Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 травня 2020 року
у справі № 761/21898/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо обов`язку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводити перерахунок присуджених страхових виплат
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зобов`язання вчинити дії: зобов`язати відповідача зробити перерахунок стягнутих районним судом з Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки і на ліки у сумі 662,64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року, що є датою звернення із заявою до відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції; зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.
Районний суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд ухвалив рішення, яким скасував рішення районного суду й ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги частково: зобов`язав «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» провести перерахунок позивачу щомісячних виплат на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року.
Мотивація касаційної скарги: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зазначає, що апеляційний суд безпідставно ототожнив поняття перерахунку, передбачене ст. 1208 ЦК України, та поняття перерахунку страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, передбачене Порядком № 1078. Вказана стаття ЦК України передбачає визначення у рішенні суду нової суми відшкодування, а не вчинення боржником певних дій.
Правова позиція Верховного Суду: як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, право позивача на отримання та перерахунок у майбутньому щомісячних виплат на придбання ліків і підгузків підтвердив суд у рішенні за позовом позивача до ВАТ «Трест Київміськбуд-6».
На час призначення та припинення відповідачем виплати позивачу страхових сум правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначав Закон № 1105-XIV.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) у редакції, чинній на час призначення та припинення відповідачем виплати позивачу страхових сум, страхування від нещасного випадку здійснював Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків, мали право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 2 Закону № 1105-XIV у тій же редакції).
П. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV у редакції, чинній на час передачі особової справи позивача відповідачу, встановлював, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України також зазначеним у ст. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності (до 01 квітня 2001 року) та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мав сплачувати страхові виплати та надавати соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право було встановлено в судовому порядку (п. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакції, чинній на час передання особової справи позивача відповідачу).
Отже, з моменту передання роботодавцем особової справи потерпілого Фонду чи його робочим органам в останніх виник обов`язок зі сплати потерпілим встановлених (присуджених) страхових виплат. Окрім того, як встановив суд першої інстанції, відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу присуджені страхові виплати на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року про заміну правонаступником боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення цього суду від 25 листопада 2003 року у справі № 2-3306/17 2003. Ту ухвалу відповідач в апеляційному та касаційному порядку не оскаржував.
Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 36 Закону № 1105-XIV у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про перерахунок страхових виплат, до переліку страхових виплат належать страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.
Фонд соціального страхування України фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого (ч. 3 ст. 42 Закону № 1105-XIV у вказаній редакції).
Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності; 2) зміни складу сім`ї померлого. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 01 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає (ст. 37 Закону № 1105-XIV у зазначеній редакції).
Висновки: відмова позивача від соціальних виплат та закриття ним банківського рахунка не могли бути підставою для припинення виплати позивачу присуджених страхових виплат на ліки та підгузки і не звільняли відповідача від обов`язку проводити перерахунок цих сум відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Ключові слова: трудове каліцтво, виконавче провадження, виконавчий лист