ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/13101/15-к Номер провадження 11-кп/814/62/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
з участю
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015170040002292 від 24.08.2015 за апеляційною скаргою прокурора відділу Прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 1.07.2016,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Полтавське Межівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, підсобного робітника ТОВ «Торговий Дім Денасмаш», інваліда дитинства 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено - тримання під вартою.
Строк покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з 1.07.2016.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_7 у строк покарання період його попереднього ув`язнення із 24.08.2015 по дату вступу даного вироку в законну силу з розрахунку - 1 день тримання під вартою відповідає 2 дням позбавлення волі.
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 491 грн. 04 коп.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 24.08.2015 приблизно 00.30 год., перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , після спільного вживання спиртних напоїв із господарем цієї квартири ОСОБА_10 , зазнав від нього декількох ударів кулаками в область тулубу, після чого схопив його за руки та вони почали боротися, під час чого ОСОБА_10 упав головою на крісло, утримуючи в правій руці ножа на рівні своєї шиї. ОСОБА_7 , опинившись на ОСОБА_10 , діючи з необережності, тобто не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, утримуючи ОСОБА_10 ззаду за праву руку та намагаючись вихопити ножа, здійснив декілька ривкових рухів, внаслідок чого заподіяв йому різані рани шиї з пошкодженням внутрішніх органів у цій ділянці, від яких останній помер на місці.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме - у вчиненні умисного вбивства.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_7 з ч. 1 ст. 115КК України на ч. 1 ст. 119 КК України,а самеяк вбивствовчинене черезнеобережність судпершої інстанціїпослався на відсутність достатніх доказів наявності у ОСОБА_7 умислу та мотиву на вбивство ОСОБА_10 , а також його перебування у стані необхідної оборони. У сукупності та взаємозв`язку надані сторонами докази, на думку суду першої інстанції, підтверджують необережну форму вини ОСОБА_7 у виді недбалості.
В апеляційнійскарзі прокурор,посилаючись на неповноту судовогорозгляду,невідповідність висновківсуду фактичнимобставинам кримінальногопровадження,неправильне застосуваннявимог законупро кримінальнувідповідальність таневідповідність призначеногопокарання ступенютяжкості злочинута особіобвинуваченого просить скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Апелянт зазначає, що під час судового розгляду судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про призначення комісійної судово-медичної експертизи, що потягло безпідставну перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст.119 КК України.
Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржили.
У запереченні на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачений та його захисник, посилаючись на те, що вирок суду першої інстанції законний, обґрунтований, тому просять вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів у ній наведених, потерпілого, який просив врахувати кількість ножевих поранень і силу з якою завдав їх обвинувачений - ОСОБА_10 і задовольнити апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін, допитавши потерпілого, свідків, експерта, дослідивши письмові докази та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно положень статті 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.420КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.
Тобто, якщо судом апеляційної інстанції при перевірці законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення буде встановлено, що суд першої інстанції необґрунтовано перекваліфікував дії обвинуваченого на закон про менш тяжке кримінальне правопорушення.
Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства є слушними.
Колегія суддів під час апеляційного перегляду шляхом безпосереднього дослідження доказів встановила, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України - вбивство, а саме умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 за наступних обставин.
У нічз 23на 24серпня 2015року, ОСОБА_7 ,перебував замісцем проживаннясвого знайомого ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 ,де орендуваву останньогожитлову кімнату. У цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_10 разом вживали алкогольні напої.
Приблизно 23 год.30 хв. 23.08.2015 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відбулась сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході якої у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на вчинення вбивства ОСОБА_10 .
У ході сварки, 24.08.2015 приблизно 00 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно з метою вбивства наніс ОСОБА_10 численні удари кулаками та ногами в область голови, тулубу та кінцівок, а також не менше 10 ударів ножем у ділянку шиї, внаслідок чого ОСОБА_10 помер на місці події.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за встановлених обставин судом апеляційної інстанції,які наведені вище підтверджується наступними доказами.
Сам обвинувачений ОСОБА_7 у судіпершої таапеляційної інстанцій свою вину у вбивстві ОСОБА_10 фактично визнав, однак пояснив, що вбивати останнього не хотів, а це сталося випадково, внаслідок намагання вихопити у останнього ножа під час боротьби. Зокрема зазначив суду, що з початку літа минулого року він винаймав у свого товариша ОСОБА_10 кімнату у квартирі АДРЕСА_3 . 23.08.2015 приблизно о 19 годині ОСОБА_10 прийшов до нього додому, вони разом дивились телевізор, вечеряли та спільно вживали спиртні напої. Приблизно о 21.30 год. вони за ініціативою ОСОБА_10 сходили до магазину по вул. Шевченка м. Полтава, де придбали ще горілки, пива, сухарів і цигарок. Розраховувався ОСОБА_10 . Вдома вони продовжили вживати спиртне. Однак, у подальшому він відмовлявся пити горілку, але ОСОБА_10 його змушував це робити. Потім ОСОБА_10 схиляв його танцювати і боротися на руках, але він відмовлявся. Після того як ОСОБА_10 побачив, що він випив замість горілки воду, почав його ображати, штурляти, хапав за одяг, а далі взяв ножа і почав ним замахуватись на нього та при цьому наніс йому два удари кулаком в тулуб. Він ОСОБА_7 злякався, схопив ОСОБА_10 за руки та вони почали боротися. В ході боротьби він поступальними рухами намагався витягнути у ОСОБА_10 ножа, тримаючи його при цьому за руки, які були у нього зігнуті в районі шиї. Після чого в останнього пішла кров. На думку обвинуваченого він можливо спричинив ОСОБА_10 поранення шиї саме коли витягував у нього ножа. Однак при цьому заперечив, що наносив потерпілому ОСОБА_10 інші тілесні ушкодження. Витягнувши ножа, він побачив на своїх руках кров, при цьому ОСОБА_10 вже не рухався і у нього текла кров. Тоді він одразу побіг до сусідки, яку запросив до квартири та показав, що сталося. Потім він спустився вниз по сходам щоб відкрити вхідні двері. 23.08.2015 увечері крім нього ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в квартирі більше нікого не було. Того дня він випив приблизно 350 грам горілки та пива. У вчиненому щиро розкаявся, просив не карати.
Показання ОСОБА_7 з приводу вчинення вбивства ОСОБА_10 через необережність спростовуються наступними доказами, дослідженими судом.
Потерпілий ОСОБА_12 - рідний брат вбитого ОСОБА_10 суду першої та апеляційної інстанцій підтвердив, що ОСОБА_10 23.08.2015 увечері повернувся на АДРЕСА_2 від своєї матері із села Кротенки Полтавського району, де залишався ночувати. ОСОБА_10 співмешканка ОСОБА_13 була на роботі в нічну зміну. Приблизно о 2 годині ночі 24.08.2015 йому зателефонувала мати та повідомила про смерть брата, після чого він поїхав до його квартири на АДРЕСА_2 де проводили слідчі дії. ОСОБА_10 у тверезому стані був доброю людиною, коли вип`є горілки міг чіплятися до людей щоб поговорити. ОСОБА_10 один раз звільнили з роботи через те, що він зявився на роботу у стані алкогольного спяніння.
Свідок ОСОБА_14 цивільнадружина вбитого ОСОБА_10 суду першоїта апеляційноїінстанцій підтвердила,що ізчервня 2015року до24.08.2015 ОСОБА_7 -товариш їїцивільного чоловіка ОСОБА_10 ,винаймав уостаннього квартирупо АДРЕСА_2 .Їй ОСОБА_14 було відомо, що ОСОБА_10 23.08.2015 поїде до ОСОБА_7 на АДРЕСА_2 щоб поговорити про звільнення останнім житла, так як раніше така розмова між останніми була, але ОСОБА_7 так і не виїхав. 24.08.2015 приблизно о 1 годині ночі їй зателефонувала сусідка з АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_15 та повідомила, що ОСОБА_10 вбитий. Вона одразу на таксі поїхала на АДРЕСА_2 , де вже була карета швидкої. Лікар їй повідомив, що ОСОБА_10 помер. Коли вона зайшла в будинок, то на майданчику між 1-м та 2-м поверхами побачила ОСОБА_7 у збудженому стані , а його руки, ноги та одяг були в краплях крові. Тілесних ушкоджень на обвинуваченому не було. Він говорив, що не знає, як це сталось та просив у неї вибачення.
Свідок ОСОБА_16 сусідка вбитого ОСОБА_10 , суду першої та апеляційної інстанцій підтвердила, що проживає у квартирі АДРЕСА_4 . 23.08.2015 приблизно о 22.30 год. із квартири АДРЕСА_5 за цією адресою вона почула гуркіт та голосні розмови ОСОБА_10 . Інших, крім ОСОБА_10 , голосів не чула. Це тривало періодично приблизно до 00.10 год. наступного дня. Приблизно в 00.30 год. до неї прийшла сусідка ОСОБА_17 з квартири АДРЕСА_6 та повідомила, що сусід ОСОБА_10 помер. Після цього з нею зайшли до квартири АДРЕСА_5 , де у зальній кімнаті побачила ОСОБА_10 , який лежав головою донизу, схилившись на крісло. Речі були розкидані. У квартирі також стояв ОСОБА_7 , шорти якого були забруднені кров`ю. Одночасно ОСОБА_16 повідомила, що ОСОБА_10 коли перебував у стані алкогольного сп`яніння не був агресивним до людей лише включав голосно музику.
Наведені показання потерпілого, свідків об`єктивно стверджуються та узгоджуються з сукупністю інших безпосередньо досліджених у суді письмових доказів, зокрема.
Даними протоколу огляду місця події від 24.08.2015, відповідно до яких в зальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , виявлено труп ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з пораненням шиї, одягнутого в одні труси, у напівлежачій позі, впертого обличчям у сидіння крісла. Його верхні кінцівки розміщені вздовж тулубу, зігнуті у ліктях. Навколо маються сліди бурого кольору. Біля ніг ОСОБА_10 виявлено кухонний ніж також зі слідами бурого кольору. В цій кімнаті мається недопита пляшка горілки, шматки ковбаси, деякі речі розкидані. Крім того, виявлено сліди бурого кольору на сходах під`їзду, вхідних дверях до квартири, у ванній кімнаті на умивальнику. Також у квартирі вилучено сліди рук (т.1 а.с.82-124).
Згідно звисновком судово-медичноїекспертизи №917від 16.09.2015, смерть ОСОБА_10 настала внаслідок масивної зовнішньої крововтрати, яка утворилась від різаних ран шиї з пошкодженням внутрішніх органів приблизно 24.08.2015.
На тілі ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження, які умовно можливо розділити на три групи:
-перша група - різані рани шиї з пошкодженням внутрішніх органів. Рана шкіри шиї, яка переходить в рановий канал, який бере свій початок раною шкіри шиї справа, далі проходить вглиб де пошкоджує на своєму шляху підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини, м`язи шиї, великі магістральні судини (артерії, вени), трахею, доходить до хребта, де закінчується, глибиною біля 6 см, орієнтований спереду назад, справа на ліво, декілька знизу вверх, крововиливи в м`які тканини по ходу ранового каналу та периферії різаної рани, які за своїм характером являються прижиттєвими, утворились в короткий проміжок часу, не менш як від десятиразової дії ріжучого предмета, який має гостре лезо, з достатньою силою прикладання для їх утворення, стосовно живої особи, несуть ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння;
-друга група - садно напівмісячної форми лівого передпліччя, яке за своїм характером являється прижиттєвим, утворилось в короткий проміжок часу, від одноразової дії предмета з стоншеним краєм, яким міг бути ніготь людини, з достатньою силою прикладання для його утворення, стосовно живої особи, несе ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження;
-третя група - крововиливи голови, тулубу, кінцівок, які за своїм характером являються прижиттєвими, утворились в короткий проміжок часу, від не одноразової дії тупих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці людини зжаті в кулак, нога людини.
Між безпосередньою причиною смерті та тілесними ушкодженнями першої групи, виявленими на трупі ОСОБА_10 , мається прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Тілесних ушкоджень, характерних для захисту руками від ударів не виявлено.
При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,1 проміле, що відносно живої особи відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. (т.1 а.с. 132-135).
Згідно даних протоколу огляду від 24.08.2015, під час цього огляду ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції шорти зі слідами бурого кольору у яких він був під час вбивства свого товариша ОСОБА_18 (т.1 а.с.127-128).
Згідно звисновком судово-медичноїекспертизи №1424від 2.10.2015, у ОСОБА_7 виявлено легкітілесні ушкодженняу видіділянок гіперпігментаціїшкіри обохверхніх кінцівокта лівогоколінного суглобу,які єрезультатом загоєннясаден шкіри,що моглиутворитися віддії тупихобмежених предметів,при падіннітіла наплощину,якз наданимприскоренням такі безтакого тасамоспричиненні (т.1 а.с.138-139).
Під час слідчого експерименту від 27.08.2015 ОСОБА_7 , крім іншого показав, як ОСОБА_10 , повернувшись з кухні тримав у руці ножа, яким став махати перед ним. При цьому спочатку направляв ніж лезом вперед, а потім розвертав руку та наносив йому удар рукою. Коли ОСОБА_10 вчергове махнув у його бік ножем, ОСОБА_7 показав як він схопив своєю правою рукою його ОСОБА_10 за праву руку та став вивертати її щоб ОСОБА_10 випустив ножа. В процесі боротьби із ОСОБА_10 вони обидва впали на підлогу, при цьому ОСОБА_10 упав обличчям униз так, що його голова опинилася на краю крісла, а тулуб знаходився на підлозі. ОСОБА_7 показав, що права рука ОСОБА_10 в якій знаходився ніж опинилася під тулубом останнього, приблизно на рівні шиї, а він сам упав на ОСОБА_10 зверху на спину. ОСОБА_7 став виривати ніж із руки ОСОБА_10 , але останній не випускав його та тягнув його на себе. Потім ОСОБА_7 показав як він своєю лівою рукою ухопив ОСОБА_10 за його ліву руку та завернув її тому за спину, а правою рукою схопив ОСОБА_10 за його праву руку та ривками зі значною силою намагався витягнути праву руку ОСОБА_10 у останнього з-під тулубу, щоб вихопити з неї ножа у напрямку зліва направо та знизу вверх. При цьому права рука ОСОБА_10 разом із ножем знаходилась приблизно на рівні передньої поверхні шиї останнього. Коли йому вдалося витягнути ніж з руки ОСОБА_10 , він побачив на своїй правій руці кров, а також побачив як з під шиї ОСОБА_10 потекла кров, після чого побіг до сусідки та пояснив, що сталося (т.1 а.с. 231-235).
Згідно висновку проведеної за ухвалою апеляційного суду від 20.12.2016 комісійної судово-медичної експертизи №30 від 31.01.2017 показаний 27.08.2015 ОСОБА_7 під час слідчого експерименту механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , не відповідає об`єктивним судово-медичним даним по локалізації, кількості, обширності, глибині та характеру, комплексу ушкоджень шиї, силі та направленості дії леза ножа, по положенню тіла в момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , взаємному розміщенню нападника та ОСОБА_10 під час нанесення ран в області шиї останнього. Рани на шиї не могли утворитись як показав під час слідчого експеременту ОСОБА_7 , тобто при утриманні ножа в руці ОСОБА_10 (Т.2 а.п. 150-169).
Допитана експерт ОСОБА_19 повністю підтвердила суду висновок комісійної судово-медичної експертизи №30 від 31.01.2017.
Отже, колегія суддів відкидає як доказ висновок судово-медичної експертизи № 917-а від 30.09.2015, відповідно до якого, показаний ОСОБА_7 у ходіслідчого експериментумеханізм нанесеннятілесних ушкоджень ОСОБА_10 загалом непротирічать данимсудово-медичноїекспертизи трупа ОСОБА_10 в частиніхарактеру,локалізації,механізму нанесеннятілесного ушкодженняв ділянкушиї і який був врахований судом першої інстанції у сукупності із іншими доказами при перекваліфікації дій обвинуваченого,оскільки він спростований наведеними вище даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №30 від 31.01.2017 (т.1 а.п. 141-144, Т.2 а.п. 150-169).
Із висновківсудово -імунулогічних експертиз№847від 11.09.2015,№852від 18.09.2015,№851від 16.09.2015,№848від 30.09.2015,№853від 16.09.2015,№ 850від 23.09.2015,№ 849від 18.09.2015 убачається, що кров ОСОБА_10 належить до «А бета 2 групи», якій властиві антиген «А» та ізогемаглютинін «анти-В». Кров ОСОБА_7 належить до «В 3 групи», якій властиві антиген «В» та ізогемаглютинін «анти-А». На змивах крові з квартири АДРЕСА_3 , в тому числі з підлоги, килимового покриття та фрагменту цементу виявлена кров, яка може походити від ОСОБА_10 , її походження від ОСОБА_7 виключається. На рушнику з ванної кімнати виявлено кров, яка може походити від ОСОБА_7 , а також при змішуванні його крові з кров`ю ОСОБА_10 . На шортах, вилучених у ОСОБА_7 виявлено кров, яка може походити від ОСОБА_10 (т.1 а.с.148-149, 151-152, 154-155, 157-159, 161-162, 164-165, 184-186).
Проведеною у справі судово-дактилоскопічною експертизою № 465 від 26.08.2015, на вилученому з місця вчинення злочину ножі слідів папілярних узорів не виявлено (т.1 а.с.169-171).
За данимисудово-цитологічноїекспертизи №338від 24.09.2015, сліди крові на вилученому ножі можуть походити від ОСОБА_10 (т.1 а.с.173-177).
Відповідно до висновку комплексної медико - криміналістичної експертизи № 240-МК від 19.09.2015, в ОСОБА_10 різана рана, поверхневий надріз, лінійне садно на клаптику шкіри і неповний розріз трахеї з двома горизонтальними надрізами на задній стінці могли утворитись від леза клинка вилученого ножа на місці вчинення злочину (т.1 а.с. 179-180).
Згідно звисновком комплексноїмедико криміналістичної експертизи№248-МКвід 29.09.2015, на шортах ОСОБА_7 виявлено плями крові, частина із яких у виді помарок-мазків утворилася від зіткнення поверхні шортів із рухомим предметом по напрямку зверху вниз, по інших слідах крові механізму їх утворення не встановлено ( т.1 а.с.188-189).
Із висновкусудово-дактилоскопічноїекспертизи №466від 31.08.2015 вбачається, що два сліди пальців рук, вилучені при огляді місця події з квартири АДРЕСА_3 належать ОСОБА_7 ( т.1 а.с.193-201).
Даними протоколу огляду від 1.10.2015 підтверджено оглядом відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Віват-провінція» по вул. Шевченка, 31 м. Полтава, що 23.08.2015 о 21.41 год. ОСОБА_10 та ОСОБА_7 придбавали разом пляшку горілки, пляшку пива та цигарки. При цьому розраховувався ОСОБА_10 (т.1 а.с.206, 207).
Колегія суддів, виходячи з сукупності всіх обставин справи і беручи до уваги кількість різаних ран шиї (не менше десяти), їх значну глибину (6 см., до хребта), а також, те, що у ОСОБА_10 виявлені і тілесні ушкодження голови, його тяжкий ступінь алкогольного сп`яніння, що обмежувало координацію його рухів, дійшла висновку, що обвинувачений умисно протиправно заподіяв ОСОБА_10 різані рани шиї з пошкодженням внутрішніх органів, в результаті чого ОСОБА_10 помер на місці, тим самим вбив останнього.
Отже,дії ОСОБА_7 колегія суддівкваліфікує зач.1ст.115КК України, яквбивство,тобто умисне,протиправне заподіяннясмерті іншійлюдині - ОСОБА_10 .
Твердження обвинуваченого проте, що він вчинив вбивство ОСОБА_10 з необережності колегія суддів сприймає як намаганням уникнути відповідальності за вчинене вбивство і такі твердження, як і висновки суду першої інстанції спростовується наведеними вище належними, допустими, достовірними доказами, які у своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку дають підстави колегії суддів для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 саме за ч.1 ст. 115 КК України.
Таким чином, доводи прокурора про те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства, є обґрунтованими.
З огляду на це клопотання захисника ОСОБА_20 про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» до ОСОБА_7 шляхом звільнення його від відбування покарання призначеного 1.07.2016 Октябрським районним судом м. Полтави за вчинення злочину,передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
При призначенні покарання, враховуючи вказані вимоги закону та роз`яснення Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчиненого умисного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, внаслідок якого ОСОБА_10 помер, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працював, на обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, є інвалідом 3 групи, характеризується позитивно, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та відсутність обставин, що пом`якшують покарання. Отже, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст. 115 КК України,яке не є мінімальним і максимальним відповідно до санкції ч. 1 ст. 115 КК України, таке покарання буде відповідати вимогам статей 50, 65 КК України, та за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
У зв`язку з викладеним вище, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Доводи захисника ОСОБА_8 наведені усуді апеляційноїінстанції проте,що обвинуваченийпогано чуєспростовується поведінкоюостаннього усудових засіданняхпід часяких ОСОБА_7 надававвідповіді уприсутності свогозахисника щодоінкримінованого йомузлочину таданими акту комплексної психолого - психіатричної експертизи № 490 від 11.09.2015 (т.1 а.с.275-282).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 1 липня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині його засудження за ч.1 ст. 119 КК України скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок,яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838 VIII зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення з 24.08.2015 по 15.05.2017 включно, та з 17.04.2018 по 21.04.2020 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії вироку безпосередньо до суду касаційної інстанції.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
