ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Одеса
Справа № 916/1572/19
м . Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Головея В.М.,
Разюк Г.П.,
секретар судового засідання – Щербатюк О.В.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Цубенко Є.Л., за ордером;
від особи, що подала апеляційну скаргу: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у відкритті провадження
від 25 вересня 2019 року (повний текст складено 25.09.2019р.)
по справі № 916/1572/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН"
про стягнення,-
суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.
час та місце винесення ухвали: 25.09.2019р., м. Одеса, просп. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 26.02.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою 06.06.2019р. Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі №916/1572/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" про стягнення.
24.09.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №916/1572/19. В своєму позові третя особа просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" на свою користь суму основного боргу в розмірі 1 370 000,00 грн., пені в розмірі 131 250,00 грн., 3% річних в розмірі 12 266,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 32 130,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він є засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ", що прибуток від здійснення ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" господарської діяльності є основним доходом третьої особи, що борг відповідача спричиняє велику шкоду майновим інтересам ОСОБА_1 , що порушення відповідачем своїх зобов`язань потягло, в свою чергу, прострочення виконання ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" власних зобов`язань перед власними кредиторами, а це негативно позначається на діловій репутації ОСОБА_1 як засновника підприємства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. у справі №916/1572/19 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 у справі №916/1572/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" про стягнення.
Відмовляючи у відкритті провадження за позовом третьої особи, місцевий господарський суд вказав, що ОСОБА_1 подає позовну заяву як фізична особа; правовідносини які виникли між ним і відповідачем у справі №916/1572/19 не мають ознак корпоративних відносин, а тому, справа повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій останній просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. у справі №916/1572/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу доводами, що зазначені у позовної заяві. Крім того, посилаючись на ст.116 Цивільного кодексу України та ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ОСОБА_1 вказує, що він має право брати участь у розподілі прибутку підприємства.
У зв`язку з цим, ОСОБА_1 наполягає на тому, що він як засновник ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ", подаючи позовну заяву, реалізує свої корпоративні права на отримання прибутку. Отже, відмовляючи у розгляді такої заяви, судом першої інстанції було порушено процесуальні права третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №916/1572/19.
Разом з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідної ухвали.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р. вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. у справі №916/1572/19 було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
Після надходження відповідних матеріалів справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020р. було поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. по справі №916/1572/19, відкрито апеляційне провадження у справі №916/1572/19 та призначено розгляд останньої на 26 лютого 2020р.
19.02.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНІАН" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач не погоджується з доводами останньої та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги.
У судове засіданні 26.02.2020р. представник відповідача надав пояснення та просив суд апеляційної інстанції залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. у даній справі без змін. Представники позивача та апелянта у судове засідання не з`явились, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, заяву відповідача про розгляд справи без його участі та те, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності останніх за наявними у справі доказами.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ДАНІАН" (відповідач) укладено договір поставки №088/102, відповідно до якого, зокрема, позивач зобов`язаний виготовити та здійснити поставку товару, згідно зі специфікаціями, а відповідач – прийняти та оплатити продукцію на умовах договору (п.1.1. договору).
Відповідальність сторін визначена розділом 7 договору.
Матеріали справи також свідчать, що позивачем було поставлено ТОВ "ДАНІАН" відповідну продукцію на загальну суму 1 920 000,00 грн., проте, відповідачем було сплачено лише частку отриманого товару у розмірі 550 000,00 грн.
Таким чином, сума основного боргу ТОВ "ДАНІАН" перед ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ", як зазначено в позовній заяві, склала 1 370 000,00 грн.
Відповідно до умов договору, у зв`язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, а саме: 131 250,00 грн. пені, 12 266,00 грн. 3% річних та 32 130,00 грн. інфляційних втрат.
Наведене стало підставою для звернення ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" до господарського суду з відповідним позовом про стягнення.
Водночас, з аналогічним, але окремим позовом до відповідача звернувся засновник ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" ОСОБА_1 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі №916/1572/19.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
ОСОБА_1 подав позов як фізична особа, зазначаючи що такими діями він реалізує свої корпоративні права (заявник є засновником) на отримання прибутку.
Враховуючи вищевказане, апеляційна колегія зазначає, що за доводами ОСОБА_1 , правовідносини, що виникли у нього з відповідачем є корпоративними і їх розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів. Проте, місцевий господарський суд зазначив, що розгляд позову ОСОБА_1 підлягає в суді цивільної юрисдикції.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Апеляційний суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за пунктом третім частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Аналогічна правова позиція зазначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019р. у справі №910/8729/18.
За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, до юрисдикції господарських судів відносяться, зокрема, справи за позовом фізичних осіб, які не є підприємцями, у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
За змістом положень пункту третього частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є:
1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув;
2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна колегія зазначає, що ознаки корпоративних відносин у даному випадку відсутні.
Апеляційна колегія звертає увагу, що предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача про стягнення відповідної грошової суми. Таке зобов`язання виникло на підставі договору поставки, що був укладений між юридичними особами - ТОВ "ПРЕМ`ЄР СТРОЙ" та ТОВ "ДАНІАН". Тобто, відповіднавимога позивача виникла за цивільно-правовою угодою. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини договірних зобов`язань.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів ґрунтуються на цивільно-правової угоді, а не виникають з корпоративних відносин, як помилково вважає апелянт. У зв`язку з чим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019р у справі №757/39672/17-ц.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Таким чином, враховуючи, що підставою позовних вимог ОСОБА_1 є цивільно-правова угода (договір поставки), а ознаки корпоративних відносин у даному випадку відсутні, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не було порушено норми діючого законодавства, а висновки місцевого господарського суду відповідають обставинам справи.
Крім того, апеляційна колегія звертає увагу, що Господарським судом Одеської області у відповідності до ч.6 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 було роз`яснено, що для розгляду його позову останньому слід звернутись до місцевого загального суду.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2019р. про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 у справі №916/1572/19 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст підписаний 27.02.2020р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Головей В.М.
Суддя Разюк Г.П.
