Справа № 404/159/20
Номер провадження 1-кс/404/60/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисників підозрюваного адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12020120020000207 стосовно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, батька двох неповнолітніх дітей, утримує хвору мати похилого віку і вагітну дружину, працює директором ТОВ «Комплексні Енергетичні Системи», зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,
підозрюваного за ч. 2 ст. 272 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по зазначеному кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , який підозрюється в тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Комплексні Енергетичні Системи», яке розташоване за юридичною адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 3-б, який згідно вимог ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та відповідно до п. 6.4. договору підряду №17/12/19 на реконструкцію комплексу будівель ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», підрядник - ТОВ «Комплексні Енергетичні Системи» зобов`язаний нести відповідальність за дотримання норм і правил, вимог чинного законодавства по техніці безпеки, пожежній безпеці й охороні праці, одержувати встановлені законодавством дозволи на виконання окремих видів робіт, 10.01.2020 року приблизно о 10.00 год. працівники ТОВ «Буденерготорг» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», що розташоване за адресою: просп. Промисловий, 14-а в м. Кропивницький, розпочали виконання робіт із випробування паль № 19.12в, а саме виконання робіт по влаштуванню пальового поля в складі реалізації проекту «Реконструкція комплексу будівель ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» з добудовою паросилової ділянки з когенераційною установкою електричною потужністю 26 МВт». Під час виконання вищевказаних робіт, які проводилися з порушенням вимог з охорони праці, відбувся злам залізобетонної палі, яка при падінні притисла потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, вказані дії спричинили загибель двох людей.
Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.
Підозрюваний і захисники заперечують можливість застосування запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою через: відсутність ризиків невиконання ОСОБА_7 процесуальних обов`язків, слідству він не перешкоджає, має постійне місце проживання і роботи, співпрацює з слідством. Вручене повідомлення про підозру є необґрунтованим.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також зафіксовані в протоколах: допиту свідка; огляду місця події, довідки про смерть потерпілих, наказ про призначення директором, договори підряду в сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 за ознаками ч. 2 ст. 272 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Згідно п.4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.
Так, злочин в якому пред`явлено повідомлення про підозру є: закінченим, тяжким, вчиненим з необережності. Об`єктом посягання є найвищі соціальні цінності: недоторканість життя та здоров`я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки, - дві особи загинуло. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, - на строк до восьми років, є підставою для початку можливого переховування від слідства та суду. У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, тощо (ст. 2 КПК України).
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв`язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_7 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом (ст.29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.
Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м`яких видів запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в злочині з необережності. Останній має місце роботи, стабільне законне джерело отримання ним доходу. Місце реєстрації та місце постійного проживання співпадають. Утримує родину, дружину і неповнолітніх дітей. Створив міцні соціальні зв`язки, зобов`язується беззастережно виконувати покладені на нього обов`язки під час досудового розслідування та сприяти з`ясуванню обставин подій. Ознаки протиправної поведінки припинено, запевняє у недопущенні порушень покладених на нього зобов`язань, має відповідний рівень репутації, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Вказані обставини переконують у достатньому рівні репутації підозрюваного, який характеризується виключно позитивно, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває, відсутні обтяжуючі обставини, має близьких та родичів.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою ( ч. 5 ст. 16 КПК) у зв`язку із чим, тяжкість інкримінованих дій не перебуває у взаємному зв`язку з необхідністю застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.
Право підозрюваного висловити власну правову позицію не повинно хибно ототожнюватись з перешкоджанням слідству.
Матеріали та додатки до клопотання не містять належних і допустимих доказів, про свідоме ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Зокрема, відсутні докази неявок до слідчого, відсутні докази умисного ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Сторона обвинувачення не має доказів неповажності неявок.
Від сторін та учасників кримінального провадження не надходило заяв про незаконний вплив на них з боку підозрюваного. У демократичній державі, якою є Україна, можливість незаконного впливу запобігається у правовий спосіб, яким є зміна анкетних даних свідків, вилучення документів, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст. 131 КПК України), а не ізоляція від суспільства. Згідно п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України, слідчий/прокурор має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади, при цьому необхідно зазначити обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливостей на відшукання, збір і процесуальну фіксацію доказів, тому відсутній ризик їх знищення чи приховування.
На поліцію покладається обов`язок ефективно організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Таким чином орган досудового розслідування зможе попередити ризик можливого вчинення нового злочину.
Менш суворий запобіжний захід здатен забезпечити ефективний контроль з боку органу поліції та попередити існуючі ризики.
