ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відстрочення виконання судового рішення
"11" листопада 2019 р. м. Вінниця Cправа № 902/368/16
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання Матущак О.В.,
представника ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Кулик О.А.,
представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" - Бабійчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця
про стягнення 278 854 822 грн 21 коп. заборгованості за договором № 13-110-ВТВ від 04.01.2013 р.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 278 854 822,21 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 13-110-ВТВ від 04.01.2013 року.
Зокрема, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", пров. К.Широцького, 24, м. Вінниця, 21012, (ідентифікаційний код - 03338649) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01601, (ідентифікаційний код - 20077720) - 81 365 166 грн 10 коп. основного боргу, 14 872 539 грн 50 коп. пені, 943 483 грн 89 коп. - 3 % річних та 2 346 664 грн 18 коп. інфляційних втрат та 73 771 грн 23 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору. У стягненні 35 752 321 грн 19 коп. - основного боргу, 65 902 909 грн 85 коп. пені, 6 228 248 грн 42 коп. - 3 % річних та 71 443 489 грн 08 коп. інфляційних втрат та у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про розстрочку виконання рішення № 007.1-СК-5352-1017 від 30.10.2017 р. на строк 20 років з щомісячною виплатою відмовлено.
30.10.2019 року до суду надійшло клопотання № 210007-Ск-6635-1019 від 30.10.2019 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нове найменування Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз") про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16.
В даному клопотанні відповідач (боржник) просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 до 27.10.2020 року.
Вказане клопотання відповідач (боржник) мотивує тим, що з дня набрання чинності рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 продовжують існувати обставини, які роблять негайне виконання рішення неможливим без істотного погіршення і без того вкрай тяжкого фінансового стану АТ "Вінницягаз", що ставить під загрозу його подальшу діяльність та створює ризик банкрутства, що в свою чергу, може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на АТ "Вінницягаз" як на Оператора газорозподільних систем Вінницької області.
Даними обставинами за твердженням відповідача (боржника) є економічно необґрунтований та такий, що не покриває витрати підприємства, витрати на придбання природного газу для виробничо - технічних потреб тариф встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП) починаючи з 2015 року. Як зазначає у клопотанні відповідач (боржник) починаючи із 01.01.2017 року постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року № 2279 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП" від 24 березня 2016 року № 421 для АТ "Вінницягаз" затверджено тариф на розподіл природного газу, яким не передбачені окремі статті витрат, за рахунок яких було б можливо швидко розрахуватися із заборгованістю згідно рішень судів. Як вказує відповідач (боржник) в обґрунтування поданого клопотання, що тарифи встановлені НКРЕКП завдають товариству виключно збитки.
Окрім того, як обставину для відстрочення рішення суду відповідач (боржник) у клопотанні зазначає про наявність зобов`язань АТ "Вінницягаз" щодо погашення заборгованості по боргам минулих періодів перед іншими кредиторами на підставі укладених на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" договорів реструктуризації. При цьому, АТ "Вінницягаз" зазначає, що за недотримання графіку погашення заборгованості товариство несе відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Відповідач (боржник) вважає, що одноразове списання суми боргу (або блокування рахунків товариства для примусового списання коштів) створить загрозу цивільним правам та інтересам товариства та споживачів природного газу Вінницької області, а звернення стягнення на майно створить загрозу безпечності, безаварійності, надійності та безперебійності газопостачання.
З - поміж того, у клопотанні відповідач (боржник) зауважив, що згідно висновку експерта від 27.06.2019 року № 19/13-2/64-СЕ/18 (який міститься в матеріалах справи № 902/368/16) у АТ "Вінницягаз" була відсутня фінансова можливість за період з 04.01.2013 року по 31.12.2015 року здійснити розрахунок в повному обсязі за спірним договором за рахунок власних обігових коштів при встановленому НКРЕКП тарифі, а тому власної вини у невиконанні умов договору щодо проведення повних та своєчасних розрахунків не вбачає.
Таким чином, на думку відповідача (боржника) після встановлення НКРЕКП економічно обгрунтованого тарифу на розподіл природного газу та/або відшкодування завданої майнової шкоди, АТ "Вінницягаз" отримає змогу виконати рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16 без завдання істотної шкоди майновому стану АТ "Вінницягаз" та без доведення його до банкрутства. До того ж, АТ "Вінницягаз" вважає, що відстрочення даного рішення суду не призведе до погіршення фінансового стану позивача, оскільки відповідно до інформації опублікованої на офіційному сайті позивача АТ "НАК "Нафтогаз України" від господарської діяльності має прибуток за результатами 2018 року в розмірі 13,6 млрд. грн (чистий прибуток) та за результатами першого півріччя 2019 року у розмірі 24,7 млрд. грн.
Ухвалою суду від 31.10.2019 року вищезазначене клопотання призначене до розгляду на 11.11.2019 року.
11.11.2019 року в судовому засіданні представник відповідача (боржника) підтримав подане клопотання та просив суд про його задоволення.
Судом сповіщено присутніх учасників справи про те, що на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення № 39/3-553-19 від 06.11.2019 року від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - АТ "НАК "Нафтогаз України") на клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Представник позивача (стягувача) представив суду зміст даних заперечень, яке мотивоване наступними обставинами.
Як зазначає позивач (стягувач) у запереченнях, АТ "Вінницягаз" звертається до суду з клопотанням про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16 на 1 рік до 27.10.2020 року, тоді як згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Окрім того, з АТ "Вінницягаз" на користь НАК «Нафтогаз України» стягнута заборгованість у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 13- 11 О-ВТВ укладеного 04.01.2013 року. Тобто, договірне зобов"язання щодо погашення боргу відповідачем (боржником) не виконується вже шість років.
Водночас, за твердженням позивача (стягувача), відповідач (боржник) окрім розподілу природного газу займається згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України й іншими видами господарської діяльності, а саме: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; професійно-технічна освіта, будівництво трубопроводів.
Однією з підстав для відмови у відстрочці позивач (стягувач) зазначає ненадання АТ "Вінницягаз" підтверджуючих доказів (довідок з банків про залишки коштів на усіх рахунках) недостатності (чи відсутності) коштів на рахунках, а також інформації з відповідних реєстрів щодо відсутності майна, на яке можна звернути стягнення.
Водночас позивач (стягувач) вважає, що надані відповідачем (боржником) баланс (звіти про фінансовий стан) та звіти про фінансові результати (звіти про скупний дохід) відображають дані лише на конкретну дату і не показують проміжні дані щодо ведення господарської діяльності на сьогоднішній день.
Таким чином, на думку позивача (стягувача) АТ "Вінницягаз" фактично не доведено належними та допустимими доказами наявність тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду: відсутність коштів на рахунках, майна, на яке можливо звернути стягнення, наявність реальної загрози банкрутства.
У запереченнях позивач (стягувач) вказує на те, що боржник має фінансову можливість здійснювати щомісячне погашення заборгованості перед іншими юридичними особами (ДК "Газ України") та за іншими зобов`язаннями, а вчасне виконання рішення суду у справі № 902/368/16 на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" намагається уникнути шляхом подання клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
В спростування твердження відповідача (боржника) про відстрочення виконання рішення суду, у зв"язку з економічно необгрунтованим тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, позивач (стягувач) у запереченнях зауважив, що АТ "НАК "Нафтогаз України» не повинен нести відповідальність за порушення прав відповідача третіми особами.
При цьому, відмітив, що при наданні відстрочення виконання рішення судом мають враховуватись принципи співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Внаслідок недоотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ Компанія змушена залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками. У зв"язку з цим, як зазначає позивач (стягувач) відстрочення призведе до порушення прав Компанії на виконання судового рішення, в тому числі до непропорційного порушення балансу майнових інтересів сторін.
Таким чином, на думку позивача (стягувача) викладеної у запереченнях обставини, на які посилається боржник у своєму клопотанні про відстрочення виконання рішення, не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України та Постанови № 9 від 17.10.2012 року для надання відстрочення виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16.
В судовому засіданні представник позивача (стягувача) після ознайомлення суду із змістом заперечень підтримав усі викладені у ньому обставини та вказав, що останні є підставою для відмови у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
В свою чергу, представник відповідача (боржника) в спростування обставин, викладених у запереченні зазначив, що ненадання банківських довідок, виписок, інформації АТ "Вінницягаз", про наявність (відсутність) коштів на банківському рахунку, майна обумовлено тим, що інформація по стану рахунку кожного дня змінюється, а подані баланс та фінансова звітність свідчать саме про загальний обсяг грошових коштів за періоди 2018 року та 9 місяців 2019 року, що в цілому й відображає фінансово - майновий стан підприємства. Стосовно інформації про майно підприємства представник відповідача (стягувача) в своїх поясненнях пояснив, що до клопотання про відстрочення виконання рішення суду додано баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2019 року з оборотною відомістю, з яких вбачається, що основним майном, яке обліковується на балансі АТ "Вінницягаз" є газопроводи - 85% від вартості всіх основних засобів та споруди розташовані на них і спеціальна техніка, яка використовується в рамках ліцензованої діяльності - 15% від вартості всіх основних засобів.
Відносно твердження представника позивача (стягувача) про те, що відповідач (боржник) окрім розподілу природного газу займається згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й іншими видами господарської діяльності представник АТ "Вінницягаз" в спростування такого зауважив, що товариство не здійснює іншої діяльності, незважаючи на те, що Статутом передбачена така можливість. При цьому, пояснивши, що здійснення іншої діяльності вимагає ліцензії, наявність спеціальних умов, затвердженого правлінням штату. На даний час такої можливості у АТ "Вінницягаз" не має. Товариство має основну ліцензію на розподіл природного газу та суміжну ліцензію на будівництво газопроводів.
Тому, представник відповідача (боржника) при спростуванні позиції представника позивача (стягувача) щодо відмови в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду звернув увагу на те, що АТ "Вінницягаз" є суб"єктом природної монополії, самостійність якого в господарській діяльності обмежена, не є вільним в ціноутворенні, ціни (тарифи) є регульованими, тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності товариства, обігових коштів немає, в тому числі відсутнє майно можливе для продажу, арешт рахунків ДВС паралізує діяльність товариства в цілому.
Заслухавши пояснення представників сторін (стягувача та боржника), детально розглянувши клопотання про відстрочення виконання рішення суду та заперечення щодо нього, дослідивши, викладені у клопотанні обставини та додані до нього докази, надавши їм належну оцінку суд дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1- 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В пункті 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки. зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Судом встановлено, що у АТ "Вінницягаз" існують обставини, які роблять неможливим негайне виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16 без істотного погіршення фінансового стану товариства, яке як підтверджується наявними у матеріалах справи документами є тяжким. Окрім того, як з"ясовано судом такі обставини у разі негайного виконання відповідного рішення суду посталять під загрозу подальшу діяльність товариства, як Оператора газорозподільної системи та створять ризик для його банкрутства.
Із змісту клопотання та доданих до нього документів вбачається, що АТ "Вінницягаз" є товариством стратегічного значення, основним видом діяльності якого є розподіл природного газу через місцеві (локальні) трубопроводи.
Відповідно до пунктів 17 та 35 ст. 1 ЗУ "Про ринок природного газу" розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Даним законом передбачено, що господарська діяльність із розподілу природного газу підлягає ліцензуванню та державному регулюванню.
АТ "Вінницягаз" є суб"єктом природної монополії, самостійність якого в господарській діяльності обмежується, зокрема державним регулювання цін та тарифів на товари, що ним виробляються (реалізуються).
Як з"ясовано судом регуляторні функції на ринку природного газу виконує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - НКРЕКП). Саме дана Комісія здійснює формування цінової та тарифної політики у сфері енергетики та комунальних послуг.
Тому, з наведеного вбачається, що АТ "Вінницягаз", як суб"єкт природної монополії обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської діяльності, а тому тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності відповідача, на якого покладена відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується.
Разом з тим, судом встановлено, що Ліцензійними умовами на відповідача покладається обов"язок використовувати кошти отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням, що не дає можливість витрачати кошти поза встановленою НКРЕКП структурою тарифу.
Із змісту клопотання про відстрочення виконання рішення суду, доданих до нього документів, пояснень представника відповідача (боржника) суд встановив, що починаючи із 2015 року встановлений НКРЕКП тариф для АТ "Вінницягаз" є економічно необгрунтованим та таким, що не покриває витрати підприємства та витрати на придбання природного газу для виробничо-технологічних потреб.
Судом з"ясовано, що починаючи із 01.01.2017 року постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року № 2279 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП" від 24 березня 2016 року № 421 для АТ "Вінницягаз" затверджено тариф на розподіл природного газу. В своїх поясненнях представник АТ "Вінницягаз" пояснив суду, що чинним тарифом не передбачені окремі статті витрат, за рахунок яких було б можливо швидко розрахуватися із заборгованістю згідно рішень судів. Зауваживши, що відповідач має можливість здійснити розрахунок по непередбаченим статтям витрат виключно по складовій "інші витрати", що встановлена НКРЕКП товариству на рівні 7,29 грн без ПДВ, а всього 5 391, 1 тис.грн без ПДВ в рік.
Окрім того, судом з"ясовано, що тарифна виручка не забезпечує відшкодування навіть обов`язкових та першочергових витрат товариства (заробітна плата, матеріали для забезпечення безпечного та безперервного газопостачання).
Відтак, з встановлених вище обставин слідує, що тарифи встановлені НКРЕКП 24.03.2016 року, зокрема постановою № 421 щодо АТ "Вінницягаз" є для товариства економічно необгрунтованими і за словами представника відповідача (боржника) завдають товариству лише збитки.
Детально дослідивши додані до клопотання звіти про фінансовий стан суд встановив, що відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік сума збитку для товариства склала 118 000,00 тис. грн. Згідно Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2019 року сума збитку становить 225 729,00 тис. грн. Окрім того, суд з"ясував, що у АТ "Вінницягаз" існує поточна кредиторська заборгованість перед замовниками послуг, яка станом на 01.10.2019 року складає 98 551 950,90 грн. Невиконання поточних зобов"язань призведе до додаткового фінансового навантаження у вигляді пред"явлення від замовників вимог щодо погашення боргових зобов"язань та нарахування штрафних та фінансових санкцій.
При цьому, суд вважає за необхідне врахувати наявність зобов`язань АТ "Вінницягаз" щодо погашення заборгованості по боргам минулих періодів перед іншими кредиторами на підставі укладених договорів реструктуризації. Станом на 01.10.2019 року сума зобов`язань по реструктуризації, яку АТ "Вінницягаз" має дотримуватися становить 53 655 359,63 грн. Разом з тим, як з"ясовано судом за недотримання графіку погашення заборгованості за договорами реструктуризації, АТ "Вінницягаз" несе відповідальність у вигляді нарахування пені та штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
Таким чином, з викладеного вбачається, що у АТ "Вінницягаз" відсутня фінансова можливість здійснити негайне виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16.
Водночас, судом встановлено, що негайне виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно відповідача є одним із недоцільних способів забезпечення його виконання, так як виникне загроза безпечності, безаварійності, надійності та безперебійності газопостачання. Зокрема, газопроводи та споруди на них, що обліковуються на балансі товариства є основними засобами, які використовуються відповідачем саме для забезпечення розподілу природного газу споживачам, є цілісною системою, що не підлягає демонтажу, реалізації та становить 84,2 відсотка від вартості всіх основних засобів, що обліковуються на балансі відповідача (станом на 30.06.2019 року вартість газопроводів та споруд на них складає 618 152 тисг.грн, що підтверджується оборотною відомістю). Інше майно на яке може бути звернено стягнення у товариства відсутнє.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи АТ "Вінницягаз" не може використовувати кошти, одержані в межах певного елементу витрат структури тарифу на фінансування інших, затверджених у тарифі витрат, оскільки у випадку встановлення тарифу нецільового використання коштів, передбачених структурою тарифу, НКРЕКП має право відмовити суб"єкту господарювання у становленні або перегляді тарифу або знизити його рівень та застосувати фінансові санкції за порушення Ліцензійних умов.
Також судом з"ясовано, що в діях АТ "Вінницягаз" відсутня вина, умисел щодо невиконання умов договору з проведення повних та своєчасних розрахунків, оскільки висновком експерта від 27.06.2019 року № 19/13-2/64-СЕ/18 (який міститься в матеріалах справи № 902/368/16) підтверджується те, що у товариства була відсутня фінансова можливість в період з 04.01.2013 року по 31.12.2015 року здійснити розрахунок в повному обсязі за спірним договором за рахунок власних обігових коштів при встановленому НКРЕКП тарифі.
Разом з тим, судом з"ясовано, що територія господарської діяльності АТ "Вінницягаз" із розподілу природного газу визначена НКРЕКП в межах м. Вінниці, Вінницької області, м. Гайворон Кіровоградської області. Тому, одноразове списання суми боргу (або блокування рахунків відповідача для примусового списання коштів) створить загрозу цивільним правам та інтересам товариства та споживачів природного газу і може призвести до повного зупинення виробничої діяльності підприємства, до загрози безаварійного газопостачання через дефіцит обігових коштів, спровокує неможливість виконання АТ "Вінницягаз" поточних фінансових зобов`язань і, як наслідок відключення від газопостачання області і залишення без тепла і гарячого водопостачання, припинення виробничого процесу промислових підприємств - споживачів природного газу, виникнення аварійних ситуацій в процесі забезпечення населення природним газом, які можуть призвести без миттєвого реагування з боку АТ "Вінницягаз" до нещасних випадків, спричинить збільшення соціальної напруги в трудовому колективі, поставить під загрозу технічний стан і безпечну експлуатацію газових мереж, які знаходяться на території області.
Таким чином, вищевикладені обставини, в своїй сукупності підтверджують тяжкий фінансовий стан відповідача (боржника), відсутність у нього обігових коштів, належного майна для продажу, відсутність власної вини у виникненні скрутного становища.
Суд вважає, що відстрочення виплати присудженої до стягнення суми дозволить запобігти її одноразовому примусовому стягненню, надасть можливість АТ "Вінницягаз" стабілізувати тяжке фінансове становище, забезпечить можливість поступово сплачувати заборгованість до встановленого судом строку та виконувати належним чином функції Оператора газорозподільної системи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість поданого клопотання про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі №902/368/16 до 27.10.2020 року та наявність правових підстав для його задоволення.
Принагідно суд, вважає за необхідне зазначити, що в обгрунтування заперечень на клопотання про відстрочення виконання рішення суду представником позивача (стягувача) додано постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 906/434/17; від 31.10.2018 року у справі №910/31771/15; постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 813/8842/13-а; постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08.
Відтак, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 906/434/17; від 31.10.2018 року у справі №910/31771/15 йдеться про те, що безпідставним є твердження відповідача стосовного того, що балансом (звіт про фінансовий стан) за І півріччя 2017 року підтверджується те, що підприємство є збитковим за результатами господарської діяльності у І півріччя 2017 року році, оскільки він відображає дані лише на конкретну дату та не показує проміжні дані ведення відповідачем господарської діяльності, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 233 ГК України.
У постанові від 31.10.2018 року у справі №910/31771/15 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду, оскільки відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв`язку з скрутним фінансовим станом, не є надзвичайними чи невідворотними обставинами та не звільняють відповідача від відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України.
Касаційного адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 року у справі № 813/8842/13-а зазначив, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.
При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08 вказано, з - поміж іншого про те, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Проаналізувавши зміст вказаних постанов суду касаційної інстанції, суд встановив що їх висновки грунтуються на підставі інших обставин характерних для конкретної справи, які відрізняються від тих, що були встановлені судом при безпосередньому розгляді та дослідженні клопотання АТ "Вінницягаз" про відстрочення виконання рішення суду.
Зокрема, у постанові від 12.02.2018 року у справі № 906/434/17 визнано твердження відповідача про те, що звіт (звіт про фінансовий стан) за І півріччя 2017 року, який відображає збитковість за результатами господарської діяльності є безпідставним, оскільки останній відображає дані лише на конкретну дату та не показує проміжні дані ведення відповідачем господарської діяльності, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 233 ГК України. Однак, слід зазначити, що звіт, який досліджувався у справі №906/434/17 не є тими звітами про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018 рік, за 9 місяців 2019 року, додані відповідачем до клопотання про відстрочення виконання рішення суду. Зокрема, вказані звіти містять розгорнуту інформацію про загальний обсяг грошових коштів за конкретні періоди, перелік основних засобів, наявність кредиторської заборгованості, збитків.
Відносно того, що відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв`язку з скрутним фінансовим станом, не є надзвичайними чи невідворотними обставинами та не звільняють відповідача від відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі №906/434/17; від 31.10.2018 року у справі №910/31771/15) слід зазначити, що в даній постанові мова йде про господарсько-правову відповідальність учасника господарських відносин за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, умови для її застосування, а в нашому випадку йдеться про відстрочення виконання рішення суду, умови для застосування якої різняться від умов для господарсько - правової відповідальності.
З приводу тих висновків, які зроблені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 813/8842/13-а та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08 слід зазначити, що у справі № 813/8842/13-а йдеться про розстрочення (відстрочення) рішення для самостійного суб"єкта господарювання, тоді як АТ "Вінницягаз" з урахуванням вищевикладеного є суб"єктом природної монополії, не є вільним в ціноутворенні, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) таким суб"єктом є предметом державного регулювання з боку НКРЕКП.
Відтермінування строків виконання рішення суду АТ "Вінницягаз" обумовлено низкою вищевикладених обставин, серед яких зокрема економічно необгрунтований тариф, відсутність обігових коштів, майна для продажу, стратегічне значення товариства, загроза банкрутства у разі одноразового стягнення боргу, наявність кредиторської заборгованості, збитків та відсутність вини самого суб"єкта господарювання.
За таких обставин, постанови Верховного Суду, які вказав та додав позивач (стягувач) в обгрунтування своєї позиції є судовою практикою, проте не можуть з вищевикладених мотивів бути застосованими під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 3, 18, 73-74, 76-79, 86, 91, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326, 331 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Задовольнити клопотання № 210007-Ск-6635-1019 від 30.10.2019 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (нове найменування Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз") про відстрочення виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2017 року у справі № 902/368/16 до 27.10.2020 року.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 11.11.2019 року.
4. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 18.11.2019 року.
6. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук .прим:
1- до справи;
2 - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001);
3 - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Кості Широцького, 24, м. Вінниця, 21012).
