Справа № 638/8221/19
Провадження № 1-кп/638/704/20
14 травня 2020 року
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, -
встановив:
На розгляді Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, який утримується під вартою. Строк дії запобіжного заходу встановлений до 18.05.2020 включно, без визначення застави.
В судовому засіданні судом розглянуто питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , до 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Потерпіла, а також її представник підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений, його захисник і законний представник проти продовження строку тримання під вартою заперечували, посилаючись на необґрунтованість ризиків, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю.
Заслухавши учасників судового засідання, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України при наступних обставинах.
02.03.2019, близько 18:10 год., ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_9 , на ґрунті особистих неприязних відносин, заздалегідь заготовленим кухонним ножем, діючи з особливою жорстокістю, наніс їй велику кількість (не менше тринадцяти) ударів ножем, в тому числі у ділянки життєво важливих органів, після отримання яких остання впала на землю. ОСОБА_8 , усвідомлюючи жорстокість своїх умисних протиправних дій, та те, що своїми діями спричиняє ОСОБА_9 страждання, муки та нестерпний біль, продовжив наносити удари (не менше семи) кулаками в ділянки голови, грудної клітини, попереку, заподіявши їй велику кількість тілесних ушкоджень.
Діями ОСОБА_8 ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження, які стали безпосередньою причиною смерті неповнолітньої ОСОБА_9 й знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті.
05.03.2019 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (до 30.04.2019), без визначення розміру застави.
Подальшому строки тримання його під вартою неодноразово продовжувався. Остання дата продовженого строку припадає на 18.05.2020.
Метою застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою визначено забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вирогідності переховування від суду; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи тяжкість покарання в вигляді позбавлення волі на строк 10 років, визначено, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в подальшому ОСОБА_8 може покинути територію України та переховуватись від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_8 обізнаний про місце проживання свідків, не виключається можливість, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на свідків, які викривають його у вчиненні інкримінованого правопорушення. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також визначено, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, є неповнолітнім, не одружений, осіб на утриманні не має.
При вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та не змінилися, що полягають у високій ймовірності ухилитися від суду, незаконно впливати на свідків, вчиненні іншого кримінального правопорушення, з огляду на обставини злочину, його наслідки, поведінку обвинуваченого, яка йому інкримінується; ступінь тяжкості інкримінованого діяння, встановленого законом строку покарання в разі визнання ОСОБА_8 винним і засудження; обізнаності щодо місця проживання свідків і зацікавленості в зміні ними своїх показань, які викривають ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого правопорушення; можливість вчинення іншого злочину, в тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Можливість запобігання зазначеним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не встановлена.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 обрано під час досудового слідства ухвалою слідчого судді, тим самим визнано наявність відповідних підстав для цього. На теперішній час вказана ухвала не скасована і її дія неодноразово продовжувалась. Доказів оскарження відповідних ухвал стороною захисту суду не надано, що саме по собі свідчить про згоду з висновками слідчого судді та суду.
З наданої суду копії ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 29.05.2019 р., згідно якої стороні обвинувачення було відмовлено в продовженні строків тримання ОСОБА_8 під вартою, вбачається що таке рішення прийнято суддею з процесуальних міркувань і ніяким чином не спростовє встановлених органом досудового слідства ризики.
Відповідно до вимог ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або інших кримінальних проваджень. Обґрунтування підстав продовження дії запобіжного заходу вказані обмеження не стосуються.
Тому суд, не вдаючись до суті пред`явленого обвинувачення, не визначаючи наявності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння, приходить до висновку про необхідність продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Твердження сторони захисту, що діючий в умовах пандемії карантин виключає можливість існування встановлених ризиків, на можуть бути прийняті судом, оскільки застосовані в Україні карантинні заходи є тимчасовими мірами і не можуть розглядатися як запобіжні заходи в розумінні КПК.
Враховуючи обставини злочину, а також те, що неповнолітній ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину з застосуванням насильства до потерпілої, суд вважає, що раніше обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, при цьому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, чи визначення розміру застави при продовженні дії запобіжного заходу на теперішній час відсутні.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити раніше обраний строк тримання ОСОБА_8 під вартою на час судового провадження на 30 днів у відповідності до вимог розділу другого, та зокрема ст. 199 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 201, 315, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
Продовжити на 30 днів, до 12.06.2020 включно, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, без визначення застави.
На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
