливості та правосуддя і на рівень довіри до суду. Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень може спричинити порушення права на справедливий суд, гарантованого у пункті1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

10.6. Постановлення саме Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №761/21898/16-ц є необхідним для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики.

11. 2квітня 2020року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, якою залучила Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Відповідач мотивував касаційну скаргу так:

12.1. Позивач з власної ініціативи відмовився від виплати присуджених йому страхових виплат і неодноразово звертався з позовами до відповідача, проте суди залишали його позовні вимоги без задоволення. Так, позивач уже звертався з аналогічним позовом до відповідача у справі №755/9304/15-ц, в якій суд першої інстанції ухвалив рішення, залишене без змін касаційним судом, про відмову у задоволенні позовних вимог.

12.2. Апеляційний суд необґрунтовано не взяв до уваги постанову відповідача від 20грудня 2004року №09/052. На її підставі виплата позивачеві страхових сум була припинена. Тому на позивача не поширюються приписи Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17липня 2013року №1078 (далі Порядок №1078). І з огляду на це позов не можна було задовольняти.

13. 31травня 2017року відповідач подав доповнення до касаційної скарги, які мотивував так:

13.1. Апеляційний суд безпідставно ототожнив поняття перерахунку, передбачене статтею1208 Цивільного кодексу України, та поняття перерахунку страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, передбачене Порядком №1078. Вказана стаття Цивільного кодексу України передбачає визначення у рішенні суду нової суми відшкодування, а не вчинення боржником певних дій.

13.2. Перерахунок, про який йде мова у Порядку №1078, можливий за обмеженого переліку підстав, які до позивача не застосовуються. А крім того, для такого перерахунку відповідач має прийняти постанову про призначення перерахованої страхової виплати. У ситуації позивача це буде суперечити прийнятій відповідачем 10грудня 2004року постанові №09/052-3м, яка є чинною.

14. 26жовтня 2017року до касаційного суду надійшли ще одні доповнення відповідача до касаційної скарги, до яких на підтвердження доводів касаційної скарги відповідач долучив копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5липня 2017року у справі №755/23428/13-ц, згідно з якою скасовані ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23грудня 2013року й Апеляційного суду міста Києва від 25лютого 2016року про заміну сторони виконавчого провадження з виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13травня 2003 року про стягнення з ВАТ«Трест Київміськбуд-6» на користь позивача вартості кімнатного крісла-коляски мод.М-201 у сумі 1200грн, дорожнього крісла-коляски мод.215 у сумі 7200грн, компенсації вартості санаторно-курортних путівок за 1999-2000роки, що складає 4260грн, вартості автомобіля «Таврія» з ручним керуванням у сумі 14990грн, щомісячних виплат компенсації вартості постільної білизни у сумі 42,10грн, звичайного догляду у сумі 26,60грн, стороннього догляду у сумі 118грн, побутової допомоги у сумі 8,90грн, доповнення до додаткового харчування у сумі 22,80грн, витрат на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобіля у сумі 89,29грн. У зазначених доповненнях відповідач вказав на відсутність у спірних правовідносинах правонаступництва після ВАТ«Трест Київміськбуд-6», що унеможливлює покладення на відповідача обов`язку провести перерахунок виплат, стягнутих на користь позивача у судовому порядку.

(2) Позиція позивача

15. 14червня 2017року позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року без змін.

16. 25вересня 2017року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли пояснення позивача на касаційну скаргу, в яких він стверджує про протиправність дій відповідача з невиконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25листопада 2003року у справі №2-3306/172003.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції

(1.1) Щодо вирішення виключної правової проблеми

17. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного суду вказав, що існує потреба у вирішенні виключної правової проблеми, пов`язаної із розмежуванням цивільної та адміністративної юрисдикції у спорах за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, враховуючи характер спірних правовідносин і підстави позову.

18. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

19. Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України) у редакції, чинній на час подання позову до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті15).

20. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, зазвичай, фізична особа.

21. Відповідно до частини другої статті2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у редакції, чинній на час подання позову до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

22. Пункт1 частини першої статті3 КАСУкраїни у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

23. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт1 частини другої статті17 КАС України у зазначеній редакції).

