ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2020 р. Справа№ 910/16497/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання: Нікітенко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Кебкал В.Г.
від відповідача: представник Кеда І.В.
від третьої особи: адвокат Нестеренко С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 (повний текст ухвали складено 22.11.2019)
винесену за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум"
про забезпечення позову
у справі № 910/16497/19(суддя Баранов Д.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології"
про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення його законних інтересів, що полягають в необґрунтованому та безпідставному позбавленні останнього права власності на набуте ним у законний спосіб майно.
Одночасно з позовною заявою Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум" подало заяву про забезпечення позову в якій просить заборонити Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис.тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд. 68.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у випадку набуття права власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис.тонн), що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд. 68 за суб`єктом Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" дозволить останньому здійснювати будь-які дії із спірним нерухомим майном, а тому без вжиття заходів забезпечення позову, право власності на нерухоме майно може бути зареєстровано за іншими особами, що реально загрожує виникненням суттєвої фінансової шкоди позивачу, яка полягає у втраті права власності на нерухоме майно, та необхідності вчинення цілої низки додаткових дій щодо відновлення своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд. 68 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що збереження спірних правовідносин в існуючому на сьогоднішній день стані буде спрямовано в тому числі на забезпечення збереження балансу інтересів як їх існуючих учасників, так і потенційно можливих учасників, які виникнуть під час вирішення спору, адже попередить можливість понесення ними можливих збитків та додаткових витрат у випадку подальшого відчуження чи розпорядження відповідачами спірними активами.
Не погодившись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що позивач здійснив зловживання процесуальними правами, передбачене п. 2, ч. 2 ст. 43 ГПК України, що мало стати підставою для залишення без розгляду заяви про забезпечення позову або її повернення. Крім того, скаржник звертає увагу, що в порушення п. 6, ч. 1, ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову не містить пропозиції ПАТ "КБ "Преміум" щодо зустрічного забезпечення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 у справі № 910/16497/19 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 залишено без змін.
Згідно із ч. 1. ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2020 у справі № 910/16497/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського від 09.01.2020 у справі № 910/16497/19 скасовано, справу № 910/16497/19 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Так, у постанові Верховного суду від 02.03.2020 вказано наступне.
ТОВ «НВПІІ «Об`єднані зернові технології» наголошує, що дії ПАТ «КБ «Преміум» щодо майже одночасної подачі двох заяв про забезпечення позову з аналогічним змістом є вчиненням дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Подання ПАТ «КБ «Преміум» заяви про забезпечення позову від 22.11.2019 було зумовлено лише тим, що попередня заява про забезпечення позову від 19.11.2019 була призначена суддею до розгляду у судовому засіданні, а не була розглянута без виклику сторін, в чому був зацікавлений позивач з метою позбавлення відповідача та третьої особи можливості надати свої заперечення та докази проти задоволення вказаної заяви. Аналогічні доводи викладені також у апеляційній скарзі, яку обґрунтовано порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме положень статті 43 ГПК України. Суд апеляційної інстанції наведені доводи ТОВ "НВПІІ "Об`єднані зернові технології" фактично не розглянув, вдавшись до оцінки законності та обґрунтованості забезпечення позову.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 справу № 910/16497/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 09.04.2020.
Рада суддів України рішенням від 17.03.2020 № 19, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", затвердила Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України.
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:
- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;
- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;
- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
Відповідно до вказаного рішення, з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, Рада суддів України рекомендує, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, зокрема, зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/16497/19, що судове засідання 09.04.2020 із розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 не відбудеться, про дату і час судового засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 учасники справи будуть повідомлені додатково.
Відповідно до підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 судове засідання із розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 призначено на 21.05.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 послаблені карантинні обмеження.
14.05.2020 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, але не раніше дати закінчення карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" постановлено:
Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020р. до 22 червня 2020р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"."
21.05.2020 від позивача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 910/16497/19 на іншу дату.
Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, дотриманням принципів рівності та змагальності, забезпечення прав усіх учасників справи, зважаючи на запровадження карантину, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи № 910/16497/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/16497/19 до 25.06.2020.
Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2020 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.06.2020 надав додаткові пояснення з приводу ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19.
Представник третьої особи у судовому засіданні 25.06.2020 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19, якою було задоволено заяву ПАТ "КБ "Преміум" про забезпечення позову та вжито заходи до забезпечення позову та повернути ПАТ "КБ "Преміум" заяву про забезпечення позову у справі № 910/16497/19.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши надані до матеріалів оскарження докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів оскарження та вірно встановлено як господарським судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В ч.ч. 1, 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18, від 21.09.2019 у справі № 902/483/18, від 08.10.2018 у справі № 913/257/18 та від 10.01.2019 у справі № 910/11906/18).
