У Х В А Л А
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа №520/15025/16-а
Провадження №11-1207апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № 520/15025/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року,
УСТАНОВИЛА:
25 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, роботу на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим засобом на заводі «Червоний жовтень» з 11 січня 1984 року по 10 березня 1998 року;
- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 14 липня 2016 року.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 жовтня 2016 року;
- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси зарахувати позивача період роботи з 11 січня 1984 року по 10 березня 1998 рік на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити з 24 жовтня 2016 року позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси) подало апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишено без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року змінено шляхом зазначення в абзаці четвертому резолютивної частини постанови дату, з якою має бути призначена пенсія 14 липня 2016 року замість 24 жовтня 2016 року. В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просило постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 за відсутності доказів проведення атестації робочого місця позивача, оскільки чинним законодавством України однозначно встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, і, виключно, за наявності доказів проведення атестації такого робочого місця. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій відійшли від правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою від 25 жовтня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 8 частини першої Перехідних положень КАС України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2019 року суддею-доповідачем визначено Анцупову Т. О.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував своє рішення необхідністю відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного не лише в постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, а і у постановах від 10 вересня 2013 рок у справі № 21-183а13, від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 13 березня 2015 року у справі № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15.
У зазначених постановах Верховний Суд України висловив правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
З огляду на значну кількість справ цієї категорії, які перебувають у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, значення таких справ для осіб, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, а також з огляду на положення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і релевантної практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від сформованого у зазначених постановах висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Крім того, підставою для відступу, на переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, є, зокрема, зміни, що відбулися протягом останнього часу у праворозумінні, зумовлені розширенням сфери застосування в Україні таких принципів як «належного урядування», «мирного володіння майном», «захисту законних очікувань», «правової визначеності» та, у зв`язку з цим, зміною доктринальних підходів до питання конституційних гарантій реалізації права людини на соціальний захист.
Оскільки колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
З огляду на відсутність клопотань від учасників справи про розгляд касаційної скарги за їх участю, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 345 і 346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 520/15025/16-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 19 лютого 2020 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
В. С. Князєв
