Ухвала
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № № 304/936/19
провадження № 61-12719сво20
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Крата В. І, Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Закарпатського апеляційного суду
від 29 липня 2020 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Готри Т. Ю., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
(далі - ТДВ «Експрес Страхування») про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 01 жовтня 2017 року поблизу
будинку № 85 по вул. Свободи у с. Рожни Броварського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), під час
якої водій автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер
НОМЕР_1 , ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який від отриманих тілесних травм помер на місці пригоди. Відповідальність водія на дату вчинення вказаної ДТП була застрахована згідно з полісом
№ АК/7039457 у ТДВ «Експрес Страхування». Вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з померлим та є законним представником їх спільної дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 грудня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Автовиплат Поліс» (далі - ТОВ «Центр Автовиплат Поліс»), яке діяло на підставі довіреності в її інтересах, як законного представника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в інтересах ОСОБА_6 , матері померлого, звернулося до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виплатити по
19 200 грн моральної шкоди; 115 200 грн - страхове відшкодування утриманцю - ОСОБА_5
03 квітня 2018 року відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 38 952,60 грн, що включає 38 400 грн відшкодування моральної шкоди та 552,60 грн страхового відшкодування утриманцю. У листі від 04 червня 2018 року ТДВ «Експрес Страхування» повідомило, що 03 травня 2018 року товариством було прийнято рішення виплатити частину страхового відшкодування одноразово за період
до 25 жовтня 2020 року у розмірі 17 683,20 грн, а подальша виплата щомісячних платежів буде поновлена з 26 жовтня 2020 року.
Позивачка вважала, що зазначені дії відповідача є незаконними,
оскільки суперечать пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01 липня
2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), яким передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його
у передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування та не дає право страховику на розстрочення виплати. Згідно з пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV встановлено мінімальний розмір страхового відшкодування на утримання, який не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідач всупереч вимогам зазначених статей Закону № 1961-IV здійснив
виплату страхового відшкодування на утримання у розмірі 18 235,80 грн,
що є незаконним, оскільки вказана сума є значно меншою, ніж
36 мінімальних заробітних плат. Крім того, зважаючи на те, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше року, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і не отримав належного страхового відшкодування
за наслідками втрати годувальника, страховик на підставі пункту 36.5
статті 36 Закону № 1961-IV зобов`язаний сплатити потерпілому пеню за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ).
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітньої дитини, просила суд стягнути з відповідача на її користь страхове відшкодування у розмірі 96 964,20 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, на підставі статті 625 ЦК України три відсотки річних, інфляційні втрати у розмірі 66 256,61 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2020 року у складі судді Чепурнова В. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ОСОБА_1
96 964,20 грн страхового відшкодування, 51 207,72 грн пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, 4 933,22 грн трьох відсотків річних,
10 115,67 грн інфляційних втрат та 6 800 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пункт 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та не дає страховику права на розстрочення виплати страхового відшкодування поза межами такого строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Проте всупереч пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, ТДВ «Експрес Страхування» здійснило лише часткову виплату страхового відшкодування, а тому, оскільки відповідно до пункту 27.5 статті 27 Закону № 1961-IV відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати, та з урахуванням найкращого забезпечення інтересів дитини, що є керівним принципом законодавства, суд дійшов висновку про стягнення недоплаченого розміру страхового відшкодування на користь позивачки, як законного представника малолітнього утриманця покійного - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо вимоги про стягнення пені, то суд врахував той факт, що з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування пройшло більше одного року, однак відповідач не виплатив належного страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника,
а тому страховик на підставі пункту 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV зобов`язаний сплатити пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Крім того, позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідно до статті 625 ЦК України та наявні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат.
Частково задовольняючи вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із кількості судових засідань, в яких адвокат Ільків М. М. брав участь.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ТДВ «Експрес Страхування» задоволено. Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пункт 27.5 статті 27 Закону № 1961-IV містить посилання на те, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати, однак цією нормою не зобов`язано страховика здійснити саме одноразову виплату. Зазначеною нормою передбачено право страховика, а не безумовний імперативний обов`язок, здійснити
таку виплату одноразово. Тому висновок суду першої інстанції про те, що рішення страховика про виплату такої суми періодичними щомісячними платежами є протиправним, оскільки виплата страхового відшкодування сину загиблого повинна здійснюватися виключно одноразовим платежем,
є помилковим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення районного суду залишити у силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Перечинського районного суду Закарпатської області.
У листопаді 2020 року справа надійшла на Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2021 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ТДВ «Експрес Страхування» про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 липня 2020 року призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду.
10 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справу № 304/936/19 прийнято до розгляду
та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, в якому передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його
в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Зазначена норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніше, ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Закон № 1961-IV
не містить норми, якою встановлено, що страхове відшкодування страховиком може бути виплачено частинами чи розстрочено. Апеляційний суд помилково послався на статтю 1202 ЦК України, оскільки ця норма регламентує загальний порядок відшкодування шкоди фізичною особою,
а не страховою компанією. Тому відповідач з урахуванням пункту 27.2 статті 27 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IVмає виплатити страхове відшкодування одноразовою виплатою у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ТДВ «Експрес Страхування» на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Апеляційної суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки дії страховика узгоджуються із нормами статті 27 Закону № 1961-IV та статтями 1200,
1202 ЦК України.
Крім того, ТДВ «Експрес Страхування» до відзиву додало копію платіжного доручення від 22 жовтня 2020 року № ЦО05794 про сплату на користь позивачки страхового відшкодування у розмірі 96 964,20 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.
Установлено, що для правильного вирішення справи, яка переглядається, необхідно встановити, яку норму слід застосувати до спірних
правовідносин - ЦК України, чи Закону № 1961-IV, враховуючи те, що
ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон № 1961-IV
є спеціальним нормативно правом актом.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року справу № 477/874/19, провадження № 61-7998св20, справу за позовом ОСОБА_7 до
ОСОБА_8 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди за касаційними
скаргами ОСОБА_7 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
Із змісту зазначеної ухвали вбачається, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала
за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду, а також з огляду на те, що у справі є виключна правова проблема, яка полягає у неоднаковому застосуванні у подібних правовідносинах норм ЦК України та норм Закону № 1961-IV.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 березня 2021 року справа № 477/874/19 прийнято для продовження № 14-24 цс 21 та призначено її до розгляду.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що
у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 477/874/19 (провадження № 14-24 цс 21).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1
до товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Стархування»
про стягнення страхового відшкодування зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи
№ 477/874/19 (провадження № 14-24 цс 21) за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Б. І. Гулько
Судді: А. І. Грушицький
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
С. О. Погрібний
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
