ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2020 року Справа № 902/368/16
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
за участю представників сторін:
позивача : Кулик О.А.
відповідача: Янкевич Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у справі №902/368/16, постановлену суддею Лабунська Т.І., повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2019 р.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (нова назва Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), м. Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нова назва Акціонерне товариство "Оператор газороздільної системи "Вінницягаз"), м. Вінниця
про стягнення 278 854 822 грн 21 коп. заборгованості за договором №13-110-ВТВ від 04.01.2013 р.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нове найменування Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз") про відстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16. Відстрочено виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 до 27.10.2020 року.
Не погоджуючись із відстроченням виконання рішення, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 року по справі №902/368/16 та відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 р. у справі №902/368/16.
Скаржник вважає, що господарський суд Вінницької області, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, не повністю з`ясував обставини у справі, що мають значення для вирішення цього питання, а висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі, є помилковими та не відповідають встановленим обставинам.
Апелянтом в обґрунтування апеляційної скарги вказано, що АТ «Вінницягаз» не було надано на підтвердження недостатності (чи відсутності) коштів на рахунках підтверджуючих доказів (довідок з банків про залишки коштів на усіх рахунках), а також інформації з відповідних реєстрів щодо відсутності майна, на яке можна звернути стягнення. Однак, не зважаючи на те, що боржником не надані відповідні докази, господарський суд Вінницької області задовольнив клопотання АТ «Вінницягаз» про відстрочку виконання рішення.
Також боржник, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення, послався на баланси (звіти про фінансовий стан) та звіти про фінансові результати (звіти про сукупний дохід). Однак, НАК «Нафтогаз України» акцентувала увагу господарського суду Вінницької області, що фінансові звіти відображають дані лише на конкретну дату і не показують проміжні дані щодо ведення господарської діяльності на сьогоднішній день з посиланням на відповідну судову практику (правові висновки Верховного Суду).
Відтак, скаржник звертає увагу апеляційного суду, що АТ «Вінницягаз» фактично не доведено належними та допустимими доказами наявність тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства.
На підтвердження свого реального фінансового стану боржником взагалі не надано довідок про рух коштів з банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника, а також підтверджуючих документів щодо відсутності коштів на усіх банківських рахунках; не надано суду доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Крім того, НАК «Нафтогаз України» звертає увагу суду, що Компанія не повинна нести відповідальність за порушення прав відповідача третіми особами, а АТ «Вінницягаз» в свою чергу повинно виконувати свої зобов`язання перед Компанією та виконати рішення суду у справі №902/368/16.
Враховуючи вище викладене, скаржник вважає, що в оскаржуваній ухвалі суду не наведено виняткових обставин, які перешкоджають Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" виконати рішення суду у даній справі та не наведено жодних вагомих підстав для відстрочення виконання рішення, а тому дана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у справі №902/368/16, справу призначено до розгляду.
16.12.2019 р. на адресу Північно - західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/368/16. Зокрема, просить проведення відеоконференції доручити Північному апеляційному господарському суду, господарському суду Київської області чи господарському суду м.Києва.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 р. клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/368/16 - задоволено.
Доручено забезпечення проведення відеоконференції Північному апеляційному господарському суду (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1).
Враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у справі №902/368/16 відкрито 09.12.2019 р., останнім днем строку розгляду апеляційної скарги є 08 січня 2020 року.
Відповідно до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Бучинська Г.Б. з 02.01.2020 по 17.01.2020 перебуває у відпустці та суддя Василишин А.Р. з 02.01.2020 по 15.01.2020 також перебуває у відпустці.
Розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 08.01.2020 р. №01-04/7 призначено заміну судді-члена колегії Бучинської Г.Б. та судді-члена колегії Василишина А.Р. у справі №902/368/16.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №902/368/16 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 р. прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у справі №902/368/16 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В.
08.01.2020 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач зазначає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. по справі №902/368/16 є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга НАК «Нафтогаз України» безпідставною. Відтак, відповідач просить апеляційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. по справі №902/368/16 - без змін.
В судовому засіданні 08.01.2020 року, представник Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати за наведених в скарзі та в доповненнях до апеляційної скарги підстав, а в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 відмовити.
Представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 11.11.2019 року залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822, 21 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №13-110-ВТВ від 04.01.2013 року.
Зокрема, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", пров. К.Широцького, 24, м. Вінниця, 21012, (ідентифікаційний код - 03338649) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01601, (ідентифікаційний код - 20077720) - 81 365 166 грн 10 коп. основного боргу, 14 872 539 грн 50 коп. пені, 943 483 грн 89 коп. - 3 % річних та 2 346 664 грн 18 коп. інфляційних втрат та 73 771 грн 23 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору. У стягненні 35 752 321 грн 19 коп. - основного боргу, 65 902 909 грн 85 коп. пені, 6 228 248 грн 42 коп. - 3% річних та 71 443 489 грн 08 коп. інфляційних втрат та у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про розстрочку виконання рішення №007.1-СК-5352-1017 від 30.10.2017 р. на строк 20 років з щомісячною виплатою відмовлено.
30.10.2019 року до суду надійшло клопотання № 210007-Ск-6635-1019 від 30.10.2019 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нове найменування Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз") про відстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16.
В даному клопотанні відповідач (боржник) просив суд відстрочити виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 до 27.10.2020 року.
Вказане клопотання відповідач (боржник) мотивує тим, що з дня набрання чинності рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 продовжують існувати обставини, які роблять негайне виконання рішення неможливим без істотного погіршення і без того вкрай тяжкого фінансового стану АТ "Вінницягаз", що ставить під загрозу його подальшу діяльність та створює ризик банкрутства, що в свою чергу, може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на АТ "Вінницягаз" як на Оператора газорозподільних систем Вінницької області.
Даними обставинами за твердженням відповідача (боржника) є економічно необґрунтований та такий, що не покриває витрати підприємства, витрати на придбання природного газу для виробничо - технічних потреб тариф встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП) починаючи з 2015 року. Як зазначає у клопотанні відповідач (боржник) починаючи із 01.01.2017 року постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року № 2279 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП" від 24 березня 2016 року № 421 для АТ "Вінницягаз" затверджено тариф на розподіл природного газу, яким не передбачені окремі статті витрат, за рахунок яких було б можливо швидко розрахуватися із заборгованістю згідно рішень судів. Як вказує відповідач (боржник) в обґрунтування поданого клопотання, що тарифи встановлені НКРЕКП завдають товариству виключно збитки.
Окрім того, як обставину для відстрочення рішення суду відповідач (боржник) у клопотанні зазначає про наявність зобов`язань АТ "Вінницягаз" щодо погашення заборгованості по боргам минулих періодів перед іншими кредиторами на підставі укладених на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" договорів реструктуризації. При цьому, АТ "Вінницягаз" зазначає, що за недотримання графіку погашення заборгованості товариство несе відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Відповідач (боржник) вважає, що одноразове списання суми боргу (або блокування рахунків товариства для примусового списання коштів) створить загрозу цивільним правам та інтересам товариства та споживачів природного газу Вінницької області, а звернення стягнення на майно створить загрозу безпечності, безаварійності, надійності та безперебійності газопостачання.
З - поміж того, у клопотанні відповідач (боржник) зауважив, що згідно висновку експерта від 27.06.2019 року № 19/13-2/64-СЕ/18 (який міститься в матеріалах справи № 902/368/16) у АТ "Вінницягаз" була відсутня фінансова можливість за період з 04.01.2013 року по 31.12.2015 року здійснити розрахунок в повному обсязі за спірним договором за рахунок власних обігових коштів при встановленому НКРЕКП тарифі, а тому власної вини у невиконанні умов договору щодо проведення повних та своєчасних розрахунків не вбачає.
Таким чином, на думку відповідача (боржника) після встановлення НКРЕКП економічно обгрунтованого тарифу на розподіл природного газу та/або відшкодування завданої майнової шкоди, АТ "Вінницягаз" отримає змогу виконати рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 без завдання істотної шкоди майновому стану АТ "Вінницягаз" та без доведення його до банкрутства. До того ж, АТ "Вінницягаз" вважає, що відстрочення даного рішення суду не призведе до погіршення фінансового стану позивача, оскільки відповідно до інформації опублікованої на офіційному сайті позивача АТ "НАК "Нафтогаз України" від господарської діяльності має прибуток за результатами 2018 року в розмірі 13,6 млрд. грн (чистий прибуток) та за результатами першого півріччя 2019 року у розмірі 24,7 млрд. грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нове найменування Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз") про відстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16. Відстрочено виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 до 27.10.2020 року.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відстрочення виплати присудженої до стягнення суми дозволить запобігти її одноразовому примусовому стягненню, надасть можливість АТ "Вінницягаз" стабілізувати тяжке фінансове становище, забезпечить можливість поступово сплачувати заборгованість до встановленого судом строку та виконувати належним чином функції Оператора газорозподільної системи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про відстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 до 27.10.2020 року.
2. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012).
У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п.35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").
Відповідно до п.4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 залишається невиконаним.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За приписами ч.ч.3,4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк остання не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес стягувача.
Також слід враховувати, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
3. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
У заяві Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" посилається на тяжке фінансове становище підприємства, в обґрунтування якого надає фінансові документи, зокрема: Баланс (Звіт про фінансовий стан) на підприємстві станом на 31.12.2018 р., звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік, Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2019 р., звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2019 р.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставини, на які посилається боржник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо на думку заявника ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України №419 від 28.02.2000 та Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 затверджено норми Порядку подання фінансової звітності, затвердженого.
Пунктом 1 розділу II наведеного Національного положення (стандарту) встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що фінансовий стан боржника може бути встановлений за умов надання заявником інформації у вигляді банківських довідок про залишки грошових коштів на банківських рахунках на день подання заяви про розстрочку/відстрочку, інформації у вигляді довідки про залишки готівки на день подання даної заяви, а також інформації про рух коштів за останні 6-12 місяців по всіх відкритих рахунках боржника.
Таким чином, фінансові документи, які поданні боржником, не можуть бути доказами скрутного фінансового становища, оскільки відображають дані лише на конкретну дату, проте не можуть відображати фінансовий стан протягом ведення боржником господарської діяльності.
Окрім того, як обставину для відстрочення рішення суду відповідач (боржник) у клопотанні зазначає про наявність зобов`язань АТ "Вінницягаз" щодо погашення заборгованості по боргам минулих періодів перед іншими кредиторами на підставі укладених на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" договорів реструктуризації. При цьому, АТ "Вінницягаз" зазначає, що за недотримання графіку погашення заборгованості товариство несе відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Відповідач (боржник) вважає, що одноразове списання суми боргу (або блокування рахунків товариства для примусового списання коштів) створить загрозу цивільним правам та інтересам товариства та споживачів природного газу Вінницької області, а звернення стягнення на майно створить загрозу безпечності, безаварійності, надійності та безперебійності газопостачання.
Однак, колегія суддів зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов`язань.
При цьому, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у прийнятій постанові від 27.06.2018 року у справі №813/8842/13-а.
Колегія суддів також відзначає, що спір в даній справі відбувався тривалий час починаючи з моменту порушення провадження у справі 04.05.2016 р. по 28.10.2019 р. коли ухвалено постанову Північно-західного апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 залишено без змін.
Отже, враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.
Колегія суддів звертає увагу на те, що скрутне фінансове становище підприємства є наслідком діяльності роботи підприємства та не є винятковими підставами для надання відстрочки або розстрочки в розумінні ст. 331 ГПК України.
На переконання колегії суддів, надання боржнику відстрочки не обгрунтовано посиланням на конкретні обставини, які вимагають відстрочення саме на період в один рік, і яким чином після спливу цього строку становище боржника зміниться таким чином, що виконання рішення стане можливим. Відтак, надання відстрочки у виконанні цього рішення в один рік, на думку колегії, не відповідає (суперечить) принципу правової визначеності та остаточності судового рішення, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права.
Надання відстрочки без указівки на конкретні обставини і без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника позбавляє кредитора можливості захистити свої права, яке він беззаперечно має, виходячи з основоположного права на справедливе судочинство.
Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.
Враховуючи наведене суд вважає, що заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.
4. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не наведено конкретних обставин, які могли б бути підставою для відстрочки рішення та не доведено відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та наявності правових підстав для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про відстрочку виконання рішення суду по справі №902/368/16, слід відмовити.
Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
У зв`язку з недоведеністю матеріалами обставин, з якими ст. 331 ГПК України пов`язує можливість відстрочення виконання рішення, заява Акціонерного товариства "Оператор газороздільної системи "Вінницягаз" про відстрочку виконання рішення суду по справі №902/368/16 не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у даній справі підлягає скасуванню.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
Разом з тим, слід вказати, що відповідно до п.2 част.1 ст.287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
До ухвал суду першої інстанції, зазначених в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, відноситься:
3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову;
6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);
7) про відмову у відкритті провадження у справі;
13) про закриття провадження у справі;
14) про залишення позову (заяви) без розгляду;
21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;
25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;
26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
В той же час, відповідно до частини сьомої статті 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
За загальним правилом статті 287 ГПК України касаційному оскарженню підлягають лише судові рішення, переглянуті в апеляційному порядку, тобто приписи статті 331 ГПК України необхідно розуміти насамперед як право на апеляційне оскарження.
Вище зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 р. у справі №18/1544-10.
За наведеного, постанова, ухвалена після перегляду ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання про надання відстрочки виконання рішення, не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у справі №902/368/16 задовольнити. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 р. у справі №902/368/16 скасувати, прийняти нове рішення.
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нова назва Акціонерне товариство "Оператор газороздільної системи "Вінницягаз"), м. Вінниця про надання відстрочки виконання рішення відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газороздільної системи "Вінницягаз", м.Вінниця (21012, м.Вінниця, пров.Костя Широцького, 24, код ЄДРПОУ 03338649) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) 1921, 00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Справу №902/368/16 повернути господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "13" січня 2020 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