Згідно ст.ст. 36 та 40 КПК України, на слідчого з прокурором покладається організація проведення ефективного досудового розслідування та обов`язок збору доказів. Від початку цього кримінального провадження останні мали достатньо часу оглянути/вилучити/процесуально зафіксувати докази.
Подане слідчим клопотання не відповідає вимогам співмірності, оскільки від тримання підозрюваного під вартою не залежить ефективність, повнота та всебічність проведеного розслідування. Передбачені ст. 177 КПК України ризики, не досягнули того ступеня, щоб обмежити свободу підозрюваного.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний встановити обґрунтованість підозри, а також проаналізувати наявність конкретних ризиків, які обумовлюють обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому відповідні ризики повинні бути належним чином доведені, викладені в матеріалах кримінального провадження та свідчіть про необхідність в обранні саме цього запобіжного заходу.
Слідчий з прокурором під час розгляду цього клопотання не змогли відповісти на визначальні запитання, від вирішення яких залежить вина чи невинуватість, зокрема: коли набирають чинності договори підряду, субпідряду. Чи отримали дозвіл і підписали акт прийому-передачі будівельного майданчику та встановили відповідальну особу, хто прийняв палі у роботу. Коли і ким виданий висновок і дозвіл ДАБІ про початок виконання будівельних робіт (декларація№1) . Хто власник зламаної палі, чи є у наявності на зламану палю сертифікат якості; чи відповідають ДБН характеристики міцності бетону та внутрішніх армуючих конструкцій палі; хто дозволив завезти цю палю на охоронювану територію, на підставі якого документу дозволено її використання. Затверджений чи ні проект будівництва; хто дав дозвіл на ввезення спецтехніки на охоронювану територію. Ким видано розпорядження на монтаж устаткування і початок виконання небезпечних робіт, хто забезпечив авторський та технічний нагляд, чи існує дозвіл та договір на початок проведення робіт і договір про забезпечення постійного технічного нагляду. Чи видано на кран і вдавлювальний пристрій сертифікат якості, які технічні несправності мав вдавлювальний пристрій і кран. Кого призначено відповідальною особою під час проведення небезпечних робіт на крані та вдавлю вальному устаткуванні. Чи призначався сигнальник, чиї та які команди він виконував. Де був сигнальник. Яка службова особа визначила безпечний радіус роботи стріли і місцезнаходження вдавлювального механізму, хто забезпечував техніку безпеки та взаємодію роботи загиблих осіб та крану і вдавлювальної техніки.
Прокурор не може відповісти на визначальні запитання. Тому без наявного документального підтвердження всіх цих правовідносин, передчасно робити будь-які висновки, у тому числі застосовувати найсуворіший запобіжний захід.
При зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу на прокурора покладається обов`язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Від сторін кримінального провадження не надходило заяв про незаконний вплив на них з боку підозрюваного ОСОБА_7 .
Доводи, якими слідчий обґрунтовує наявність підстав для застування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказує про можливість запобігти існуючим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, не може бути підставою для запобіжного ув`язнення особи.
Враховуючи викладене та особу підозрюваного, а також, що в матеріалах клопотання відсутні докази того, що на теперішній час існують підтверджені доказами ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вважаю, що на час досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року): що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно ч.1,2 та 6 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. ОСОБА_7 , як правомірний користувач, погодився на безперешкодний доступ працівниками поліції до житла, що перебуває у його фактичному володінні.
Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред`явленої йому підозри та повністю буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
10 січня 2020 року ОСОБА_7 затримано, з цього часу у нього виник процесуальний статус підозрюваного (ч. 1 ст. 48 КПК України). Дія застосованого запобіжного заходу в виді домашнього арешту не може перевищувати наявного строку досудового розслідування - два місяці з моменту виникнення статусу підозрюваного, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 193-196 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відмовити.
Застосувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби в межах наявного строку досудового розслідування, тобто до 11 год. 30 хв. 10.03.2020 року.
Початок строку дії ухвали про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання його під домашнім арештом, рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 годин 30 хвилин, 10.01.2020 року.
Застосований ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби припиняє свою дію, 10.03.2020 року. У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- заборонити залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_3 в період з 23 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин;
- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з`являтись за місцем його проживання в квартиру АДРЕСА_3 та вимагати від нього пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;
- при слідуванні за викликом до правоохоронних органів або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, громадські розважальні заклади;
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного.
У разі невиконання покладених на підозрюваного вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу поліції, за місцем проживання підозрюваного.
Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановлення на облік ОСОБА_7 і здійснення за ним контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
ОСОБА_7 негайно звільнити з під варти у залі суду.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1