Як вбачається із позовної заяви, предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №975/5 від 03.04.2018, в частині задоволення скарги ТОВ Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями «Об`єднані зернові технології» від 01.03.2018, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.03.2018 року за №7206-33-18 щодо скасування реєстраційних дій, які були вчинені 02.02.2018 року державним реєстратором Смалиус В.В., Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39487107, щодо нерухомого майна, яке знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, (попередня назва - 40 років Перемоги), буд. 68, а також про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Преміум», шляхом відновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про право власності № 24653978 від 02.02.2018 державним реєстратором Смалиус В.В. Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, яке винесено на підставі рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень № 39487107.
Колегія суддів також зазначає, що з позовної заяви вбачається та місцевим господарським судом встановлено, що враховуюче невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича фірма «Промтехснаб» зобов`язань за кредитним договором № 112/КЛ/14 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.12.2014, а саме порушення графіку погашення процентів, Банк направив на адресу Іпотекодавця (Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології") повідомлення про порушення зобов`язання за кредитним договором в якому було повідомлено, що у разі невиконання вимог за договором, Банк має право у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку» звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності. (вимога про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки від 23.08.2016 № 01304/1903, а.с. 61-62).
Крім того за матеріалів справи також вбачається, що Банк направив лист щодо погашення заборгованості від 23.08.2016 № 01304/1906 на адресу позичальника (Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича фірма «Промтехснаб»). (а.с. 58-59).
В матеріалах справи наявний іпотечний договір № 112/КЛ/14/І-3 від 09.04.2015. (а.с. 46-52).
Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд. 68, є предметом іпотеки, який забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 112/КЛ/14 від 10.12.2014.
Пунктом 6.3. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель може безпосередньо звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису або до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому законом України «Про іпотеку». При цьому, реалізація предмета іпотеки здійснюється будь-яким способом, що не суперечить законодавству України.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу за кредитним договором також шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. Для цього іпотекодержатель має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
У зв`язку з відсутністю реагування на повідомлення позивача про усунення порушень за кредитним договором, державним реєстратором Смалиус В.В. було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Преміум" право власності на предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева (попередня назва - 40 років Перемоги), буд. 68. на підставі іпотечного договору №112/КЛ/14/І-3.
За невиконання умов кредитного договору, право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за позивачем, проте дії державного реєстратора були оскаржені товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" до Міністерства юстиції України, і за наслідками такого оскарження було прийнято Наказ №975/5 від 03.04.2018.
Заявник вказує, що 05.04.2018 року йому стало відомо, що 04.04.2018 о 10:49:53 реєстратором Пекарем Андрієм Львовичем, Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації", індексний номер рішення 40475891, було зареєстровано скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2018 № 39487107, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиусом В.В., в якості підстави реєстраційної дії було вказано наказ Міністерства юстиції України від 03.04.2018 № 975/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
Окрім цього позивач зазначає, що незважаючи на дію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення адміністративного позову від 30.03.2018 у справі № 826/4590/18 та чітке визначення кола осіб, які мали право виконати наказ Міністерства юстиції України від 03.04.2018 № 975/5 Банк був незаконним способом позбавлений права власності на об`єкт нерухомості, а також можливості до поновлення безпідставно втраченого права власності шляхом вчинення реєстраційних дій.
Банком (позивач) було подано скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України скаргу № 01304/48 на рішення (дії) державного реєстратора де були описані всі вищезазначені обставини.
Також з тверджень позивача, які не спростовані відповідачем 11.04.2018 року Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Преміум" додатково стало відомо, що тим же реєстратором на підставі ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по справі № 399/130/18, провадження № 1-кс/399/54/18 за заявами ОСОБА_1 було незаконно та безпідставно проведено ряд реєстраційних дій щодо вищевказаного нерухомого майна, зокрема, скасовано записи про іпотеку та про обтяження цього нерухомого майна.
Як на підставу для вчинення реєстраційних дій по скасуванню іпотек та заборон, які були накладені на підставі іпотечних договорів № 112/КЛ/14/І-3 та № 3/КЛ/16/І була зазначена ухвала Онуфріївського районного суду Кіровоградської області по справі № 399/130/18, провадження № 1-кс/399/54/18.
Втім, як зазначає позивач згідно вказаної ухвали у тексті було чітко зазначено, що скасовуються арешти та обтяження, накладені ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22.02.2018 у справі № 399/130/18 в рамках кримінального провадження № 42018121070000007, а іпотечні договори № 112/КЛ/14/І-3 та № 3/КЛ/16/І не були предметом розгляду в суді, як наслідок посадовими особами Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" було незаконно подано заяви про скасування записів про іпотеку та обтяження, а реєстратором Пекарем А. Л. було незаконно скасовано вищевказані записи.
Отже, на думку позивача такі дії посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології", як попередніх власників комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тон), дають підстави вважати, що вони вчинили ряд заходів спрямованих на незаконне відчуження та подальше заволодіння майном Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум".
В свою чергу позивач зазначає, що Банком були подані доповнення до скарги від 13.04.2018 № 01304/64 на дії реєстратора Пекаря Андрія Львовича, Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації".
За результатом розгляду та дослідження всіх аргументів було винесено наказ Міністерства юстиції України № 1211/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким було скасовано рішення про скасування реєстраційної дії від 04.04.2018 № 40475891, прийняте реєстратором Пекарем Андрієм Львовичем Комунальне підприємство "Бюро державної реєстрації" та внести у державний реєстр прав записи про скасування запису про право власності Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" на комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68. (а.с. 79).
Отже, як зазначає позивач, зазначені обставини свідчать про намагання третьої особи, які спрямовані на позбавлення ПАТ «КБ «Преміум» права власності на комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тон) та подальшої реалізації об`єкта, адже відповідні дії Іпотекодержателя вже мали місце, і є вірогідність того, що вразі незабезпечення позову відповідні дії з боку останнього повторяться.
Колегія суддів звертає увагу, що доказів на спростування зазначеного вище на момент винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції відповідачем надано не було.
Оцінюючи обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19, колегія суддів вважає, що позивач належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник мав намір звернутися до суду.
Місцевий господарський суд в своїй ухвалі зазначив про те, що збереження спірних правовідносин в існуючому на сьогоднішній день стані буде спрямовано в тому числі на забезпечення збереження балансу інтересів як їх існуючих учасників, так і потенційно можливих учасників, які виникнуть під час вирішення спору, адже попередить можливість понесення ними можливих збитків та додаткових витрат у випадку подальшого відчуження чи розпорядження відповідачами спірними активами.
Колегія суддів зазначає, що позивачем було долучено до заяви про забезпечення позову копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна яким підтверджено зазначені вище обставини щодо знаходження спірного майна в іпотеці та здійснення перереєстрації права власності на спірне майно. (а.с. 83-86).
Також колегія суддів звертає увагу, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Отже, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду відмітила, що для цілей визначення наявності у особи права володіння нерухомим майном повинен застосовуватися принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає у тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває у відношенні до цієї речі всі повноваження власника, визначені у частині 1 статті 317 Цивільного кодексу України.
У постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/132-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З наведених правових позицій випливає, що Верховний Суд пов`язав ефективність судового захисту абсолютних речових прав із наявністю у особи, яка звернулася з позовом про право цивільне, зареєстрованого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; і власник нерухомості втрачає право володіння нею навіть у разі протиправного припинення державної реєстрації такого права і перереєстрації цього права за іншою особою.
Тож колегія суддів вважає, що тимчасова заборона Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд 68 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі сприятиме завданню судочинства - ефективному відновленню охоронюваних законом прав особи, яка звернулася з позовом, у межах одного судового провадження.
Крім того, вжиття заявлених заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки вказані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача.
При цьому, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на час розгляду даної справи існує об`єктивна необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, зважаючи на адекватність даного заходу забезпечення позову по відношенню до заявлених позовних вимог, на забезпечення яких він вживається.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Аргументи скаржника про те, що в порушення п. 6, ч. 1, ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову не містить пропозиції ПАТ "КБ "Преміум" щодо зустрічного забезпечення є безпідставними, оскільки, з огляду на те, що ч. 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18.
Щодо висновку Верховного Суду, викладеного у постанові 02.03.2020 у справі № 910/16497/19, про те, що судом апеляційної інстанції фактично не розглянуто наведені доводи ТОВ "НВПІІ "Об`єднані зернові технології" про " "" , ? ? ?. " "" 22.11.2019 , ? ? 19.11.2019 ? ? , , ? ? ? ? ? ? , колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати наступне.
