ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2019 р. Справа№ 910/11892/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі відповіно до протоколу судового засідання від 27.11.2019,
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 15.08.2019
у справі № 910/11892/17 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 визнано конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго": першої черги: ОСОБА_1 на суму 66 994 грн. 59 коп., ОСОБА_2 на суму 32 562 грн. 14 коп., ОСОБА_3 на суму 25 887 грн. 61 коп., ОСОБА_4 на суму 286 123 грн. 31 коп., ОСОБА_5 на суму 98 223 грн. 96 коп., вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати на суму 9 541 509 грн. 53 коп.; четвертої черги: Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" на суму 580 560 718 грн. 26 коп., Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" на суму 283 289 424 грн. 65 коп., Закрите акціонерне товариство "Рур Груп С.А." на суму 57 862 967 грн. 67 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на суму 590 546 684 грн. 89 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда" на суму 329 041 059 грн. 32 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на суму 180 510 326 грн. 86 коп., Компанію "Остхем Холдінг Лімітед" на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на суму 173 496 грн. 96 коп., затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", відмовлено у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго": Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на суму 262 161 852 грн. 47 коп., Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на суму 1 712 782 191 грн. 78 коп., вирішено інші процесуальні питання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн. скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким визнати АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" конкурсним кредитором Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, грн. В іншій частині щодо відмови у визнанні своїх кредиторських вимог, як от суми в розмірі 37 191,78 грн. - 3 % річних даний апелянт не оскаржив.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 в частині визнання конкурсними кредиторами четвертої черги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на суму 590 546 684 грн. 89 коп., Компанію "Остхем Холдінг Лімітед" на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда" на суму 329 041 059 грн. 32 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на суму 180 510 326 грн. 86 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ "Ростхолдінг", Компанії "Остхем Холдінг Лімітед", ТОВ "Метіда", ТОВ "Нафта Регіон Сервіс" у визнанні конкурсними кредиторами четвертої черги з грошовими вимогами до Боржника.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17, розгляд апеляційних скарг призначено на 06.11.2019.
30.10.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Метіда" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
05.11.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Нафта Регіон Сервіс" надійшла заява про відкладення судового засідання.
06.11.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від АТ "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 відкладено розгляд справи на 20.11.2019.
20.11.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.11.2019.
25.11.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про призначення експертизи у справі.
25.11.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.11.2019.
26.11.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи у даній справі.
Судова колегія у судовому засіданні 27.11.2019 дослідивши клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи у даній справі дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню із врахуванням обставин справи та доводів, викладених у цьому клопотанні.
Стосовно клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про призначення експертизи у справі судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Подане клопотання мотивоване тим, що при огляді у судовому засіданні суду першої інстанції 05.08.2019 оригіналів документів попередньо витребуваних від відповідних кредиторів, копії яких були долучені до заяв про визнання грошових вимог, у ініціюючого кредитора виникли сумніви щодо відповідності поданих раніше копій оригіналам документів, наданих для огляду у судовому засіданні такими кредиторами як: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростхолдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс", зокрема представником ініціюючого кредитора, встановлено, що візуально всі документи не співпадають між собою в частині розміщення печаток сторін, в частині розміщення підписів сторін та виготовлені на папері, який візуально не містить ознак фізичного зносу.
З огляду на вказані обставини, заявник звернувся до суду з клопотанням, в якому просив призначити технічну експертизу матеріалів та документів у справі № 910/11892/17; проведення експертизи доручити Київському науково - дослідницькому інституту судових експертиз (КНДІСЕ), 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6; на вирішення експертизи поставити питання щодо встановлення часу або періоду, коли створювався документ, та чи збігається це з датою, зазначеною у документі (перелічені документи).
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Судовою колегією встановлено, що заявником у казаному клопотанні не обґрунтовано дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, не надано належних письмових доказів, які б свідчили про недостовірність, суперечливість доказів у справі.
Окрім того, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено, що у справі про банкрутство судові процедури щодо боржника та процесуальні дії учасників провадження у справі мають вчинятись у строки, встановлені цим Законом. Порушення строків, в даному випадку, проведення процедури розпорядження майном призведе до безпідставного затягування розгляду справи про банкрутство та порушенню прав кредиторів на своєчасний розгляд кредиторських вимог інших кредиторів, збільшення витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням процедури розпорядження майна, зростанню витрат щодо грошової винагороди розпорядника майна у справі, тощо.
Судовою колегією оглянуті попередньо витребувані у відповідних кредиторів оригінали документів, копії яких були долучені до їх заяв про визнання грошових вимог. Копії цих документів не викликають у суду сумнівів щодо їх відповідності оригіналам. При підготовці справи до розгляду судовою колегією прослухано звукозапис судового засідання 05.08.2019, коли судом першої інстанції також досліджувались оригінали відповідних документів. Суд першої інстанції також засвідчив їх відповідність наданим до справи копіям документів, про що зазначив у оскаржуваній ухвалі, вказавши, що оригінали оглянуті у судовому засіданні 05.08.2019. Будь-яких зауважень щодо відповідності оригіналів наданим до справи копіям документів у суду не виникає.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що вказане клопотання не містить належного обгрунтування, тому не підлягає задоволенню.
Разом з тим, судова колегія відповідно до норм ГПК України не приймає до уваги поданий боржником разом з відзивом на апеляційні скарги лист НАК "Нафтогаз України" від 14.11.2011, адресований ЗАТ «Укргаз-Енерго», як новий доказ у справі, оскільки боржник не обґрунтував та не підтвердив належними доказами неможливість його подання до суду першої інстанції.
У судовому засіданні 27.11.2019 представники апелянта підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та скарг один одного. Представники боржника, ТОВ "Нафта Регіон Сервіс", ТОВ "Метіда", Компанії "Остхем Холдінг Лімітед" заперечили проти задоволення апеляційних скарг. Розпорядник майна заперечив проти задоволення апеляційної скарги НАК "Нафтогаз України", вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підтримав частково лише в частині щодо кредиторських вимог Компанії "Остхем Холдінг Лімітед". Представник ПАТ «Родовід Банк» заперечив проти задоволення апеляційної скарги НАК "Нафтогаз України", вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підтримав в повному обсязі. ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поклалися на розсуд суду.
Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності інших учасників провадження у справі, які не з`явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013 до 21.10.2019, тобто на момент винесення оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 06.09.2017 порушено провадження у справі № 910/11892/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго", визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на суму 580 560 718 грн. 26 коп., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Прядка А.М.
Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/11892/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19.09.2017 за № 46025.
У встановлений ч. 1 ст. 23 Закону тридцятиденний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до Господарського суду м. Києва звернулись кредитори з кредиторськими вимогами.
Оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції, крім іншого, визнано конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго": Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на суму 590 546 684 грн. 89 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда" на суму 329 041 059 грн. 32 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на суму 180 510 326 грн. 86 коп., Компанію "Остхем Холдінг Лімітед" на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., відмовлено у визнанні кредиторських вимог до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго": ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на суму 1 712 782 191 грн. 78 коп.
З даним судовим рішенням, саме у вищевказаній частині, апелянти не погодилися кожен у відповідній частині. В решті ухвала господарського суду не оскаржується апелянтами, а тому переглядається судом апеляційної інстанції лише в тій частині, що оскаржується за даними апеляційними скаргами.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині, що оскаржується, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.
До суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 590 546 684 грн. 89 коп. Заявлені кредитором вимогами складаються з заборгованості боржника за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 1/НП/В-12 від 29.10.2012, а саме: основний борг в розмірі 335 040 000 грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 26 794 020 грн. 82 коп., збитки від інфляції в розмірі 191 977 920 грн. 00 коп., а також заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу № 44/77/П-09 від 26.06.2009, а саме: 22 223 444 грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 12 734 033 грн. 41 коп., збитки від інфляції в розмірі 1 777 266 грн. 66 коп. та підтверджуються доданими до заяви документами, у тому числі копіями банківських виписок та актів звіряння розрахунків.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" визнані боржником та розпорядником майна в повному обсязі та включені на суму 590 546 684 грн. 89 коп. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго".
Заперечення апелянта щодо безпідставного визнання заявлених кредитором вимог судом першої інстанції, які зводяться до того, що додані до заяви з кредиторськими вимогами до боржника копії документів є недопустимим доказом, оскільки дані документи завірені неналежним чином, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що у судовому засіданні першої інстанції, яке відбулось 05.08.2019, судом були оглянуті оригінали доданих до заяви документів і вказане не ставиться сторонами та судовою колегією під сумнів. При цьому, доводи заявника щодо того, що дані оригінали документів не відповідають доданим до матеріалів справи копіям цих документів є лише припущенням апелянта, оскільки це не підтверджено належними засобами доказування. Оригінали відповідних документів оглянуті судом та копії цих документів, що містяться в матеріалах справи, не викликають сумнівів у суду щодо їх відповідності оригіналам.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених кредитором вимог, тому погоджується з висновками суду першої інстанції, боржника та розпорядника майна щодо визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на загальну суму 590 546 684 грн. 89 коп.
Судовою колегією встановлено, що до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 331 942 451 грн. 32 коп. Заявлені кредитором вимоги складають заборгованість боржника за договором купівлі-продажу природного газу № 25/77/П-09 від 27.03.2009, а саме: основний борг в розмірі 180 890 000 грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 15 024 475 грн. 17 коп., збитки від інфляції в розмірі 111 601 929 грн. 25 коп. та заборгованість за договором купівлі-продажу скрапленого газу № 03СГ-15 від 30.09.2015, а саме: основний борг в розмірі 19 604 000 грн. 00 коп., 3 % річних в розмірі 979 662 грн. 90 коп., збитки від інфляції в розмірі 3 842 384 грн. 00 коп. та підтверджуються доданими до заяви документами, у тому числі копіями банківських виписок та актів звіряння розрахунків.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" визнані боржником в повному обсязі та включено на суму 331 942 451 грн. 32 коп. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго".
При цьому, розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Прядком А.М. заявлені кредитором вимоги визнано частково на суму 329 041 059 грн. 32 коп. з наступних підстав.
Як вбачається з поданої заяви, за Договором № 03СГ-15 від 30.09.2015 у боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Метіда" на день порушення справи про банкрутство утворилась загальна заборгованість у сумі 24 426 046 грн. 90 коп., яка складається з: суми основного боргу - 19 604 000 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 979 662 грн. 90 коп., інфляційні збитки у сумі 3 842 384 грн. 00 коп.
Відповідно до поданого кредитором розрахунку 3% річних по Договору № 03СГ-15, зазначена сума розраховується з 01.01.2016 по 31.08.2017 включно тобто за 608 календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" від 20.12.2016 про повернення грошових коштів, одержаних за Договором № 03СГ-15, кредитором було встановлено строк виконання зобов`язання з повернення грошових коштів у сумі 19 604 000,00 грн до кінця 2016 року.
На підставі вищезазначеної вимоги, 31.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метіда" та Приватним акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" було підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016, отже строк виконання вказаних зобов`язань Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Метіда" за договором № 03СГ-15 від 30.09.2015 настав 01.01.2017.
Враховуючи вищезазначене, нарахування 3% річних по Договору № 03СГ-15 від 30.09.2015 необхідно здійснювати починаючи з 01.01.2017 та по 31.08.2017 включно, тобто за 243 дні.
Виходячи з вищезазначеного, сума трьох відсотків річних по Договору № 03СГ-15 від 30.09.2015 складає 391 542 грн. 90 коп. за вказаний період.
Відповідно до поданого заявником розрахунку інфляційних збитків по Договору № 03СГ-15 від 30.09.2015, за період з січня 2016 по серпень 2017 року сума цих збитків становить 3 842 384 грн. 00 коп.
Зазначена сума розраховувалась кредитором за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно тобто за 20 місяців.
Так, відповідно до вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" від 20.12.2016 про повернення грошових коштів, одержаних за Договором № 03СГ-15, кредитором було встановлено строк виконання зобов`язання з повернення грошових коштів у сумі 19 604 000,00 грн до кінця 2016 року.
На підставі вищезазначеної вимоги, 31.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метіда" та Приватним акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" було підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2016, отже строк виконання зобов`язань Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Метіда" за договором № 03СГ-15 від 30.09.2015 настав 01.01.2017 відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищезазначене нарахування інфляційних збитків необхідно здійснювати за період з січня 2017 по серпень 2017 року включно, тобто за 8 місяців.
Виходячи з вищезазначеного, сума інфляційних збитків по Договору № 03СГ-15 від 30.09.2015 складає 1 529 112 грн. 00 коп. за вказаний період.
Заперечення апелянта щодо визнання вказаних кредиторських вимог судом першої інстанції, які зводяться до того, що додані до заяви з кредиторськими вимогами до боржника копії документів є недопустимим доказом, оскільки дані документи завірені неналежним чином, суд вважає безпідставними з огляду на те, що у судовому засіданні першої інстанції, яке відбулось 05.08.2019 та у судовому засіданні апеляційної інстанції 27.11.2019, судами, як першої інстанції так і апеляційної інстанції були оглянуті оригінали доданих до заяви документів. При цьому, доводи заявника щодо того, що дані оригінали документів не відповідають доданим до матеріалів справи копіям є лише припущенням даного кредитора, оскільки не підтверджені належними засобами доказування. Відповідні копії документів не викликають у суду сумнівів щодо їх відповідності оригіналам
Разом з тим, судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно того, що суд не звернув увагу на відсутність актів приймання-передачі природного газу по кожній додатковій угоді договору №25/77/П-09 від 27.03.2009, з огляду на наступне.
27.03.2009 між ТОВ «МЕТІДА» (далі за текстом - Покупець, Кредитор) та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» (правонаступник якого є ПрАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРЕО») (далі за текстом - Продавець, Боржник) був укладений договір №25/77/П-09 купівлі-продажу природного газу (далі за текстом - Договір №25/77/П-09).
Пунктом 1.1. Договору №25/77/П-09 передбачено, що Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти від Продавця та оплатити на умовах Договору природний газ (надалі «Газ») в обсязі, вказаному в Статті 2 Договору.
Приймання-передача Газу відбувається шляхом підписання сторонами Договору Комерційного Акту, що передбачено п.3.3. Договору. Комерційний Акт формується на підставі даних Акту, який підписують уповноважені представники сторін і ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» до 10.07.2014, про що зазначено в п. 3.1. Договору №25/77/П-09 в редакції додаткової угоди №26 від 30.05.2014.
Таким чином, в разі будь-якої поставки Газу за вказаним Договором, апелянт - АТ «Укртрансгаз», як один з підписантів Акту, володів би вичерпною інформацією про обсяги поставленого Газу.
В заяві TOB «МЕТІДА» зазначено, що пунктом 5.1. Договору №25/77/П-09 в редакції додаткової угоди №26 від 30.05.2014 передбачено, що поставка Газу відбувається на умовах передоплати шляхом банківського переказу грошових коштів на поточні рахунки Продавця, вказані у статті 11 Договору на підставі рахунків на оплату Газу, виставлених Продавцем.
На виконання умов Договору №25/77/П-09 ТОВ «МЕТІДА» здійснило попередню оплату газу на загальну суму 3 000 658 016,50 гри. (реєстр платежів з копіями банківських виписок долучені до матеріалів справи).
Проте, ПрАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» не виконало у встановлений за умовами Договору строк свій обов`язок поставити Газ та частково повернуло ТОВ «МЕТІДА» отриману за цим Договором попередню оплату на загальну суму 2 819 768 016,50 грн. (реєстр платежів з копіями банківських виписок долучені до матеріалів справи).
Оскільки повернення сум попередньої оплати за газ відбулось лише частково на вказану суму у ПрАТ «УКРГАЗ- ЕНЕРГО» перед ТОВ «МЕТІДА» утворилася заборгованість на суму 180 890 000,00 грн. (З 000 658 016,50 грн. - 2 819 768 016,50 грн.) щодо невиконаних за Договором зобов`язань.
22.12.2014 ТОВ «МЕТІДА» направило на адресу ПрАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» вимогу про повернення грошових коштів по договору №25/77/П-09 від 27.03.2009.
Проте, вказана вимога була залишена Боржником без задоволення.
Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 331 942 451 грн. 32 коп., дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, у тому числі визнання вказаних кредиторських вимог боржником та часткового визнання розпорядником майна, першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених цим кредитором вимог частково, та погодився з висновками розпорядника майна щодо визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" на загальну суму 329 041 059 грн. 32 коп. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіда" у суді апеляційної інстанції вказаного не заперечував. З оскаржуваною ухвалою в цій частині щодо результатів розгляду своїх кредиторських вимог погодився.
Як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 180 510 326 грн. 86 коп. Заявлені кредитором вимоги складаються із заборгованості боржника за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 53/НП/В-07 від 28.12.2007, а саме: основний борг в розмірі 92 904 205 грн. 96 коп., 3 % річних в розмірі 13 004 043 грн. 51 коп., збитки від інфляції в розмірі 74 602 077 грн. 39 коп. та підтверджуються доданими до заяви документами, у тому числі копіями банківських виписок та актів звіряння розрахунків.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" визнані боржником та розпорядником майна в повному обсязі та включено на суму 180 510 326 грн. 86 коп. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго".
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" з кредиторськими вимогами до боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених цим кредитором вимог та визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на загальну суму 180 510 326 грн. 86 коп. і включення їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Заперечення апелянта щодо визнання судом цих кредиторських вимог, які зводяться до того, що додані до заяви з кредиторськими вимогами до боржника копії документів є недопустимим доказом, оскільки дані документи завірені неналежним чином, суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, копії документів, доданих до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" з кредиторськими вимогами до боржника завірені належним чином. Окрім того, у судовому засіданні першої інстанції, яке відбулось 05.08.2019, судом були оглянуті оригінали доданих до заяви документів і відповідність цих копій оригіналам не ставиться судовою колегією під сумнів. При цьому, доводи заявника щодо того, що дані оригінали документів не відповідають доданим до матеріалів справи копіям є лише припущенням апелянта, оскільки не підтверджені належними засобами доказування.
Щодо вимог Компанії "Остхем Холдінг Лімітед" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Заявлені цим кредитором вимоги складаються із заборгованості з оплати наданих послуг з резервування обсягів газу згідно з умовами контракту від 10.12.2013 купівлі-продажу природного газу в 2014-2016 роках.
Вимоги Компанії "Остхем Холдінг Лімітед" визнані боржником в повному обсязі.
Розпорядник майна у суді першої інстанції вимоги Компанії "Остхем Холдінг Лімітед" не визнавав з огляду на те, що на його думку послуги з резервування газу, які продавець зобов`язався надавати Приватному акціонерному товариству "Укргаз-Енерго" нерозривно пов`язані з продажем (поставкою) природного газу згідно з умовами контракту від 10.12.2013 купівлі-продажу природного газу в 2014-2016 роках.
Даної позиції також дотримується ініціюючий кредитор у запереченнях щодо визнання кредиторських вимог Компанії "Остхем Холдінг Лімітед" та апеляційній скарзі.
10.12.2013 між Компанією OSTCHEM HOLDING LIMITED (Остхем Холдінг Лімітед), Республіка Кіпр, (Продавець) та боржником - Закритим акціонерним товариством "Укргаз-Енерго", яке в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" (Покупець), укладений контракт б/н купівлі-продажу природного газу у 2014-2016 роках.
За умовами Контракту продавець, окрім обумовленого обов`язку поставити покупцю визначений статтею 2 Контракту обсяг природного газу, зобов`язався надавати послуги, які стосуються резервування об`ємів газу.
Так, пунктом 1.15. Контракту під терміном "Резервування об`ємів газу" розуміється послуга, яка надається на платній основі та полягає в тому, що продавець зобов`язується надавати на вимогу Покупця у вказані ним періоди поставки газ в об`ємах, необхідних для задоволення його потреб (з урахуванням об`ємів газу, зазначених в п. 2.2. Контракту), в тому числі за рахунок об`ємів, які в попередніх періодах поставки газу не були відібрані Покупцем.
Статтею 2.3 Розділу 2 Контракту "Предмет договору" покупцю надане право повністю або частково перенести строки закупки місячних обсягів. Якщо таке право реалізоване покупцем, продавець зобов`язаний зарезервувати невідібрані продавцем місячні об`єми газу для можливості їх передачі покупцю в будь-яких, на розсуд покупця, наступних періодах поставки на підставі замовлень покупця.
Пунктом 4.11. Контракту передбачено, що факт надання послуг з резервування об`ємів газу, а також їх вартість, зазначається сторонами в акті надання послуг з резервування об`ємів газу, який підписується сторонами 31 грудня кожного року дії Контракту. Узгоджена в такому акті сума плати за резервування об`ємів газу є остаточною та, з урахуванням ст. 6 Контракту, є підставою для здійснення оплати покупцем на користь продавця за надані послуги з резервування об`ємів газу.
Пунктом 5.4. Контракту передбачено, що формула розрахунку вартості послуг з резервування об`ємів газу має наступний вигляд:
Пр = (Ом. - Оф.) х Пм, де:
Пр - плата за резервування об`ємів газу в дол. США в поточному місяці;
Ом. - замовлений об`єм з початку року до поточного місяця включно в тис.куб.м., що розраховується як сума щомісячних об`ємів, вказаних в п. 2.2. Контракту;
Оф. - фактично відібраний Покупцем об`єм з початку року до поточного місяця включно в тис.куб.м.;
П.м. - щомісячна плата за резервування об`ємів газу, що дорівнює 3,20 дол. США за тис.куб.м.
Додатковими угодами №1 від 31.12.2014 та №2 від 31.12.2015 до контракту б/н від 10.12.2013 внесені зміни до п. 5.4 та передбачено, що Пм. - плата за місяць резервування обсягів газу дорівнює: в 2014 році - 3,20 доларів США за тис. куб. м.; в 2015 році - 1,90 доларів США за тис. куб. м.; в 2016 році - 1,80 доларів США за тис. куб. м.
При цьому пунктом 5.3 Контракту передбачено, що загальна сума Контракту визначається як сума вартості поставленого Продавцем на користь Покупця Газу та послуг по його резервуванню на момент закінчення Контракту.
В статті 6 "Порядок розрахунків" пункт 6.2 Контракту визначає порядок розрахунків за газ. Тоді як наступний пункт 6.3 визначає порядок розрахунків саме за послуги з резервування газу.
Аналіз зазначених вище умов Контракту у їх сукупності свідчить про те, що вказаний Контракт б/н купівлі-продажу природного газу у 2014-2016 роках є змішаним та його предметом є як купівля-продаж газу, так й надання і оплати послуг з його резервування. При цьому жодна норма Контракту не містить залежності надання і оплати послуг резервування від об`ємів постачання газу. Послуга з резервування об`ємів газу є окремою послугою за цим контрактом. Резервування об`ємів газу може як завершитись поставкою газу, так і не завершитись цим з будь-яких причин. Та надання такої послуги за визначеною контрактом вартістю, узгоджена у відповідних підписаних сторонами контракту актах, підлягає оплаті на умовах контракту.
Пунктами 6.1. та 6.5. Контракту передбачено, що розрахунки по Контракту здійснюються в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, зазначений в ст. 12 Контракту. За п. 6.3 Контракту вартість послуг з резервування об`єму газу сплачується покупцем на підставі акту та рахунка-фактури не пізніше ніж на 5-й робочий день з моменту отримання покупцем такого рахунка-фактури від продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2014 Продавцем та Покупцем був підписаний акт надання послуг по резервуванню об`ємів газу згідно з Контрактом, за яким Продавець надав, а Покупець прийняв послуги з резервування 3 500 000 000 куб.м. газу вартістю 74 534 960,00 дол. США за період з 1 січня по 31 грудня 2014 року.
31.12.2015 між Продавцем та Покупцем був підписаний акт надання послуг по резервуванню об`ємів газу згідно з Контрактом, за яким Продавець надав, а Покупець прийняв послуги з резервування 3 500 000 000 куб.м. газу вартістю 44 270 000,00 дол. США за період з 1 січня по 31 грудня 2015 року.
Згідно з актом надання послуг по резервуванню об`ємів газу згідно з Контрактом від 31.12.2016 Продавець надав, а Покупець прийняв послуги з резервування 3 500 000 000 куб.м. газу вартістю 41 940 000,00 дол. США за період з 1 січня по 31 грудня 2016 року.
Як вбачається з вищевказаної заяви про визнання грошових вимог до боржника на виконання п. 6.3. Контракту Компанія "Остхем Холдінг Лімітед" направила на адресу боржника рахунки-фактури на оплату зазначених в відповідних актах сум грошових коштів, а саме: рахунок-фактура № 31122014/01 від 31.12.2014 на суму 74 534 960,00 дол. США; рахунок-фактура № 31122015/01 від 31.12.2015 на суму 44 270 000,00 дол. США.; рахунок-фактура № 31122016/01 від 31.12.2016 на суму 41 940 000,00 дол. США.
При цьому, боржник не виконав своїх обов`язків по Контракту в частині оплати послуг резервування об`ємів газу за 2014-2016 роки, що призвело до утворення перед Компанією "Остхем Холдінг Лімітед" заборгованості по контракту б/н від 10.12.2013 купівлі-продажу природного газу у 2014-2016 роках в сумі 160 744 960,00 доларів США, що дорівнює 4 307914132 грн. 59 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, розглянувши заяву Компанії "Остхем Холдінг Лімітед" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4307914132 грн. 59 коп., дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості та визнання заявлених цим кредитором вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 712 782 191 грн. 78 коп. Заявлені кредитором вимоги складають частину доходу, який боржник одержав за період безпідставного володіння майном (внеском до статутного капіталу), що належить Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в розмірі 1 712 745 000 грн. 00 коп. та три відсотки річних в розмірі 37 191 грн. 78 коп.
Вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" боржником та розпорядником майна не визнані, з огляду на відсутність рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про розподіл прибутку шляхом виплати дивідендів за період з 2006 по 2011 роки, а також на сплив строку позовної давності для звернення з даними вимогами про сплату частини прибутку від господарської діяльності боржника.
Судова колегія звертає увагу на те, що апелянт (ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") ухвалу господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у розмірі 37 191,78 грн. не оскаржує, тому оскаржувана ухвала в цій частині в суді апеляційної інстанції не переглядається.
Як вбачається з поданої заяви, вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" обґрунтовані тим, що 01.02.2006 між нею та Компанією "ROSUKRENERGO AG" був укладений договір про створення Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", відповідно до умов якого ПАТ НАК "Нафтогаз України" та Компанія "ROSUKRENERGO AG" засновують господарське товариство - ЗАТ "УКРГАЗ- ЕНЕРГО".
Відповідно до п. 4 цього Договору засновники створюють статутний капітал ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", який складає 5 000 000 грн., поділений на 5 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 000,00 грн. кожна.
Згідно зі Статутом ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" зі змінами від 01.10.2007 НАК "Нафтогаз України" був засновником ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" з часткою у 50% у статутному капіталі, розмір якого складає 5 000 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі № 32/44 позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006, оформлене протоколом № 2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; визнано недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, оформлене протоколом чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007; визнано недійсним статут ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу № 2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за № 10741020000015032; Визнано недійсними зміни до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007, оформленим п. 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за № 10741050003015032; припинено ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» шляхом ліквідації; в іншій частині позову провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 вказане рішення у справі 32/44 змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення установчих зборів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» щодо статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».
3. Визнати недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року щодо змін до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».
4. Визнати недійсним статут ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 року за №10741020000015032.
5. Визнати недійсним зміни до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, оформленим пунктом 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 року за №10741050003015302,
6. Зобовязати акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» - Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та Компанію «Росукренерго АГ» спільно здійснити заходи щодо ліквідації ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» у встановленому законом порядку.
7. В іншій частині провадження у справі припинити.».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44 заяву Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 року у справі №32/44 за нововиявленими обставинами задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 скасовано; апеляційні скарги НАК «Нафтогаз України», ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», Міністерства юстиції України задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2008 скасовано; позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» в частині участі НАК «Нафтогаз України» в створенні Закритого акціонерного товариства «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; визнано недійсним статут ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 року за №10741020000015032, в частині участі НАК «Нафтогаз України» в Закритому акціонерному товаристві «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; визнано недійсним зміни до статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, оформленим пунктом 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» від 28.04.2007 року, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 року за №10741050003015302, в частині участі НАК «Нафтогаз України» в Закритому акціонерному товаристві «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»; в іншій частині в позові відмовлено.
Також у вказаній постанові судом було зазначено наступне: «Визнання недійсними установчих документів господарського товариства відповідно до пункту 2 частини першої статті 110 ЦК України є підставою для ліквідації товариства. Проте, таке рішення створює правові наслідки не лише для учасників спору, а й для усіх осіб, що перебувають з товариством у господарських, цивільних, трудових та інших правовідносинах. Виходячи з цього, суд вважає доцільним визнати недійсними тільки ті положення статуту ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», що стосуються участі одного засновника НАК «Нафтогаз України» у зв`язку з неправомірністю його участі в створенні товариства. При цьому суд бере до уваги той факт, що ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» могло бути створене одним акціонером Компанією Росукренерго без участі позивача НАК «Нафтогаз України».»
