ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2019 року

Київ

справа №824/128/17-а

адміністративне провадження №К/9901/24223/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №824/128/17-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області

третя особа: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області

про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Смілянця Е. С., суддів Залімського І.Г., Сушка О.О.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області, в якому просив суд:

визнати незаконними довідки від 31 березня 2008 року №13/4787 та від 5 червня 2012 року №13/4787 про розміри грошового забезпечення для перерахунку призначеного пенсійного забезпечення;

визнати протиправними дії посадових осіб Управління МВС України в Чернівецькій області щодо неналежної підготовки довідок від 31 березня 2008 року №13/4787 та від 5 червня 2012 року №13/4787 про розміри грошового забезпечення для перерахунку призначеного пенсійного забезпечення;

зобов`язати Управління МВС України в Чернівецькій області підготувати довідки за 2008 рік та за 2012 рік про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою, начальника Головного управління МНС України в Чернівецькій області, з урахуванням посадового окладу за посадою в розмірі 1670 грн та з урахуванням введених з 2008 року нових додаткових видів грошового забезпечення по цій посаді відповідно до додатків 18; 27 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294, підготувати супровідний лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про направлення відповідних довідок для проведення перерахунку призначеного ОСОБА_1 пенсійного забезпечення, починаючи з 1 січня 2008 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними довідки від 31 березня 2008 року №13/4787 та від 5 червня 2012 року №13/4787, видані УМВС України в Чернівецькій області, про розміри грошового забезпечення для перерахунку призначеного пенсійного забезпечення щодо ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії посадових осіб Управління МВС України в Чернівецькій області щодо неналежної підготовки довідок від 31 березня 2008 року №13/4787 та від 5 червня 2012 року №13/4787 про розміри грошового забезпечення для перерахунку призначеного пенсійного забезпечення щодо ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління МВС України в Чернівецькій області підготувати довідки за 2008 рік та за 2012 рік про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою, начальника Головного управління МНС України в Чернівецькій області, з урахуванням посадового окладу за посадою в розмірі 1670 грн та з урахуванням введених з 2008 року нових додаткових видів грошового забезпечення по цій посаді відповідно до додатків 18; 27 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області задоволено; постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, надаючи позивачу оспорювані ним довідки, дотримався вимог чинного законодавства та діяв відповідно до вказаного порядку, а саме за відсутності на момент звернення посади, яку займав позивач, видав йому довідки із зазначенням посадового окладу до прирівняної до посади, на якій працював позивач, при цьому в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області в межах наявного чинного правового поля як обов`язок так і можливість видавати довідку про розмір посадового окладу за посадами Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України, яке відноситься до відомства саме МНС України, а не МВС України, відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції зроблені помилкові висновки про те, що посада, з якої був звільнений позивач перед виходом на пенсію, а саме начальника відділу пожежної безпеки та начальника самостійного відділу УМВС, є тотожними. Тому, висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач надаючи позивачу оспорювані ним довідки дотримався встановленого законом порядку, а саме за відсутності на момент звернення посади, яку займав позивач, видав йому довідку із зазначенням посадового окладу до прирівняної посади на якій працював позивач, зроблений без належного з`ясування та дослідження обставин, та є неправомірним.

Позиція інших учасників справи

30 листопада 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу, в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №824/128/17-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 9 вересня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу №824/128/17-а та ухвалою від 20 грудня 2019 року призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 грудня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16 листопада 2002 року №453 о/с полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 начальника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області звільнено зі служби за віком.

31 березня 2008 року відповідачем було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 січня 2008 року, за посадою ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 43% 1331,28 грн.

5 червня 2012 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 квітня 2012 року, за посадою ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 113,8% 3523,25 грн.

8 грудня 2016 року, 6 січня 2017 року та 31 січня 2017 року позивач звертався до відповідача з проханням надати письмову довідку про його грошове забезпечення як пенсіонера МВС з урахуванням розмірів грошового забезпечення за посадою на момент перерахунку пенсії, що є відповідною посаді, з якої він звільнився зі служби начальника головного управління ДСНС у Чернівецькій області, а також з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення виплачених премій в 2002 році, для подання її до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Відповідачем 20 грудня 2016 року підготовлено та направлено на адресу позивача відповідь на його лист від 8 грудня 2016 року, в якому зазначено про відсутність механізму прирівнювання посад у відповідності до постанов КМУ №988 від 11 листопада 2015 року, №947 від 18 листопада 2015 року. Крім того, відповідачем 19 січня 2017 року на лист позивача від 6 січня 2017 року було надано відповідь, в якій зазначається, що грошове забезпечення позивача визначене по посаді, яка входила до структури УМВС України в Чернівецькій області, а саме начальник самостійного відділу УМВС України в Чернівецькій області, розмір посадового окладу якого становить 1250 гривень.

До матеріалів справи було додано функціональні обов`язки посади начальника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області, Положення про управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Чернівецькій області, як правонаступника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області, структуру Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, Положення про Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області.

23 січня 2017 року позивач звертався до Управління ДСНС у Чернівецькій області з листом, в якому просив надати інформацію щодо правонаступництва відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області та просив надати довідку про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення начальника територіального органу державного управління МНС України, станом на січень 2008 року, як підставу для перерахунку пенсійного забезпечення позивача. На вказаний лист Управління ДСНС у Чернівецькій області 30 січня 2017 року надано відповідь та відповідні документи на запитувану інформацію.

Позивачем додано до матеріалів справи відомості про заохочення за час проходження служби на посаді начальника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області.

До матеріалів справи також було додано Схему посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для апарату головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Севастополі, лінійних управлінь на залізницях управління МВС на транспорті, з якого розмір посадового окладу начальника управління, самостійного відділу встановлено в сумі 1150-1250 грн, Схему посадових окладів начальницького складу головних управлінь, управлінь ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Севастополі за основними типовими посадами, з якого розмір начальника головного управління, управління встановлено в сумі 1670 грн. Крім того, до матеріалів справи було додано Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13 лютого 2008 року №45, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, затверджено відповідний порядок (далі - Порядок № 45).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За змістом пункту 2 цього ж Порядку, на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Разом з тим відповідно пункту 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Із зазначеного вище вбачається, що законодавством встановлена певна процедура здійснення перерахунку пенсій вказаній категорії осіб, згідно яких відповідний державний орган, у випадку наявності підстав для перерахунку пенсії, протягом встановленого строку, зобов`язаний повідомити про такі підстави Пенсійний фонд України, який в свою чергу повідомляє Головні управління Пенсійного фонду України в областях про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

В подальшому ГУПФ в областях у встановлений термін формують відповідні списки та надсилають їх до державних органів, що уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які в свою чергу готують такі довідки та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

При цьому, за загальним правилом такі довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3 Порядку №45 у разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Отже, відповідні довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням розміру посадового окладу видаються тим органом (або його правонаступником) і за тією посадою, на якій працювала відповідна особа, розмір пенсії якої підлягає розрахунку (перерахунку). При цьому у випадку відсутності посади на якій працювала особа за аналогічною тій посадою.

Також із зазначеного можна зробити висновок що кожен окремий державний орган подає відповідну інформацію (довідку про розмір посадового окладу за конкретною посадою) саме стосовно посадових окладів за посадами саме цього органу, та не може надавати інформацію стосовно посада та відповідно розміру посадових окладів інших державних органі, оскільки не володіє та не може володіти такою інформації.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що орган де працював позивач, а саме Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області не ліквідовувалося, однак посада, за якою він працював на час розгляду справи в суді першої інстанції відсутня.

Пунктом 6 Порядку № 45 визначено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Судами попередніх встановлено, що 31 березня 2008 року відповідачем було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 січня 2008 року за посадою начальника ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 43% 1331,28 грн.

5 червня 2012 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2007 року №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 квітня 2012 року, за посадою начальника ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 113,8% 3523,25 грн.

Виконуючи вимоги пункт 6 Порядку №45, відповідач прирівняв відсутню на момент звернення позивача посаду начальника відділу пожежної безпеки УМВС до наявних на даний момент аналогічних посад начальників інших самостійних відділів при цьому ж УМВС у Чернівецькій області, які якраз в даному випадку і мають однаковий обсяг функціонального та організаційного рівня підрозділу у структурі органу, мають однакові класифікаційні характеристики та розмір посадового окладу із займаною на момент звільнення позивачем посадою.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працював на посаді начальника відділу пожежної безпеки УМВС України в Чернівецькій області, тобто був начальником одного з окремих структурних підрозділів, що входили до складу самого управління області, однак просить прирівняти його посаду до посади начальника Головного управління МНС України у Чернівецькій області, яка за своїми характеристиками та функціональними обов`язками хоча і схожа з посадою, яку обіймав позивач, однак має значно більший обсяг функціональних та організаційних обов`язків та тим більше входить до складу зовсім іншого державного органу, а тому, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судом апеляційної інстанції про те, що посада начальника Головного управління МНС України у Чернівецькій області жодним чином не може прирівнюватися до посади, з якої позивач виходив на пенсію.

Враховуючи викладене правове регулювання та встановлені судами обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач надаючи, позивачу оспорювані ним довідки дотримався вимог чинного законодавства та діяв відповідно до вказаного порядку, а саме за відсутності на момент звернення посади, яку займав позивач, видав йому довідки із зазначенням посадового окладу до прирівняної посади на якій працював позивач.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість у разі необхідності за належної правової допомоги передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об`єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1) 6538/74 пункти 48-49); «Мелоун протии Об`єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), № 42921/09, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді:І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко