Кропивницький апеляційнийсуд
№ провадження 11-сс/4809/24/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2020 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.01.2020 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2006 та 2016 року народження, працює директором ТОВ «Комплексні Енергетичні Системи», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого
відмовлено в обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби строком до 10.03.2020 року включно
інші учасники судового розгляду:
прокурор ОСОБА_7 ,
захисник ОСОБА_8 ,
підозрюваний ОСОБА_6
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні необережного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також, слідчим суддею не взято до уваги доводи прокурора про те, що підозрюваний проживає в АДРЕСА_2 , та перебування його під домашнім арештом не забезпечить ефективного, швидкого досудового розслідування, так як запобіжний захід в вигляді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру у тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Комплексні Енергетичні Системи», яке розташоване за юридичною адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-б, який згідно вимог ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та відповідно до п. 6.4. договору підряду №17/12/19 на реконструкцію комплексу будівель ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», підрядник - ТОВ «Комплексні Енергетичні Системи» зобов`язаний нести відповідальність за дотримання норм і правил, вимог чинного законодавства по техніці безпеки, пожежній безпеці й охороні праці, одержувати встановлені законодавством дозволи на виконання окремих видів робіт, 10.01.2020 року приблизно о 10.00 год. працівники ТОВ «Буденерготорг» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», що розташоване за адресою: просп. Промисловий, 14-а в м. Кропивницький, розпочали виконання робіт із випробування паль № 19.12в, а саме виконання робіт по влаштуванню пальового поля в складі реалізації проекту «Реконструкція комплексу будівель ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» з добудовою паросилової ділянки з когенераційною установкою електричною потужністю 26 МВт». Під час виконання вищевказаних робіт, які проводилися з порушенням вимог з охорони праці, відбувся злам залізобетонної палі, яка при падінні притисла потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, вказані дії спричинили загибель двох людей.
Органом досудового слідства кваліфіковано дії ОСОБА_6 як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, яке спричинило загибель людей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.272 КК України.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.01.2020 у задоволенні поданого слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру в вчиненні злочину з необережності. Останній має місце роботи, стабільне законне джерело отримання ним доходу. Місце реєстрації та місце постійного проживання співпадають. Утримує родину, дружину і неповнолітніх дітей. Створив міцні соціальні зв`язки, зобов`язується беззастережно виконувати покладені на нього обов`язки під час досудового розслідування та сприяти з`ясуванню обставин подій. Ознаки протиправної поведінки припинено, запевняє у недопущенні порушень покладених на нього зобов`язань, має відповідний рівень репутації, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжногозаходу, крім наявності ризиків, зазначених вст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя вважав, щослідчим та прокуроромдоведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і вважав недоведеним прокурором недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей, має міцні соціальні зв`язки, прийшов до висновку про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби погоджується і апеляційний суд.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколами огляду місця події, довідки про смерть потерпілих та фактичне виконання роботи кранівника палевдалювальної машини ТОВ «Буденерготорг».
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, оскільки об`єктивно існують ризики: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Крім того,доводи прокурорапро те,що судомпершої інстанціїне врахованоособу підозрюваного ОСОБА_6 єнеобґрунтованими табезпідставними,оскільки суду своємурішенні зазначив,що ОСОБА_6 маєзареєстроване місцепроживання,що неспростовано стороноюобвинувачення,до затриманняпрацював,має наутриманні дружинута двохнеповнолітніх дітей. Останній, створив міцні соціальні зв`язки, зобов`язався беззастережно виконувати покладені на нього обов`язки під час досудового розслідування та сприяти з`ясуванню обставин подій.
Доводи прокурора щодо неврахування судом тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів вважає, що наявність щодо підозрюваного ризиків з числа, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українита зазначених слідчим у своєму клопотанні, не є достатньою вагомістю для застосування до цього підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, у зв`язку з чим доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 саме цього виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення щодо останнього ризиків з числа передбаченихст. 177 КПК Українилише у такий спосіб.
Також, відповідно до положень чинногоКримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням існуючим ризикам. Запобіжний захід має відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється, а також бути співмірним з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст. ст.193,194 КПК Українидослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідност.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби з 23 год. до 04.00 год.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Доводи апеляційної скарги щодо неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу не грунтуються на матеріалах справи. Всім обставинам справи слідчим суддею дана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України.
При цьому, слід зауважити, що прокурором апеляційному суду не надано будь-яких даних про те, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, порушував умови вказаного запобіжного заходу і не дотримувався покладених на нього обов`язків, а за першим викликом прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Також колегія суддів враховує, що за наявності законних підстав орган досудового розслідування має право звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст.177,178,181 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційних скарг прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.01.2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 без зміни.
Ухвала набираєзаконної силинегайно,є остаточноюі оскарженнюв касаційномупорядку непідлягає.
Судді: підписи
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
