Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 754/300/15-ц
провадження № 61-17929св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
відповідачі: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10 , Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_11 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 червня 2018 року про застосування заходів процесуального примусу у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду апеляційної інстанції
У грудні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10 , Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія
з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва», про визнання правочинів такими, що порушують публічний порядок.
Під час апеляційного перегляду справи, 05 червня 2018 року у період часу
з 14:07 год. до 15:36 год. у судовому засіданні в залі № 1002 (10-й поверх) Апеляційного суду міста Києва, ОСОБА_11 вчинила дії з метою перешкоджання судочинству, а саме: голосно кричала, у такий спосіб перешкоджала проведенню судового засідання; на зауваження головуючого
у справі не реагувала та не підкорювалася розпорядженням головуючого, висловлювала образи у бік суддів та безпосередньо судді Невідомої Т. О., обзивала суддю.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 червня 2018 року на підставі статей 143 - 144, 148 ЦПК України до ОСОБА_11 застосовано заходи процесуального примусу. Стягнуто з ОСОБА_11 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 850 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнення її доводів та викладу позиції інших учасників справи
У червні 2018 рокуОСОБА_11 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 червня 2018 року скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 143 ЦПК України чітко указує, що процесуальний примус застосовується з метою спонукання відповідних осіб добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Зазначала, що до неї неправомірно застосовані заходи процесуального примусу, оскільки учасники судового процесу закликали колегію суддів добросовісно виконувати закони України та припинити зловживати наданою суддям владою, здійснювати правосуддя відповідно до вимог ЦПК України.
На думку ОСОБА_11 , змушувати суддів діяти у межах і у спосіб, визначений законом, тобто виконувати норму прямої дії, а саме статті 19 Конституції України, норми ЦПК України, Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод не є адміністративним правопорушенням, а є її законним конституційним правом противитися будь-якому насильству, від кого б воно не виходило.
Відзив іншими учасниками справи на касаційні скарги не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
03 жовтня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу
є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках
з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф (пункт 5 частини першої статті 144 ЦПК України).
Так, штраф може бути накладено за порушення порядку судового засідання, невиконання розпоряджень головуючого судді, виявлення зневаги до суду, перешкоджання здійснення процесуальних дій тощо.
Пунктом 2 частини першої статті 148 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Установивши, що ОСОБА_11 05 червня 2018 року під час судового засідання при розгляді апеляційних скарг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 . на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 рокувчиняє дії, спрямовані на перешкоджання здійснення судочинства у цій справі, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального прав обґрунтовано наклав на ОСОБА_11 штраф у якості заходу процесуального примусу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм матеріального
і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції ? без змін.
Враховуючи те що ухвалою судді Верховного Суду від 03 червня 2019 року зупинено виконання ухвали Апеляційного суду міста Києва від 05 червня
2018 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання ухвали підлягає поновленню.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416, 436 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_11 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 червня 2018 року залишити без змін.
Поновити виконання ухвали Апеляційного суду міста Києва від 05 червня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат
