ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11892/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.
за участю представників:
Скаржника (представник АТ НАК "Нафтогаз України") - Ракітін П.С. (дов. №14-157 від 23.04.2019);
Боржників (представники ПАТ "Укргаз-Енерго"): Волосна Я.О. (ордер КВ №759906 від 11.01.2020), Литвинов В.В.(ордер КС №525651 від 11.10.2019);
Кредиторів: (представник ЗАТ "Рур Груп С.А.") - Федоренко Д.М. (ордер КР №148001 від 19.02.2020), (представник АТ "Укртрансгаз") - Кравченко С.В. (дов. №1-2258 від 23.01.2020), (представник ТОВ "Метіда") - Павук М.Р.(дов. б/н від 032.02.2020), ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2 (особисто), ОСОБА_3 (особисто);
Розпорядника майна (арбітражний керуючий) - Прядко А.М. (посв №973 від 21.05.2019).
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2019
(Суддя - Чеберяк П.П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019
(Колегія суддів: Доманська М.Л. - головуючий, Пантелієнко В.О., Верховець А.А.)
у справі
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго".
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 визнано конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго": першої черги: ОСОБА_1 на суму 66 994 грн. 59 коп., ОСОБА_3 на суму 32 562 грн. 14 коп., ОСОБА_4 на суму 25 887 грн. 61 коп., ОСОБА_5 на суму 286 123 грн. 31 коп., ОСОБА_6 на суму 98 223 грн. 96 коп., вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати на суму 9 541 509 грн. 53 коп.; четвертої черги: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" на суму 580 560 718 грн. 26 коп., Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" на суму 283 289 424 грн. 65 коп., Закрите акціонерне товариство "Рур Груп С.А." на суму 57 862 967 грн. 67 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на суму 590 546 684 грн. 89 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда" на суму 329 041 059 грн. 32 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на суму 180 510 326 грн. 86 коп., Компанію "Остхем Холдінг Лімітед" на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на суму 173 496 грн. 96 коп., затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", відмовлено у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго": Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на суму 262 161 852 грн. 47 коп., Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на суму 1 712 782 191 грн. 78 коп., вирішено інші процесуальні питання.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 серед іншого ухвалу господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн. залишено без змін.
4. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн мотивовані тим, що заявлені грошові кошти визначено не як на дивіденди, а на підставі статей 1212 та 1214 ЦК України. Проте в заяві про визнання кредиторських вимог належним чином не обґрунтовано розмір заявлених вимог, не доведено що відповідний дохід міг бути одержаний боржником саме від майна цього кредитора. Також суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, щодо спливу встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності щодо заявлених Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" грошових вимог до боржника.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд ухвалу господарського суду м. Києва від 15.08.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн) скасувати і ухвалити у скасованій частині нове рішення про визнання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» конкурсним кредитором Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн.
6. В обґрунтування підстав для задоволення вимог касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.
6.2. Суди попередніх інстанцій при розгляді кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не вірно застосували положення ст.ст. 2, 25, 30 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст. ст. 73, 76, 79, 86 ГПК України.
6.3. Суди попередніх інстанцій не вірно застосували приписи ст. ст. 257, 267 ЦК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. До Верховного Суду від ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» та від ПрАТ «Укргаз-енерго» надійшли відзиви на касаційну скаргу у яких учасники справи просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення в частині розгляду кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без змін.
Провадження у Верховному Суді
8. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі №910/11892/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду м. Києва від 15.08.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн.) у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на 19 лютого 2020 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційні скарзі доводи та заперечення проти них, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, виходячи з наступного.
10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
11. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені у підпунктах 6.1., 6.2., 6.3. даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.
12. Відповідно до положень ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
13. Приписами ст. 1214 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
14. Суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини:
14.1. Вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовані тим, що 01.02.2006 між нею та Компанією "ROSUKRENERGO AG" був укладений договір про створення Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", відповідно до умов якого ПАТ НАК "Нафтогаз України" та Компанія "ROSUKRENERGO AG" засновують господарське товариство - ЗАТ "УКРГАЗ- ЕНЕРГО".
14.2. Відповідно до п. 4 цього Договору засновники створюють статутний капітал ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", який складає 5 000 000 грн., поділений на 5 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 000,00 грн. кожна.
14.3. Згідно зі Статутом ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" зі змінами від 01.10.2007 НАК "Нафтогаз України" був засновником ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" з часткою у 50% у статутному капіталі, розмір якого складає 5 000 000,00 грн.
14.4. Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі № 32/44 позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006, оформлене протоколом № 2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; визнано недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, оформлене протоколом чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007; визнано недійсним статут ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу № 2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за № 10741020000015032; Визнано недійсними зміни до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007, оформленим п. 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за № 10741050003015032; припинено ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» шляхом ліквідації; в іншій частині позову провадження у справі припинено.
14.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 вказане рішення у справі 32/44 змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення установчих зборів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» щодо статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».
3. Визнати недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року щодо змін до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».
4. Визнати недійсним статут ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 року за №10741020000015032.
5. Визнати недійсним зміни до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, оформленим пунктом 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 року за №10741050003015302,
6. Зобовязати акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» - Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та Компанію «Росукренерго АГ» спільно здійснити заходи щодо ліквідації ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» у встановленому законом порядку.
7. В іншій частині провадження у справі припинити.».
14.6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44 заяву Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року у справі №32/44 за нововиявленими обставинами задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 скасовано; апеляційні скарги НАК «Нафтогаз України», ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», Міністерства юстиції України задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2008 скасовано; позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» в частині участі НАК «Нафтогаз України» в створенні Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; визнано недійсним статут ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 року за №10741020000015032, в частині участі НАК «Нафтогаз України» в Закритому акціонерному товаристві «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; визнано недійсним зміни до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, оформленим пунктом 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 року за №10741050003015302, в частині участі НАК «Нафтогаз України» в Закритому акціонерному товаристві «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; в іншій частині в позові відмовлено.
14.7. Також у вказаній постанові судом було зазначено наступне: «Визнання недійсними установчих документів господарського товариства відповідно до пункту 2 частини першої статті 110 ЦК України є підставою для ліквідації товариства. Проте, таке рішення створює правові наслідки не лише для учасників спору, а й для усіх осіб, що перебувають з товариством у господарських, цивільних, трудових та інших правовідносинах. Виходячи з цього, суд вважає доцільним визнати недійсними тільки ті положення статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», що стосуються участі одного засновника НАК «Нафтогаз України» у зв`язку з неправомірністю його участі в створенні товариства. При цьому суд бере до уваги той факт, що ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» могло бути створене одним акціонером Компанією Росукренерго без участі позивача НАК «Нафтогаз України».»
14.8. Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2013 у справі № 910/5598/13 встановлено, що платіжним дорученням від 29.12.2011 № 3540 ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" повернуло НАК "Нафтогаз України" внесок останнього в статутний капітал ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в сумі 2 500 000,00 грн.
14.9. Оскільки ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" повернуло НАК "Нафтогаз України" його внесок 29.12.2011 кредитор вважає, що на підставі ст. 1214 ЦК України має право на отримання доходів, які були одержані ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" за час володіння безпідставно набутим майном, а саме за період з 01.06.2009 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі 32/44) по 29.12.2011.
14.10. Посилаючись на те, що НАК "Нафтогаз України" на кінець 2011 року володіло усіма правами на отримання частки прибутку від господарської діяльності Боржника, кредитор дійшов висновку, що відшкодуванню на його користь підлягає сума 1 712 745 000,00 грн. (50% одержаного боржником доходу) за період з 01.06.2009 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі 32/44) по 29.12.2011.
15. Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
16. Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" під корпоративними правами розуміється сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
17. Слід зазначити, що рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі № 32/44 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 і від 30.06.2011 в зазначеній справі є свідченням втрати корпоративних прав НАК «Нафтогаз України», як учасника ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", у зв`язку з неправомірністю його участі в створенні вказаного товариства.
18. Суди попередніх інстанцій встановили, що вимога про сплату 50% від одержаного Приватним акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" доходу в сумі 1 712 745 000,00 грн. ґрунтується на тому, що на кінець 2011 року НАК "Нафтогаз України" володіло усіма правами на отримання частки прибутку від господарської діяльності боржника, як власник 50% акцій товариства.
19. З урахуванням наведеного, можна дійти до висновку, що НАК "Нафтогаз України" на кінець 2011 року не володіло усіма правами на отримання частки прибутку від господарської діяльності Боржника у вигляді дивідендів.
20. Щодо отримання доходу в сумі 1 712 745 000,00 грн., на підставі положень ст. ст. 1212, 1214, колегія суддів зазначає наступне.
21. Частиною 2 статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
22. Відповідно до змісту касаційної скарги та встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, безпідставно набутим боржником майном є внесок НАК "Нафтогаз України" в статутний капітал ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в сумі 2 500 000,00 грн.
23. З урахуванням приписів ч. 2 статті 1214 ЦК України, та зазначених фактичних обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що кредиторські вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" заявлені безпідставно та без належних обґрунтувань розрахунку заявлених вимог, оскільки наслідком безпідставного зберігання саме грошових коштів є лише стягнення процентів, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а не отримання частки прибутку від господарської діяльності.
24. За таких обставин є необґрунтованими доводи касаційної скарги, які викладені в підпунктах 6.1., 6.2. пункту 6 даної постанови.
25. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не вірно застосували приписи ст. ст. 257, 267 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
26. Відповідно до приписів ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
27. Положеннями ст. 267 ЦК України визначено, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником у відзиві на заяви кредиторів заявлено про застосування позовної давності до вимог Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
29. В касаційній скарзі вказано, що про наявність доходів в 2011 році ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" Скаржнику стало відомо лише після порушення справи про банкрутство останнього.
30. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що в ухвалі про порушення у справі про банкрутство, відповідно до приписів ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (редакція яка була чинна станом на 06.09.2017), не вказується про наявність та суму доходів боржника за шість років до дати порушення справи про банкрутство.
31. Натомість, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо того, що про своє право на отримання частини прибутку Скаржник повинен був дізнатися саме з постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44. Відтак, строк позовної давності починав би свій перебіг саме з 30.06.2011 у разі визнання судом, що відповідне зобов`язання у боржника виникло.
32. Наведене спростовує довід касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів ст. ст. 257, 267 ЦК України.
33. Відповідно до положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
33. Зважаючи на висновки, які викладені у пунктах 24, 32 даної постанови, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про те, що ухвала господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
34. За таких обставин, на підставі ст. 309 ГПК України, касаційна скарга Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн - залишенню без змін.
35. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №910/11892/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000,00грн залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко
