КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"08" листопада 2017 р. Справа №910/11892/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів : Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
при секретарі судового засідання: Чміль Я.Є.
та представників:
від апелянта: Ракітін П.С. (довіреність від 21.04.2016 № 14-74);
розпорядкик майна : арбітражний керуючий Прядко А.М. (посв. № 973 від 21.05.2013);
від ПАТ "Укртрансгаз": Тютюнник С.В. (довіреність від 31.07.2017 № 6-137);
від ПАТ "Укргаз-Енерго": Литвинов В.В. (довіреність від 23.03.2016);
розглянувши матеріали апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.09.2017
у справі № 910/11892/17 (суддя: Чеберяк П.П. )
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/11892/17 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про зупинення провадження у справі № 910/11892/17; зупинено провадження у справі № 910/11892/17 за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" до вирішення по суті господарської справи № 5011-74/9393-2012.
Не погоджуючись з вазаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/11892/17.
В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2017 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 08.11.2017.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2017 апелянт не підтримав апеляційну скаргу. Розпорядник майна та представник ПАТ "Укртрансгаз" не заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Представник боржника заперечив проти апеляційної скарги, зазначивши, що апелянт не набув статусу учасника провадження у даній справі та не має право на апеляційне оскарження в даному випадку.
Згідно з частиною 1 статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону, визначено термін "кредитор", як юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статус кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява з кредиторськими вимогами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не розглянута судом та заявлені кредиторські вимоги не визнані судом на час звернення апелянта з апеляційною скаргою. У зв'язку з чим на момент здійснення апеляційного провадження ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не набув статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, а саме, кредитора боржника, а відтак не наділений процесуальним правом на оскарження ухвали суду першої інстанції від 25.09.2017 у даній справі.
Аналогічної правової позиції щодо моменту набуття відповідною особою статусу учасника провадження у справі про банкрутство дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.10.2016 у справі № 910/9131/16.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження, які були присутні у судовому засіданні 08.11.2017, встановила, що в матеріалах справи № 910/11892/17 відсутня ухвала про визнання кредиторських вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до боржника у даній справі. Представник апелянта вказаного не спростував, та навпаки, підтвердив даний факт, зазначив, що апеляційну скаргу не підтримує.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що апелянт - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, а відтак не наділений процесуальним правом на оскарження ухвали господарського суду м. Києва від 25.09.2017 у справі № 910/11892/17.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на момент винесення оскаржуваної ухвали місцевого суду не набув процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у даній справі про банкрутство, що має право на апеляційне оскарження прийнятої у даній справі ухвали суду першої інстанції від 025.09.2017, а тому не мав права подавати апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції в порядку, передбаченому положеннями ст. 91 та частини 6 ст. 106 ГПК України.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 06.04.2016 у справі № 914/4284/15.
Отже, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову місцевого господарського суду, у даному випадку, у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (апелянта) було відсутнє.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на вищевикладене, на те, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не набуло статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство (кредитора боржника), відсутні підстави вважати, що права апелянта оскаржуваною ухвалою порушені чи що судом першої інстанції в даному випадку вирішувались питання про права і обов'язки апелянта стосовно сторін у справі, апелянт не довів права на оскарження прийнятої судом першої інстанції ухвали господарського суду м. Києва від 25.09.2017 у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має бути припинено.
Керуючись ст. ст. 4-1, 4-7, 32-34, 43, п. 1 ч. 1 ст. 80, 86, 99 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.09.2017 у справі № 910/11892/17.
2. Матеріали справи № 910/11892/17 повернути до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.
Ухвала Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко
