Справа № 304/936/19 Провадження № 2/304/45/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2020 року
м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,
представника позивача в режимі відеоконференції – адвоката Ільківа М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/936/19 за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Ільківа Миколи Миколайовича до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про стягнення страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В:
відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 16 січня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 січня 2020 року.
Адвокат Ільків М.М. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом до ТДВ «Експрес Страхування», який мотивує тим, що 01 жовтня 2017 року поблизу будинку №85 по вулиці Свободи АДРЕСА_1 мала місце ДТП, під час якої воді автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», р/н НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який від отриманих травм помер на місці пригоди. Відповідальність водія на дату вчинення ДТП була застрахована згідно полісу № АК/7039457 у ТДВ «Експрес Страхування». Так, 22 грудня 2017 року через свого представника позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – моральну шкоду у розмірі по 19 200 грн, а також страхове відшкодування утриманцю у розмірі 115 200 грн, а на загальну суму 153 600 грн. Крім того 20 березня 2018 року відповідачу було надіслано лист з постановою про закриття кримінального провадження від 19 грудня 2017 року, а відтак до заяви про виплату страхового відшкодування були долучені усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон). Так, 03 квітня 2018 року відповідачем здійснено часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 38 952,60 грн, що включає 38 400 грн моральної шкоди та 552,60 грн відшкодування утриманцю. У листі ТДВ «Експрес Страхування» вих. № 2697 від 04 червня 2018 року зазначено, що 03 травня 2018 року було прийнято рішення сплатити частину страхового відшкодування одноразово за період до 25 жовтня 2020 року у розмірі 17 683,20 грн, а подальша виплата щомісячних платежів буде поновлена з 26 жовтня 2020 року, що у свою чергу суперечить положенню ст. 36.2 вказаного Закону, якою передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його у передбачений дев`яностоденний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати такого. При тому, згідно ст. 27.2. Закону встановлено мінімальний розмір страхового відшкодування на утримання, який не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Однак відповідачем всупереч вимогам вказаний статей здійснено виплату страхового відшкодування на утримання у розмірі 18 235,80 грн, що є незаконним, оскільки вказана сума є значно меншою, ніж 36 мінімальних заробітних плат. Крім того зважаючи на те, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше року, а потерпілий ОСОБА_5 так і не отримав належного страхового відшкодування в результаті втрати годувальника, страховик, на підставі п. 36.5. Закону зобов`язаний сплатити потерпілій пеню за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Під час розгляду справи адвокат Ільків М.М. подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що оскільки з моменту звернення до суду з позовною заявою збільшилася кількість днів прострочення виплати страхового відшкодування, тому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 96 964,20 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних, інфляційні втрати у розмірі 66 256,61 грн, а також 8 500 грн понесених судових витрат у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу.
У свою чергу представник відповідача направив суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив про таке. 02 червня 2017 року між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7039457 щодо страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», р/н НОМЕР_1 . Після цього, 03 січня 2018 року відповідач отримав заяву від 22 грудня 2017 року ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» про виплату страхового відшкодування з доданими документами. 03 квітня 2018 року відповідачем було складено страховий акт № 4.18.4.-1., яким визнано подію страховою та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, а саме: - на підставі ст. 27.3. Закону № 1961 прийнято рішення про виплату моральної шкоди в сумі 38 400 грн, з яких моральна шкода ОСОБА_4 – 19 200 грн та моральна шкода ОСОБА_5 в сумі 19 200 грн; - на підставі ст. 27.2 Закону № 1961 прийнято рішення про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого в сумі 115 200 грн щомісячними платежами по 552,60 грн/міс до вісімнадцятиріччя сина загиблого, загальний період виплати – 205 місяців 13 днів. В подальшому платіжним дорученням № ЦО01151 від 03 квітня 2018 року було сплачено страхове відшкодування у розмірі 38 952,60 грн (38 400 грн моральна шкода + 552,60 грн щомісячний платіж з відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого). 03 травня 2018 року ТДВ «Експрес Страхування» було складено страховий акт № 4.18.4-2, яким прийнято рішення про виплату ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» страхового відшкодування по шкоді, заподіяній смертю потерпілого в сумі 17 683,20 грн за період до 25 жовтня 2020 року, що є датою закінчення повноважень ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» Колішенко Л.С. та ОСОБА_6 діяти від імені ОСОБА_7 згідно довіреності б/н від 25 жовтня 2017 року. Платіжним дорученням від 03 травня 2018 року № ЦО01541 було сплачено частину страхового відшкодування з відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 17 683,20 грн (сума 32 щомісячних платежів по 552,60 грн). Вважає, що законодавець спеціальним законом передбачив право страховика на виплату страхового відшкодування, пов`язаного із смертю потерпілого, у вигляді одноразової виплати або щомісячними платежами. Крім того зазначає, що відповідач врахував положення норм ст. 27 Закону № 1961, ст. ст. 1200, 1202 ЦК України та здійснило виплату страхового відшкодування, що належить ОСОБА_8 , на рахунок його представника за довіреністю ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» за 32 місяці (строк дії повноважень повіреного ТОВ «Центр Автовиплат Поліс»). Щодо позовних вимог по пені, 3% річних та інфляційних відповідач посилається на те, що такі виплати є формою забезпечення виконання зобов`язання і застосовуються лише у разі порушення зобов`язання. Крім того, якщо на думку суду, зазначених доводів буде недостатньо для відмови у позові, відповідач зробив заяву про застосування строків позовної давності в один рік до позовної вимоги про стягнення пені. З урахуванням того, що страхове відшкодування у розмірі 17 683,20 грн було сплачено за платіжним дорученням № ЦО01541 від 03 травня 2018 року, то саме з цієї дати розпочався перебіг позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна заява датована 06 червням 2019 року та подана до суду не раніше цієї дати, а відтак вимога про стягнення пені заявлена з пропуском встановленого ст.258 ЦК України річного строку позовної давності. Що ж до стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 грн, відповідач зазначає, що до позову не додано Договір про надання правової допомоги адвоката Ільків М ОСОБА_9 із встановленим розміром гонорару адвоката, належним чином оформленого ордеру та доказів, що підтверджують факт оплати позивачем таких витрат (чеків, банківських виписок), актів виконаних робіт, а тому відшкодуванню такі витрати також не підлягають.
У судовому засіданні представник позивача – адвокат Ільків М.М. змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив такі задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2017 року поблизу будинку АДРЕСА_1 мала місце ДТП, під час якої воді автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», р/н НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який від отриманих травм помер на місці пригоди. За фактом дорожньо-транспортної пригоди того ж дня зареєстровано кримінальне провадження № 12017110000000744 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 13 грудня 2017 року (а. с. 13, 14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у громадянському шлюбі з позивачем ОСОБА_1 народилася спільна дитина – син ОСОБА_5 , де батьками зазначені – ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 07 грудня 2016 року (а. с. 10-11, 12, 21).
Постановою старшого слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод СУ ГУ НП в Київській області Гусаревича С.М. від 19 грудня 2017 року кримінальне провадження № 12017110000000744, відомості про яке внесені до ЄРДР 01 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю у діянні водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складу вказаного кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України (а. с. 24-31).
В той же час, відповідальність водія транспортного засобу – автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», р/н НОМЕР_1 , водія ОСОБА_2 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу № АК/7039457 у ТДВ «Експрес Страхування» (а. с. 76).
22 грудня 2017 року на адресу ТДВ «Експрес Страхування» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах матері загиблого – ОСОБА_4 та сина загиблого ОСОБА_5 (а. с. 3-4, 15). В результаті відповідачем прийнято рішення про сплату страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи 0,00 грн, передбаченої Полісом страхування АК-7039457 та встановлено у сумі 153 600 грн, яка буде здійснюватися відповідно до ст. ст. 1200, 1202 ЦК України (а. с. 32).
03 квітня 2018 року страховою компанією здійснено часткову виплату страхового відшкодування потерпілим у розмірі 38 952,60 грн, що включає 38 400 грн моральної шкоди та 552,60 грн щомісячного платежу утриманцю ОСОБА_5 з відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, а також 17 683,20 грн страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілого за період до 25 жовтня 2020 року (до дати закінчення повноважень ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» діяти від імені Симочко О.В. згідно довіреності б/н від 25 жовтня 2017 року) (а. с. 83-86).
Наступні виплати страхового відшкодування на утримання ОСОБА_5 у розмірі 115 200 грн страхова компанія розстрочила щомісячними платежами по 552,60 грн до вісімнадцятиріччя сина загиблого, чим порушила вимоги ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон).
В то же час, відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Статтею 36.2 Закону передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Тобто, вказана вище норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та не дає страховику право на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами такого строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Однак, всупереч ст. 36.2 Закону, страховиком ТДВ «Експрес Страхування» здійснено лише часткову виплату страхового відшкодування, а відтак оскільки відповідно до п. 27.5 ст.27 Закону відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого може бути виплачено у вигляді одноразової виплати, та з врахуванням найкращого забезпечення інтересів дитини, що є керівним принципом законодавства, суд приходить до висновку про стягнення недоплаченого розміру страхового відшкодування на користь позивача як законного представника малолітнього утриманця покійного – ОСОБА_5 .
Згідно із ст. 2.1 Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства, України, то застосовуються норми цього Закону.
Стаття 1202 ЦК України передбачає, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого здійснюється щомісячними платежами.
ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Тобто, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відтак, саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів.
Окрім цього, вирішуючи вимогу щодо стягнення пені, судом враховується той факт, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше одного року, однак відповідачем (страховиком) не виплачено належного страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника, а тому такий на підставі п. 36.5 Закону зобов`язаний сплатити пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, та оскільки представник позивача просить про стягнення такої за період з 06 червня 2018 року по 12 грудня 2019 року у розмірі 51 207,72 грн, що є його правом, і суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак вважає, що така вимога підлягає до задоволення.
Враховуючи, що виплата страхового відшкодування є грошовим зобов`язанням, позивач також має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій у відповідності до ст. 625 ЦК України у розмірі 4 933,22 грн (96 964,20 * 3 * 619/365/100).
Також суд погоджується з позивачем у тому, що він має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат за період з 03 квітня 2018 року по 12 грудня 2019 року у розмірі 10 115,67 грн.
Що стосується стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як роз`яснено у п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.
В підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Ільків М.М. суду надано копії Ордеру серії ЛВ № 166710 на надання правової допомоги від 06 червня 2019 року та детального опису наданих послуг ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вартість надання адвокатом правової допомоги клієнту ОСОБА_1 по справі за позовом про відшкодування шкоди до ТДВ «Експрес Страхування» склала 8 500 грн (а. с. 48, 118-120).
Крім того, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України адвокатом Ільків М.М. у судовому засіданні зроблено заяву про надання як доказу квитанції щодо оплати вартості правових послуг позивачем ОСОБА_1 . Так, згідно наданої суду квитанції № ПН978398 від 17 січня 2020 року підтверджується оплата вартості правничої допомоги ОСОБА_1 .
В той же час, суд, враховуючи кількість судових засідань, в яких адвокат Ільків М.М. брав участь (одне засідання 16 січня 2020 року у режимі відеоконференції), приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 6 800 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Тому, керуючись ст. ст. 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 3, 27, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
змінений позов представника ОСОБА_1 – адвоката Ільківа Миколи Миколайовича до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про стягнення страхового відшкодування – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1 96 964 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 20 коп страхового відшкодування, 51 207 (п`ятдесят одну тисячу двісті сім) грн 72 коп пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, 4 933 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять три) грн 22 коп трьох відсотків річних, 10 115 (десять тисяч сто п`ятнадцять) грн 67 коп інфляційних втрат, а також 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн в якості витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на користь держави 1 700 (одну тисячу сімсот) грн 20 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Ільків Микола Миколайович, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес страхування», код ЄДРПОУ 36086124; місцезнаходження: 01004 м. Київ, вул. Васильківська, № 15/2.
Головуючий:
Чепурнов В. О.
