Кропивницький апеляційнийсуд
№ провадження 11-сс/4809/48/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2020 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
представник ТОВ «Буденерготорг» - адвокат ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу представника ТОВ «Буденерготорг» адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2020 року
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2020 року задоволено клопотання прокурора, у кримінальному провадженні №12020120020000207, за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України про арешт майна та накладено арешт на палевдавлюючу платформу «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver», червоного кольору із кабіною білого кольору, яка знаходиться на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» за адресою: м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14-а, володільцем якої є ТОВ «Буденерготорг», що розташоване за юридичною адресою: м. Полтава вул. Колективна, 8 із забороною відчуження, користування, розпорядження майном.
Рішення мотивоване тим, що стороною обвинувачення обґрунтовано доведено, що тимчасово вилучене майно може зберігати на собі сліди злочину. Прокурор довів наявність розумної підозри про існування ризику умисного знищення або зміни майна, що призведе до втрати значення речового доказу, як такого.Також для проведення ефективного досудового розслідування, призначення та проведення спеціальних досліджень є потреба у збереженні цього майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
В апеляційній скарзі представник володільця майна ТОВ «Буденерготорг» захисник ОСОБА_7 скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на палевдавлюючу платформу «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver», червоного кольору із кабіною білого кольору, яка знаходиться на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» за адресою: м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14-а, володільцем якої є ТОВ «Буденерготорг», що розташоване за юридичною адресою: м. Полтава вул. Колективна, 8, мотивуючи тим, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, хто є власником палевдавлюючої рлатформи «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver», серійний номер,дата їївипуску,дата ввезенняна територіюУкраїни. Оскаржуваною ухвалою в порушення чинного законодавства судом першої інстанції не визначено особу або осіб, на яких покладено обов`язок забезпечувати цілісність та схоронність палевдавлюючої платформи. Згідно договору № SSU/ЕNERQUIP-16/1-16/09-2016 від 16.09.2016 року та пакувального листа від 23.08.2020 року власником палевдавлюючої платформи марки «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver» є фірма «SAYRI s.r.о» (Словакія, Братіслава), ТОВ «Буденерготорг» орендує дану палевдавлюючу платформу. Згідно п. 4.4 Договору № SSU/ЕNERQUIP-16/1-16/09-2016 від 16.09.2016 року орендна плата за оренду вказаної палевдавлюючої платформи сплачується ТОВ «Буденерготорг» щомісячно, незалежно від того, чи працює вона. На сьогоднішній день палевдавлююча платформа ніким не охороняється, розміщена на пустирі на віддаленій ділянці підприємства, в чистому полі, тому існують реальніризики розукомплектуванняїї вузлівта агрегатів. Підприємство продовжує допомагати родинам потерпілих у цій страшній трагедії, підтримувати своїх працівників які опинилися в непростій юридичній ситуації. Все це вимагає значних фінансових ресурсів, які підприємство зараз позбавлене можливості законно заробляти через накладений судом першої інстанції на палевдавлюючу платформу необґрунтований і неправомірний арешт.
Заслухавши доповідача, висновки представника володільця майна захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, які надійшли з районного суду, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом Кропивницького ВП ГУНп в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020120020000207, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 272 КК України.
Як встановлено органом досудового розслідування, 10.01.2020 року працівники ТОВ «Буденерготорг», перебуваючи на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», що розташоване за адресою: просп. Промисловий, 14-а в м. Кропивницький, під час виконання робіт із випробування паль № 19.12в, а саме виконання робіт по влаштуванню пальового поля в складі реалізації проекту «Реконструкція комплексу будівель ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» з добудовою паросилової ділянки з когенераційною установкою електричною потужністю 26 МВт», порушили вимоги з охорони праці, в результаті чого відбувся злам залізобетонної палі, яка при падінні притисла потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень останні померли на місці.
17.01.2020 слідчий прокурор звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням, в якому просив накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на палевдавлюючу платформу «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver» червоного кольору із кабіною білого кольору, яка знаходиться на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» за адресою: м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14-а, володільцем якої є ТОВ «Буденерготорг», що розташоване за юридичною адресою:м. Полтава вул. Колективна, 8.
Клопотання прокурора мотивовано необхідністю забезпечити збереження вищевказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста м. Кіровограда від 20.01.2020 задоволено клопотання прокурора про арешт майна та заборонено відчуження, користування, розпорядження майном, а саме на: палевдавлюючу платформу «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver», червоного кольору із кабіною білого кольору, яка знаходиться на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» за адресою: м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14-а, володільцем якої є ТОВ «Буденерготорг», що розташоване за юридичною адресою:м. Полтава вул. Колективна, 8.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення обґрунтовано доведено, що тимчасово вилучене майно може зберігати на собі сліди злочину. Прокурор обґрунтовано вважає про необхідність забезпечення проведення експертиз. Предметом спеціальних досліджень є все без виключення тимчасово вилучене майно. У протилежному випадку існує ризик втрати речових доказів, а відтак необхідно забезпечити у незмінному стані збереження речового доказу, та подальшого безперешкодного доступу сторони кримінального провадження до зазначеного майна для забезпечення організації проведення експертиз, а також безпосереднього дослідження доказів у суді.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.
Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ч. 11ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1ст.317 ЦКвласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).
Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.
Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).
Зазначені принципи сформулювано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невідємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.
На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що власником палевдавлюючої платформи марки «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver» є фірма «SAYRI s.r.o (Словакія, Братиславія).
Згідно договору № SSU/ЕNERQUIP-16/1-16/09-2016 від 16.09.2016 року та пакувального листа від 23.08.2020 року ТОВ «Буденерготорг» орендує дану палевдавлюючу платформу.
Таким чином ТОВ «Буденерготорг» має право лише користуватися зазначеним майном.
На думку колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про обмеження ТОВ «Буденерготорг» користуватисяданою палевдавлюючою платформою та наклав арешт із забароною відчуження, користування та розпорядження майном.
Крім того,як встановленоколегією суддів,досудове розслідуванняу даномукримінальному провадженнітриває зсічня 2020року,при цьомупрокуроробґрунтовує своєклопотання необхідністюлише проведеннямекспертиз,які натеперішній часпроведені,а томустаном на08.04.2020року,на данійстадії досудовогорозслідування колегіясуддів вважає,що відсутніпідстави длянакладення арештуна палевдавлюючу платформу.
При цьому, колегія суддів враховує також розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, та вважає, що накладення арешту на зазначену техніку шляхом заборони використання та експлуатації вилученого майна позначиться суттєво на інтересах володільців майна, оскільки ТОВ «Буденерготорг» щомісячно, незалежно від того чи працює палевдавлююча платформа сплачує орендну плату.
За таких обставин, доводи сторони захисту, що викладені в апеляційній скарзі є слушними та заслуговують на увагу, а покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора в частині заборони відчужувати, користуватися та розпоряджатися ТОВ «Буденерготорг» палевдавлюючою платформою марки «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver»,слід визнатинеобґрунтованими.
Приймаючи до уваги положення п.2 ч.3ст.407 КПК України, згідно з якими апеляційний суд, має право скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, апеляційний суд, за результатами розгляду клопотання прокурора, вважає за необхідне відмовити в задоволені вказаного клопотання.
Керуючись ст. ст.170,172,376 ч.2,404,405,407 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Буденерготорг» адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.01.2020 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12020120020000207, за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України про арешт майна з забороною ТОВ «Буденерготорг» відчуження, користування та розпорядження палевдавлюючою платформою марки «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver» скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора, у кримінальному провадженні №12020120020000207, за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України про накладення арешту на палевдавлюючу платформу «ZYC 180-В-В-Hydravlic Static Pile Driver», червоного кольору із кабіною білого кольору, яка перебуває у користуванні ТОВ «Буденерготорг» на умовах оренди із забороною відчуження, користування, розпорядження даним майном та яка знаходиться на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» за адресою: м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14-а відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписи
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
