Справа № 596/1922/18
У Х В А Л А
"12" лютого 2020 р.
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача -управління праці та
соціального захисту населення
Гусятинської райдержадміністрації Кримець Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, в якому просить суд:
- скасувати рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні йому субсидії;
- зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу;
- стягнути на його користь з місцевого бюджету, головним розпорядником якого є Гусятинська районної державної адміністрації Тернопільської області, 1000 000 гривень моральної шкоди.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року, яке залишене без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, в позові ОСОБА_1 до Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Після перегляду справи в касаційній інстанції постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року скасовано по даній справі рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, а справу передано на новий розгляд до Гусятинського районного суду Тернопільської області, посилаючись на те, що суд першої інстанції не вирішив заяви, поданої позивачем 05 листопада 2018 року.
10 січня 2020 року, під час розгляду справи у підготовчому провадженні, позивач подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій зазначив, що в Гусятинському районному суді на розгляді знаходиться справа за його позовом до вищевказаних відповідачів «про відшкодування моральної шкоди» згідно якої, посилаючись на п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України, вказав що «збільшує розмір морального відшкодування до 2 000 000 гривень».
У підготовчому засіданні 12.02.2020 року під час з`ясування судом позиції позивача щодо підтримання поданої ним до суду вищевказаної заяви від 05.11.2018 року, в якій він зазначив, що «знімає частину позову, а саме, скасування рішення та зобов`язання призначити житлову субсидію, і залишає позовні вимоги тільки по відшкодуванню моральної шкоди» (Т.1 а.с.7), позивач вказав, що «він не відмовляється від позовних вимог: -про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні йому субсидії та зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу та не просить залишити позовну заяву в частині даних позовних вимог без розгляду. Він знімає ці вимоги, і підтримує позовну заяву про стягнення моральної шкоди. Вважає, що він міняє предмет позову, а підстава позову та сама».
Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області в підготовчому засіданні з приводу вирішення вищевказаної заяви позивача поклалась на розсуд суду.
Представник відповідача Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області в підготовче засідання не з`явився, хоча у встановленому законом порядку був належним чином повідомлений про день, час, місце розгляду справи. Про причини неявки в підготовче засідання суд не повідомив.
Суд, розглянувши заяву позивача від 05.11.2018 року про «зняття частини позову, а саме, скасування рішення та зобов`язання призначити житлову субсидію», заслухавши пояснення позивача з приводу підтримання вищезазначеної заяви також представника відповідача з цього питання, взявши до уваги вказівки Верховного Суду з даного приводу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов в частині позовних вимог про: - скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії; - зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу, слід залишити без розгляду, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3)роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4)сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5)запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
В силу вимог частин 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно пунктів 1,2 ч.2 та ч.3 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Так, ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.
Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.
Слід зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п.9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5 зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.
Відповідно до вищевказаного пункту постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року №5 суд, уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову,
визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових
вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить
керуватися при вирішенні спору.
Зокрема , у позивача суд повинен з`ясувати предмет позову (що
конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує
свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він
обрав).
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.257 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Встановлено, що розгляд справи по суті не розпочато.
Згідно з принципом «суд знає закони» під час розгляду справи суд самостійно перевіряє доводи сторін, здійснює правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини ( правова позиція, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17).
Виходячи із вищенаведених вимог закону, змісту вищезазначеної заяви позивача, поданої до суду 05.11.2018 року та наданих в підготовчому засіданні пояснень по вказаній заяві, суд вважає, що позивач не бажає щоб позовні вимоги про: - скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії; - зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу, розглядалися в суді одночасно з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди в даній справі, написавши заяву. Крім того, висловити свою думку з приводу чи це відмова від позову в цій частині позовних вимог, чи залишення цих позовних вимог без розгляду позивач теж не бажає.
Тому суд при такій ситуації розцінює, що позов у вказаній частині позовних вимог слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.12, 13, п.5 ч.1, ч.2 ст.257, ст.ст. 259-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду в частині позовних вимог про: - скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії; - зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу.
Роз`яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Копію ухвали вручити (надіслати) учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена 17 лютого 2020 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна
