П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 824/128/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
13 липня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Марусяка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державної служби України з надзвичайних ситуа про визнання незаконними рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області про визнання незаконними рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2017 року вказаний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач та представник третьої особи заперечили проти апеляційної скарги та просили у її задоволенні відмовити, решта осіб у судове засідання не з`явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.11.2002 р. №453 о/с полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 начальника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області звільнено зі служби за віком. (а.с. 14).
31.03.2008 року відповідачем було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 р. №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2008 р. за посадою ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 43% 1331,28 гривень. (а.с. 14а).
05.06.2012 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 р. №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.04.2012 р. за посадою ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 113,8% 3523,25 гривень. (а.с. 14б).
08.12.2016 р., 06.01.2017 р. та 31.01.2017 р. позивач звертався до відповідача з проханням надати письмову довідку про його грошове забезпечення як пенсіонера МВС, з урахуванням розмірів грошового забезпечення за посадою на момент перерахунку пенсії, що є відповідною посаді, з якої він звільнився зі служби начальника головного управління ДСНС у Чернівецькій області, а також з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення виплачених премій в 2002 р., для подання її до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. (а.с. 15-23).
Відповідачем 20.12.2016 р. підготовлено та направлено на адресу позивача відповідь на його лист від 08.12.2016 р., в якому зазначено про відсутність механізму прирівнювання посад у відповідності до постанов КМУ №988 від 11.11.2015 р., №947 від 18.11.2015 року. Крім того, відповідачем 19.01.2017 р. на лист позивача від 06.01.2017 р. було надано відповідь, в якій зазначається, що грошове забезпечення позивача визначене по посаді, яка входила до структури УМВС України в Чернівецькій області, а саме начальник самостійного відділу УМВС України в Чернівецькій області, розмір посадового окладу якого становить 1250 гривень. (а.с. 47-49).
До матеріалів справи було додано функціональні обов`язки посади начальника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області, Положення про управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Чернівецькій області, як правонаступника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області, структуру Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, Положення про Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Чернівецькій області. (а.с. 37-46, 60-62, 109-110, 123-129).
23.01.2017 р. позивач звертався до Управління ДСНС у Чернівецькій області з листом, в якому просив надати інформацію щодо правонаступництва відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області та просив надати довідку про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення начальника територіального органу державного управління МНС України, станом на січень 2008 р., як підставу для перерахунку пенсійного забезпечення позивача. На вказаний лист Управління ДСНС у Чернівецькій області 30.01.2017 р. надано відповідь та відповідні документи на запитувану інформацію. (а.с. 50 - 51).
Позивачем додано до матеріалів справи відомості про заохочення за час проходження служби на посаді начальника відділу пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області. (а.с. 104).
До матеріалів справи також було додано Схему посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для апарату головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Севастополі, лінійних управлінь на залізницях управління МВС на транспорті, з якого розмір посадового окладу начальника управління, самостійного відділу встановлено в сумі 1150-1250 грн, Схему посадових окладів начальницького складу головних управлінь, управлінь ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Севастополі за основними типовими посадами, з якого розмір начальника головного управління, управління встановлено в сумі 1670 гривень. Крім того, до матеріалів справи було додано Додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту. (а.с. 63-65).
Отже, вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що дії відповідача стосовно видачі вказаних довідок були протиправними, оскільки посаду позивача ( а саме начальника пожежної безпеки Управління МВС України в Чернівецькій області ) відповідачем було прирівняно до посади начальника самостійного відділу УМВС України замість рівнозначної його посаді, посади начальника Головного управління МНС України в Чернівецькій області, що призвело до порушення прав позивача, оскільки зумовило зменшення посадового окладу, який використовується під час визначення розміру пенсії.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393, затверджено відповідний порядок ( далі - Порядок № 45).
Відповідно до п. 1 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
За змістом п. 2 цього ж Порядку, на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Разом з тим відповідно п.3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, відповідно до вказаних норм, встановлена певна процедура здійснення перерахунку пенсій вказаній категорії осіб, згідно яких відповідний державний орган, у випадку наявності підстав для перерахунку пенсії, протягом встановленого строку, зобов`язаний повідомити про такі підстави Пенсійний фонд України, який в свою чергу повідомляє Головні управління Пенсійного фонду України в областях про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
В подальшому ГУПФ в областях у встановлений термін формують відповідні списки та надсилають їх до державних органів, що уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які в свою чергу готують такі довідки та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
При цьому, за загальним правилом такі довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.
Відповідно до абц. 6 п. 3 Порядку № 45 у разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики.
Отже, відповідні довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням розміру посадового окладу видаються тим органом (або його правонаступником) і за тією посадою на якій працювала відповідна особа розмір пенсії якої підлягає розрахунку (перерахунку). При цьому у випадку відсутності посади на якій працювала особа за аналогічною тій посадою.
Також, із зазначеного можна зробити висновок що кожен окремий державний орган подає відповідну інформацію (довідку про розмір посадового окладу за конкретною посадою) саме стосовно посадових окладів за посадами саме цього органу, та не може надавати інформацію стосовно посада та відповідно розміру посадових окладів інших державних органі, оскільки не володіє та не може володіти такою інформації.
Згідно з матеріалами справи, орган де працював позивач, а саме Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області не ліквідовувалося, однак посада за якою він працював на даний момент відсутня.
За правилами п.6 Порядку № 45 Пунктом 6 Порядку № 45 визначено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
З метою надання оцінки правомірності дій відповідача в даній ситуації необхідно перевірити чи були вчинені такі дії зокрема з дотриманням принципів правомірності дій суб`єкта владних повноважень визначених у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з матеріалами справи, 31.03.2008 року відповідачем було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 р. №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2008 р. за посадою ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 43% 1331,28 гривень. (а.с. 14а).
05.06.2012 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області було видано довідку №13/4787 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2007 р. №1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.04.2012 р. за посадою ВПБ УМВС становить: посадовий оклад - 1250 грн, оклад за військовим званням полковник міліції 135 грн, надбавка за вислугу років 40% 554 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 969,50 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 187,50 грн, премія 113,8% 3523,25 гривень. (а.с. 14б).
Виконуючи вимоги п.6 Порядку №45, відповідач прирівняв відсутню на момент звернення позивача посаду начальника відділу пожежної безпеки УМВС до наявних на даний момент аналогічних посад начальників інших самостійних відділів при цьому ж УМВС у Чернівецькій області, які якраз в даному випадку і мають однаковий обсяг функціонального та організаційного рівня підрозділу у структурі органу, мають однакові класифікаційні характеристики та розмір посадового окладу із займаною на момент звільнення позивачем посадою.
Позивач працював на посаді начальника відділу пожежної безпеки УМВС України в Чернівецькій області, тобто був начальником одного з окремих структурних підрозділів, що входили до складу самого управління області, однак просить прирівняти його посаду до посади начальника Головного управління МНС України у Чернівецькій області , яка за своїми характеристиками та функціональними обов`язками хоча і схожа з посадою яку обіймав позивач, однак має значно більший обсяг функціональних та організаційних обов`язків та тим більше входить до складу зовсім іншого державного органу, а тому жодним чином не може прирівнюватися до посади з якої позивач виходив на пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку відповідач надаючи позивачу оспорювані ним довідки дотримався вимог чинного законодавства та діяв відповідно до вказаного порядку, а саме за відсутності на момент звернення посади, яку займав позивач, видав йому довідки із зазначенням посадового окладу до прирівняної до посади на якій працював позивач, при цьому в Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області в межах наявного чинного правового поля як обов`язок так і можливість видавати довідку про розмір посадового окладу за посадами Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України, яке відноситься до відомства саме МНС України, а не МВС України відсутні.
Також колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції положення Указу Президента України "Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій", оскільки в даному нормативно-правовому акті врегульовано зовсім інші ніж процедура видачі відповідних довідок правовідносини та йдеться про збереження соціальних гарантій наявних у працівників МВС саме для працівників МНС, до яких позивач ніколи не відносився.
Згідно статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв`язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області задовольнити повністю.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державної служби України з надзвичайних ситуа про визнання незаконними рішення та зобов`язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернівецькій області відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 18 липня 2017 року.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.