Кропивницький апеляційнийсуд
№ провадження 11-сс/4809/23/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.01.2020 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький дистанційно в режимі відеоконференції апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.01.2020 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, ветерана труда, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працює кранівником палевдавлювальної машини ТОВ «Буденерготорг», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше
відмовлено в обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 10.03.2020 року включно
інші учасники судового розгляду:
прокурор ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_6 ,
підозрюваний ОСОБА_7
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні необережного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на строк до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Також, слідчим суддею не взято до уваги доводи прокурора про те, що підозрюваний проживає в АДРЕСА_1 та перебування його під домашнім арештом не забезпечить ефективного, швидкого досудового розслідування, так як запобіжний захід в вигляді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання, мотивуючи тим, що даний запобіжний захід є занадто суворим щодо підозрюваного, оскільки ОСОБА_7 позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені та долучені як речові докази в даному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_7 немає потреби впливати на свідків, потерпілих. Також ОСОБА_7 має на утриманні стареньку матір ОСОБА_9 , яка має пенсійний вік та сильно хворіє.
Органом досудовогорозслідування ОСОБА_7 повідомленопро підозруу тому,що він, перебуваючи на посаді кранівника палевдалювальної машини ТОВ «Буденерготорг», порушив вимоги ст. 159 КЗпП України, та ст. 14 Закону України «Про охорону праці» за умовами яких, зобов`язаний дбати про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, 10.01.2020 року приблизно о 10.00 год. спільно з іншими працівниками ТОВ «Буденерготорг»: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , перебуваючи на території ТОВ «Придніпровський ОЕЗ», по пров. Промисловий, 14-а в м. Кропивницький, під час виконання робіт із випробування паль № 19.12в, по влаштуванню пальового поля під будівлю паросилової установки, порушив вимоги з охорони праці, та НПАОП 45.2-7.02-12, ДБН А.3.2-2-2099 «охорона праці і промислова безпека на будівництві», ст. 159 КЗпП України, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що призвело до зламу залізобетонної палі, яка при падінні притисла потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень останні померли на місці.
Органом досудового слідства кваліфіковано дії ОСОБА_7 як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, яке спричинило загибель людей, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.272 КК України.
Ухвалою слідчогосудді Кіровськогорайонного суду м.Кіровограда від 12.01.2020у задоволенні поданого слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в злочині з необережності. Останній має місце роботи, стабільне законне джерело отримання ним доходу. Місце реєстрації та місце постійного проживання співпадають. Утримує дружину і мати похилого віку. Нагороджений державною нагородою. Створив міцні соціальні зв`язки, зобов`язується беззастережно виконувати покладені на нього обов`язки під час досудового розслідування та сприяти з`ясуванню обставин подій. Ознаки протиправної поведінки припинено, запевняє у недопущенні порушень покладених на нього зобов`язань, має відповідний рівень репутації, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Вказані обставини переконують у достатньому рівні репутації підозрюваного, який характеризується виключно позитивно, на обліках у нарколога і психіатра не перебуває, відсутні обтяжуючі обставини, має близьких та родичів. Матеріали та додатки до клопотання не містять належних і допустимих доказів, про свідоме ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення та підтримали апеляційну скаргу захисника, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжногозаходу, крім наявності ризиків, зазначених вст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав, щослідчим та прокуроромдоведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вважав недоведеним прокурором недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки, прийшов до висновку про застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколами огляду місця події, довідки про смерть потерпілих та фактичне виконання роботи кранівника палевдалювальної машини ТОВ «Буденерготорг».
Однак, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту погоджується і апеляційний суд.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно встановив, що матеріали та додатки до клопотання не містять належних і допустимих доказів про свідоме ухилення підозрюваного від сторони обвинувачення. Зокрема, відсутні докази неявок до слідчого, від сторінта учасниківкримінального провадженняне надходилозаяв пронезаконний впливна нихз бокупідозрюваного,злочин вякому пред`явленоповідомлення пропідозру є:закінченим,тяжким,вчиненим знеобережності.Об`єктом посяганняє найвищісоціальні цінності:недоторканість життята здоров`ялюдини,від якогонастали тяжкінепоправні наслідки,-дві особизагинуло.Тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_7 у разівизнання йоговинним увчиненні злочину,а тому для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подане слідчим клопотання не відповідає вимогам співмірності, оскільки від тримання підозрюваного під вартою не залежить ефективність, повнота та всебічність проведеного розслідування. Передбачені ст. 177 КПК України ризики, не досягнули того ступеня, щоб обмежити свободу підозрюваного.
Доводи прокурора та захисника ОСОБА_6 про те, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано особу підозрюваного ОСОБА_7 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд у своєму рішенні зазначив, що ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, до затримання працював, має на утриманні матір похилого віку, яка хворіє.
Доводи прокурора щодо неврахування судом тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є занадто суворим щодо підозрюваного, є не обґрунтованими, оскільки апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дослідив та врахував обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбаченіст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, вік, соціальні зв`язки, стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що наявність щодо підозрюваного ризиків з числа, передбачених ч. 1ст. 177 КПК Українита зазначених слідчим у своєму клопотанні, не є достатньою вагомістю для застосування до цього підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, у зв`язку з чим доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 саме цього виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення щодо останнього ризиків з числа передбаченихст. 177 КПК Українилише у такий спосіб.
Також, відповідно до положень чинногоКримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням існуючим ризикам. Запобіжний захід має відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється, а також бути співмірним з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ст. ст.193,194 КПК Українидослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідност.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Є також необґрунтованими доводи захисника в апеляційній скарзі з приводу можливості застосування підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки у разі застосування до ОСОБА_7 менш суворий запобіжний захід, такий як особисте зобов`язання, не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу не грунтуються на матеріалах справи. Всім обставинам справи слідчим суддею дана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України.
При цьому, слід зауважити, що прокурором апеляційному суду не надано будь-яких даних про те, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, порушував умови вказаного запобіжного заходу і не дотримувався покладених на нього обов`язків, а за першим викликом прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Також колегія суддів враховує, що за наявності законних підстав орган досудового розслідування має право звернутись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст.177,178,181 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційних скарг прокурора та захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_6 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.01.2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 без зміни.
Ухвала набираєзаконної силинегайно,є остаточноюі оскарженнюв касаційномупорядку непідлягає.
Судді: підписи
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