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2013 у справі № 910/5598/13 встановлено, що платіжним дорученням від 29.12.2011 № 3540 ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" повернуло НАК "Нафтогаз України" внесок останнього в статутний капітал ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в сумі 2 500 000,00 грн.
Оскільки ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" повернуло НАК "Нафтогаз України" його внесок 29.12.2011 кредитор вважає, що на підставі ст. 1214 ЦК України має право на отримання доходів, які були одержані ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" за час володіння безпідставно набутим майном, а саме за період з 01.06.2009 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі 32/44) по 29.12.2011.
Посилаючись на те, що НАК "Нафтогаз України" на кінець 2011 року володіло усіма правами на отримання частки прибутку від господарської діяльності Боржника, кредитор дійшов висновку, що відшкодуванню на його користь підлягає сума 1 712 745 000,00 грн. (50% одержаного боржником доходу) за період з 01.06.2009 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі 32/44) по 29.12.2011.
Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" під корпоративними правами розуміється сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Пунктом 2 частини 1 статті 25 даного Закону кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Статтею 30 даного Закону дивіденд, визначений як частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства.
Вимога про сплату 50% від одержаного Приватним акціонерним товариством "Укргаз-Енерго" доходу в сумі 1 712 745 000,00 грн. ґрунтується на тому, що на кінець 2011 року НАК "Нафтогаз України" володіло усіма правами на отримання частки прибутку від господарської діяльності боржника, як власник 50% акцій товариства.
Враховуючи положення Закону України "Про акціонерні товариства" суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що грошові кошти, на сплаті яких наполягає кредитор у розмірі 1 712 745 000,00 грн., як 50% одержаного боржником доходу, розраховані кредитором як дивіденди.
Частиною 3 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Відтак, НАК "Нафтогаз України" мало б право на отримання відповідного розміру дивідендів у разі прийняття загальними зборами Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" рішення про їх виплату.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи та пояснень боржника, таке рішення не приймалось. При цьому, статус засновника та акціонера не надає НАК "Нафтогаз України" право на отримання частини прибутку товариства у вигляді дивідендів у відповідному розмірі без відповідного рішення загальних зборів.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що має право на заявлені грошові кошти не як на дивіденди, а на підставі статей 1212 та 1214 ЦК України. Проте апелянт належним чином не обґрунтував розмір заявлених вимог, не довів що відповідний дохід міг бути одержаний боржником саме від майна цього кредитора, тощо.
Статтею 1212 ЦК України встановлені загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. За правилами цієї статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1214 ЦК України передбачений обов`язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Частиною 2 статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Отже, закон чітко розділяє наслідки безпідставного набуття майна та безпідставного одержання чи зберігання грошових коштів, при цьому наслідком безпідставного зберігання саме грошових коштів є лише стягнення процентів, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що кредиторські вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" заявлені безпідставно та без належних обґрунтувань розрахунку заявлених вимог.
Крім того, боржником у відзиві на заяви кредиторів заявлено про застосування позовної давності до вимог Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як зазначає кредитор у своїй заяві, про своє право на отримання частини прибутку він дізнався саме з постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44. Відтак, строк позовної давності починав би свій перебіг саме з 30.06.2011 у разі визнання судом, що відповідне зобов`язання у боржника виникло.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку щодо спливу встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності щодо заявлених Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" грошових вимог до боржника.
У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи, наведені апелянтами в апеляційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційих скарг Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"", зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн., та у визнанні конкурсними кредиторами четвертої черги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на суму 590 546 684 грн. 89 коп., Компанію "Остхем Холдінг Лімітед" на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда" на суму 329 041 059 грн. 32 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на суму 180 510 326 грн. 86 коп. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі у вказаній частині, що оскаржується апелянтами, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 280, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/11892/17 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на суму 1 712 745 000, 00 грн., та у визнанні конкурсними кредиторами четвертої черги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростхолдінг" на суму 590 546 684 грн. 89 коп., Компанію "Остхем Холдінг Лімітед" на суму 4 307 914 132 грн. 59 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда" на суму 329 041 059 грн. 32 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Регіон Сервіс" на суму 180 510 326 грн. 86 коп. - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/11892/17 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288 - 291 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 02.12.2019.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
А.А. Верховець
