ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1572/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,
за участю представників:
позивача: адвокат Джевага-Третьякова С.Ю. - ордер,
відповідача: адвокат Вуж Д.В. - ордер,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1572/19, -
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" /87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, буд.200/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" /65058, м. Одеса, пр. Шевченко, 31, СКК "Одеський палац спорту", каб. 15/
про стягнення 1 545 646 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позиції учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" (надалі - Позивач, ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ"), звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" (надалі - Відповідач, ТОВ "ДАНІАН") про стягнення 1 545 646,00 грн, з яких 1 370 000,00 грн основний борг, 131 250,00 грн пеня, 12 266,00 грн 3% річних, 32 130,00 грн інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки №088/102 від 31.01.2018., а саме, як зазначає Позивач, відповідно до п. 1.1. вказаного Договору та умов Специфікації № 2 від 01.09.2018 (додаток №2 до Договору) Позивач зобов`язаний виготовити та здійснити поставку товару (корпуси скипа), а Відповідач прийняти та оплатити товар на суму 1 200 000,00 грн. Зазначена Специфікація передбачає оплату поставленого товару протягом 20 календарних днів з дати поставки.
За твердженнями Позивача, ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" виконав свої зобов`язання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000378 від 16.11.2018, однак Відповідач оплатив дану партію поставленої продукції лише частково, перерахувавши па банківський рахунок Позивача суму в розмірі 435 000,00 грн.
Як відзначено Позивачем, строк оплати партії продукції згідно зі Специфікацією № 2 сплив 06.12.2018, але Відповідач так і не оплатив її в повному обсязі. Таким чином, станом на дату подання позовної заяви борг ТОВ "ДАНІАН", за твердженням Позивача, перед ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" за поставку товару згідно зі Специфікацією № 2 складає 765 000,00 грн.
Крім того, як стверджує Позивач, відповідно до умов Договору поставки, укладеного між Позивачем та Відповідачем та Специфікації № 3 від 15.01.2019 (додаток № 3 до зазначеного вище Договору) Позивач зобов`язався виготовити та здійснити поставку товару (опорні подушки), а Відповідач прийняти та оплатити товар на суму 720 000,00 грн. Вказана Специфікація передбачає оплату поставленого товару протягом 20 календарних днів з дати поставки.
За твердженнями Позивача, останній виконав свої зобов`язання, що підтверджується Актом прийому-передачі від 12.04.2019, однак Відповідач оплатив дану партію поставленої продукції лише частково, перерахувавши па банківський рахунок Позивача суму в розмірі 115 000,00 грн.
Як відзначено Позивачем, строк оплати партії продукції згідно зі Специфікацією № 3 сплив 02.05.2019, але Відповідач так і не оплатив її в повному обсязі.
Таким чином, за твердженнями Позивача, станом на дату подання даної позовної заяви борг ТОВ "ДАНІАН" перед ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" за поставку товару згідно зі Специфікацією № 3 складає 605 000.00 гри.
А тому, сукупна заборгованість ТОВ "ДАНІАН", як зазначає Позивача, за Договором поставки та Специфікацій №2 та №3 до Договору поставки №088/102 від 31.01.2018 складає 1 370 000,00 грн, на яку Позивачем нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню.
25.06.2019 за вх.№12725/19 Відповідачем подано відзив на позов, в якому він вважає позовні вимоги про стягнення 1 545 646,00 грн безпідставними з огляду на наступне.
Стосовно Специфікації №2 від 01.09.2018 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018, відзначив про наступне.
Відповідач вважає, що Позивачем, як продавцем товару, не виконані всі умови договору поставки з поставки товару - корпусу скипа, а тому у Відповідача, як покупця, не з`явився обов`язок оплатити поставлений товар та Позивач не набув права грошової вимоги до Відповідача за Специфікацією 2 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018, оскільки:
- Позивач в порушення умов останнього, крім рахунку фактури №СФ-001927 від 16.11.2018 та видаткової накладної №РН-0000378 від 16.11.2018 не надав Відповідачу інших, передбачених договором поставки документів, а саме: сертифікат (паспорт) якості, товаро-транспортну накладну, податкову накладну.
- Позивач не додав до позовної заяви копії вищевказаної товаросупровідної документації (сертифікат (паспорт) якості, товаро-транспортну накладну, податкову накладну).
- Позивачем не дотримано положення інструкцій Держарбітражу "Прийом продукції по кількості і якості" №П-6; №П-7 та "Положенням про поставку продукції виробничо-технічного характеру" №888, як то передбачено умовами Договору №088/102 від 31.01.2018. Оскільки у договорі поставки №088/102 від 31.01.2018 було визначено, що датою поставки вважається отримання Покупцем товару, видаткової накладної та товаросупровідних документів, факт отримання Покупцем лише товару, без товаросупровідних документів, зокрема без документів, що підтверджують якість товару, не може вважатися виконанням Продавцем своїх зобов`язань за договором поставки.
Стосовно Специфікації №3 від 15.01.2019 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018., Відповідач відзначив про те, що Позивачем жодним документом не підтверджено підстави набуття/виготовлення майна, який за твердженнями Позивача поставлено Відповідачу а саме:
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.057.0
- Опорна подушка стана НТЛС " 1680" згідно креслень ПК07586.058.0
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.059.0
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.060.0, які відзначені в специфікації №3 від 15.01.2019, Акті прийому-передачі від 12.04.2019 до договору №088/102 від 31.01.2018, тому що:
- вищезазначене майно - Опорні подушки стана, саме з цими ж ідентифікаційними ознаками (в тому числі з номерами/серією креслень) передавалися Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" Відповідачу для ремонту їх змінного обладнання згідно укладеного між ними договору №20/2018/1720 від 07.06.2018, що підтверджується наступними документами: накладною №1 на передачу матеріалів на сторону від 23.01.2019, накладною №2 на передачу матеріалів на сторону від 06.02.2019, Актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 19.03.2019, товаро - транспортною накладною №2 від 19.03.2019, Актом здачі-приймання виконаних робіт №3 від 12.04.2019, Товаро - транспортною накладною №3 від 12.04.2019.
Тому, за твердженнями Відповідача, є безперечні докази того, що вищевказане майно (Опорні подушки) не постачалися Позивачем Відповідачу за договором поставки №088/102 від 31.01.2018, а були надані Відповідачу за договором №20/2018/1720 від 07.06.2018 та ремонтувалися на замовлення ПАТ "Запоріжсталь";
- Позивачем, на підтвердження своїх тверджень щодо поставки товару, який відзначений в специфікації №3 від 15.01.2019, Акті прийому-передачі від 12.04.2019 до договору №088/102 від 31.01.2018 не було надано суду жодних товаросупровідних документів, а саме: сертифікатів якості, видаткової накладної: товаро-транспортної накладної, податкової накладної, обов`язок надання яких продавцем товару (Позивачем) зазначений у вищезгаданому п 2.4. договору поставки №088/102 від 31.01.2018;
- Відповідачу не відома природа походження наданих Позивачем суду так званих: Специфікації 3 від 15.01.2019 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018; Рахунку - фактури №СФ-002149 від 12.04.2019; Акту приймання-передачі від 12.04.2019 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018;
Також, як зазначив Відповідач, Позивачем в якості доказу часткової сплати за Специфікацією №3, надано до суду копію платіжного доручення №21082682 від 12.04.2019 щодо сплати Відповідачем на користь Позивача 115 000,00 гривень, з чим не погоджується Відповідач, з огляду на наступне.
Так, Відповідач вважає, що суму у розмірі 115 000,00 грн. не можна вважати частковою оплатою Специфікації №3 від 12.04.2019, оскільки:
- у призначенні платежу платіжного доручення №21082682 від 12.04.2019 зазначається наступне: "Сплата за виконані роботи, згідно договору та специфікації 3/4 в т.ч. ПДВ 20% 19166,67 грн, при цьому за договором поставки №088/102 від 31.01.2018 Позивач поставляє товар, а не виконує роботи; в призначенні платежу не зазначені дата, номер та назва договору; в платіжному дорученні є посилання на специфікацію 3/4 (без дати), а Специфікація, на яку посилається Позивач має номер 3 та датована 15.01.2019;
- Відповідач стверджує, що платіж за платіжним доручення №21082682 від 12.04.2019 було здійснено помилково, Позивач отримав кошти у розмірі 115 000,00 грн безпідставно та зобов`язаний їх повернути Відповідачу.
09.07.2019 за вх.№13610/19 від Позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої він зазначив наступне.
Щодо Специфікації №2 від 01.09.2018 до Договору поставки №088/102 від 31.01.2018, укладеного між Позивачем та Відповідачем, відзначив.
Так, Позивач вказує, що у відзиві Відповідач обґрунтовує невиконання власних договірних зобов`язань щодо оплати поставленого товару тим, що Позивач не в повному обсязі надав документи, передбачені Договором. Однак, з такою позицією Позивач не погоджується з огляду на наступне.
Посилаючись на ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, ст.662 Цивільного кодексу України, ст.666 Цивільного кодексу України, пункт 2.3. Договору поставки № 088/102 від 31.01.2018, Інструкції Держарбітражу "Прийом продукції по кількості та якості" № П-6, № П-7 та "Положенням про поставку продукції виробничо-технічного характеру" № 888, Позивач вважає, що Відповідач залишив поза увагою, що загальний порядок виконання постачальником зобов`язань за договором поставки передбачає надання продавцем документів, що стосуються товару, разом з товаром; при цьому відсутність необхідних товаросупровідних документів підлягає фіксації при прийнятті товару, складання відповідного засвідчуваного документа (акта).
При цьому, як відзначив Позивач, такий акт сторонами підписаний не був, жодних повідомлень (претензій, заперечень) щодо неналежного виконання Позивачем зобов`язань щодо передачі товаросупровідних документів Відповідач не заявляв, повернення товару не здійснював, видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень, Відповідач прийнятий без заперечень товар частково оплатив.
З огляду на вищевикладене, Позивач аргументи Відповідача про невиконання Позивачем зобов`язань щодо поставки товару за договором №088/102 від 31.01.2018 в частині ненадання товаросупровідних документів вважає необґрунтованими, так як жодних заперечень з боку Відповідача при прийманні продукції відносно кількості, якості, комплектності товару та повноти товаросупровідної документації як у момент отримання товару на складі, так і в розумний строк, визначений Цивільним кодексом України, і в строки, передбачені нормами наведених Інструкцій, в тому числі шляхом направлення їх належними засобами зв`язку, не надходило.
Стосовно Специфікації №3 від 15.01.2019 до Договору поставки № 088/102 від 31.01.2018, укладеного між Позивачем та Відповідачем.
Так, Позивач вважає, що копії документів, що свідчать про співпрацю між ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та ТОВ "ДАНІАН", але які жодним чином не спростовують наявність взаємовідносин між Позивачем та Відповідачем щодо поставки товарів відповідно до Специфікації №3.
За твердженнями Позивача, факт поставки чотирьох одиниць опорних подушок підтверджується підписаними обома сторонами належним чином Специфікацією № 3 від 15.01.2019 та Актом прийому-передачі від 12.04.2019.
Тому, Позивачу не зрозумілою є позиція Відповідача стосовно того, що йому невідома природа даних документів, оскільки вказані Специфікація та Акт підписані уповноваженою особою ТОВ "ДАНІАН" - директором товариства - Никончуком О.С.
Позивач вважає, що надані Відповідачем на підтвердження своєї позиції документи, жодним чином не підтверджують відсутність факту поставки за Специфікацією № 3 не було, тоді як документи, надані Позивачем, такий факт підтверджують.
В свою чергу, Позивач щодо платежу в розмірі 115 000,00 грн за платіжним дорученням № 21082682 від 12.04.2019 (зарахованого Позивачем в якості оплати товару за поставку, здійснену за Специфікацією № 3, на підтвердження чого бухгалтерська довідка ним додається), та здійсненого Відповідачем, вважає аргументи Відповідача щодо помилковості перерахування останнього необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Окремо, Позивач посилається на те, що між сторонами не укладалися інші договори, окрім договору суборенди нежитлового приміщення та договору поставки, а тому зазначені кошти могли призначатись або для оплати суборенди приміщення, однак розмір платежу не відповідає умовам останнього, або для оплати згідно договору поставки, зарахування згідно якого було здійснено з коштами у розмірі 115 000,00 грн в оплату Договору №088/102 від 31.01.2018, хоча Відповідачем і було допущено помилку в призначенні платежу.
29.07.2019 за вх.№15082/19 від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив наступне.
Стосовно відсутності претензій, повідомлень, заперечень Відповідача щодо необхідності передачі Позивачем товаросупровідних документів на оставлений Відповідачу товар, Відповідач вважає, що ненадання Продавцем (Позивачем) передбачених договором документів є неналежним виконанням зобов`язань Продавця за договором поставки №088/102 від 31.01.2018 і не залежить від додаткових вимог, претензій, повідомлень Покупця (Відповідача) щодо надання таких документів.
При цьому відзначає, що після подання відзиву на позовну заяву Відповідачем, Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати товаросупровідну документацію на товари згідно Специфікацій №2 та №3. А тому, ненадання Позивачем ані Відповідачеві, ані суду передбачених договором товаросупровідних документів, розцінює як відсутність у нього зазначених документів.
Відповідач вважає, що Акт прийому-передачі товару за договором поставки жодним чином не підтверджує наявність у власності Позивача цього товару та Позивач не міг за договором поставки №088/102 від 31.01.2018 передати у власність Відповідача товар, яким не володів на законних підставах.
Відповідач відзначив, що ненадання Позивачем товаросупровідної документації на поставлений товар свідчить про невиконання Позивачем своїх зобов`язань згідно договору поставки, а тому у Відповідача не виникло зобов`язання з оплати за нібито поставлений товар за договором поставки.
Стосовно платежу у розмірі 115 000,00 грн, Відповідач повторно наголошує на його помилковості та вважає, що зазначений платіж жодним чином не стосувався оплати поставки за договором №088/102 від 31.01.2018 відповідно до Специфікації №3.
Стосовно посилання Позивача та надання бухгалтерської довідки від 08.07,2019 №01/26, підписаної головним бухгалтером Позивача, про зарахування коштів у розмірі 115 000,00 грн з ПДВ, отримані Позивачем згідно п/д №21082682 від 12.04.2019 від Відповідача, в рахунок сплати за специфікацією 3 до договору №088/102 від 31.01.2018, звертає увагу суду, що:
- таке зарахування було здійснено посадовими особами Позивача в односторонньому порядку, на власний розсуд;
- підтверджує факт розпорядження Позивачем грошовими коштами, отриманими без достатньої правової підстави;
- примітка "з ПДВ" жодним чином не підтверджує урахування ПДВ, оскільки наразі Позивачем на зазначений платіж з невідомих причин податкова накладна на суму ПДВ 19166,67 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.
Відповідач вважає, що платіжне доручення №21082682 від 12.04.2019 та жодні інші документи не підтверджують здійснення оплати у розмірі 115 000,00 грн згідно договору поставки №088/102 від 31.01.2018, укладеного між сторонами; Позивач жодним чином не підтвердив, що існував укладений між сторонами договір на виконання робіт чи специфікація №3/4, а тому здійснення платежу "за виконані роботи згідно специфікації 3/4" не відповідає жодним договірним зобов`язанням сторін.
Тому зарахування отриманих Позивачем грошових коштів у сумі 115 000,00 грн. в рахунок оплати за договором поставки здійснилося безпідставно, за припущенням Позивача, що ця оплата є саме оплатою за договором поставки.
Інші заяви по суті до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 позовна заява вх.№1613/19 була передана на розгляд судді Оборотової О. Ю .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2019 (суддя Оборотова О.Ю.) відкрито провадження у справі №916/1572/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2019 заяву ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 1545646,95 грн 00 коп, що належать ТОВ "ДАНІАН" і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2019 (суддя Цісельський О.В.) прийнято справу №916/1572/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" про стягнення до свого провадження, розгляд справи здійснено спочатку, призначено підготовче засідання.
10.09.2019 за вх.№ 2-4332/19 до суду надійшло клопотання ТОВ «ДАНІАН» про витребування доказів у позивача ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ»
В судовому засіданні 24.09.2019 судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів.
В судовому засіданні протокольною ухвалою від 24.09.2019 Господарським судом Одеської області було задоволено клопотання Відповідача - ТОВ "ДАНІАН" від 10.09.2019 про витребування від Позивача - ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" доказів та зобов`язано Позивача надати документи, які зазначені в клопотанні Відповідача, а саме: оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії документів (договорів, контрактів тощо), якими підтверджується право власності (володіння чи користування) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" на товар, який за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" у судовій справі №916/1572/19 (яка знаходиться в провадженні Господарського суду Одеської області) поставлено (продано) Товариству з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" за Специфікацією 3 від 15.01.2019 до Договору поставки №088/102 від 31.01.2018, укладеного між ТОВ "ДАНІАН" та ТОВ "ПРЕМЄР СТРОЙ", а саме щодо нижченаведеного товару:
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.057.0
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.058.0
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.059.0
- Опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.060.0
24.09.2020 за вх.№ 2920/19 через канцелярію до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «ДАНІАН» заборгованості в розмірі 1 545 646, 00 грн. за договором поставки №088/102 від 31.01.2018р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 у справі №916/1572/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" про стягнення.
11.10.2019р. ухвалою Господарського суду Одеської області зупинено провадження по справі №916/1572/19 у зв`язку з надходженням від ОСОБА_3 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р.
16.10.2019 за вх.№2-5028/19 до суду від ТОВ «ДАНІАН» надійшло клопотання про заміну заходу забезпечення позову.
Ухвалою суду від 14.01.2020 поновлено провадження у справі №916/1572/19, призначено підготовче засідання суду на 28.01.2020 об 12год.00хв.
Ухвалою суду від 15.01.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" про зміну заходів забезпечення позову іншими за вх.суду№2-5028/19 по справі №916/1572/19 - відмовлено.
21.01.2020 ухвалою суду зупинено провадження по справі №916/1572/19 у зв`язку з надходженням від ОСОБА_3 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р.
16.03.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі №916/1572/19, призначено підготовче засідання суду на 23.01.2020 об 11год.40хв.
23.03.2020 ухвалою суду внесено виправлення до ухвали Господарського суду Одеської області від 16.03.2020 по справі № 916/1572/19, замінивши в другому пункті резолютивної частини ухвали помилково вказане: "Призначити підготовче засідання суду на "23" січня 2020р. об 11год.40хв." на вірне: "Призначити підготовче засідання суду на "23" березня 2020р. об 11год.40хв. ".
23.03.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче провадження закрито та призначено справу № 916/1572/19 до судового розгляду по суті на 24.03.2020 р. об 11:40 год.
09.04.2020 в судовому засіданні судом, у зв`язку тим, що клопотання Відповідача за вх.№9096/20 від 09.04.2020 про зловживання процесуальними правами ОСОБА_3 надане з пропуском строку, в його задоволенні відмовлено в повному обсязі.
Господарським судом Одеської області 09.04.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/1572/19 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 14.04.2020 о 10:00 год. та в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено Позивача про час, дату та місце судового засідання.
В судовому засіданні 14.04.2020 представник Позивача позов підтримав, просив суд задовольнити його.
В судовому засіданні 14.04.2020 представник Відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.
Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні, 14.04.2020 року Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
31.01.2018 між ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" (надалі - Продавець) та ТОВ "ДАНІАН" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки №088/102 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язується виготовити і поставити Покупцеві продукцію згідно Специфікацій, які являються невід`ємною частиною Договору, а Покупець - прийняти і оплатити продукцію, на умовах цього Договору (п.1.1. Договору).
Відповідно до положень п.2.1., 2.3.-2.4. Договору №088/102 від 31.01.2018, об`єм і характер продукції, що поставляється обумовлюється в Специфікаціях, які являються невід`ємною частиною Договору і підписаних обома сторонами. При здачі-прийманні поставленого товару сторони керуються інструкціями Держарбітражу "Приймання продукції за кількістю і якістю" № П-6; № П-7 і "Положенням про постачання продукції виробничо-технічного характери" № 888. Продавець передає Покупцеві разом з товаром наступні документи: - сертифікат (паспорт) якості; - рахунок фактуру (платіжна вимога); - видаткову накладну; - товарно-транспортну накладну; - податкову накладну.
Згідно із п.4.1.-4.3. Договору №088/102 від 31.01.2018, вартість продукції, що поставляється обмовляється у відповідних Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору. Розрахунки за Договором між Продавцем і Покупцем здійснюються на умовах і за ціною, вказаною в Специфікації. Вартість Договору складається з вартості Специфікації, що є його невід`ємною частиною.
Пунктом 5.3.-5.4. Договору №088/102 від 31.01.2018 передбачено, що датою поставки вважається дата отримання уповноваженим представником Покупця товару, видаткової накладної та товаросупроводжуючої документації. Право власності на товар, а також ризики, переходять від Продавця до Покупця в момент поставки, в пункті поставки, при отриманні представником Покупця видаткової накладної та товаросупроводжуючої документації.
Відповідно до положень п.7.2., 7.3. Договору, у разі порушення Покупцем строків оплати (п.4.2. цього Договору), він сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 10%. Якщо під час приймання товару Покупець виявить невідповідності вимогам технічної документації, він має право вимагати від Продавця її заміни продукцією належної якості та стягнути з Продавця штраф у розмірі 10% від вартості неякісного товару.
Пунктом 9.2. Договору №088/102 від 31.01.2018 передбачено, що всі пропозиції та доповнення до цього договору дійсні, якщо тільки вони зроблені в письмовій формі. Сторони не можуть змінювати умови договору в односторонньому порядку.
Цей договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.13р. (п.10.1. Договору №088/102 від 31.01.2018).
Відповідно до Специфікації №2 (Додаток №2) на поставку товару від 01.09.2018 до Договору №088/102 від 31.01.2018, Продавець і Покупець заключили дану Специфікацію на поставку товару, а саме: Корпус скипа ч.052129-4 СБ на суму 1 200 000,00 грн, визначивши умови оплати: по факту поставки протягом 20 календарних днів, умови поставки: EXW, згідно Інкотермс 2000, строк поставки: 75 календарних днів.
Дана Специфікація містить підписи та печатки уповноважених представників сторін Договору №088/102 від 31.01.2018.
16.11.2018 Продавцем - ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" Покупцю ТОВ "ДАНІАН" виставлено рахунок-фактура №СФ-001927 на суму 1 200 000,00 грн, згідно замовлення: Договір №088/102 спец. 2 від 31.01.2018.
Згідно із видатковою накладною №РН-0000378 від 16.11.2018, ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" поставив, а ТОВ "ДАНІАН" прийняв товар Корпус скипа ч.052129-4 СБ на суму 1 200 000,00 грн.
Дана видаткова накладна №РН-0000378 від 16.11.2018 містить підписи та печатки уповноважених представників сторін Договору №088/102 від 31.01.2018.
ТОВ "ДАНІАН" здійснив часткову оплату поставленого ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" товару на виконання умов Договору №088/102 від 31.01.2018 та Специфікації №2 відповідно до платіжних доручень №21082588 від 10.01.2019 на суму 100 000,00 грн, №21082600 від 30.01.2018 на суму 25 000,00 грн, №21082615 від 01.02.2019 на суму 250 000,00грн, №21082674 від 04.04.2019 на суму 60 000,00грн.
Відповідно до Специфікації №3 (Додаток №3) на поставку товару від 15.01.2019 до Договору №088/102 від 31.01.2018, Продавець і Покупець заключили дану Специфікацію на поставку товару, а саме: опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.057.0, опорна подушка стана НТЛС " 1680" згідно креслень ПК07586.058.0, опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.059.0, опорна подушка стана НТЛС "1680" згідно креслень ПК07586.060.0 на загальну суму 720 000,00 грн по 150 000,00 грн кожна, визначивши умови оплати: по факту поставки протягом 20 календарних днів, умови поставки: EXW, згідно Інкотермс 2000, строк поставки: 90 календарних днів з правом достроковою доставки.
Дана Специфікація містить підписи та печатки уповноважених представників сторін Договору №088/102 від 31.01.2018.
12.04.2019 Продавцем - ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" Покупцю ТОВ "ДАНІАН" виставлено рахунок-фактура №СФ-002149 на суму 720 000,00 грн, згідно замовлення: Договір №088/102 спец. 3 від 31.01.2018.
Згідно акту прийому-передачі від 12.04.2019 до Договору №088/102 від 31.01.2018, ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" передав, а ТОВ "ДАНІАН" прийняв товар визначений в Специфікації №3 (Додаток №3) на поставку товару від 15.01.2019, зазначивши про те, що сторони претензій один до одного не мають.
Даний акт прийому-передачі від 12.04.2019 до Договору №088/102 від 31.01.2018 містить підписи та печатки уповноважених представників сторін Договору №088/102 від 31.01.2018.
Позивачем - ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" в рахунок оплати Специфікації №3 на поставку товару від 15.01.2019 зарахована проплата Відповідача - ТОВ "ДАНІАН" у розмірі 115 000,00 грн, згідно із платіжним дорученням №21082682 від 12.04.2019.
Несплата Відповідачем Специфікації №2 на поставку товару від 01.09.2018 на суму 765 000,00 грн та Специфікації №3 на поставку товару від 15.01.2019 на суму 605 000,00 грн стала підставою для звернення Позивача до суду із заявленим позовом.
4.Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання е його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
За ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Як встановлено судом, спір виник стосовно несплати Відповідачем Специфікації №2 на поставку товару від 01.09.2018 на суму 765 000,00 грн та Специфікації №3 на поставку товару від 15.01.2019 на суму 605 000,00 грн.
Так, факт здійснення господарської операції з передачі товару підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Згідно із п.2.4., 5.4. Договору №088/102 від 31.01.2018, Продавець передає Покупцеві разом з товаром наступні документи: - сертифікат (паспорт) якості; - рахунок фактуру (платіжна вимога); - видаткову накладну; - товарно-транспортну накладну; - податкову накладну. Право власності на товар, а також ризики, переходять від Продавця до Покупця в момент поставки, в пункті поставки, при отриманні представником Покупця видаткової накладної та товаросупроводжуючої документації.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту виконання господарської операції про передачу Відповідачеві товару (Корпус скипа ч.052129-4 СБ) на суму 1 200 000,00 грн Позивачем було надано видаткову накладну №РН-0000378 від 16.11.2018, а на підтвердження факту виконання господарської операції про передачу товару - 4 опорних подушок стана НТЛС "1680" на загальну суму 720 000,00 грн надано акт прийому-передачі від 12.04.2019 до Договору №088/102 від 31.01.2018.
Судом встановлено, що зазначена видаткова накладна та Акт підписані уповноваженими особами обох сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 № 88, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження факту поставки Позивачем Товару Відповідачеві на виконання умов договору.
Посилання Відповідача на те, що Позивач не надав повний пакет документів, які супроводжують поставку товару у відповідності до п.2.4. договору, а тому відсутні підстави вважати, що у Відповідача, як покупця, з`явився обов`язок оплатити поставлений Позивачем товар, а також те, що Позивач не набув права грошової вимоги до Відповідача за Специфікаціями 2, 3, відхиляються судом, оскільки наявні в матеріалах справи видаткова накладна №РН-0000378 від 16.11.2018 та Акт прийому-передачі від 12.04.2019 підтверджують отримання товару Відповідачем.
При цьому, під час розгляду справи судом, Відповідач не заперечував факт отримання ним вищевказаного товару та не заперечував проти достовірності підписів у видатковій накладній №РН-0000378 від 16.11.2018 та Акті прийому-передачі від 12.04.2019, а вказував саме на те, що до нього не перейшов обов`язок оплати за поставлений товар.
Водночас, суд вважає, що такі доводи Відповідача не відповідають обставинам справи та вимогам ст. 334 та ст. 666 ЦК України .
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (поставки) та повернути товар продавцеві.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, останній прийняв товар, а в подальшому не вимагав у Позивача надання всіх обумовлених договором документів та від договору не відмовився, жодних заперечень ненадання товаросупровідних при прийманні продукції відносно кількості, якості, комплектності товару та повноти товаросупровідної документації як у момент отримання товару на складі, так і в розумний строк, визначений Цивільним кодексом України, і в строки, передбачені нормами наведених Інструкцій, в тому числі шляхом направлення їх належними засобами зв`язку, не надходило.
Саме таку позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року по справі № 911/1471/17, постанові Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі №915/78/18, постанові Верховного суду 22.05.2018 року по справі № 905/1574/17.
Крім того, суд звертає увагу, що підписання покупцем видаткової накладної та Акту приймання-передачі, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, після прийняття від Позивача товару, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (видатковою накладною та Актом прийому-передачі), у Відповідача виникло право власності на такий товар та обов`язок здійснити його оплату протягом 20 календарних днів з дати поставки, тобто за видатковою накладною №РН-0000378 від 16.11.2018 у строк до 06.12.2018, а за Актом прийому-передачі від 12.04.2019 у строк до 02.05.2019.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, станом на дату звернення Позивача з позовом до суду, Відповідач здійснив оплату поставленого за вищевказаними накладною та Актом товару лише частково, у зв`язку з чим заборгованість становить 1 370 000,00 грн.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що Відповідач не спростовує факт отримання товару, строк оплати відповідно до даного договору настав, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі Відповідачем не надано, борг перед Позивачем на час прийняття рішення не погашений, а його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не спростований Відповідачем, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 1 370 000,00 грн є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому, твердження Відповідача стосовно того, що платіж за платіжним доручення №21082682 від 12.04.2019 було здійснено помилково, а Позивач отримав кошти у розмірі 115 000,00 грн безпідставно та зобов`язаний їх повернути Відповідачу, суд не приймає до уваги, оскільки такі твердження не спростовують встановленого судом факту щодо обов`язку оплати Відповідачем підписаного обома сторонами Акту прийому-передачі від 12.04.2019, який на час розгляду справи не визнано недійсним, сума якого, зокрема, у розмірі заявленому Позивачем, а саме 605 000,00 грн є не оплаченою.
Стосовно заперечень Відповідача щодо не виконання Позивачем Інструкції Держарбітражу "Прийом продукції по кількості та якості" № П-6, № П-7 та "Положенням про поставку продукції виробничо- технічного характеру" № 888, суд відзначає наступне.
Загальний порядок виконання постачальником зобов`язань за договором поставки передбачає надання продавцем документів, що стосуються товару, разом з товаром; при цьому відсутність необхідних товаросупровідних документів підлягає фіксації при прийнятті товару складання відповідного засвідчуваного документа (акта).
При цьому, як встановлено судом, такий Акт сторонами підписаний не був, жодних повідомлень (претензій, заперечень) щодо неналежного виконання Позивачем зобов`язань щодо передачі товаросупровідних документів Відповідач не заявляв, повернення товару не здійснював, видаткова накладна та Акт прийому-передачі підписані сторонами без зауважень та заперечень.
Крім того про відсутність жодних претензій, заперечень щодо неналежного виконання Позивачем зобов`язань, свідчить застереження, яке міститься в Акті прийому-передачі від 12.04.2019, а саме: "Сторони претензій один до одного не мають".
Даний Акт прийому-передачі від 12.04.2019 до Договору №088/102 від 31.01.2018 містить підписи та печатки уповноважених представників сторін Договору №088/102 від 31.01.2018, його недійсність в установленому законом порядку не підтверджено.
Твердження Відповідача про те, що майно: Опорні подушки стана, з такими ж ідентифікаційними ознаками (в тому числі з с номерами/серією креслень), які відзначені у Акті прийому-передачі від 12.04.2019 передавалися Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" Відповідачу для ремонту їх змінного обладнання згідно укладеного між ними договору №20/2018/1720 від 07.06.2018, що підтверджує наступними документами: накладною №1 на передачу матеріалів на сторону від 23.01.2019, накладною №2 на передачу матеріалів на сторону від 06.02.2019, Актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 19.03.2019, товаро - транспортною накладною №2 від 19.03.2019, Актом здачі-приймання виконаних робіт №3 від 12.04.2019, Товаро - транспортною накладною №3 від 12.04.2019, а тому такі обставини свідчать про те, що вищевказане майно (Опорні подушки) не постачалися Позивачем Відповідачу за договором поставки №088/102 від 31.01.2018, а були надані Відповідачу за договором №20/2018/1720 від 07.06.2018 та ремонтувалися на замовлення ПАТ "Запоріжсталь", свідчать лише про співпрацю між ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" та ТОВ "ДАНІАН", але які жодним чином не спростовують наявність взаємовідносин між Позивачем та Відповідачем щодо поставки товарів відповідно до Специфікації №3.
Позиція Відповідача про те, що останньому не відома природа походження наданих Позивачем суду: Специфікації 3 від 15.01.2019 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018; Рахунку - фактури №СФ-002149 від 12.04.2019; Акту приймання-передачі від 12.04.2019 до договору поставки №088/102 від 31.01.2018, відхиляється судом, з огляду на те, що вищевідзначені документи містять підпис та печатку уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН", їх недійсність в установленому законом порядку не підтверджено, що свідчить про їх дійсність у відповідності до пункту 9.2. Договору №088/102 від 31.01.2018, а Відповідач в процесі розгляду справи не здійснив жодних дій для визнання цих документів недійсними або в будь-який спосіб їх не оскаржив.
Принцип змагальності сторін полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. Прицьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує, оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй поставнові від 23.10.2019 року по справі № 917/1307/18.
Стосовно тверджень Відповідача, що Акт прийому-передачі товару від 12.04.2019 за Договором поставки №088/102 від 31.01.2018, жодним чином не підтверджує наявність у власності Позивача цього товару та не підтверджує те, що Позивач володів ним на законних підставах, тобто набув право власності на останній, суд відзначає наступне.
Питання з`ясування права власності ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" на опорні подушки немає жодного відношення до предмету даного спору, так як даний спір стосується Договору поставки №088/102 від 31.01.2018 та стягнення боргу за його невиконання.
Також, питання, які підняті сторонами стосовно договору суборенди приміщення №1153 від 01.01.2018 не підлягали оцінці судом, оскільки не мають відношення до предмету даного спору.
Окремо, суд зауважує, що відповідно до п.10.1. Договору №088/102 від 31.01.2018, цей договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.13р., коли Сторони уклали останній 31.08.2018.
Тобто, строк дії договору не співпадає з датою його підписання, однак Сторони погодились на такі умови останнього, підписавши відповідний договір, що свідчить про укладення Договору поставки №088/102 від 31.01.2018 Сторонами на невизначений термін.
Оскільки, матеріали справи не містять доказів припинення договору (зокрема, заяви сторін про припинення його дії), не містять доказів його оскарження, визнання його недійсним, суд доходить до висновку, що у даному випадку, враховуючи вищезазначене, укладений сторонами Договір поставки №088/102 від 31.01.2018 є чинним та його умови є обов`язковими для виконання, що не заперечувалось сторонами.
Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий Позивачем були заявлені вимоги про стягнення 32 130,00 грн інфляційних втрат за Специфікацією №2, нарахованих за період з грудня 2018 по квітень 2019 та 10 977,00 грн 3% річних, нарахованих за період з грудня 2018 по травень 2019, 1 289,00 грн 3% річних за Специфікацією №3 за період 03.05.2019 по 30.05.2019.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за Специфікацією №2, нарахованих за період з грудня 2018 по квітень 2019, суд встановив їх вірність, у зв`язку з чим дана позовна вимога підлягає судом задоволенню у повній мірі.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних за допомогою програми "Ліга Закон", судом встановлено, що розрахунки здійснені не належним чином, тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок.
Розрахунок 3% річних за Специфікацією №2, нарахованих за період з грудня 2018 по квітень 2019 (175 днів прострочки заявлених Позивачем у розрахунку).
Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів76500007.12.2018 - 30.05.20191753 %11003.42Розрахунок 3% річних за Специфікацією №3 за період 03.05.2019 по 30.05.2019.
Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів60500003.05.2019 - 30.05.2019283 %1392.33Так, за розрахунком суду загальний розмір 3% становить 12 395,75грн.
З врахуванням того, що Позивачем заявлена до стягнення менша сума 3% річних, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума 3% річних розрахована Позивачем у розмірі 12 266,00 грн.
Здійснивши перерахунок пені за Специфікацією №2 за період з 07.12.2018 по 30.05.2019, судом встановлено, що розрахунок здійснений не належним чином, тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок.
Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки76500007.12.2018 - 13.12.2018718.0000 %0.099 %*5281.6476500014.12.2018 - 31.01.20194918.0000 %0.099 %*36971.5176500001.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*31689.8676500015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*31689.8676500026.04.2019 - 30.05.20193517.5000 %0.096 %*25674.66Так, за розрахунком суду загальний розмір пені становить 131 307,53грн.
З врахуванням того, що Позивачем заявлена до стягнення менша сума пені, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума пені розрахована Позивачем у розмірі 131 250,00 грн.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено Відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 1 370 000,00 грн основного боргу, 131 250,00 грн пені, 12 266,00 грн 3% річних, 32 130,00 грн інфляційних втрат, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом Позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 23 184,69грн, які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок задоволення його вимог за рахунок Відповідача у повній мірі.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження факту понесення Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази:
- договір про надання правової допомоги від 20.05.2019 укладений між адвокатом Джевага-Третьякова С.Ю. та ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ", за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.
- свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 16.05.2018 серія ОД №003282;
- платіжне доручення №4098 від 26.06.2019р., за яким Позивач сплатив адвокату Джевага-Третьякова С.Ю. 26 300,00 грн. за адвокатські послуги.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 26 300,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу чи про неспіврозмірність цих витрат Відповідач до суду не подав.
Суд встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст.129 ГПК України вказані судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 13, 76, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1.Позов - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" /65058, м. Одеса, пр. Шевченко, 31, СКК "Одеський палац спорту", каб. 15, код ЄДРПОУ 32751661/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" /87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, буд.200, код ЄДРПОУ 33560280/ суму основного боргу у розмірі 1 370 000 (один мільйон триста сімдесят тисяч) грн 00 коп, пеню в розмірі 131 250 (сто тридцять одну тисячу двісті п`ятдесят) грн 00 коп, 3% річних у розмірі 12 266 (дванадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн 00 коп, інфляційні в розмірі 32 130 (тридцять дві тисячі сто тридцять) грн 00 коп, судові витрати з надання правничої допомоги в розмірі 26 300 (двадцять шість тисяч триста) грн 00 коп та витрати на оплату судового збору в розмірі 23 184 (двадцять три тисячі сто вісімдесят чотири) грн 69 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2020 р.
Суддя О.В. Цісельський