24. У пункті7 частини першої статті3 КАСУкраїни у тій же редакції визначено, що суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

25. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

26. Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

27. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23травня 2018року у справі №914/2006/17 (пункт5.7), від 4вересня 2018року у справі №823/2042/16 (пункти28-30), від 18вересня 2018року у справі №823/218/17 (пункти24-25), від 12березня 2019року у справі №911/3594/17 (пункти4.8-4.10), від 2квітня 2019року у справі №137/1842/16-а, від 18грудня 2019року у справі №826/2323/17 (пункти18-19), від 18грудня 2019року у справі №263/6022/16-ц (пункти21-23), від 19лютого 2020року у справі №520/5442/18 (пункти18-20), від 26лютого 2020року у справі №1240/1981/18 (пункти16-17), від 1квітня 2020року у справі №520/13067/17 (пункти 19-21)).

28. Тому помилковим є застосування статті17 КАСУкраїни у редакції, чинній на час подання позову до суду, та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

29. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

(1.1.1) Щодо юрисдикції суду за вимогою про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодування моральної шкоди

30. В ухвалі від 4грудня 2019року у справі №761/21898/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 5грудня 2018року у справі №210/5258/16-ц, в якій вона виснувала про те, що розгляд спору фізичної особи та вказаного Фонду слід розглядати за правилами цивільного судочинства:

30.1. У справі №210/5258/16-ц фізична особа звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області. Вирішуючи у тій справі питання про юрисдикцію суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5грудня 2018 року вказала, що, оскільки позивач не оспорював правомірність дій відповідача та не просив визнати їх протиправними, а вимога про відшкодування моральної шкоди не заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, таку вимогу треба розглядати за правилами цивільного судочинства. Близький за змістом висновок щодо юрисдикції суду у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 23січня 2019року у справі №210/2104/16-ц.

30.2. Висновок про необхідність розгляду вказаних справ №210/5258/16-ц і №210/2104/16-ц за правилами цивільного судочинства обґрунтувала тим, що, заявивши вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач не оспорював законність рішень чи дій/бездіяльності органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тобто не просив вирішити публічно-правовий спір з відповідачем. Тому з огляду на вимогу частини другої статті21 КАСУкраїни у редакції, чинній до 15грудня 2017року, у Великої Палати Верховного Суду не було підстав розглядати такі спори за правилами адміністративного судочинства.

31. Таким чином, справи №360/1438/16-а і №405/5366/17, згадані в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4грудня 2019року у справі №761/21898/16-ц, є відмінними від справ №210/5258/16-ц і №210/2104/16-ц, насамперед, за предметом: у перших двох таким предметом було визнання протиправними дій відповідного суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин та зобов`язання вчинити дії; натомість у двох інших тільки відшкодування моральної шкоди. Саме з огляду на суттєві відмінності у предметі позову Велика Палата Верховного Суду виснувала щодо юрисдикції суду у вказаних справах по-різному: вважала, що справи №360/1438/16-а і №405/5366/17 слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, тоді як №210/5258/16-ц і №210/2104/16-ц за правилами цивільного судочинства.

(1.1.2) Щодо юрисдикції суду за вимогами з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням

32. В ухвалі від 4грудня 2019року у справі №761/21898/16-ц Верховний Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду згадав такі справи:

32.1. У справі №1640/3010/18, в якій Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову 26червня 2019року, спір виник не щодо дій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

32.1.1. Фізична особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області та скасувати акт форми Н-5* від 14серпня 2018року розслідування нещасного випадку й акт №6 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру як такі, що не відповідають Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВСУкраїни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27грудня 2002 року №1346.

32.1.2. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26червня 2019року виснувала про належність до юрисдикції адміністративного суду того спору, оскільки останній пов`язаний із питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби.

32.1.3. У тій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що згідно з її висновком, сформульованим у постанові від 13лютого 2019року у справі №826/4176/18,спір за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю про скасування актів проведення розслідування нещасного випадку щодо особи, яка перебувала у трудових відносинах із цим товариством, треба розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки цей і аналогічні спори стосуються здоров`я фізичної особи, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин.На думку Великої Палати Верховного Суду, комісія з проведення розслідування нещасного випадку не здійснювала на основі законодавства владні управлінські функції, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 29вересня 2017 року склала відповідні акти за формами Н-5 і Н-1, які не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді незалежно від суб`єкта звернення до суду. Враховуючи характер спірних правовідносин, які не були пов`язані із оскарженням фізичною особою рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України чи його робочого органу щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ініційований Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві спір у справі №826/4176/18 треба розглядати за правилами цивільного судочинства.

32.2. У справі №428/9240/16-ц, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову 30травня 2018року, не вирішуючи питання юрисдикції суду, спір виник між фізичною особою й Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області стосовно скасування постанови відповідача про призначення позивачу страхових виплат у розмірі 0,00грн і зобов`язання відповідача призначити позивачу відповідні страхові виплати.