ПАТ "КБ "Преміум" 19.11.2019 звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову, у якій просило забезпечити позов до набрання законної сили судовим рішення у справ шляхом заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд. 68; зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 03.04.2018 № 975/5, виданого за наслідками розгляду скарги ТОВ "НВПІІ "Об`єднані зернові технології" від 01.03.2018, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.03.2018 за № 7206-33-18 щодо скасування реєстраційних дій, які були вчинені 02.02.2018 державним реєстратором Смалиус В. В., Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, а саме реєстрації в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку" за ПАТ "КБ "Преміум" права власності на предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд. 68.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 (суддя Пукшин Л.Г.) у справі № 910/16356/19 заяву про забезпечення позову призначено до розгляду на 25.11.2019.
В подальшому, 22.11.2019 ПАТ "КБ "Преміум" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Одночасно з позовною заявою ПАТ "КБ "Преміум" подало заяву про забезпечення позову в якій просило заборонити Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів (реєстрацією права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав) щодо нерухомого майна - комплексу будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Яблунева, буд 68.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 (суддя Баранов Д.О.) відкрито провадження у справі № 910/16497/19, підготовче засідання призначено на 11.12.2019 за участю представників сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 (суддя Баранов Д.О.) у справі № 910/16497/19 заяву ПАТ "КБ "Преміум" про забезпечення позову задоволено.
Враховуючи те, що 22.11.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/16497/19 заяву ПАТ "КБ "Преміум" про забезпечення позову задоволено, до господарського суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 за № 910/16356/19 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду. Заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" про забезпечення позову до подання позовної заяви залишено без розгляду.
Позивач вказує на те, що 19.11.2019 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову за вих. № 01304/261 з приміткою, що дана заява подається до подачі позову, а в подальшому, з огляду на те, що станом на 22.11.2019 на електронному ресурсі Єдиний державний реєстр судових рішень та на електронному ресурсі Судова влада, була відсутня будь-яка інформація з приводу розгляду заяви про забезпечення позову від 19.11.2019, позивачем прийнято рішення про подання позовної заяви, а також нової заяви про забезпечення позову. Подання нової заяви про забезпечення позову була обумовлена тим, що після подання заяви від 19.11.2019 заявником було встановлено, що вона не в повній мірі відповідає вимогам закону у зв`язку з допущеними помилками зі сторони позивача, зокрема, у відповідній заяві було в недостатньому об`ємі було зроблено обґрунтування, а також заявлено дві вимоги, а саме заборони Міністерству юстиції України та зупинення дії наказу Міністерства юстиції України, задоволення яких одночасно є неможливим, а тому існувала висока вірогідність того, що судом буде відмовлено у її задоволенні.
ГПК України визначає дії, які суд, залежно від конкретних обставин, може визнати зловживанням процесуальними правами. Зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже було вирішене судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу тощо (ч. 2 ст. 43 ГПК України).
Практика Верховного Суду показує, що найчастіше зловживанням процесуальними правами визнається неодноразове звернення із завідомо безпідставними касаційними скаргами, які не відповідають вимогам ГПК України; завідомо безпідставні відводи суду; подання касаційних скарг на рішення (ухвали), які вичерпали свою дію.
При цьому Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту. Таким чином, враховуючи, що перелік дій, наведений у ч. 2 ст. 43 ГПК України, не є вичерпним, суд може визнати зловживанням процесуальними правами також інші дії, які мають відповідну спрямованість.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити про те, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На думку колегії суддів апеляційного господарського суду подання ПАТ "КБ "Преміум" до господарського суду першої інстанції заяви про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову, з урахуванням вже вирішеного питання такого забезпечення у справі № 910/16497/19, відсутності заборони повторно звертатись до господарського суду із заявою про забезпечення позову, відсутність впливу заявника на автоматичний розподіл заяв Господарським судом міста Києва, свідчать про належне користування позивачем правами, наданими йому чинним законодавством України.
Також слід зазначити, що у разі повернення господарськими судами позовних заяв, заяв з підстав їх невідповідності нормам ГПК України, при повторному поданні таких заяв з виправленням недоліків, справа, як правило, передається раніше визначеному складу суду.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи, те, що дії позивача, зокрема, не спрямовані на введення суду в оману та не спрямовані на затягування розгляду справи, не створюють перешкод опоненту, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність у діях ПАТ "КБ "Преміум" ознак зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Згідно із ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Натомість підстави, за яких порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, передбачені ч. 3 ст. 277 ГПК України, відсутні.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології", відсутні.
Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 у справі № 910/18216/19.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржники не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого суду не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології", згідно із ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 136, 137, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі № 910/16497/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями "Об`єднані зернові технології".
4. Матеріали справи № 910/16497/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 01.07.2020.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко
