Єдиний державний реєстр судових рішень
04.07.24
Справа № 638/8221/19
Провадження № 1-кп/635/419/2024
У Х В А Л А
04 липня 2024 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів без визначення розміру застави, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилалася на обґрунтованість обвинувачення та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, та яке відноситься до особливо тяжкого злочину, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін ОСОБА_3 може покинути територію міста Харкова та Харківської області та переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків свідчить те, що ОСОБА_3 обізнаний про місце їх мешкання та контактні дані, а тому може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на свідків, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, достатніми є підстави вважати про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінальне правопорушення, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину та перешкоджання кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у разі продовження судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити йому розмір застави. В обґрунтування клопотання захисник посилається на необґрунтованість поданого прокурором клопотання, недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05 березня 2019 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 30 квітня 2019 року, без визначення розміру застави.
В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого неодноразово продовжувався Московським районним судом м. Харкова та Харківським районним судом Харківської області, останній раз - на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2024 року продовжено ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів - до 18 липня 2024 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 18 липня 2024 року.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, зокрема переховування від суду, незаконно впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який санкція статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, враховує характер та фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, зміст пред`явленого обвинувачення, згідно якого вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується в вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю, та вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпечність як самого діяння, так і особи обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого у сукупності із тяжкістю покарання та даними про особу обвинуваченого, є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив на потерпілого, свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які йому достовірно відомі.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення та вважає, що вказані обставини об`єктивно свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, його репутацію, ризик продовження протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Отже, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, в зв`язку з чим клопотання захисника обвинуваченого та законного представника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який задоволенню не підлягають.
За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити на 60 днів.
При цьому суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, не визначає ОСОБА_3 розмір застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 01 вересня 2024 року без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 01 вересня 2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, законному представнику, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 08 липня 2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