32.3. У справі №243/3505/16-ц, в якій Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову 20вересня 2018року, не вирішуючи питання юрисдикції суду, фізична особа мала спір з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області про стягнення невиплаченої одноразової допомоги та заборгованості зі щомісячних страхових виплат.

32.4. У справі №360/1438/16-а, в якій Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову 25квітня 2018року, фізична особа просила суд визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Ірпінь Київської області та зобов`язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю батька позивача. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25квітня 2018року звернула увагу на те, що позовні вимоги стосувалися відмови у призначенні та виплаті одноразової допомоги внаслідок смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві. Враховуючи функції Фонду, зміст приписів законодавства та правовідносин сторін, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за предметним і суб`єктним критеріями той спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства.

32.5. У справі №405/5366/17, в якій Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову 28листопада 2018року, спір фізичної особи з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області виник щодо перерахунку розміру страхових виплат. Позивач просив: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо перерахунку розміру страхових виплат грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування; зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру зазначених страхових виплат у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 14лютого 2007 року №228, з дати першого висновку медико-соціальної експертної комісії про необхідність пересування автомобілем з корегуванням у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому статтею34 Закону України «Про оплату праці». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28листопада 2018року вказала на те, що спори, пов`язані з перерахунком розміру компенсаційних виплат грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, треба розглядати за правилами адміністративного судочинства.

33. Згідно з частинами першою та другою статті4 Закону №1105-XIV у редакції, чинній з 1січня 2015року, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

34. Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду (частина перша статті8 Закону №1105-XIV).

35. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду (частина третя статті8 Закону №1105-XIV).

36. Основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону (пункти1 і 2 частини першої статті9 Закону №1105-XIV).

37. Фонд зобов`язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом (пункт1 частини другої статті10 Закону №1105-XIV).

38. Згідно з частиною сьомою статті 36 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються із: 1)страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі щомісячна страхова виплата); 2)страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3)страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4)страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

39. Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку (частини перша та третя статті17 Закону №1105-XIV).

40. За змістом пункту4 частини першої статті18 КАСУкраїни у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

41. Згідно з пунктом2 частини першої статті263 КАСУкраїни у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

42. Отже, у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист, яке, зокрема, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень.

43. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду має підстави виснувати, що спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням є публічно-правовими. А тому їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 25квітня 2018року у справі №360/1438/16-а та від 28листопада 2018року у справі №405/5366/17.

(1.2) Щодо юрисдикції суду у справі №761/21898/16-ц

44. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 4грудня 2019року у справі №761/21898/16-ц звернув увагу на те, що подібні до останньої обставини були у справі №686/5026/16:

44.1. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: збільшити розмір щомісячних страхових сум, визначений рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 17серпня 1999року, і стягувати з військової частини відшкодування втраченого заробітку в зв`язку з ушкодженням здоров`я безстроково щомісячно, починаючи з 1березня 2016року, у відповідному розмірі; стягнути з військової частини втрачений заробіток у зв`язку з ушкодженням здоров`я за період з січня 2013року до січня 2016 року включно; виконання зобов`язання з виплати військовою частиною відшкодування втраченого заробітку в зв`язку з ушкодженням здоров`я з 1березня 2016року та за період з січня 2013 року до січня 2016року включно покласти на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Хмельницькому.

44.2. Позивач мотивував вимоги тим, що у липні 1979року з ним трапилася дорожньо-транспортна пригода з вини водія військової частини, і згідно з рішеннями Хмельницького міського народного суду від 14червня 1984року та Хмельницького міського суду Хмельницької області від 17серпня 1999року у цивільних справах на військову частину покладений обов`язок зі сплати на користь позивача щомісячних страхових сум і втраченого заробітку відповідно. Але у квітні 2006року особова справа позивача була передана до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Хмельницькому для виплати присуджених страхових сум.

44.3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23травня 2018року у справі №686/5026/16, не вирішуючи питання юрисдикції, розглянув касаційну скаргу позивача та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

45. У справі №761/21898/16-ц суди першої й апеляційної інстанцій встановили такі обставини:

45.1. 1березня 1984року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві БУ-54, де підрядною організацією було ВАТ«Трест Київміськбуд-6». Внаслідок травми позивач став інвалідом Ігрупи безстроково, з постійним стороннім доглядом, паралічем обох ніг, втратою контролю над тазовими органами, 100% втратою працездатності.

45.2. Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії від 16серпня 2002року внаслідок отриманої травми позивач потребує забезпечення підгузками та ліками щоденно.

45.3. 25листопада 2003року Голосіївський районний суд міста Києва у цивільній справі №2-3306/172003 ухвалив рішення, яке набрало законної сили. Згідно з цим рішенням суд стягнув з ВАТ«Трест Київміськбуд-6» на користь позивача заборгованість з виплат за підгузки у розмірі 6392,03грн, за придбання ліків у розмірі 869,41грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000грн, а також зобов`язав ВАТ«Трест Київміськбуд-6», починаючи з 16листопада 2003року, сплачувати на користь позивача щомісячно витрати на підгузкиу розмірі 322,83грн і на ліки у розмірі 43,45грн, а на майбутнє зі змінами цін проводити відповідні перерахунки виплат на придбання підгузків і ліків.

45.4. 25грудня 2003року на підставі вказаного рішення суд видав виконавчий лист.

45.5. 8червня 2004року ВАТ«Трест Київміськбуд-6» передало особову справу позивача відповідачу для продовження виплат.

45.6. 10червня 2004року відповідач прийняв постанову №10/476, якою продовжив позивачу страхову виплату у вигляді витрат на медичну та соціальну допомогу.

45.7. У заявах від 12листопада 2004року та від 13грудня 2004року позивач повідомив відповідача про небажання отримувати від нього будь-які виплати.

45.8. З 1грудня 2004року на підставі постанови від 10грудня 2004року №09/592-3м відповідач припинив виплачувати позивачу щомісячні виплати на медичну та соціальну допомогу (постійний сторонній догляд і побутове обслуговування) з огляду на відмову позивача одержувати такі виплати та закриття ним банківського рахунка.

45.9. 14лютого 2006року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, згідно з якою з урахуванням ухвал про виправлення описки від 9червня 2015року та від 20жовтня 2016року замінив боржника у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 25грудня 2003року Голосіївським районним судом міста Києва, а саме замінив ВАТ«Трест Київміськбуд-6» на відповідача. На підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14лютого 2006року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві прийняв відповідну постанову.

46. У позовній заяві, поданій у червні 2016року, позивач фактично поскаржився на те, що відповідач як боржник у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 25грудня 2003року Голосіївським районним судом міста Києва у справі №2-3306/172003, не перераховує присуджені позивачу відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25листопада 2003року у вказаній цивільній справі щомісячні виплати на ліки та підгузки. Отже, підставою звернення з позовом у справі №761/21898/16-ц стало невиконання ухваленого на користь позивача рішення суду у цивільній справі, згідно з яким було визнано право позивача на щомісячні виплати, а також був встановлений обов`язок ВАТ«Трест Київміськбуд-6» у майбутньому здійснювати перерахунок присуджених сум.

47. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що спір позивача з його роботодавцем ВАТ«Трест Київміськбуд-6» про призначення та перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з трудовим каліцтвом уже був вирішений у судовому порядку за правилами цивільного судочинства, про що позивач зазначив у позовній заяві. Тому предметом доказування у справі №761/21898/16-ц є не наявність або відсутність у позивача права на перерахунок стягнутих на його користь Голосіївським районним судом міста Києва згідно з рішенням від 25листопада 2003року щомісячних виплат на підгузки та ліки, а неправомірність під час виконання рішення суду у цивільній справі дій відповідача, до якого перейшов обов`язок роботодавця зі сплати присуджених позивачу коштів.

48. Позивач намагався захистити його право на належне виконання рішення суду, ухвалене у справі у справі №2-3306/172003, у порядку судового контролю, проте не досягнув бажаного для себе результату:

48.1. У матеріалах справи є ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 20листопада 2015року у справі №752/11756/15-ц (а.с.11-12) про відмову у задоволенні скарги позивача на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві. Цю скаргу позивач мотивував тим, що зазначений відділ після заміни боржника у виконавчому провадженні з ВАТ«Трест Київміськбуд-6» на відповідача не перерахував позивачу суми, присуджені згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25листопада 2003року у справі №2-3306/172003.

48.2. Відмову у задоволенні скарги позивача у справі №752/11756/15-ц суд першої інстанції обґрунтував тим, що Голосіївський районний суд міста Києва у рішенні від 25листопада 2003року у справі №2-3306/172003зобов`язав проводити відповідні перерахунки виплат на придбання підгузків та ліків ВАТ«Трест Київміськбуд-6», яке як боржник у виконавчому провадженні було замінене на відповідача. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що скарга позивача є необґрунтованою.

48.3. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 8червня 2016року Апеляційний суд міста Києва постановив ухвалу (реєстровий номер: 58274685), за якою залишив без змін ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20листопада 2015року у справі №752/11756/15-ц.

48.4. Ухвали судів обох інстанцій у тій справі переглядав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який згідно з ухвалою від 21листопада 2016року (реєстровий номер: 62881421) залишив оскаржені судові рішення без змін.

49. З огляду на те, що заявлені у справі №761/21898/16-цвимоги пов`язані із забезпеченням виконання чинного рішення суду у цивільній справі №2-3306/172003, а також беручи до уваги встановлений судами першої й апеляційної інстанцій факт переходу до відповідача обов`язку зі сплати та перерахунку позивачу присуджених у 2003році виплат, Велика Палата Верховного Суду вважає, що справу №761/21898/16-цслід розглянути за правилами цивільного судочинства.

(1.3) Щодо суті спору

50. Як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, право позивача на отримання та перерахунок у майбутньому щомісячних виплат на придбання ліків і підгузків підтвердив суд у рішенні у справі №2-3306/172003 за позовом позивача до ВАТ«Трест Київміськбуд-6».

51. На час призначення та припинення відповідачем виплати позивачу страхових сум правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначав Закон №1105-XIV.

52. Згідно з частиною першою статті15 Закону №1105-XIV у редакції, чинній на час призначення та припинення відповідачем виплати позивачу страхових сум, страхування від нещасного випадку здійснював Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

53. Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків, мали право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону (частина друга статті2 Закону№1105-XIV у тій же редакції).

54. Пункт3 розділуXIПрикінцевих положень Закону №1105-XIV у редакції, чинній на час передачі особової справи позивача відповідачу, встановлював, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України також зазначеним у статті8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності (до 1квітня 2001року) та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

55. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мав сплачувати страхові виплати та надавати соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1квітня 2001року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право було встановлено в судовому порядку (пункт2 статті7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній на час передання особової справи позивача відповідачу).

56. Отже, з моменту передання роботодавцем особової справи потерпілого Фонду чи його робочим органам в останніх виник обов`язок зі сплати потерпілим встановлених (присуджених) страхових виплат. Окрім того, як встановив суд першої інстанції, відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу присуджені страхові виплати на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14лютого 2006року про заміну правонаступником боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення цього суду від 25листопада 2003року у справі №2-3306/172003. Ту ухвалу відповідач в апеляційному та касаційному порядку не оскаржував.

57. Відповідно до пункту4 частини сьомої статті36 Закону №1105-XIV у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про перерахунок страхових виплат, до переліку страхових виплат належать страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.

58. Фонд соціального страхування України фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого (частина третя статті42 Закону №1105-XIV у вказаній редакції).

59. Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: 1)зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2)зміни складу сім`ї померлого. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає (стаття37 Закону №1105-XIV у зазначеній редакції).

60. Отже, з огляду на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14лютого 2006року, яка є чинною, на підставі приписів законодавства до відповідача перейшов обов`язок зі сплати та перерахунку позивачу присуджених страхових виплат. Вказане, як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, підтверджують передання ВАТ«Трест Київміськбуд-6» особової справи позивача до відповідача та прийняття останнім постанови від 10червня 2004року №10/476 про продовження виплати позивачу призначеної страхової виплати.

61. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що відповідач згідно з його постановою від 10грудня 2004року №09/592-3м припинив позивачу з 1грудня 2004року виплати на медичну та соціальну допомогу з огляду на його відмову одержувати такі виплати від відповідача та закриття позивачем рахунку в банку. Юридичною підставою для прийняття вказаної постанови стали, зокрема, приписи статті38 Закону №1105-XIV у редакції, чинній на той час.

62. З огляду на зміст частини першої статті38 Закону №1105-XIV у редакції, чинній на час припинення страхових виплат позивачеві, Велика Палата Верховного Суду виснує, що відмова позивача від соціальних виплат та закриття ним банківського рахунка не могли бути підставою для припинення виплати позивачу присуджених страхових виплат на ліки та підгузки і не звільняли відповідача від обов`язку проводити перерахунок цих сум відповідно до вимог статті28 Закону №1105-XIV. Тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

63. Доводи касаційної скарги про те, що аналогічний, як і у справі №761/21898/16-ц, позов був предметом розгляду у справі №755/9304/15-ц, є необґрунтованими. В останній позивач просив провести перерахунок інших страхових виплат, а саме: компенсації за постільну білизну та доповнення до додаткового харчування у розмірі, що були стягнуті на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13травня 2003року у справі №2-113/2003. У постанові від 19грудня 2018року у справі №755/9304/15-ц (реєстровий номер: 78715211) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду визнав обґрунтованими висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні позову.

64. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, на відміну від справи №755/9304/15-ц, у справі №761/21898/16-ц апеляційний суд не встановив обставин, які могли би підтверджувати наявність у відповідача підстав для припинення виплати позивачу раніше присуджених страхових виплат. Крім того, у доповненнях до касаційної скарги, надісланих на адресу суду 20жовтня 2017року, на підтвердження наведених у ній доводів відповідач вказав про те, що згідно з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5липня 2017року у справі №755/23428/13-ц цей суд скасував ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23грудня 2013року й Апеляційного суду міста Києва від 25лютого 2016року про заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого 12грудня 2011року Дніпровським районним судом м.Києва у справі №2-113/2003 про стягнення з ВАТ«Трест Київміськбуд-6» на користь позивача вартості кімнатного крісла-коляски мод. М-201 у сумі 1200грн, дорожнього крісла-коляски мод.215 у сумі 7200грн, компенсації вартості санаторно-курортних путівок за 1999-2000роки, що складає 4260грн, і вартості автомобіля «Таврія» з ручним керуванням у сумі 14990грн, щомісячних виплат компенсації вартості постільної білизни у сумі 42,10грн, звичайного догляду у сумі 26,60грн, стороннього догляду у сумі 118грн, побутової допомоги у сумі 8,90грн, доповнення до додаткового харчування у сумі 22,80грн, витрат на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобіля у сумі 89,29грн. Натомість у справі №761/21898/16-ц боржником у виконавчому провадженні з виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25листопада 2003року у цивільній справі №2-3306/172003 залишається саме відповідач.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

65. Пункт2 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15січня 2020року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі Закон №460-IX), який набрав чинності 8лютого 2020року, передбачає, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

66. Оскільки відповідач подав касаційну скаргу у квітні 2017року, Велика Палата Верховного Суду переглядає оскаржене рішення апеляційного суду на підставі приписів ЦПКУкраїни у редакції, чинній до набрання чинності Законом №460-IX.

67. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини першої статті409 ЦПКУкраїни).

68. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті410 ЦПКУкраїни у редакції, чинній до 8лютого 2020року).

69. З огляду на наведену оцінку доводів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову. Крім того, вона звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції поклав обов`язок з перерахунку страхових виплат на «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві», хоча юридичної особи з таким найменуванням не існує, а спірні правовідносини виникли з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у містіКиєві, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві.

70. Проте, згідно з частиною другою статті410 ЦПК України у редакції, чинній до 8лютого 2020року, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що є підстави залишити рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року без змін.

71. Відповідно до частини третьої статті436 ЦПКУкраїни суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскарженого судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

72. Тому Велика Палата Верховного Суду поновлює виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року, виконання якого зупинив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ згідно з ухвалою від 19травня 2017року.

(2.2) Щодо судових витрат

73. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на відповідача.

(3)Висновки щодо застосування норм права

74. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт1 частини другої статті17 КАС України у редакції, чинній до 15грудня 2017року).

75. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (пункт4 частини першої статті18 КАСУкраїни у редакції, чинній до 15грудня 2017року).

76. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт1 частини першої статті19 КАСУкраїни у редакції, чинній з 15грудня 2017року).

77. Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (пункт2 частини першої статті263 КАСУкраїни у редакції, чинній з 15грудня 2017року).

78. Отже, у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист. Тому спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись частиною першою статті400, пунктом1 частини першої статті409, статтями410, 416, 418, 419, частиною третьою статті436 ЦПКУкраїни у редакції, чинній до набрання чинності Законом №460-IX, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 13квітня 2017року залишити без змін і поновити його виконання.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачД.А.ГудимаСудді: Н.О.АнтонюкВ.С.КнязєвТ.О.АнцуповаН.П.ЛященкоВ.В.БританчукО.Б.ПрокопенкоЮ.Л.ВласовВ.В.ПророкМ.І.ГрицівЛ.І.РогачВ.І.ДанішевськаО.М.СитнікЖ.М.ЄленінаО.С.ТкачукВ.Ю.Уркевич